Постанова

від 20.01.2025 по справі 602/1193/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 602/1193/23Головуючий у 1-й інстанції Радосюк А.В. Провадження № 22-ц/817/8/25 Доповідач - Костів О.З.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2025 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Гірський Б. О., Храпак Н. М.,

з участю секретаря - Сович Н.А.

апелянтки - ОСОБА_1

представника відповідача - Ковалевського Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 602/1193/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 15 липня 2024 року (ухвалене суддею Радосюком А.В., дату складення повного тексту не зазначено) в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», приватного акціонерного товариства «Сведбанк Інвест» про визнання договору іпотеки припиненим,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, апелянтка) звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» (далі - ТОВ «ФК «Вектор Плюс», відповідач 1), приватного акціонерного товариства «Сведбанк Інвест» (далі - ПрАТ «Сведбанк Інвест», відповідач 2), про визнання договору іпотеки припиненим.

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що їй на праві приватної власності належить нерухоме майно, а саме:

- нежитлове приміщення (адмінбудівля) загальною площею 345.70 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 ;

- нежитлове приміщення (прохідна) загальною площею 16.60 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 ;

- нежитлове приміщення (котельна), загальною площею 242.40 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 .

30 жовтня 2007 року між ОСОБА_3 (позичальник) та АКБ «ТАС-Комерцбанк» (правонаступником якого є ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк Інвест») укладено кредитний договір №1901/1007/88-281, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 35000.00 доларів США строком до 30 жовтня 2017 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 13.5% річних. Цільовим призначенням кредиту є споживчі ділі.

В забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, 30 жовтня 2007 року між позивачкою, прізвище якої на той час було ОСОБА_1 , (іпотекодавець) та АКБ «ТАС-Комерцбанк» (іпотекодержатель) укладено договір іпотеки №2453, посвідчений нотаріусом Доротюк P.P., предметом якого були вищевказані нежитлові будівлі. Відповідно до п.15 договору іпотеки він діє до виконання позичальником основного зобов`язання чи настання одного з випадків, передбачених ст.17 Закону України «Про іпотеку».

В подальшому позивачка змінила прізвище з ОСОБА_1 на ОСОБА_1 .

Крім того, ПАТ «Сведбанк», яке є правонаступником АКБ «ТАСКомерцбанк» відступило свої права за указаними договорами ТОВ «ФК «Вектор Плюс». Внаслідок укладення зазначених договорів відбулася заміна кредитора, тому ТОВ «ФК «Вектор Плюс» набуло статусу нового кредитора за кредитним та іпотечним договорами, укладеними 30 жовтня 2007 року, в тому числі з позивачкою.

На час звернення до суду із даним позовом, нерухоме майно позивача, що було предметом іпотеки, знищене та не може використовуватися як будівлі і споруди, зокрема його неможливо відновити.

Крім того, ГУ ДПС у Тернопільській області позивачці нараховуються податок на нежитлові приміщення, які фізично не існують (демонтовані). В листопаді 2023 року вона в усному порядку звернулася до державного реєстратора прав на нерухоме майно Лановецької міської ради із заявою про державну реєстрацію припинення права власності на нежитлові приміщення, які були предметом іпотеки, проте реєстратор своїм рішенням відмовив заявнику, у зв`язку з встановленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, зокрема їх обтяження та заборона на нерухоме майно.

Зазначає, що згідно приписів ст.593 ЦК України, ст.17 Закону України «Про іпотеку», існують правові підстави вважати, що договір іпотеки є припиненим, оскільки передана в іпотеку будівля (споруда) знищена (втрачена), а тому запис про реєстрацію права власності на знесений об`єкт нерухомого майна підлягає анулюванню.

У зв`язку з наведеним позивачка просила суд припинити договір іпотеки №2453 від 30 жовтня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та АКБ «ТАС-Комерцбанк», предметом якого є:

- нежитлове приміщення (адмінбудівля), загальною площею 345.70 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 9487350.

- нежитлове приміщення (прохідна), загальною площею 16.60 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 17870727.

- нежитлове приміщення (котельна), загальною площею 242.40 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 17870743.

Рішенням Лановецького районного суду Тернопільської області від 15 липня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам.

Апеляційна скарга мотивована тим, що матеріалами справи достеменно підтверджується факт знищення предмету іпотеки, однак судом першої інстанції не надано правової оцінки таким доказам. Також, у ОСОБА_1 , як іпотекодавця, відсутнє аналогічне за вартістю та якістю нерухоме майно, яке було передано в іпотеку. Позивачка є непрацездатною особою та отримує мінімальну пенсію за віком в розмірі 2710 грн щомісячно.

Звертає увагу на те, що п.15 договору іпотеки сторонами передбачено, що договір діє до настання одного з випадків, передбачених ст.17 Закону України «Про іпотеку», а тому у даній справі існують правові підстави для припинення іпотеки, оскільки нерухоме майно ОСОБА_1 , що було предметом іпотеки, знищене.

Більше того, ОСОБА_1 , як власнику, нараховуються податок на нерухоме майно, яке фізично не існує, однак позивачка позбавлена можливості внести відомості про припинення права власності, оскільки існує обтяження, а саме: зареєстровано договір іпотеки №2453 від 30 жовтня 2007 року, посвідчений нотаріусом Доротюк Р.Р., та заборона на нерухоме майно.

Крім того, судом першої інстанції допущено подвійне тлумачення свого рішення, оскільки з одного боку суд дійшов висновку, що позивачкою не доведено належними доказами факту знищення предмету іпотеки, а з іншого боку, що позивачка своїх зобов`язань по збереженню іпотеки не дотрималась, тим самим порушивши права та інтереси іпотекодержателя.

Разом з тим, помилковими є висновки суду, що сам по собі факт знищення предмету іпотеки не доводить, що відповідачами порушувались права та інтереси позивачки щодо правовідносин за іпотекою, оскільки позичка має правові підстави просити визнати договір іпотеки припиненим, однак у досудовому порядку це зробити не можливо. Більше того, відповідач заперечує проти знищення іпотечного майна, однак доказів про його існування не надає, а також не реалізовує предмет іпотеки.

У зв`язку з наведеним просить рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 15 липня 2024 року скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

09 вересня 2024 року на адресу Тернопільського апеляційного суду від відповідача ТОВ «ФК «Вектор Плюс» надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Відзив мотивований тим, що згідно з умовами іпотечного договору від 30 жовтня 2007 року ризик випадкової загибелі чи пошкодження предмету іпотеки взяла на себе позивачка. Крім того, позивачка взяла на себе обов`язок у разі загибелі чи пошкодження предмету іпотеки надати в забезпечення основного зобов`язання аналогічне за вартістю та якістю і таке, що задовольняє іпотекодержателя, майно, або (незалежно від строку) виконати за позичальника основне зобов`язання протягом чотирнадцяти робочих днів у повному обсязі з моменту такої загибелі чи пошкодження.

На думку ТОВ «ФК «Вектор Плюс», договір іпотеки не припиняється зі загибеллю чи пошкодженням предмету іпотеки.

Звертає увагу на те що, позивачкою не доведено належними доказами факту знищення предмету іпотеки. Позивачка не надала жодних доказів, що право власності на іпотечне майно припинилося у зв`язку з його знищенням та про це внесено відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Навпаки, позивачка надала докази (податкові повідомлення-рішення), які свідчать, що спірне нерухоме майно наявне, на нього нараховуються позивачці податкові зобов`язання.

Крім того, з боку відповідачів жодних прав та інтересів позивачки не порушено. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову. Сам по собі факт знищення предмету іпотеки не доводить, що відповідачами порушувались права та інтереси позивача щодо правовідносин за іпотекою.

