ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/5887/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І. С. - головуючого, Багай Н. О., Зуєва В. А.,
секретар судового засідання - Корнієнко О. В.,
за участю представників:
Товариства з обмеженою
відповідальністю «ЕНЕРГОТРЕЙДИНГ» - Романюхи Д. М.,
Товариства з обмеженою відповідальністю
«НАУКОВО-ВИРОБНИЧАКОМПАНІЯ «НОВЕ
ОБЛАДНАННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ» - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «НОВЕ ОБЛАДНАННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ»
про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат
у справі № 910/5887/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОТРЕЙДИНГ»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «НОВЕ ОБЛАДНАННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ»
про стягнення 1 386 368,59 грн,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.12.2024 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОТРЕЙДИНГ» (далі - ТОВ «ЕНЕРГОТРЕЙДИНГ») залишено без задоволення; постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 у справі № 910/5887/22 залишено без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «НОВЕ ОБЛАДНАННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ» (далі - ТОВ «НВК «НОВЕ ОБЛАДНАННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ») у відзиві на касаційну скаргу надало попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу у розмірі 90 000,00 грн, які товариство понесло і очікує понести у зв`язку із розглядом справи у суді касаційної інстанції.
16.12.2024 ТОВ «НВК «НОВЕ ОБЛАДНАННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ» подало до Верховного Суду клопотання про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції у розмірі 90 000,00 грн та докази на їх підтвердження.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.12.2024 призначено до розгляду клопотання ТОВ «НВК «НОВЕ ОБЛАДНАННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ» про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/5887/22 у відкритому судовому засіданні на 22.01.2025.
ТОВ «ЕНЕРГОТРЕЙДИНГ» подало заперечення на клопотання ТОВ «НВК «НОВЕ ОБЛАДНАННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ» про розподіл судових витрат у справі № 910/5887/22, у якому просить зазначене клопотання задовольнити частково, зменшивши розмір заявлених відповідачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу до 3 391,67 грн.
ТОВ «НВК «НОВЕ ОБЛАДНАННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ» в судове засідання свого представника не направило.
Відповідно до частини 1 статті 301 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.
Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи.
Ураховуючи положення статті 202 ГПК України та повідомлення ТОВ «НВК «НОВЕ ОБЛАДНАННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ» про дату, час і місце судового засідання, а також те, що явка зазначеного учасника справи не визнавалася судом обов`язковою, а його неявка не перешкоджає розгляду його клопотання про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду зазначеного клопотання за відсутності представника ТОВ «НВК «НОВЕ ОБЛАДНАННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ».
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ТОВ «ЕНЕРГОТРЕЙДИНГ», дослідивши наведені у клопотанні доводи та заперечення проти нього, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За змістом статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною 1 статті 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).
У розумінні положень частин 5 та 6 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Загальне правило розподілу судових витрат, визначене в частині 4 статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 цього Кодексу.
Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Аналогічні висновки викладено в постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною 1 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні положень Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Аналогічні висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Як свідчать матеріали справи, 15.01.2024 між адвокатом Ліпінським Єгором Вікторовичем та ТОВ «НВК «НОВЕ ОБЛАДНАННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ» (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги (далі - договір від 15.01.2024), відповідно до умов якого клієнт доручив, а адвокат прийняв на себе зобов`язання надавати професійну юридичну допомогу, здійснювати захист, представництво та надавати будь-які інші види правової допомоги, в обсязі та на умовах, передбачених домовленістю сторін, перед усіма та будь-якими третіми особами, органами державної влади, судовими, правоохоронними, контролюючими, фіскальними, антимонопольними органами, органами державної виконавчої служби (державними виконавцями) та приватними виконавцями, установами організаціями, міністерствами, відомствами, органами місцевого самоврядування, службовими та посадовими особами, а клієнт прийняв на себе зобов`язання здійснювати повну та своєчасну оплату наданої правової допомоги та фактичних витрат необхідних для виконання цього договору (пункт 1.2).
Адвокат за погодженням (дорученням) клієнта у межах погодженого сторонами обсягу правової допомоги здійснює, зокрема: надання правової інформації, консультації і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складання будь-яких документів, правочинів, позовів, претензій, клопотань, вимог, відзивів, заперечень, заяв, скарг, апеляційних та касаційних, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновлення у разі порушення; представництво інтересів та захист прав клієнта в кримінальному, цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, з усіма передбаченими законодавством правами сторін будь-якого судочинства та будь-якого провадження, у будь-яких судах, місцевих, апеляційних, касаційному суді (Верховному Суду), у виконавчому проваджені з усіма правами сторін виконавчого провадження, у будь-якому іншому прямо не вказаному провадженні чи в інших державних органах чи в інших державних органах і органах місцевого самоврядування з будь-якого питання та на будь-якій стадії (пункт 2. 1 договору від 15.01.2024).
Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 договору від 15.01.2024 розрахунки між сторонами здійснюються на підставі виставлених рахунків. Порядок, умови, вартість послуг за цим договором визначаються сторонами окремо у додаткових угодах.
26.11.2024 між тими ж сторонами укладено додаткову угоду № 5887/4 до договору від 15.01.2024, відповідно до умов якої адвокат бере на себе зобов`язання здійснити комплексний захист, представництво та усі інші необхідні види правової допомоги перед усіма та будь-якими третіми особами з питань захисту законних майнових, немайнових інтересів клієнта у спорі з ТОВ «ЕНЕРГОТРЕЙДИНГ» у справі № 910/5887/22 про стягнення коштів у розмірі 1 386 368,59 грн у Верховному Суді щодо оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 (пункт 1).
У пункті 2 додаткової угоди сторони домовились визначити наступну вартість оплати послуг адвоката у суді касаційної інстанції:
- підготовка та подача відзиву на касаційну скаргу - 60 000,00 грн;
- підготовка адвокатських запитів, заяв, клопотань - 4 000, 00 грн;
- ознайомлення з матеріалами справи (1 том) - 4 000,00 грн;
- участь в одному судовому засіданні 30 000,00 грн;
- підготовка будь-яких додаткових письмових пояснень - 30 000,00 грн;
- підготовка заперечень проти доводів або клопотань опонентів - 8 000,00 грн;
- інші послуги, не передбачені у цьому переліку, розраховуються у погодинній оплаті - 4 000,00 грн за год.
Досягнуті результати та опис виконаних завдань адвокат відображає у акті виконаних робіт/наданих послуг (пункт 3 додаткової угоди).
Представництво інтересів ТОВ «НВК «НОВЕ ОБЛАДНАННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ» у суді касаційної інстанції здійснював адвокат Ліпінський Є. В. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 27.06.2024 № 1459522.
ТОВ «НВК «НОВЕ ОБЛАДНАННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ» у відзиві на касаційну скаргу ТОВ «ЕНЕРГОТРЕЙДИНГ», поданому адвокатом Ліпінським Є. В., навело орієнтовний розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 90 000,00 грн.
Подавши клопотання про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції у розмірі 90 000,00 грн, ТОВ «НВК «НОВЕ ОБЛАДНАННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ» надало і докази на їх підтвердження, а саме: копію акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 12.12.2024 № 5887/4; копію рахунку на здійснення попередньої оплати від 26.11.2024; копію рахунку на оплату наданих послуг від 12.12.2024; виписку з рахунку Ліпінського Є. В. за 26.11.2024.
Відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 12.12.2024 № 5887/4, складеного адвокатом Ліпінським Є. В. та ТОВ «НВК «НОВЕ ОБЛАДНАННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ», на виконання договору від 15.01.2024 та додаткової угоди № 5887/4 від 26.11.2024 адвокатом було надано наступні послуги (виконано роботи): підготовка та подача відзиву на касаційну скаргу у справі № 910/5887/22 (60 000,00 грн); участь у судовому засіданні у суді касаційної інстанції 11.12.2024 (30 000,00 грн). Також у акті зазначено, що вартість виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) складає 90 000,00 грн.
Зі змісту заперечень на клопотання ТОВ «НВК «НОВЕ ОБЛАДНАННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ» про розподіл судових витрат, поданих ТОВ «ЕНЕРГОТРЕЙДИНГ», вбачається, що останнє, посилаючись на неспівмірність заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг у суді касаційної інстанції, на невідповідність таких витрат критерію реальності та розумності їх розміру, що підтверджується висновком експерта за результатами проведення товарознавчої експертизи від 22.09.2023 № 1-22/09, а також на сталість правової позиції відповідача протягом розгляду справи, просить зменшити розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до 3 391,67 грн.
Дослідивши надані відповідачем документи на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції, врахувавши заперечення позивача щодо розміру цих витрат, Верховний Суд, враховуючи критерії співмірності, реальності, розумності та пропорційності їх розміру до характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, обсяг розглянутої справи, її складність та сталість судової практики при вирішенні аналогічних спорів, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що зумовлює часткове задоволення клопотання ТОВ «НВК «НОВЕ ОБЛАДНАННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу та, відповідно, стягнення з ТОВ «ЕНЕРГОТРЕЙДИНГ» на користь ТОВ «НВК «НОВЕ ОБЛАДНАННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ» вказаних витрат у розмірі 20 000,00 грн.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 301, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «НОВЕ ОБЛАДНАННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ» про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у справі № 910/5887/22 задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОТРЕЙДИНГ» (ЄДРПОУ 41950981) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «НОВЕ ОБЛАДНАННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ» (ЄДРПОУ 36379704) на відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції 20 000,00 грн (двадцять тисяч гривень).
3. Доручити Господарського суду міста Києва на виконання цієї додаткової постанови видати відповідний наказ.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. С. Берднік
Судді: Н. О. Багай
В. А. Зуєв
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 22.01.2025 |
Оприлюднено | 28.01.2025 |
Номер документу | 124687845 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Берднік І.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні