Постанова

від 27.01.2025 по справі 2а-3682/10

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 р. Справа № 2а-3682/10Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2024, головуючий суддя І інстанції: Григоров Д.В., м. Харків, повний текст складено 13.11.24 у справі № 2а-3682/10

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Ленінського районного суду міста Харкова від 10.12.2010 у справі № 2а-3682/10, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2012, зобов`язано Управління пенсійного фонду в Харківському районі Харківської області здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, інваліду 2-ї групи, відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, з врахуванням вимог ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 27.07.2010, з урахуванням виплачених сум.

До Харківського окружного адміністративного суду в інтересах ОСОБА_1 звернулася адвокат Боженко Ганна Валеріївна з заявою в порядку ст. 383 КАС України та просила:

- визнати протиправною бездіяльність, вчинену суб`єктом владних повноважень - відповідачем Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, код ЄДРПОУ 14099344, на виконання рішення суду, а саме: постанови Ленінського районного суду міста Харкова від 10.12.2010 у справі № 2а-3682/10, що полягає у нездійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відповідно до вказаного рішення суду з 01.11.2011;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, код ЄДРПОУ 14099344, провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відповідно до постанови Ленінського районного суду міста Харкова від 10.12.2010 у справі № 2а-3682/10, з урахуванням фактично виплачених сум за період з 01.11.2011 по 24.04.2019.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року заяву, подану в порядку ст. 383 КАС України в інтересах ОСОБА_1 , повернуто заявнику.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про неврахування судом першої інстанції того, що з заявою в порядку ст. 383 КАС України позивач звернувся 01.11.2024 після отримання 22.10.2024 відповіді від ГУ ПФУ в Харківській області, в якій пенсійний орган пояснив, що будь-яких нарахувань на виконання постанови Ленінського районного суду міста Харкова від 10.12.2010 у справі № 2а-3682/10 проводитися не буде, тобто строк звернення до суду із заявою в порядку ст. 383 КАС України не є пропущеним.

ГУ ПФУ в Харківській області правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалося.

Згідно з частинами 1, 2 статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом установлено, що постанова Ленінського районного суду міста Харкова від 10.12.2010 у справі № 2а-3682/10 набрала законної сили 19.10.2012.

На виконання ухвали Ленінського районного суду міста Харкова від 05.01.2024 у справі № 2а-3682/10 видано дублікат виконавчого листа з виконання постанови Ленінського районного суду міста Харкова від 10.12.2010 у справі № 2а-3682/10.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Харкова від 05.01.2024 у справі № 2а-3682/10 здійснено заміну Боржника - Управління пенсійного фонду в Харківському районі Харківської області у виконавчому провадженні з виконання постанови Ленінського районного суду міста Харкова від 10.12.2010 у справі № 2а-3682/10 на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 15.02.2024 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ждановою О. В. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-а-3682/10, виданого 26.01.2024 Ленінським районним судом міста Харкова (виконавче провадження № 74175077).

10.04.2024 постановою про накладення штрафу у вказаному виконавчому провадженні за не виконання рішення суду у повному обсязі накладено на боржника штраф на користь держави у розмірі 5100 грн.

14.06.2024 постановою про накладення штрафу у вказаному виконавчому провадженні за не виконання рішення суду у повному обсязі накладено на боржника штраф на користь держави у розмірі 10200 грн.

В інтересах позивача до ГУ ПФУ в Харківській області направлено адвокатський запит від 17.09.2024 з проханням повідомити про проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання постанови Ленінського районного суду міста Харкова від 10.12.2010 у справі № 2а-3682/10 за період з 01.11.2011 по 25.04.2019 та на виконання постанов державного виконавця у ВП № 74175077 надати копії документів, що підтверджують проведення такого перерахунку, з детальним розрахунком пенсії ОСОБА_1 за вказаний період.

На вказаний адвокатський запит 22.10.2024 отримано відповідь від ГУ ПФУ в Харківській області, в якій пенсійний орган пояснив, що будь-яких нарахувань на виконання постанови Ленінського районного суду міста Харкова від 10.12.2010 у справі № 2а-3682/10 проводитися не буде.

01.11.2024 до Харківського окружного адміністративного суду в інтересах ОСОБА_1 звернулася адвокат Боженко Ганна Валеріївна з заявою у порядку ст. 383 КАС України.

Повертаючи заяву, подану позивачем у порядку ст. 383 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустив десятиденний строк, встановлений статтею 383 КАС України стосовно того, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що у березні 2023 року розпочався перебіг десятиденного строку, зазначеного в пункті 4 статті 383 КАС України, для звернення із такою заявою. Відтак, звернувшись до суду 01.11.2024, позивач пропустив десятиденний строк, встановлений статтею 383 КАС України.

Також суд першої інстанції виходив з того, що можливості поновлення такого строку вищезазначена норма Кодексу не передбачає.

На думку суду першої інстанції подальші звернення адвоката до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із запитами та зверненнями у жовтні 2024 року з приводу виконання постанови Ленінського районного суду міста Харкова у справі № 2а-3682/10 не створили нових часових меж, від яких можна відраховувати строк звернення до суду.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з мотивами та висновками суду першої інстанції, з таких підстав.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За правилами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з частиною 2 статті 383 КАС України у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Частиною 4 наведеної статті встановлено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Відповідно до абзацу 2 частини 5 статті 383 КАС України (в редакції, чинній на момент подачі заяви) у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Верховний Суд, установлюючи момент, з якого належить відраховувати десятиденний строк на звернення позивача до суду з заявою порядку статті 383 КАС України, у постанові від 21.03.2019 у справі № 805/1458/17 дійшов висновку, що звернення до суду із заявою відповідно до статті 383 КАС України можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконані в органах державної виконавчої служби.

У постанові від 20.01.2021 (справа № 640/1364/19) Верховний Суд дійшов таких висновків:

«Аналіз зазначених вище норм свідчить, що подання до суду заяви у порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби.

Тобто при здійсненні судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 383 КАС України обов`язково підлягають з`ясуванню обставини виконання судового рішення в примусовому порядку, а не обставини невиконання відповідачем судового рішення в добровільному порядку».

Відповідно до частини 1 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами частини 2 статті 242 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з пунктами 7, 8 частини 2 статті 383 КАС України в заяві, серед іншого, зазначається інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання, інформація про хід виконавчого провадження

Колегія суддів зазначає, що в порушення вимог статті 242 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення суд першої інстанції не звернув увагу та, відповідно, не надав оцінки тому, що 05.01.2024 видано дублікат виконавчого листа з виконання постанови Ленінського районного суду міста Харкова від 10.12.2010 у справі № 2а-3682/10, у справі 15.02.2024 відкрито виконавче провадження за заявою позивача щодо примусового виконання судового рішення, не з`ясував хід такого виконавчого провадження.

Наявність такої інформації відповідно до частини другої статті 383 КАС України є обов`язковою вимогою до заяви, яка подана в порядку статті 383 КАС України.

Водночас, за правилами частини 5 статті 383 КАС України (в редакції, станом на час звернення позивача до суду) у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.

Отже, першочерговою є перевірка судом відповідності заяви вимогам частини другої статті 383 КАС України і в разі встановлення, що подана заява не відповідає таким вимогам, заява підлягає поверненню саме з таких підстав.

Дослідження питання дотримання строку звернення з заявою у порядку статті 383 КАС України безпосередньо пов`язане з наявністю чи відсутністю відкритого виконавчого провадження, відтак підлягає з`ясуванню після перевірки відповідності заяви вимогам статті 383 КАС України.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постанові від 23.02.2024 у справі № 420/5352/22.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, необґрунтовано взяв до уваги, що 17.03.2023 позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Боженко Г.В. спільно звернулися до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просили визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо призупинення виконання постанови Ленінського районного суду міста Харкова від 10.12.2010 року у справі №2а-3682/10 з 01.11.2011; зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з пенсійних виплат, що розрахована на підставі постанови Ленінського районного суду міста Харкова від 10.12.2010 у справі №2а-3682/10 з урахуванням фактично виплачених сум за період з 01.11.2011 по 24.04.2019 в сумі 646052,00 грн та дійшов помилкового висновку, що оскільки ще у березні 2023 року ОСОБА_1 та адвокат Боженко Г.В. були обізнані як про порушення прав позивача з приводу нездійснення перерахунку пенсії згідно судового рішення, так і про те, що права позивача порушено саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, саме у березні 2023 року розпочався перебіг десятиденного строку, зазначеного в пункті 4 статті 383 КАС України, для звернення позивача із заявою в порядку статті 383 КАС України.

Із урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про повернення заяви позивача, поданої в порядку ст. 383 КАС України, оскільки суд першої інстанції, повертаючи заяву, помилково визначив момент початку обрахунку 10-денного строку звернення до суду із заявою та не з`ясувавши викладеного вище, передчасно повернув заяву.

Доводи апеляційної скарги колегією суддів приймаються в якості належних.

За змістом ч.1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи наведені вище правові норми та фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про повернення заяви, поданої позивачем у порядку статті 383 КАС України, а тому ухвалене судове рішення на підставі вимог статті 320 КАС України підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 у справі № 2а-3682/10 скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи..

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді В.Б. Русанова О.В. Присяжнюк