З матеріалів справи не вбачається, що позивачка повідомляла іпотекодержателя про те, що предмет іпотеки перебував у аварійному стані або знищений, а тому іпотекодавець порушив умови договору.

У зв`язку з наведеним просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

В судовому засіданні позивачка проти апеляційної скарги заперечила та просила рішення суду залишити без змін.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, зіславшись на мотиви, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи із наступного.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлено наступні обставини.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №357337515 від 06 грудня 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 належить на праві приватної власності нежиле приміщення (приміщення адмінбудинку), загальною площею 345.70 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , підстава виникнення права власності - свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія ВКА № 289175 від 20 жовтня 2007 року, зареєстроване в реєстрі за №2379, видане приватним нотаріусом Лановецького районного нотаріального округу Доротюк Р. Р., реєстраційний номер 9487350 (а.с.23).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №357340193 від 06 грудня 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 належить на праві приватної власності нежитлова будівля (будівля прохідної), загальною площею 16.60 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , підстава виникнення права власності - свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серія ВКА № 289173 від 20 жовтня 2007 року, зареєстроване в реєстрі за № 2375, видане приватним нотаріусом Лановецького районного нотаріального округу Доротюк Р.Р., реєстраційний номер 17870727 (а.с.24).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №357340718 від 06 грудня 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 належить на праві приватної власності нежитлова будівля (будівля котельні), загальною площею 242.40 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , підстава виникнення права власності - свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія ВКА № 289174 від 20 жовтня 2007 року, зареєстроване в реєстрі за № 2377, видане приватним нотаріусом Лановецького районного нотаріального округу Доротюк Р. Р., реєстраційний номер 17870743 (а.с.25).

30 жовтня 2007 року між ОСОБА_3 , як позичальником, та АКБ «ТАС-Комерцбанк», укладено кредитний договір №1901/1007/88-281, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 35000.00 доларів США строком до 30 жовтня 2017 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 13.5% річних (а.с.15-16).

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №1901/1007/88-281 від 30 жовтня 2007 року, між ОСОБА_1 , як іпотекодавцем, та АКБ «ТАС-Комерцбанк», як іпотекодержателем, укладено договір іпотеки №2453, посвідчений нотаріусом Доротюк Р.Р., предметом іпотеки за яким є:

- нежитлове приміщення (приміщення адмінбудинку), загальною площею 345.70 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 ;

- нежитлове приміщення (будівля прохідної), загальною площею 16.60 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 ;

- нежитлова будівля (будівля котельні) загальною площею 242.40 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с.17-19).

Пунктом 5 договору іпотеки визначено, що ризик випадкової загибелі чи пошкодження предмету іпотеки несе іпотекодавець.

Відповідно до розділу 8 договору іпотеки визначено, що іпотекодавець зобов`язаний:

- не відчужувати предмет іпотеки, будь-яку його частину, не передавати його в найом, користування на будь-яких інших підставах іншим особам без попередньої письмової згоди іпотекодержателя;

- забезпечити підтримання предмету іпотеки в належному стані, вживати за власні кошти всіх необхідних заходів для належного збереження Предмета іпотеки, включаючи своєчасне проведення поточного ремонту, відновлення незначних пошкоджень, раціональну експлуатацію та захист предмета іпотеки від незаконних посягань та вимог інших осіб;

- застрахувати за свій рахунок предмет іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування на користь іпотекодержателя згідно з умовами основного зобов`язання. При цьому, плата за послуги страхової компанії не включається вартості предмету іпотеки;

- у разі загибелі чи пошкодження предмету іпотеки іпотекодавець зобов`язується надати в забезпечення основного зобов`язання аналогічне за вартістю та якістю і таке, що задовольняє іпотекодержателя, майно, або (незалежно від строку) виконати за позичальника основне зобов`язання протягом чотирнадцяти робочих днів у повному обсязі з моменту такої загибелі чи пошкодження.

Відповідно до розділу 9 договору іпотеки визначено, що іпотекодержатель має право:

- у будь-який час протягом строку дії цього договору за умови попереднього (за два календарних дні), письмового повідомлення іпотекодавця перевіряти фактично і документально наявність предмету іпотеки, його стан і умови зберігання та користування ним;

- вимагати від іпотекодавця вжиття заходів, необхідних для збереження предмету іпотеки, у тому числі проведення поточного ремонту;

- обирати порядок звернення стягнення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 15 договору іпотеки передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення. Сторони домовилися, що одночасно з нотаріальним посвідченням даного договору накладається заборона відчуження предмета іпотеки за письмовим повідомленням іпотекодержателя. Договір діє до виконання позичальником основного договору чи настання одного з випадків, передбачених ст.17 Закону України «Про іпотеку». Усі зміни та доповнення до цього договору дійсні за умови, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані сторонами.

Як вбачається з витягу про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек №15194504 від 30 жовтня 2007 року, приватним нотаріусом Лановецького районного нотаріального округу Доротюк Р.Р. накладена заборона відчуження нежитлового приміщення (приміщення адмінбудинку), загальною площею 345.70 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Підстава обтяження - іпотечний договір №2453 від 30 жовтня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Доротюк Р.Р., реєстраційний номер обтяження 5936266 (а.с.20).

Як вбачається з витягу про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек №15194735 від 30 жовтня 2007 року, приватним нотаріусом Лановецького районного нотаріального округу Доротюк Р.Р. накладена заборона відчуження нежитлової будівлі (будівля прохідної), загальною площею 16.60 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 . підстава обтяження - іпотечний договір №2453 від 30 жовтня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Доротюк Р.Р., реєстраційний номер обтяження 5936535 (а.с.21).

Як вбачається з витягу про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек №15194887 від 30 жовтня 2007 року, приватним нотаріусом Лановецького районного нотаріального округу Доротюк Р. Р. накладена заборона відчуження нежитлової будівлі (будівля котельні), загальною площею 242.40 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 . Підстава обтяження - іпотечний договір №2453 від 30 жовтня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Доротюк Р.Р., реєстраційний номер обтяження 5936653 (а.с.22).

Згідно свідоцтва про зміну імені № НОМЕР_1 , виданого 04 вересня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції у Тернопільській області, ОСОБА_1 змінила прізвище на « ОСОБА_1 » (а.с.14).

З паспорта громадянина України серія НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 , вбачається, що 24 січня 2008 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 (а.с.11-12).

28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «ФК «Вектор Плюс» укладено Договір факторингу №15, згідно умов якого відступлено право вимоги, зокрема, за кредитним договором №1901/1007/88-281 від 30 жовтня2007 року.

Окрім того, 28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк», як правонаступником ВАТ «Сведбанк», та ТОВ «ФК «Вектор Плюс» укладено Договір про відступлення прав за іпотечними договорами, посвідчений 28 листопада 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О., за реєстровим номером №6970, згідно умов якого до ТОВ «ФК «Вектор Плюс» перейшло право вимоги, зокрема, за Іпотечним договором від 30 жовтня 2007 року.

Відомості про зміну іпотекодержателя з ПАТ «Сведбанк» на ТОВ «ФК «Вектор Плюс» було внесено до Державного реєстру іпотек, що стверджується інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №357337515, №357340193, №357340718 від 06 грудня 2023 року.

Відповідно до довідки № 256 від 30 червня 2021 року, виданої КП «Лановецьке міське бюро технічної інвентаризації» та акту обстеження від 30 червня 2021 року, складеного КП «Лановецьке міське бюро технічної інвентаризації», приміщення адмінбудинку, що знаходилося по АДРЕСА_1 , демонтовано (а.с.26-27).

Відповідно до довідки № 257 від 30 червня 2021 року, виданої КП «Лановецьке міське бюро технічної інвентаризації», та акта обстеження від 30 червня 2021 року, складеного КП «Лановецьке міське бюро технічної інвентаризації», будівля прохідної, що знаходилася по АДРЕСА_1 демонтована (а.с.28-29).

Відповідно до довідки №255 від 30 червня 2021 року, виданої КП «Лановецьке міське бюро технічної інвентаризації», та акта обстеження від 30 червня 2021 року, складеного КП «Лановецьке міське бюро технічної інвентаризації», будівля котельні, що знаходилася по АДРЕСА_1 , демонтована (а.с.30-31).

Згідно копій повідомлень-рішень від 06 березня 2023 року №0017178-2407-1918, №0017176-2407-1918, №0017177-2407-1918, направлених ГУ ДПС у Тернопільській області на адресу ОСОБА_1 , позивачу нараховуються податок на нерухоме майно, а саме:

- нежитлове приміщення, що знаходиться в АДРЕСА_1 ;

- нежитлове приміщення, що знаходиться в АДРЕСА_1 ;

- нежитлове приміщення, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с.32-34).

В позовній заяві ОСОБА_1 зазначає що в листопаді 2023 року вона усно звернулася до державного реєстратора прав на нерухоме майно Лановецької міської ради із заявою про державну реєстрацію припинення права власності у зв`язку із знищенням нежитлових приміщень (адмінбудівля, прохідна, котельна), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , однак реєстратор відмовив заявнику, у зв`язку із встановленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяження, а саме: зареєстровано договір іпотеки №2453 від 30 жовтня 2007 року, посвідчений нотаріусом Доротюк Р. Р. та заборона на нерухоме майно .

Згідно листа Борсуківської сільської ради Кременецького району Тернопільської області від 30 грудня 2024 року №02-1-04/1949 вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до сільської ради стосовно факту відсутності забудов колишнього харчокомбінату, що заходиться за адресою: АДРЕСА_1 . За результами розгляду звернення 30 грудня 2024 року здійснено комісійне обстеження об`єктів вказаного нерухомого майна та складено відповідні акти.

Згідно актів обстеження від 30 грудня 2024 року, складених комісією Борсуківської сільської ради, під час обстеження об`єктів нежитлової нерухомості, що належать ОСОБА_1 на праві приватної власності, встановлено факт відсутності забудови:

- нежитлового приміщення (адмінбудівля), загальною площею 345.70 кв.м., що знаходиться АДРЕСА_1 ;

- нежитлового приміщення (будівля прохідної), загальною площею 16.60 кв.м., що знаходиться АДРЕСА_1 ;

- нежитлового приміщення (будівля котельні), загальною площею 242.40 кв.м., що знаходиться АДРЕСА_1 .

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною першою статті 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно з статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статей 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов`язання іншим боржником у договорі поруки чи при переведенні боргу. Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Відповідно до статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з частиною першої статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до частин першої та другої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Правила припинення зобов`язання сформульовані в главі 50 «Припинення зобов`язання» розділу І книги п`ятої «Зобов`язальне право» ЦК України. Норми цієї глави передбачають, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України), переданням відступного (стаття 600 ЦК України), зарахуванням (стаття 601 ЦК України), за домовленістю сторін (стаття 604 ЦК України), прощенням боргу (стаття 605 ЦК України), поєднанням боржника і кредитора в одній особі (стаття 606 ЦК України), неможливістю виконання (стаття 607 ЦК України), смертю фізичної особи чи ліквідацією юридичної особи (статті 608 та 609 ЦК України).

Підстави припинення іпотеки визначені ЦК України та Законом України «Про іпотеку».

Так, частинами першою, другою статті 593 ЦК України передбачено, що право застави припиняється у разі:

1) припинення зобов`язання, забезпеченого заставою;

2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави;

3) реалізації предмета застави;

4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом. У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі:

- припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору;

- реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;

- набуття іпотекодержателем права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки;

- визнання іпотечного договору недійсним;

- знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;

- з інших підстав, передбачених цим Законом.

Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Системний аналіз вищевказаних норм визначає, що підстави припинення іпотеки визначено у статті 17 Закону України «Про іпотеку», яка містить виключний перелік підстав такого припинення, аналогічний із закріпленим у статті 593 ЦК України.

Документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо. Перелік документів, на підставі яких можна встановити факт знищення майна, не є вичерпним.

Подібні висновки щодо переліку, які можуть підтверджувати знищення майна, викладені у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 січня 2019 року у справі № 708/254/18, від 26 червня 2019 року у справі № 334/16303/15-ц, від 25 вересня 2019 року у справі № 272/62/15-ц, від 25 березня 2021 року у справі № 588/249/20, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 1 серпня 2019 року у справі № 915/406/18, від 18 листопада 2020 року у справі № 04/5026/803/2012.

Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до частини 3 статті 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п`яти днів зобов`язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов`язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

Згідно з п.4 ч.1 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до статті 74 Закону України «Про нотаріат», одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Згідно з п.5 глави 15 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення, зокрема:

- кредитора про погашення позики;

- про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки);

- про припинення договору іпотеки у зв`язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, після припинення договору іпотеки у зв`язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки;

- за рішенням суду;

- в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 6.1 глави 15 розділу II Порядку передбачено, що про зняття заборони, а також про зняття судовими або слідчими органами та органами державної виконавчої служби накладеного ними арешту на майно нотаріус робить відповідні відмітки в реєстрі для реєстрації заборон і арештів та в алфавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна.

Отже, законодавством передбачено підстави та порядок зняття заборони відчуження нерухомого майна.

Після зняття заборони відчуження нерухомого майна нотаріус, який зняв заборону, може провести державну реєстрацію припинення обтяження (заборони), а також припинення іншого речового права (іпотеки) - у разі, коли знімається заборона з предмета іпотеки, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

З припиненням іпотеки фактично припиняється обтяження нерухомого майна іпотекою, адже всі правові підстави для його утримання під обтяженням відсутні.

Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, передбачено, що для державної реєстрації припинення права власності на об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва у зв`язку з його знищенням подаються:

1) документ, відповідно до якого підтверджується факт такого знищення;

2) документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна.

Відповідно до статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Підстави припинення права власності визначені у статті 346 ЦК України, відповідно до пункту 4 частини першої якої право власності припиняється у разі знищення майна.

Згідно зі статтею 349 ЦК України, право власності на майно припиняється в разі його знищення.

Тлумачення змісту статті 349 ЦК України свідчить, що умовою припинення права власності згідно з цією статтею, є наявність встановленого факту знищення майна під яким слід розуміти такий вплив на нього, в результаті якого об`єкт права власності припиняє своє існування.

Положення статті 349 ЦК України щодо умов припинення права власності на знищене нерухоме майно є чіткими, зрозумілими та однозначними, тобто таке нормативне регулювання виключає можливість довільного його трактування/

Висновки щодо тлумачення змісту статті 349 ЦК України, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі № 04/5026/803/2012.

Звертаючись до суду із даним позовом ОСОБА_1 посилалася на те, що нерухоме майно позивачки, що було предметом іпотеки, знищене та не може використовуватися як будівлі і споруди, зокрема його неможливо відновити. На думку позивачки, у даній справі існують правові підстави вважати, що договір іпотеки № 2453 від 30 жовтня 2007 року є припиненим, оскільки передана в іпотеку будівля (споруда) знищена (втрачена), а тому запис про реєстрацію права власності на знесений об`єкт нерухомого майна підлягає анулюванню.

У справі, яка переглядається апеляційним судом встановлено, що позивачкою ОСОБА_1 , як іпотекодавцем, не було дотримано всіх умов договору іпотеки № 2453 від 30 жовтня 2007 року. Крім того, основне зобов`язання за кредитним договором № 1901/1007/88-281 від 30 жовтня 2007 року не виконане.

Як зазначила у судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 , нерухоме майно, що було предметом іпотеки, знищене, тобто розібране іншими особами. Позивачка до правоохоронних органів з відповідною письмовою заявою не зверталася, іпотекодержателя також письмо про це не повідомляла.

Фактична відсутність спірних об`єктів нерухомого майна, які є предметом договору іпотеки - нежитлового приміщення (приміщення адмінбудинку) загальною площею 345.70 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_1 ; нежитлового приміщення (будівля прохідної) загальною площею 16.60 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 , нежитлової будівлі (будівля котельні) загальною площею 242.40 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 , підтверджується, зокрема, довідками та актами обстеження КП «Лановецьке міське бюро технічної інвентаризації» від 30 червня 2021 року та актами обстеження Борсуківської сільської ради від 30 грудня 2024 року.

Отже матеріалами справи підтверджується факт відсутності (демонтаж) предмету іпотеки, але також підтверджується і те, що іпотекодержатель не був повідомлений про це належним чином.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що нерухоме майно, яке перебувало в іпотеці, відсутнє (демонтовано) та не може використовуватися, як будівлі та споруди, однак погоджується із судом першої інстанції, що не припинився сам договір іпотеки.

Водночас, колегія суддів зазначає, що сам по собі факт відсутності (демонтаж) предмета іпотеки не доводить, що відповідачем порушувались права та інтереси позивачки щодо правовідносин за іпотекою.

Виходячи з аналізу норм §6 розділу 1 глави 49 книги п`ятої Цивільного кодексу України «Застава», та ст.10 Закону України «Про іпотеку» у разі втрати предмета іпотеки (застави) позивачкою як іпотекодавцем (заставодавцем), якщо остання не замінила предмет іпотеки (застави), порушуються охоронювані законом інтереси саме іпотекодержателя - яким є відповідач ТОВ «ФК «Вектор Плюс», а не позивачка, яка не виконала свої обов`язки, передбачені договором іпотеки та приписами ст.ст.580, 586, 587 ЦК України.

Аналогічну позицію викладену у постанові Верховного суду України від 18 травня 2016 року у справі № 6-658цс15.

За змістом постанови Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі №5015/45/11, тлумачення змісту статті 349 ЦК України свідчить, що умовою припинення права власності згідно з цією статтею, є наявність встановленого факту знищення майна, під яким слід розуміти такий вплив на нього, в результаті якого об`єкт права власності припиняє своє існування.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що позивачка не надала жодних доказів, що вона зверталася із заявою до уповноважених осіб для державної реєстрації припинення права власності на об`єкт нерухомого майна у зв`язку з його знищенням та про це внесено відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про те, що позивачка не довела порушення будь-яких її прав та інтересів з боку відповідачів, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову.

Доводи апелянтки про те, що згідно п.15 договору іпотеки він діє до настання одного з випадків, передбачених ст.17 Закону України «Про іпотеку», а тому у даній справі існують правові підстави для припинення іпотеки, колегія суддів відхиляє, оскільки матеріалами справи не встановлено, що вищевказане нерухоме майно знищено під впливом на нього дій, в результаті яких об`єкт права власності припинив своє існування. При цьому, судами встановлено факт відсутності (демонтаж) майна, яке було предметом іпотеки, що на думку апеляційного суду не є тотожним поняттю знищення такого майна.

Інші доводи апеляційної скарги є аналогічними викладеним у позовній заяві, які не спростовують правильність висновку суду першої інстанції, яким у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до власного тлумачення характеру спірних правовідносин та до переоцінки доказів.

У відповідності до статтей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини другої статті 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відмовляючи в задоволенні позову, судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи та дано правильну оцінку доказам.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.

Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 15 липня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного тексту постанови - 27 січня 2025 року.

Головуючий О.З. Костів

Судді: Б.О. Гірський

Н.М. Храпак