Ухвала
від 17.01.2025 по справі 753/23137/17
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

17 січня 2025 року

м. Київ

Справа № 753/23137/17

Провадження № 61-15786ск24

Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі разом - скаржниці), інтереси яких представляє адвокат Ковальчук Олег Миколайович (далі - адвокат),

на постанову Київського апеляційного суду від 18 вересня 2024 року

у справі за позовом ОСОБА_3 (далі - позивач), правонаступником якого є ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Савчук Олени Анатоліївни, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Делі Наталії Георгіївни - про визнання договору дарування та договору іпотеки недійсними, скасування записів про державну реєстрацію права власності та про іпотеку і

в с т а н о в и в :

1. 25 листопада 2024 року адвокат в інтересах скаржниць подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати постанову апеляційного суду та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

2. За змістом абзацу першого частини першої статті 185 і частини другої статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє ухвалу про залишення цієї скарги без руху.

3. Оскільки касаційна скарга не відповідає низці вимог ЦПК України, її слід залишити без руху.

(1) Щодо вимог до змісту касаційної скарги

4. За змістом пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон № 3200-IX) у касаційній скарзі повинні бути зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

4.1. 18 жовтня 2023 року введений в дію Закон № 3200-IX. Згідно з цим Законом парламент вніс зміни до процесуальних кодексів щодо обов`язкової реєстрації та використання вказаних електронних кабінетів.

4.2. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (абзаци перший і другий частини шостої статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).

4.3. Тому адвокат зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

4.4. Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви (абзац третій частини шостої статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).

4.5. З огляду на цей припис про неможливість зареєструвати електронний кабінет через релігійні переконання адвокат мав повідомити одночасно з поданням касаційної скарги з наведенням мотивів такої неможливості в окремій письмовій заяві.

4.6. Якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення відповідних відомостей (частина восьма статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).

4.7. Адвокат усупереч пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України не вказав про наявність або відсутність у нього та у скаржниць електронних кабінетів. Заяву про неможливість зареєструвати такий кабінет адвокат не подав. Від обов`язку зазначити у касаційній скарзі відомості про наявність або відсутність електронного кабінету скаржниці не звільнені, бо подали цю скаргу поштою.

(2) Щодо сплати судового збору

5. До касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону(пункт 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).

5.1. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 133 ЦПК України).

5.2. Скаржниці додали до касаційної скарги квитанції № 3 MDL-BFRF-F27E та № FRUR-KU9T-1ZME про сплату 24 листопада 2024 року 1 280,00 грн і 1 280,00 грн судового збору, що не відповідає розміру цього збору, встановленому Законом України «Про судовий збір».

5.3. Згідно з оскарженими судовими рішеннями у грудні 2017 року до суду надійшов позов, у якому позивач просив:

- визнати недійсним договір дарування 3/4 частки квартири АДРЕСА_1 (далі - квартира), укладений 25 травня 2017 року ОСОБА_5 із ОСОБА_7 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Савчук О. А., зареєстрований у реєстрі за № 626 (далі - договір дарування);

- визнати недійсним договір іпотеки на квартиру, укладений 17 листопада 2017 року ОСОБА_7 із ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Делі Н. Г., зареєстрований у реєстрі за № 3243 (далі - іпотечний договір);

- скасувати запис за реєстраційним номером 20616590 від 25 травня 2017 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_7 на 3/4 частки квартири з реєстраційним номером 1259098580000 на підставі договору дарування;

- скасувати запис про іпотеку за реєстраційним номером 23437331 від 17 листопада 2017 року і реєстраційним номером обтяження 23436066 у Державному реєстрі іпотек, внесений щодо квартири на підставі іпотечного договору.

Суд першої інстанції відмовив в задоволенні позову. Апеляційний суд скасував це рішення й ухвалив нове, згідно з яким частково задовольнив позов: визнав недійсним договір дарування 3/4 часток квартири та договір іпотеки «в частині 3/4 частин квартири»; у задоволенні інших вимог відмовив. Кожна зі скаржниць оскаржила постанову апеляційного суду в цілому (просять її скасувати й ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову), тобто щодо чотирьох немайнових вимог.

5.4. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

5.5. За змістом підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

5.6. За змістом підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Такий мінімум згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 1 січня 2017 року становив 1 600,00 грн.

5.7. З огляду на зазначене кожна скаржниця має сплатити 1 600,00 грн х 0,4 х 4 х 200 % = 5 120,00 грн судового збору. Однак сплатили лише по 1 280,00 грн. Тому кожна має доплатити по 3 840,00 грн судового збору (5 120,00 грн - 1 280,00 грн).

Реквізити для оплати:

- ОСОБА_8 : отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу: *;101; НОМЕР_1 ; судовий збір, за скаргою ОСОБА_8 , Верховний Суд (Касаційний цивільний суд), справа № 753/23137/17);

- ОСОБА_2 : отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу: *;101; НОМЕР_2 ; судовий збір, за скаргою ОСОБА_2 , Верховний Суд (Касаційний цивільний суд), справа № 753/23137/17).

5.8. Скаржниці мають надати суду документи про доплату судового збору у вказаному розмірі з такою кількістю його копій, яка відповідає кількості інших учасників справи (пункти 1 і 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).

(3) Щодо строку на усунення недоліків касаційної скарги

6. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК України). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).

6.1. Для усунення вказаних в ухвалі недоліків Верховний Суд встановлює десятиденний строк з дня її вручення скаржницям або адвокатові. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її скаржницям.

Керуючись статтями 185, 260, 261, 392, 393 ЦПК України,

у х в а л и в :

1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_6 та ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 18 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Савчук Олени Анатоліївни, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Делі Наталії Георгіївни - про визнання договору дарування та договору іпотеки недійсними, скасування записів про державну реєстрацію права власності та про іпотеку.

2. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Д. А. Гудима

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення17.01.2025
Оприлюднено29.01.2025
Номер документу124718029
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них дарування

Судовий реєстр по справі —753/23137/17

Ухвала від 17.01.2025

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Гудима Дмитро Анатолійович

Ухвала від 27.11.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Ящук Тетяна Іванівна

Постанова від 18.09.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Ящук Тетяна Іванівна

Ухвала від 17.09.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Ящук Тетяна Іванівна

Ухвала від 18.01.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Ящук Тетяна Іванівна

Ухвала від 25.12.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Ящук Тетяна Іванівна

Ухвала від 20.04.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Ящук Тетяна Іванівна

Ухвала від 20.04.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Ящук Тетяна Іванівна

Ухвала від 14.03.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Ящук Тетяна Іванівна

Ухвала від 10.02.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Ящук Тетяна Іванівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні