Постанова

від 20.01.2025 по справі 2-5228/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.

№ 22-ц/824/2929/2025

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 2-5228/11

20 січня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Левенця Б.Б.

при секретарі - Уляницькій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 19 серпня 2024 року, постановлену під головуванням судді Ковбасюк О.О., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чухрій Ольга Степанівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сибіга Сабіна Еглерівна про визнання недійсним заповіту та договору дарування, визнання права власності,-

в с т а н о в и в:

У квітні 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чухрій Ольга Степанівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сибіга Сабіна Еглерівна, в якому, з урахуванням уточнених вимог, просила суд: визнати недійсним заповіт від 08 серпня 2007 року від імені ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чухрій О.С., зареєстрований в реєстрі під №9; визнати недійсним договір дарування 3-х кімнатної квартири АДРЕСА_1 , посвідчений 29.09.2009 року приватним нотаріусом Сибігою С.Е., укладений від імені ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 , зареєстрований в реєстрі за № 4951; визнати недійсним договір дарування 3-х кімнатної квартири АДРЕСА_1 , укладений від імені ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 , зареєстрований в реєстрі № 4951; визнати право власності в майні подружжя: - автомобіль Форд фокус, держ. № НОМЕР_1 на 1/2 його частину; - на 1/2 від 59,1 кв.метра загальної площі будинку за адресую АДРЕСА_2 ; визнати право власності в порядку спадкування за законом на 1/3 частину спадкового майна: 3-х кімнатної квартири АДРЕСА_1 ; будинку АДРЕСА_3 ; земельної ділянки 0,12 га по АДРЕСА_4 ; частки у статутному капіталі ТОВ «Гаврош» (ЄДРПОУ 30187559), що належала на праві власності ОСОБА_4 ; визнати право власності на 1/6 частину автомобіля Форд фокус (1/3 від 1/2), держ. № 08-57 АС - в порядку спадкування(а.с. 133-134 том 7).

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 19 квітня 2010 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 .

Одночасно з позовом ОСОБА_1 подала клопотання про забезпечення позову.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 19 квітня 2010 року, яка була залишена без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 16 грудня 2010 року, заяву про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково.

Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 ою ОСОБА_5 .

Заборонено Двадцять першій державній нотаріальній конторі м. Києва видавати свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (спадкова справа № 366-09) - а.с. 35-36, 226-229 том 1.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 29 червня 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чухрій Ольга Степанівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сибіга Сабіна Егларівна про визнання недійсним заповіту та договору дарування, визнання права власності - залишено без розгляду(а.с. 220-227 том 7).

У серпні 2024 року відповідач ОСОБА_3 звернулась до Подільського районного суду міста Києва із заявою в порядку статті 158 ЦПК України, в якій просила скасувати заходи забезпечення позову у справі № 2-5228/11, вжиті ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 19 квітня 2010 року, а саме: арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 ою, заборону Двадцять першій державній нотаріальній конторі м. Києва видавати свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заява обгрунтована тим, що 29 червня 2023 року ухвалою Подільського районного суду міста Києва у вказаній справі позов ОСОБА_1 залишено без розгляду, однак судом не було вирішено питання щодо скасування заходів забезпечення позову.

Посилаючись на те, що необхідність в застосуванні вказаних заходів забезпечення позову у цивільній справі відпала, відповідач ОСОБА_3 просила їх скасувати на підставі статті 158 ЦПК України.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 19 серпня 2024 року заяву ОСОБА_3 , подану адвокатом Петришаком Андрієм Ярославовичем, про скасування заходів забезпечення позову задоволено.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 19квітня 2010 року у справі №2-5228/11, шляхом зняття арешту з квартири АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції від 19 серпня 2024 року, позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій за результатом апеляційного перегляду справи просить скасувати ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 19 серпня 2024 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач не отримував повідомлення про призначення судом судового засідання з питань розгляду заяви представника відповідача про скасування заходів забезпечення позову. Також представником відповідача не направлялася копія заяви про скасування заходів забезпечення позову позивачу, а також іншим учасникам справи, чим були порушені вимоги ч. 2 ст. 183 ЦПК України, а відтак суд зобов`язаний був повернути заяву про скасування заходів забезпечення позову без розгляду.

Крім того, відповідно до наявних документів в матеріалах справи № 2-5228/11, виконання ухвали Подільського районного суду міста Києва від 19.04.2010 року про накладення арешту на квартиру здійснювалось Першою Київською державною нотаріальною конторою (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 11), тому виконання ухвали про зняття арешту повинно здійснюватися також вказаною нотаріальною установою.

