Постанова

від 20.10.2010 по справі 2а-3682/10

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Рівненський міський суд Рівненської області

м. Рівне, вул. Шкільна, 1, 33028, (0362) 26-59-17

справа 2а- 3682/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2010 року Рівненський міський суд у складі :

головуючий - суддя Мельник О.В.

при секретареві Яремі Г.В..

з участю позивача ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівному адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Рівненської роти ДПС ВДАІ м. Рівне ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

ВСТАНОВИВ:

У позовній заяві вказується, що постановою відповідача від 23 серпня 2010 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП безпідставно, оскільки автомобіль позивача було зупинено на перехресті.

У судовому засіданні позивач підтримав позов та пояснив, що дійсно здійснив зупинку автомобіля на перехресті, але лише для того, щоб пропустити пішоходів, які переходили проїжджу частину. Просить скасувати постанову по справі про адміністративні правопорушення, якою на нього накладено штраф.

Представник відповідача на розгляд справи до суду не з’явився, про дань та час судового засідання повідомлявся належним чином.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 23 серпня 2010 року інспектором ВДАІ в місті Рівному винесено постанову серії ВК № 151074 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 300 гривень.

Як вбачається зі змісту постанови, підставою притягнення позивача до адміністративної відповідальності послужило те, що 23 серпня 2010 року на перехресті вулиць С.ОСОБА_3 у місті Рівному позивач порушив правила зупинки, здійснивши зупинку транспортного засобу на перехресті.

Як слідує із змісту ч. 2 ст. 71 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності рішення в даному разі покладається на відповідача.

Відповідачем не подано суду жодного доказу у спростування пояснень позивача, а із матеріалів, що додані до оскаржуваної постанови не вбачається, що позивач дійсно без вимушеної необхідності зупинив автомобіль на перехресті та не здійснював пропуск пішоходів, які переходили проїжджу частину, надаючи їм перевагу в русі.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП. при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, ступінь вини правопорушника, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Указаних вимог закону при винесенні оскаржуваної постанови дотримано не було.

За вказаних обставин, суд прийшов до висновку про відсутність належних та достатніх доказів для констатування факту порушення позивачем вимог пп. «г» п. 15.9 Правил дорожнього руху та, відповідно, й скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 160, 163, 171-2 КАС України, суд ,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задоволити.

Постанову серії ВК № 151074 від 23 серпня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий