Ухвала

від 24.01.2025 по справі 740/1678/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

24 січня 2025 року

м. Київ

справа № 740/1678/17

провадження № 61-12923св24

(розгляд № 61-12923вд24)

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Карпенко С. О. від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «РІД», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «В.М.Т.», ОСОБА_2 , про стягнення вартості частини майна товариства пропорційно успадкованій частці в статутному капіталі, інфляційних втрат, трьох процентів річних,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «РІД» (далі - СТОВ «РІД»), у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просила суд стягнути з відповідача на її користь вартість частини майна СТОВ «РІД» пропорційно успадкованій частці в статутному капіталі СТОВ «РІД» в сумі 37 781 227,15 грн.

Носівський районний суд Чернігівської області рішенням 29 березня 2024 року позов задовольнив. Стягнув зі СТОВ «РІД» на користь ОСОБА_1 вартість частини майна СТОВ «РІД» пропорційно успадкованій частці (44%) в статутному капіталі СТОВ «РІД» в розмірі 15 147 954,05 грн; інфляційні втрати за час прострочення виплати вартості частини майна СТОВ «РІД» з 07 серпня 2015 року до 10 травня 2023 року пропорційно успадкованій частці в статутному капіталі СТОВ «РІД» в розмірі 19 107 327,41 грн; 3 % річних за час прострочення виплати вартості частини майна СТОВ «РІД» пропорційно успадкованій частці в статутному капіталі СТОВ «РІД» з 07 серпня 2015 року до 10 травня 2023 року в розмірі 3 525 945,69 грн. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат. Відмовив СТОВ «РІД» у задоволенні заяви про розстрочення виконання судового рішення.

Чернігівський апеляційний суд постановою від 19 серпня 2024 року апеляційну скаргу СТОВ «РІД» задовольнив частково. Рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 29 березня 2024 року змінив, зменшив суми, які підлягають стягненню з СТОВ «РІД» на користь ОСОБА_1 : вартість частини майна СТОВ «РІД» пропорційно успадкованій частці (44 %) в статутному капіталі СТОВ «РІД» - з 15 147 954,05 грн до 6 249 647,00 грн; суму інфляційних втрат за час прострочення виплати вартості частини майна СТОВ «РІД» - з 19 107 327,41 грн до 5 535 229,39 грн за період з 28 березня 2017 року до 10 травня 2023 року пропорційно успадкованій частці в статутному капіталі СТОВ «РІД»; суму 3 % річних за час прострочення виплати вартості частини майна СТОВ «РІД» пропорційно успадкованій частці в статутному капіталі СТОВ «РІД» - з 3 525 945,69 грн до 1 147 537,92 грн за період з 28 березня 2017 року до 10 травня 2023 року. Рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 29 березня 2024 року в частині судових витрат змінив, стягнув зі СТОВ «РІД» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 6 402,48 грн; витрати на оплату проведення судових експертиз в сумі 117 922,35 грн; витрати на залучення спеціаліста в сумі 5 134,50 грн; витрати на правничу допомогу в сумі 15 061,20 грн. В іншій частині рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 29 березня 2024 року залишив без змін. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат, пов`язаних з апеляційним розглядом справи.

19 вересня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Чередніченко М. М., засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Чернігівського апеляційного суду від 19 серпня 2024 року у цій справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 вересня 2024 року справу призначено судді-доповідачеві Ситнік О. М., судді які входять до складу колегії, Петров Є. В. і Пророк В. В.

За розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду Грицик О. Ф. від 26 вересня 2024 року за № 1146/0/226-24 у зв`язку зі зміною суддів, які входять до складу постійної колегії суддів, на підставі рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 24 вересня 2024 року № 8 «Про внесення змін до рішень зборів суддів Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 11 грудня 2023 року № 10 та від 11 грудня 2023 року № 11» та службової записки судді Ситнік О. М., відповідно до підпунктів 2.3.25 та 2.3.59 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, розділу 4.2 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року № 8, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи за касаційним провадженням № 61-12923ск24.

26 вересня 2024 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 740/1678/17 (провадження № 61-12923ск24) призначено судді-доповідачеві Ситнік О. М.; судді, які входять до складу колегії, Ігнатенко В. М. і Фаловська І. М.

09 жовтня 2024 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М. відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Чередніченко М. М., на постанову Чернігівського апеляційного суду від 19 серпня 2024 року та витребувано матеріали справи.

01 листопада 2024 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід суддів Ситнік О. М., Ігнатенка В. М., Фаловської І. М. від участі в розгляді справи № 740/1678/17.

04 листопада 2024 року ухвалою Верховного Суду заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Ситнік О. М., Ігнатенка В. М., Фаловської І. М. визнано необґрунтованою. Вирішення питання про відвід суддів Верховного Суду Ситнік О. М., Ігнатенка В. М., Фаловської І. М. було передано в порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.

06 листопада 2024 року ухвалою Верховного Суду в складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід від участі в розгляді справи суддів Верховного Суду Ситнік О. М., Ігнатенка В. М., Фаловської І. М. відмовлено.

Судді Ігнатенко В. М. та Фаловська І. М. заявили самовідвід з метою усунення обставин, які б давали щонайменший сумнів у об`єктивності і неупередженості суду.

07 листопада 2024 року ухвалою Верховного Суду заяви суддів Верховного Суду Фаловської І. М., Ігнатенка В. М. про самовідвід задоволено. Відведено суддів Верховного Суду Фаловську І. М., Ігнатенка В. М. від участі в розгляді справи № 740/1678/17, яку передано на автоматизований розподіл для заміни відведених суддів.

08 листопада 2024 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 740/1678/17 (провадження № 61-12923ск24) суддями, які входять до складу колегії, визначено Пророка В. В. і Сердюка В. В.

20 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із заявою про відвід суддів Верховного Суду Ситнік О. М. та Пророка В. В.

22 листопада 2024 року ухвалою Верховного Суду заяву ОСОБА_1 в частині відводу судді Верховного Суду Ситнік О. М. з підстав заміни складу колегії та залучення суддів Фаловської І. М., Ігнатенка В. М. залишено без розгляду на підставі частини п`ятої статті 39 ЦПК України. В іншій частині заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Ситнік О. М. і Пророка В. В. визнано необґрунтованою. Вирішення питання про відвід суддів Верховного Суду Ситнік О. М. і Пророка В. В. передано у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.

27 листопада 2024 року ухвалою Верховного Суду в складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід від участі в розгляді справи суддів Верховного Суду Ситнік О. М. і Пророка В. В. відмовлено.

Судді Ситнік О. М. та Пророк В. В. заявили самовідвід з метою усунення обставин, які б давали щонайменший сумнів у об`єктивності і неупередженості суду.

02 грудня 2024 року ухвалою Верховного Суду заяви суддів Верховного Суду Ситнік О. М. і Пророка В. В. про самовідвід задоволено. Відведено суддів Верховного Суду Ситнік О. М. і Пророка В. В. від участі в розгляді справи № 740/1678/17, яку передано на повторний автоматизований розподіл.

05 грудня 2024 року протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи № 740/1678/17 (провадження № 61-12923св24) суддею-доповідачем призначено Карпенко С. О.; суддями, які входять до складу колегії, визначено Грушицького А. І. і Сердюка В. В.

23 грудня 2024 року протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи № 740/1678/17 (провадження № 61-12923ск24) суддями, які входять до складу колегії, визначено Петрова Є. В. і Сердюка В. В.

19 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із заявою про відвід судді Верховного Суду Карпенко С. О.

23 грудня 2024 року ухвалою Верховного Суду заяву ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Карпенко С. О. від участі у розгляді справи № 740/1678/17 визнано необґрунтованою. Вирішення питання про відвід судді-доповідача Карпенко С. О. передано у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.

25 грудня 2024 року ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Карпенко С. О. від участі у розгляді справи № 740/1678/17 відмовлено.

21 січня 2025 року ОСОБА_1 повторно звернулася до Верховного Суду із заявою про відвід судді Верховного Суду Карпенко С. О. від участі у розгляді цієї справи.

Заяву про відвід ОСОБА_1 мотивує тим, що вона чекала від судді Карпенко С. О. самовідвід, як це зробили інші судді, оскільки вона не довіряє судді і вважає, що нею ухвалені протизаконні судові рішення. Підставою виникнення сумнівів щодо об`єктивності та неупередженості є, як вказує заявник, недотримання суддею обов`язку, передбаченого частинами другою та четвертою статті 214 ЦПК України.

Також зазначає, що суддя Карпенко С. О. розглядала в складі колегії суддів справи № 753/16275/19 та № 740/3032/18, учасником якої була заявник.

Крім того, на даний час Вищою радою правосуддя розглядається стосовно судді Карпенко С. О. дисциплінарна скарга ОСОБА_1 ; порушені кримінальні справи.

Частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

22 січня 2024 року ухвалою Верховного Суду заяву ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Карпенко С. О. від участі у розгляді справи № 740/1678/17 визнано необґрунтованою. Вирішення питання про відвід судді-доповідача Карпенко С. О. передано у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.

На виконання вимог частини третьої статті 40 ЦПК України заяву про відвід судді-доповідача Карпенко С. О. у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України, передано судді Верховного Суду Зайцеву А. Ю.

Відповідно до частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічна думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).

Зміст заяви ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Карпенко С. О. не свідчить про наявність підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України, та зводиться, зокрема, до незгоди заявника зі змістом постанови Верховного Суду у справі № 740/3032/18 (суддя-доповідач Карпенко С. О.), у якій ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову, та ухвали Верховного Суду у справі № 753/16275/19 (суддя-доповідач Карпенко С. О.), у якій відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

Крім того, посилання заявника на звернення до Вищої ради правосуддя зі скаргами на суддів Верховного Суду, а також на відкриття кримінального провадження не є тими обставинами, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, та не можуть бути підставами для відводу судді.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

За об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Статтею 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» встановлено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Верховний Суд, оцінюючи наявність підстав для відводу за суб`єктивним критерієм, констатує відсутність будь-яких підстав стверджувати, що суддя Карпенко С. О. виявляє особисту упередженість або демонструє заінтересованість у результаті розгляду цієї справи. Безпідставні сумніви заявника у відсутності безсторонності судді не є вирішальним і не можуть бути підставою для відводу судді.

Водночас, Верховний Суд наголошує на тому, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.

Враховуючи, що доводи заяви ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Карпенко С. О. не ґрунтуються на вимогах закону і не свідчать про упередженість та необ`єктивність судді, не доводять наявності у судді прямої чи побічної заінтересованості у результаті розгляду цієї справи, у зв`язку з чим в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід необхідно відмовити.

Керуючись статтями 33, 36, 40, 260 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Карпенко С. О. від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «РІД», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «В.М.Т.», ОСОБА_2 , про стягнення вартості частини майна товариства пропорційно успадкованій частці в статутному капіталі, інфляційних втрат, трьох процентів річних.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Зайцев