Разом з тим, суд першої інстанції, розглядаючи заяву представника відповідача про скасування заходів забезпечення позову, а саме: зняття арешту з квартири, в порушення вимог ч.3 ст. 53 ЦПК України, не залучив Першу Київську державну нотаріальну контору до участі у справі № 2-5228/11 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, і така заява розглянута судом першої інстанції за відсутності представника Першої Київської державної нотаріальної контори, без належного повідомлення вказаної особи про дату, час і місце засідання суду.

Звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що вона не погоджується з ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 29червня 2023 року, якою залишено її позов без розгляду, і наразі вона готує апеляційну скаргу для її оскарження.

На думку сторони позивача, знятття судом першої інстанції арешту з квартири АДРЕСА_1 ускладнить чи взагалі унеможливіть відновлення порушених прав та інтересів та виникне очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів як арешт майна, а для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача Кржановської Валентини Юріївни - адвокат Петришак Андрій Ярославович просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 19 серпня 2024 року - залишити без змін.

Зазначає, що 29 червня 2023 року судом постановлено ухвалу, якою позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним залишено без розгляду. Ухвала суду в апеляційному порядку не оскаржувалась та набрала законної сили.

Сторона відповідача вважає що, вирішуючи питання про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції правильно встановив, що обставини, які стали підставою для застосування заходів забезпечення позову змінились, адже позов, який забезпечувався, залишено без розгляду.

Доводи позивача про те, що скасування заходів забезпечення позову до закінчення розгляду справи апеляційним судом за апеляційною скаргою, яка навіть не подана, призведе до негативних для нього наслідків, сторона відповідача вважає безпідставними, оскільки вказане жодним чином не перешкоджає скасуванню заходів забезпечення позову. Отже, підстав вважати, що оскаржувана ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову є передчасною, не вбачається.

Посилання позивача на те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки позивача та його адвоката не було належним чином повідомлено про розгляд клопотання, на переконання сторони відповідача, не заслуговують на увагу, оскільки нормою ч. 2 ст. 158 ЦПК Українине передбачений обов`язок розглядати заяву за обов`язковою участю учасників справи та повідомляти про її розгляд.

Отже, не вбачається порушень районним судом норм процесуального права при розгляді клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

До того ж, неявка представника позивача до суду першої інстанції жодним чином не вплинула на встановлення факту набрання законної сили судовим рішенням про залишення позовної заяви без розгляду, що давало суду підстави зробити висновок про те, що необхідність в забезпеченні позову вже відпала.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на порушення судом норм ст. 183 ЦПК України сторона відповідача вважає безпідставним, оскільки процесуальний порядок розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, який регламентується ст. 158 ЦПК України, не передбачає такої норми, яка б зобов`язувала сторону надавати докази направлення такого клопотання іншій стороні.

У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_6 - адвокат Петришак Андрій Ярославович просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивача, а ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 19 серпня 2024 року - залишити без змін.

Позивач ОСОБА_1 та треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чухрій Ольга Степанівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сибіга Сабіна Еглерівнав судове засідання не з?явились. Про день та час слухання справи судом апеляційної інстанції зазначені учасники справи повідомлялись у встановленому законом порядку.

У поданому до суду клопотанні від 12 листопада 2024 року, від 23 грудня 2024 року, від 15 січня 2025 року третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сибіга Сабіна Еглерівна просить розглядати справу без її участі.

Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

За наявності такого клопотання суд не вправі відкладати розгляд справи у зв?язку із неявкою цієї особи до суду.

У відповідності до вимог статті 128, 130, 211, 372 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності позивача ОСОБА_1 та третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чухрій Ольги Степанівна, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сибіги Сабіни Еглерівни.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що у квітні 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чухрій Ольга Степанівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сибіга Сабіна Еглерівна, в якому, з урахуванням уточнених вимог, просила суд: визнати недійсним заповіт від 08 серпня 2007 року від імені ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чухрій О.С., зареєстрований в реєстрі під №9; визнати недійсним договір дарування 3-х кімнатної квартири АДРЕСА_1 , посвідчений 29.09.2009 року приватним нотаріусом Сибігою С.Е., укладений від імені ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 , зареєстрований в реєстрі за № 4951; визнати недійсним договір дарування 3-х кімнатної квартири АДРЕСА_1 , укладений від імені ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 , зареєстрований в реєстрі № 4951; визнати право власності в майні подружжя: - автомобіль Форд фокус, держ. № НОМЕР_1 на 1/2 його частину; - на 1/2 від 59,1 кв.метра загальної площі будинку за адресую АДРЕСА_2 ; визнати право власності в порядку спадкування за законом на 1/3 частину спадкового майна: 3-х кімнатної квартири АДРЕСА_1 ; будинку АДРЕСА_3 ; земельної ділянки 0,12 га по АДРЕСА_4 ; части у статутному капіталі ТОВ «Гаврош» (ЄДРПОУ 30187559), що належала на праві власності ОСОБА_4 ; визнати право власності на 1/6 частину автомобіля Форд фокус (1/3 від 1/2), держ. № 08-57 АС - в порядку спадкування(а.с. 133-134 том 7).

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 19 квітня 2010 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 (а.с. 32 том 1).

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 19 квітня 2010 року, яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 16 грудня 2010 року, задоволено частково заяву позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову.

Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 ою Іванівною.

Заборонено Двадцять першій державній нотаріальній конторі м. Києва видавати свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (спадкова справа № 366-09) - а.с. 35-36, 226-229 том 1.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 29 червня 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чухрій Ольга Степанівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сибіга Сабіна Егларівна про визнання недійсним заповіту та договору дарування, визнання права власності - залишено без розглядуна підставі пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України (а.с. 220-227 том 7).

У серпні 2024 року відповідач ОСОБА_3 звернулась до Подільського районного суду міста Києва із заявою про скасування заходів забезпечення позову у справі № 2-5228/11, вжитих ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 19 квітня 2010 року, посилаючись на те, що необхідність в застосуванні вказаних заходів забезпечення позову у цивільній справі відпала (а.с. 1-10 том 8).

Подільським районним судом міста Києваприйнята до розгляду заяваОСОБА_3 , подана адвокатом Петришаком Андрієм Ярославовичем, про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі №2-5228/11 та призначено її до розгляду у судовому засіданні в приміщенні Подільського районного суду міста Києва (м. Київ, вул. Хорива, буд. 21, каб. 209) на 19 серпня 2024 року, о 15 год. 45 хв., про що постановлена ухвала від 13 серпня 2024 року (а.с. 12 том 8).

Доказів повідомлення учасників справи про час та місце судового засідання матеріали справи не містять.

В матеріалах справи наявна заява від 19 серпня 2024 року представника відповідача ОСОБА_6 - адвоката Петришака Андрія Ярославовича про розгляд справи без участі сторони відповідача (а.с. 13 том 8).

Із довідки від 19 серпня 2024 року, складеної секретарем судового засідання, вбачається, що фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюєтьсяу зв?язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи (а.с. 15 том 8).

За результатом розгляду заяви ОСОБА_3 , поданої адвокатом Петришаком Андрієм Ярославовичем, про скасування заходів забезпечення позову судом першої інстанції постановлена ухвала від 19 серпня 2024 року (а.с.16-17 том 8).

Задовольняючи заяву відповідача ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що ухвала Подільського районного суду міста Києва від 29 червня 2023 року у справі №2-5228/11, якою позов ОСОБА_1 залишено без розгляду, набрала законної сили, а вжитий судом у цій справі захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на квартиру мав тимчасовий характер і питання щодо нього не було вирішено у вказаній ухвалі. Оскільки правові підстави для існування такого заходу забезпечення позову відпали, то він підлягає скасуванню.

Із описової частини ухвали вбачається, що у судове засідання представник заявника не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі та без участі заявника. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином. З огляду на наведене, суд першої інстанціївважав за можливе проводити розгляд справи (питання про скасування заходів забезпечення позову) за їх відсутності.

Колегія суддів в повній мірі не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає з наступних підстав.

Відповідно до вимог частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з частинами першої, другої, третьої та четвертої статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зазначає, що вона не отримувала повідомлення про призначення судом судового засідання з розгляду заяви представника відповідача про скасування заходів забезпечення позову. Також їй не направлялась копія заяви про скасування заходів забезпечення позову.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 и в частині порушення судом першої інстанції норм процесуального права з наведених підстав, колегія суддів апеляційного суду виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Згідно з положеннями частини першої, другої статті 211 ЦПК України розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні, про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Судові виклики і повідомлення учасників про місце, дату і час судового засідання проводиться відповідно до вимог статей 128-130 ЦПК України.

Частинами третьою, четвертою статті 128 ЦПК України передбачено, що судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Частиною шостою статті 128 ЦПК України передбачено, що судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом.

Згідно частини п`ятої статті 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка повідомлення - завчасно.

Пунктами 1, 3, 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку (пункт 1); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 3) або день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 4).

Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку - абзац 2 частини шостої статті 128 ЦПК України.

Таким чином, про належне вручення учаснику справи судової повістки про місце, дату і час судового засідання, окрім випадків, передбачених пунктамим 3, 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України, може свідчити лише розписка.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання - пункт 1 частини 2 статті 223 ЦПК України.

Процесуальний порядок вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову за клопотанням учасника справи встановлений частиною 2 статті 158 ЦПК України.

За змістом цієї норми клопотання заінтересованої особи про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Відповідно до положень статті 211 ЦПК України про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Аналіз змісту положень ЦПК України вказує на те, що під час розгляду питань про скасування заходів забезпечення позову за вмотивованим клопотанням заінтересованої особи явка учасників справи є їх правом, а не обов`язком. Проте, вони повинні бути належним чином повідомлені про дату судового засідання (128-130 ЦПК України) і лише за наявності таких даних суд може розглянути клопотання (заяву) без них.

Із матеріалів цивільної справи вбачається, що розгляд заяви відповідача ОСОБА_3 , поданої адвокатом Петришаком Андрієм Ярославовичем, про скасування заходів забезпечення позову відбувався в судовому засіданні 19 серпня 2024року.

Відомості у довідці від 19 серпня 2024 року та в описовій частині ухвали від 19 серпня 2024 року вказують на те, що учасники справи в судове засідання не з`явились. Представник заявника подав заяву про розгляд справи без його участі та участі заявника ОСОБА_3 . Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Цього дня судом першої інстанції вирішено заяву ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову у відсутності сторін у справі та третіх осіб. При цьому обставини щодо належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання судом не з`ясовані.

Разом з тим, як встановлено колегією суддів апеляційного суду матеріали справи не містять доказів сповіщення судом першої інстанції учасників справи про місце, дату і час судового засідання на вказану дату.

Про вказані обставини свідчать і доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 . Із наведених доводів вбачається, що позивач не отримувала повідомлення про призначення судом судового засідання з питань розгляду заяви представника відповідача про скасування заходів забезпечення позову, що позбавило її можливості бути присутньою в судовому засіданні під час розгляду справи за заявою ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову, а також використати наявні засоби захисту щодо надання пояснень стосовно заявлених вимог та заперечень проти заяви відповідача.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими.

Відповідно до частин першої-третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однієї із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18).

У справі, яка переглядається, колегією суддів апеляційного суду встановлено, що суд першої інстанції розглянув питання про скасування заходів забезпечення позову за відсутності позивача ОСОБА_1 та без вжиття заходів щодо належного сповіщення сторони позивача про розгляд справи за заявою відповідачаОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову, що призвело до порушення порядку, встановленого цивільним процесуальним законодавством для вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову.

В цій частині доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження.

Надаючи оцінку зібраним у справі доказам, з урахуванням додатково поданих пояснень позивача ОСОБА_1 в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду виходить з такого.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Частинами першою, четвертою статті 158 ЦПК України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду (частина дев`ята - десята статті 158 ЦПК України).

Під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання, зокрема, чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову - стаття 264 ЦПК України.

Правовий аналіз зазначених норм процесуального права вказує на те, що суд, у випадку, зокрема, залишення позову без розгляду в силу положень частини 9 статті 158 ЦПК України, вправі безпосередньо в своєму судовому рішенні зазначити про скасування заходів забезпечення позову. В іншому випадку вжиті заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом при зверненні до суду заінтересованої особи.

Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, то при ухваленні судом судового рішення, зокрема, про залишення позову без розгляду, вважається, що підстава і потреба у забезпеченні позову, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів, відпали.

У справі, яка переглядається, фактичні обставини справи вказують на те, що ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 29 червня 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чухрій Ольга Степанівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сибіга Сабіна Егларівна про визнання недійсним заповіту та договору дарування, визнання права власності - залишено без розглядуна підставі пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України (а.с. 220-227 том 7).

Питання щодо скасування заходів забезпечення позову у справі № 2-5228/11судом першої інстанції під час постановлення ухвали від 29 червня 2023 року про залишення позову без розгляду не вирішено.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 січня 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Ніколаєнка Максима Вадимовича на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 29 червня 2023 року (про залишення позову без розгляду) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чухрій Ольга Степанівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сибіга Сабіна Еглерівна, про визнання недійсним заповіту та договору дарування, визнання права власності.

Отже, судове рішення (ухвала) Подільського районного суду міста Києва від 29 червня 2023 року про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду набрало законної сили після відмови у відкритті апеляційного провадження, а саме 13 січня 2025 року.

Правовий аналіз наведених норм законодавства та встановлених судом фактичних обставин у своїй сукупності дозволяють колегії суддів апеляційного суду зробити висновок про те, що розгляд справи за пред`явленим позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чухрій Ольга Степанівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сибіга Сабіна Еглерівна, про визнання недійсним заповіту та договору дарування, визнання права власності закінчено, оскільки залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи.

Ухвала Подільського районного суду міста Києва від 29 червня 2023 року про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду набрала законної сили, а тому необхідність заходів, які були вжиті задля забезпечення вимог ОСОБА_1 , у цій справі відпала.

Отже, наведені заявником (відповідачем) ОСОБА_7 ою ОСОБА_8 ою у заяві доводи щодо необхідності скасування заходів забезпечення позову та матеріали справи № 2-5228/11 підтверджують наявність фактичних обставин з якими процесуальний закон пов`язує скасування заходів забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги позивача щодо незалучення до участі у справі Першої Київської державної нотаріальної контори, яка здійснювала виконання ухвали Подільського районного суду міста Києва від 19 квітня 2010 року про забезпечення позову, не впливають на вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову, оскількизабезпечувальні заходи скасовуються судом шляхом постановлення процесуального рішення - ухвали. Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень встановлених забезпеченням позову.

Аргументи позивача про те, що вона не погоджується з ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 29червня 2023 року, якою залишено її позов без розгляду, були предметом перевірки судом апеляційної інстанції за окремо поданою представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Ніколаєнком Максимом Вадимовичем апеляційної скарги на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 29червня 2023 року, з наведенням висновків по суті доводів та вимог цієї скарги в ухвалі Київського апеляційного суду від 13 січня 2025 року.

Доводи апеляційної скарги позивача про те, що знятття судом першої інстанції арешту з квартири АДРЕСА_1 ускладнить чи взагалі унеможливіть відновлення її порушених прав та інтересівне грунтуються на вимогах закону, оскільки забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. У цій справі розгляд справи за пред`явленим позовом ОСОБА_1 закінчено, а відтак потреба у забезпеченніпозову відпала.

До того ж, залишення позову ОСОБА_1 без розгляду не позбавляє позивача права повторного звернення до суду для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів в установленому законом порядку. А відтак, позивач не позбавлений доступу до правосуддя та має право повторно звернутись до суду в установленому законом порядку.

Отже, вищенаведені доводи апеляційної скарги позивача не впливають на суть вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову.

Разом з тим, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 дають підстави вважати, що оскаржуване судове рішення Подільського районного суду міста Києва від 19 серпня 2024 року ухвалено з порушенням норм процесуального права.

Під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме право учасника справи знати про дату, час і місце розгляду своєї справи.

Порушення зазначених вимог законодавства, якими обґрунтовує свою апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 , відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування апеляційним судом судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення по суті заявлених вимог заяви ОСОБА_3 , поданої адвокатом Петришаком Андрієм Ярославовичем, про скасування заходів забезпечення позову, які з установлених колегією суддів апеляційного суду обставин справи та наведних мотивів в редакції даної постанови підлягають задоволенню, а відтак вжиті ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 19 квітня 2010 рокув справі№ 2-5228/11заходи забезпечення позовушляхом накладення арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 ою ОСОБА_9 ою; заборони Двадцять першій державній нотаріальній конторі м. Києва видавати свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (спадкова справа № 366-09) підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 8, 12, 28-130, 158, 211, 223, 263, 264, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 19 серпня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Заяву ОСОБА_3 , подану адвокатом Петришаком Андрієм Ярославовичем, про скасування заходів забезпечення позову задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Подільського районного суду міста Києва від19 квітня 2010 року в справі № 2-5228/11, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чухрій Ольга Степанівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сибіга Сабіна Еглерівна про визнання недійсним заповіту та договору дарування, визнання права власності, якою накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 ою ОСОБА_9 ою; заборонено Двадцять першій державній нотаріальній конторі м. Києва видавати свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (спадкова справа № 366-09).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 23 січня 2025 року.

Головуючий: Судді: