Ухвала
від 13.01.2025 по справі 638/8603/24
ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 638/8603/24 Номер провадження 11-кп/814/998/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

Категорія: ухвала

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

з участю: прокурора ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9

обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 (відеоконференція)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтава в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_10 , захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_11 та захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_12 , на ухвалу Дзержинського районного суду м.Харкова від 24 листопада 2024 року у кримінальному провадженні №22023220000000179, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора та продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 24 січня 2025 року відносно: ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.1 ст.114-1, ч.2 ст.28 ч.3 ст.332, ч.3 ст.358 КК України.

Згідно ухвали, у провадженні Дзержинського районного суду міста Харкова знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 220-23220000000179 за обвинуваченням ОСОБА_10 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.28ч.1ст.114-1,ч.2ст.28ч.3ст.332,ч.3ст.358КК України, ОСОБА_13 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.28ч.1ст.114-1,ч.2ст.28ч.3ст.332КК України, ОСОБА_14 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.28ч.1ст.114-1,ч.2ст.28ч.3ст.332КК України, ОСОБА_12 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.28ч.1ст.114-1,ч.2ст.28ч.3ст.332,ч.3ст.358КК України, ОСОБА_11 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 114-1, ч.2 ст. 28 ч.3 ст. 332, ч.3 ст. 358 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченим дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Задовольняючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченим запобіжного заходу в виді тримання під вартою, суд в ухвалі зазначив, що ризики, зазначені в ухвалі про обрання запобіжного заходу не зменшились та не втратили своєї актуальності, а тому підстав для зміни запобіжного заходу не вбачається.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

На ухвалу суду захисниками в інтересах обвинувачених подані апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_10 просить ухвалу суду скасувати, застосувати щодо обвинуваченої запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою або визначити розмір застави у межах, встановлених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо тяжких злочинів.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про виключно позитивні характеристики обвинуваченої, наявність постійного місця проживання в м. Харкові та сталих соціальних зв`язків, відсутність будь - яких доказів щодо можливого ухилення від суду чи впливу на свідків, тощо. Також захисник заперечує існування зазначеного прокурором ризику можливого продовження вчинення кримінального правопорушення, чи вчинення нового, оскільки обвинувачена звільнена із займаної посади та раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_11 просить ухвалу суду скасувати, застосувати щодо обвинуваченої запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою або визначити розмір застави у межах, встановлених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Захисник зазначає, що ризики, на які посилається в клопотання прокурор, не підтверджені, процесуальна поведінка ОСОБА_11 до затримання була відмінною, остання сама з`явилася в суд для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, будь яких дій по переховуванню не вчиняла.

Що стосується ризику впливу на свідків, захисник зазначає, що ОСОБА_11 мала зв`язки виключно з ОСОБА_10 , яку було звільнено з посади ще у листопаді 2023 року , про зв`язки з іншими особами нічого в обвинувальному акті не зазначено. Твердження прокурора щодо неофіційних зв`язків та підробки документів обвинуваченою є передчасним та не може слугувати обґрунтуванням наявності ризику. Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження вчинення, у якому обвинувачується ОСОБА_11 відсутній взагалі. Також захисник зазначає, що суд в ухвалі жодним чином не мотивував не призначення застави.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_12 просить ухвалу суду скасувати, застосувати щодо обвинуваченої запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою або визначити розмір застави у межах, встановлених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо тяжких злочинів.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що суд, в ухвалі послався виключно на тяжкість покарання , яке загрожує обвинуваченій, однак залишив поза увагою те, що ОСОБА_12 постійно проживає в м. Харкові, має стійкі соціальні зв`язки, до взяття під варту навчалася та працювала, майнове становище є посереднім, вона жодного разу не була за кордоном, навіть у найактивнішу фазу бойових дій не виїздила за межі Харківської області. Крім того не притягувалася до кримінальної, адміністративної та дисциплінарної відповідальності, в матеріалах справи містяться ряд грамот, має активну громадянську позицію.

У обвинуваченої відсутні будь - які засоби впливу на свідків чи експертів. Ризик продовження вчинення кримінального правопорушення чи вчинення нового, прокурором не доведений також.

Позиція учасників судового провадження.

Адвокати та обвинувачені підтримали апеляційні скарги та просили задовольнити з підстав наведених у них.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали суду.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою повинна відповідати вимогам ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 177, 178, 183 КПК України.

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

При розгляді клопотання суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Колегія суддів погоджується з висновками суду, викладеними в оскаржуваній ухвалі, щодо існування обґрунтованої підозри ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень у сфері злочинів проти основ національної безпеки України, вчинених в умовах воєнного стану, а також про наявність ризиків які дають достатні підстави вважати, що обвинувачені можуть здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК.

При цьому ризики, на які послався суд першої інстанції, колегія суддів вважає доведеними, що не спростовано в апеляційних скаргах.

Рішення суду про продовження дії найсуворішого запобіжного заходу стосовно обвинувачених колегія суддів вважає обґрунтованим та належним чином мотивованим .

У відповідності до ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В свою чергу приписами ч.4 цієї статті Кодексу передбачено право суду при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, не визначати розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;

5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Розмір застави не визначається під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до статей 629-631 цього Кодексу.

Під час дії воєнного стану під час дії правового режиму воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, зокрема ст. 114-1 КК України.

З наведеного вбачається, що при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначення застави є обов`язком слідчого судді, суду.

Не застосування застави, як альтернативного запобіжного заходу, стосовно підозрюваних, обвинувачених за окремими статтями Кримінального Кодексу України, до яких відноситься і ст. 114-1 КК України, є можливим, але не обов`язковим.

За таких обставин колегія суддів вважає, що застосування щодо підозрюваних, обвинувачених у скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст. 114-1 КК України, запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення альтернативного запобіжного заходу у виді застави є виключенням, а тому слідчі судді та суди повині всебічно обгрунтувати не застосування альтернативного запобіжного заходу.

Разом з тим, в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали стосовно ОСОБА_11 та ОСОБА_12 суд не навів будь-яких обставин чи фактів, які суд прийняв до уваги та не визначив альтернативний запобіжних захід.

Не вбачає таких обставин в матеріалах справи і колегія суддів, а тому не вбачає підстав, які б могли вплинути на не визначення альтернативного запобіжного заходу стосовно обвинувчачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ..

Водночас реалізуючи право суду апеляційної інстанції на визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , колегія суддів приходить до переконання, що такий альтернативний запобіжний захід, у разі внесення суми застави, здатний запобігти встановленим ризикам, забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 з огляду на встановлені обставини кримінального проавдження, ролі кожної з них у вчиненому, та даних про їх особи, які раніше не притягувались до кримінальної відповідальності, визнають свою вину та розкаюються за вчинені ними дії.

Вирішуючи питання щодо можливості визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави обвинуваченій ОСОБА_10 , апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції також не в повній мірі обгрунтував не застосування альтернативного запобіжного заходу у виді застави, але разом з тим колегія суддів вважає, що суд правомрно не визначив заставу обвинуваченій ОСОБА_15 , так як з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_10 є одним із організаторів та активних виконавців вчинення даних тяжких правопорушень, а тому перебуваючи на волі може вплинути на інших обвинувачених та свідків у даній справі.

За таких обставин колегія суддів вважає ухвалу суду в частині продовження строку тримання під вартою без визначення застави щодо ОСОБА_10 законною та обґрунтованою.

Ухвала ж суду щодо ОСОБА_11 та ОСОБА_12 підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, якою необхідно продовжити обвинуваченим ОСОБА_11 , ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити розмір застави, як того вимагають приписи ч.5 ст.182, 183 КПК України з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 цього Кодексу.

Визначаючи розмір застави, колегія суддів приймає до уваги, що ОСОБА_11 та ОСОБА_12 обвинувачуються в скоєні тяжкого злочину, враховує вік та стан здоров`я ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та приходить до висновку, що застава в максимальному розмірі, передбаченого п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, а саме 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є достатньою у співставленні з існуючими ризиками та даними про особи обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених законом.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422-1 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_10 залишити без задоволення, а ухвалу Дзержинського районного суду м.Харкова від 24 листопада 2024 року щодо ОСОБА_10 - без змін.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_11 задовольнити частково.

Ухвалу Дзержинського районного суду м.Харкова від 24 листопада 2024 року щодо ОСОБА_11 скасувати.

Постановити в цій частині нову ухвалу, якою продовжити ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Визначити заставу ОСОБА_11 в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншою особою на депозитний рахунок Полтавського апеляційного суду (код отримувача: 42262431, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA328201720355239002000086573 ).

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_12 задовольнити частково.

Ухвалу Дзержинського районного суду м.Харкова від 24 листопада 2024 року щодо ОСОБА_12 скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою продовжити ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Визначити заставу ОСОБА_12 в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншою особою на депозитний рахунок Полтавського апеляційного суду (код отримувача: 42262431, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA328201720355239002000086573 ).

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у разі внесення застави наступні обов`язки :

- з`являтися за викликом до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вони зареєстровані та постійно проживають без дозволу суду;

- утримуватися від спілкування із свідками у даному провадженні.

Зобов`язати обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 здати на зберігання до відповідних органів державної влади закордонні паспорти.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинувачених з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачені зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у звязку з внесенням застави обвинувачені вважаються такими, до яких застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Попередити обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , що після внесення застави у разі невиконання покладених на них обов`язків застава може бути звернута в дохід держави.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І :

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

СудПолтавський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення13.01.2025
Оприлюднено28.01.2025
Номер документу124684796
СудочинствоКримінальне
КатегоріяПровадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про продовження строків тримання під вартою

Судовий реєстр по справі —638/8603/24

Окрема думка від 13.01.2025

Кримінальне

Полтавський апеляційний суд

Корсун О. М.

Ухвала від 13.01.2025

Кримінальне

Полтавський апеляційний суд

Томилко В. П.

Ухвала від 21.01.2025

Кримінальне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Штих Т. В.

Ухвала від 21.01.2025

Кримінальне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Штих Т. В.

Ухвала від 16.01.2025

Кримінальне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Штих Т. В.

Ухвала від 16.01.2025

Кримінальне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Штих Т. В.

Ухвала від 14.01.2025

Кримінальне

Полтавський апеляційний суд

Томилко В. П.

Ухвала від 13.01.2025

Кримінальне

Полтавський апеляційний суд

Томилко В. П.

Ухвала від 24.12.2024

Кримінальне

Полтавський апеляційний суд

Томилко В. П.

Ухвала від 13.12.2024

Кримінальне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Штих Т. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні