Постанова

від 21.01.2025 по справі 308/16774/22

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/16774/22

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21 січня 2025 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.,

суддів: Джуги С.Д., Собослоя Г.Г.

за участю секретаря судового засідання: Савинець В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Розман Сергій Юрійович, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 вересня 2023 року, ухвалене головуючим суддею Івановим А.П., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третьої особи служби у справах дітей Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визначення місця проживання дитини та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третьої особи служби у справах дітей Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визначення місця проживання дитини

встановив:

У грудні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третьої особи служби у справах дітей Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визначення місця проживання дитини.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у неї та ОСОБА_1 від спільного проживання без реєстрації шлюбу народилася спільна дитина - син ОСОБА_3 . З моменту народження спільного сина відносини між нею та ОСОБА_1 погіршилися. Зокрема ОСОБА_1 почав проявляти агресію в її бік, постійно ображати її, використовуючи нецензурну лайку, застосовуючи фізичне насильство, за що його притягали до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. З грудня 2022 року ОСОБА_1 покинув їх спільне місце проживання, не надає коштів на утримання спільного сина. До цивільної дружини почав активно вдаватися до психологічного тиску та маніпуляцій. ОСОБА_1 обмежується поодинокими зустрічами із сином, не бере участі у вихованні дитини, не надає кошти на утримання спільного сина, не цікавиться розвитком та успіхами сина.

Вона приділяє сину максимум свого часу, уваги та любові, має гарні стосунки із сином, побудовані на довірі, а тому може гарантувати стабільне проживання в комфортних умовах, забезпечити йому почуття любові та безпеки. З огляду на викладене позивачка просила суду визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з нею.

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 , в якому просив суд визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 з ним, як з батьком.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що він та ОСОБА_2 тривалий час, приблизно з 2010 року, проживають разом, як подружжя у незареєстрованому шлюбі. Від спільного проживання у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дитина - син ОСОБА_3 . Він та ОСОБА_2 проживають разом з сином ОСОБА_4 у с. Сторожниця однією сім`єю, конфліктів чи спору щодо визначення місця проживання дитини між батьками ніколи не було, він навіть не здогадувався, що існує такий спір. Кожного дня він проживає з дитиною, ходить з нею на прогулянки, займається розвитком та вихованням дитини. Про існування позову ОСОБА_2 випадково дізнався із сайту Судова влада. Дійсно, після народження дитини відносини між ним та ОСОБА_2 стали досить полярними: то все добре - то постійні сварки та лайки, однак, незважаючи на це він має надію, що все налагодиться, а сім`я збережеться. Дитина ОСОБА_4 була дуже бажаною, довгоочікуваною та далася подружжю через важкі медичні процедури. У 2020 році він з ОСОБА_2 придбав будинок, у якому проживають сьогодні. Він вважає, що всі проблеми та сварки з ОСОБА_2 почалися після того, як до них переїхала сестра відповідачки у 2021 році. На думку позивача родина відповідачки постійно її підбурює проти нього та руйнує їх шлюб. Твердження ОСОБА_2 у первісному позові про їх окреме проживання неправдиве, він з ОСОБА_2 та сином проживають разом за адресою: АДРЕСА_1 , разом гуляють з сином, ведуть спільний побут та інше. Подання первісного позову матір`ю дитини ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини стало призводити до конфліктів між ними. Бажаючи зберегти сім`ю, він відвідував сімейного психолога та просив це зробити і ОСОБА_2 . В свою чергу ним забезпечені належні умови для проживання, виховання, фізичного та духовного розвитку сина. Дитина ОСОБА_3 перебуває на його утриманні і проживає із ним за його постійним місцем проживання. Він проводить щоденно багато часу з сином, постійно гуляє з ним, годує, розвиває різні навики. Дитина любить його та в його присутності є спокійною та грайливою. З самого народження дитини він піклується про сина, забезпечує сина, проводить з ОСОБА_4 багато часу, може сина утримувати та через вільний графік роботи приділяти достатньо уваги дитині. ОСОБА_2 не має самостійного доходу. Натомість він має дохід та графік його роботи дозволяє йому весь час знаходитися поруч з дитиною, приділяти сину час та забезпечувати нормальний розвиток сина.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ним.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 вересня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю - ОСОБА_2 .

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служби у справах дітей Холмківської сільської ради Ужгородського району про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з ним, відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 992,40 гривень, судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Розман С.Ю., подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення зустрічного позову. Вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Зазначає, що мотивуючи це рішення, суд вказав, що дитина постійно проживає з матір`ю ОСОБА_2 , де створені всі умови для проживання, розвитку та виховання дитини. При цьому, суд також вказав, що насамперед виходить з інтересів малолітньої дитини, оскільки син з моменту народження проживає з матір`ю, перебуває на грудному вигодовуванні. Водночас, суд не взяв до уваги висновок психолога №2 від 26.06.2023, так як він складний за зверненням сторони по справі ОСОБА_1 , на підставі наданих тільки ним даних, а відтак, існують обґрунтовані сумніви у об`єктивності й повноті такого.

Судом першої інстанції не взято до уваги, що ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем роботи, отримав тілесні ушкодження внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 , постійно займається дитиною, відвідуючи з сином різноманітні заняття з розвитку (у тому числі і плавання). Натомість ОСОБА_2 вчиняє ОСОБА_1 (і його матері) перешкоди у побаченні і спілкуванні з дитиною, травмуючи його психіку. Крім того, ОСОБА_1 письмовими доказами беззаперечно довів факт свого проживання разом з дитиною з часу її народження за місцем проживання в АДРЕСА_2 .

Крім того, судом першої інстанції безпідставно відмовлено у дослідженні в судовому засіданні наданих ОСОБА_1 відео- та аудіозаписів поведінки ОСОБА_2 поряд з дитиною, які підтверджують її негативний вплив на розвиток дитини через особисте відношення до ОСОБА_1 . Тому, в суді першої інстанції ОСОБА_1 просив призначити комплексну психологу-психіатричну експертизу, однак, суд першої інстанції відмовив у задоволенні такого клопотання, оскільки проведення такої експертизи не є обов`язковою у даному випадку.

Наявні у матеріалах цієї справи висновки Служби у справах дітей Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області та Виконавчого комітету цією ж ради не містять фактично жодних обґрунтувань чи мотивів прийняття цих висновків. Тому, такі висновки є неповними, сумнівними та в будь-якому випадку носять лише рекомендаційний характер.

ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Овсепян К.А., подала відзив на апеляційну скаргу в якому просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити та залишити без змін рішення суду першої інстанції. Зазначає, що судом першої інстанції, на підстави вимог закону, було надано належну оцінку всіх доказам у справі, зокрема і висновку психолога №2 від 26.06.2023 та обґрунтовано підстави його не прийняття до уваги під час ухвалення рішення по суті справи.

Доводи апелянта про те, що нею чиняться перешкоди у спілкуванні з дитиною та такими діями травмується психіка малолітньої дитини є вигадками відповідача та вказане не підтверджено належними та допустимими доказами. Судом встановлено, що між батьками малолітньої дитини тривалий час існує конфлікт, і кожен зі сторін намагаються створити негативний образ опонента, з метою досягнення поставленої цілі - визначення місця проживання дитини. Натомість суд бере до уваги ставлення обох батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, вік дитини, майновий стан батьків, але насамперед виходить з інтересів дитини.

Тому вважає, що судом першої інстанції належним чином досліджено усі матеріали справи, надано обґрунтовану оцінку наявним доказам, враховано інтереси дітей, в результаті чого було ухвалене законне рішення.

У судове засідання ОСОБА_1 та його представник адвокат Розман С.Ю. не з`явились. При цьому ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 20 січня 2025 року задоволено клопотання адвоката Розмана С.Ю. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, однак, на зв`язок останній не вийшов.

21 січня 2025 року до суду надійшло клопотання від адвоката Розмана О.І. про відкладення розгляду справи. Такі дії адвоката апеляційний суд розцінює як зловживання процесуальними правами з метою затягування розгляду справи, тому таке клопотання задоволенню не підлягає.

Оскільки апелянт та його представник будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, у судове засідання не з`явилися, а матеріалів справи достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, то суд вважає, що таку слід вирішити по суті (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.10.2024 у справі №752/8103/13-ц).

Враховуючи зазначене та керуючись нормою ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів дійшла до думки, що неявка ОСОБА_1 та його представника адвоката Розмана С.Ю., належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає що така не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження НОМЕР_1 ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком записаний ОСОБА_1 , матір`ю ОСОБА_2 .

Між сторонами виник спір щодо визначення місця проживання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з витягу з реєстру територіальної громади №2022/001872383 ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з акту про проживання особи без реєстрації місця проживання від 19.05.2023 складеного мешканцями АДРЕСА_2 , фактично проживають ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх син ОСОБА_3 , починаючи з весни 2020 року.

Із відповіді Студії музичного розвитку «Перший крок» від 19.05.2023 видно, що ОСОБА_1 із сином ОСОБА_3 займаються у закладі двічі на тиждень. Водить дитину на заняття лише батько.

Із відповіді ФОП ОСОБА_5 від 19.05.2023 видно, що ОСОБА_1 із сином ОСОБА_3 тривалий час відвідують кафе «Ретро». Двічі на тиждень, після занять в Студії музичного розвитку «Перший крок». Батько годує сина, грається з ним, співає пісеньки. Відвідують заклад батько і син удвох.

Із листа тренера з раннього плавання СОК «Акварель» ОСОБА_6 від 19.05.2023 видно, що ОСОБА_1 відвідує зайняття із сином ОСОБА_3 , мати не брала участі у зайняттях та не відвідувала їх.

Із відповіді ТОВ «Епіцентр» від 19.05.2023 видно, що ОСОБА_1 із сином ОСОБА_3 відвідують їдальню ТОВ «Епіцентр». Батько годує сина, грається з ним, співає пісеньки. Відвідують заклад батько і син удвох.

Згідно з висновку фахівця психолога №2 від 26.06.2023 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 відвідував психолога 5 разів. Метою відвідувань було спостереження та дослідження психоемоційного зв`язку між малолітнім ОСОБА_3 та його батьком ОСОБА_1 . Встановлено, що ОСОБА_3 може відчувати прив`язаність до батька та матері. Досліджувалось стосунок та прив`язаність до батька, мати не з`явилась. З батьком у малолітнього ОСОБА_4 безпечний тип прив`язаності. З матір`ю найімовірніше амбівалентна прив`язаність. Дитина капризує, просить грудне молоко. За результатами спостереження зроблено висновок про те, що в інтересах дитини ОСОБА_3 проживати разом з батьком. Контакт з матір`ю необхідний і бажаний за графіком. Вікові особливості розвитку та сприйняття дитиною феномену батьківства («мої батьки»), стресова ситуація судових спорів між батьками не усвідомлюються малолітньою дитиною, відсутня оцінка реального змісту сімейної ситуації, причинно-наслідкових зв`язків, дій дорослих та власних дій.

Згідно з листа №9246 від 28.08.2023 ПП ТФ «Антошка» ОСОБА_1 за період часу з 01.01.2021 по 27.08.2023 в роздрібних магазинах «Антошка» здійснено покупки дитячих товарів на загальну суму 77 388,21 гривень.

Згідно з заяви ОСОБА_7 начальнику ССД Холмківської сільської ради від 06.09.2023 мати ОСОБА_3 . ОСОБА_2 не дає їй можливості зустрітись з онуком.

Згідно з характеристики №140 від 06.12.2022, виданої старостою с. Сторжниця, ОСОБА_2 проживає на території громади з 2020 року. Освіта вища. Проживає разом із цивільним чоловіком. Має неповнолітнього сина ОСОБА_3 . Знаходиться у відпустці по догляду за дитиною. За місцем проживання характеризується з позитивного боку. За період проживання скарг, заяв, вимог до ОСОБА_2 не надходило. У побуті ввічлива, тактовна. До адміністративної відповідальності не притягалась.

Згідно з характеристики, виданої 27.02.2023 ФОП ОСОБА_8 , ОСОБА_1 працює в кінотеатрі Tca-CineMAX не посаді менеджера (управителя). Проявив себе як кваліфікований фахівець. Неодноразово нагороджувався грошовими преміями. З колегами спілкується ввічливо та підтримує дружні стосунки. Працює старанно та відповідально. Не порушує правила внутрішнього трудового розпорядку та умови трудового договору. У керівництва користується довірою та повагою. Відзначається загальною культурою та високими моральними якостями.

Згідно з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29.04.2020 ОСОБА_2 на праві приватної власності належить житловий будинок, загальною площею 126,6 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з висновку про визначення проживання дитини Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області №132/02-23 від 30.01.2023, складеного за зверненням адвоката Овсепян К.А., ОСОБА_2 проживає з сином ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 . Створені всі умови для виховання та проживання дитини. Стосунки між батьками дитини напружені. Батько дитини бере активну участь у житті дитини, забирає дитину на прогулянки. Питання про визначення місця проживання ОСОБА_3 було розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини 18.01.2023, за результатами якого було прийнято рішення про доцільність визначення місця проживання ОСОБА_3 з матір`ю ОСОБА_2 .

Згідно з висновку про визначення проживання дитини Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області №140/10-10 від 18.04.2023, складеного на вимогу суду у цивільній справі №308/16774/22, питання визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 розглядалось на комісії з питань захисту прав дитини 18.01.2023 та було прийнято рішення про доцільність визначення місця проживання ОСОБА_3 з матір`ю ОСОБА_2 . В подальшому ОСОБА_1 14.03.2023 звернувся із заявою про визначення місця проживання дитини та надійшла відповідна ухвала суду щодо надання висновку про розв`язання спору між батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відносно місця проживання дитини. Питання було розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Холмківської сільської ради 27.03.2023 та було прийнято рішення залишити в силі висновок №132/02-23 від 30.01.2023, яким прийнято рішення про доцільність визначення місця проживання ОСОБА_3 з матір`ю ОСОБА_2 .

Із відповіді Служби у справах дітей Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області №337/10-09 від 31.08.2023 видно, що до служби надійшли повідомлення від Відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області про те, що в поліцію із заявами звертались: ОСОБА_2 про вчинення щодо неї домашнього насильства її співмешканцем ОСОБА_1 ; ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 ображає їх малолітнього сина ОСОБА_3 . З метою захисту прав дитини здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_2 та обстежено умови проживання малолітнього ОСОБА_3 . Встановлено, що умови проживання хороші. Створені належні умови для виховання та розвитку дитини. Обставини, що можуть становити загрозу життю або здоров`ю дитини відсутні.

Згідно з АСДС «Д-3» із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на підставі судового наказу № 308/16660/22 стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12.12.2022 і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з повідомлення Відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області №7706/106/25-1-2023 від 22.06.2023 ОСОБА_2 11.06.2023 звернулась в поліцію про вчинення її співмешканцем ОСОБА_1 щодо неї домашнього насильства в присутності дитини.

Згідно з акту обстеження умов проживання, складеного начальником ССД Холмківської сільської ради, обстежено умови проживання малолітнього ОСОБА_3 . Встановлено, що умови проживання хороші. Створені належні умови для виховання та розвитку дитини. Дитина проживає разом із матір`ю. Наявні іграшки, одяг та взуття відповідно до віку. Між мамою та сином теплі стосунки. Зазначено, що дитина є свідком сварок ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Згідно з повідомлення Відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області №8914/106/25-1-2023 від 24.07.2023 ОСОБА_1 01.07.2023 звернувся в поліцію із заявою, в якій просить прийняти міри до ОСОБА_2 , яка ображає їх спільного малолітнього сина ОСОБА_3 .

Згідно з акту обстеження умов проживання складеного начальником ССД Холмківської сільської ради обстежено умови проживання малолітнього ОСОБА_3 . Встановлено, що умови проживання хороші. Між мамою та сином хороші відносини. Під час візиту дитина була веселою і бадьорою, легко ішла на контакт. Зі слів ОСОБА_2 з`ясовано, що ОСОБА_1 тривалий час не ночує вдома. Стосунки між батьками дитини напружені, внаслідок чого виникають конфлікти між ними.

Згідно з відповіді Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Закарпатській області №4/0ед/106/4-2023 від 31.08.2023 на спецлінію «102» від ОСОБА_2 отримано 4 повідомлення.

Із постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.08.2022 у справі №308/9406/22 видно, що ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за те, що 10.07.2022 у близько 16:35 год., гр. ОСОБА_1 перебуваючи за місцем свого проживання, вчинив домашнє насильство відносно своєї цивільної дружини ОСОБА_2 , а саме хапав її за руки та висловлювався в її сторону нецензурною лайкою, чим могла бути завдана шкода її психічному здоров`ю.

Із постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.07.2022 року у справі №308/9402/22 видно, що ОСОБА_2 звільнено від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у зв`язку з малозначністю та обмежено усним зауваженням із закриттям провадження по справі за те, що 10.07.2022 о 16 год. 27хв. ОСОБА_2 за місцем проживання вчинила відносно свого чоловіка домашнє насильство фізичного характеру, а саме нанесла йому легкі тілесні ушкодження на руках та порвала футболку, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Із копії позовної заяви видно, що 10.07.2023 ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_9 про встановлення факту спільного проживання, визнання права власності на нерухоме майно, визнання недійсним договору і поділ майна.

Із копії позовної заяви видно, що 03.08.2023 ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.

Із заяви про кримінальне правопорушення від 03.07.2023 видно, що ОСОБА_10 звернулась в поліцію із заявою про внесення даних до ЄРДР про вчинення злочину ОСОБА_2 , передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Відповідна заява зареєстрована в ЄРДР №420232070000000168 за ч. 4 ст. 185 КК України.

Із талона травматологічного пункту №812/411 від 11.07.2022 КНП «ЦМКЛ Ужгородської міської ради» видно, що ОСОБА_1 звернувся за медичною допомогою щодо отримання травми 10.07.2022 у вигляді забійного садна правого плеча, підшкірний крововилив лівого плеча. Повідомлено поліцію.

Із талона травматологічного пункту №8317/152 від 05.08.2023 КНП «ЦМКЛ Ужгородської міської ради» видно, що ОСОБА_1 05.08.2023 звернувся за медичною допомогою щодо отримання травми 05.08.2023 у вигляді забою, підшкірної гематоми. Повідомлено поліцію.

Із відповіді Відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області №10052/106/26/1-2023 від 21.08.2023 видно, що по факту події, яка мала місце 05.08.2023 зареєстроване кримінальне провадження №120230078170000383.

Із відповіді Відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області №10377/106/26/1-2023 від 04.09.2023 видно, що по факту події, яка мала місце 05.08.2023 зареєстроване кримінальне провадження №120230078170000383.

Із відповіді Відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області №10383/106/26/1-2023 від 05.09.2023 видно, що від ОСОБА_1 13.08.2023 та 15.08.2023 в поліцію надходили повідомлення про те, що його дружина обмежує його в спілкуванні із сином ОСОБА_3 , пішла з дитиною з дому в невідомому напрямку. За результатами перевірки, в зв`язку з відсутністю ознак кримінальних та адміністративних правопорушень розгляд звернень ОСОБА_1 припинено.

Із відповіді Відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області №10240/106/26/1-2023 від 30.08.2023 з додатками, видно, що від ОСОБА_1 13.08.2023 та 15.08.2023 року в поліцію надходили повідомлення про те, що його дружина обмежує його в спілкуванні із сином ОСОБА_3 . Пішла з дитиною з дому в невідомому напрямку. За результатами перевірки, в зв`язку з відсутністю ознак кримінальних та адміністративних правопорушень розгляд звернень ОСОБА_1 припинено.

Як встановлено, на момент розгляду справи ОСОБА_3 виповнилося 2 роки 6 місяців і він постійно проживає з матір`ю ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 , де створені всі умови для проживання, розвитку та виховання дитини, наразі дитина знаходиться на грудному вигодовуванні. ОСОБА_2 перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною, отримує аліменти на утримання малолітньої дитини, має можливість утримувати спільну з відповідачем дитину, має житло, позитивно характеризується за місцем проживання. Будь-які дані про те, що ОСОБА_2 зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, веде аморальний спосіб життя відсутні.

Батько дитини ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем роботи, бере активну участь у вихованні дитини, з дитиною відвідує гуртки, спортивні секції для гармонійного розвитку дитини. Забезпечує дитину матеріально. Будь-які дані про те, що ОСОБА_1 зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, веде аморальний спосіб життя відсутні.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів зважує на наступні обставини.

Стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантує кожному право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції (пункт 1). При цьому зазначена стаття містить застереження, згідно з яким органи державної влади не можуть утручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб (пункт 2).

Статтею 6 Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. Малолітня дитина не повинна, крім виняткових обставин, відокремлюватися від матері. Суспільство і органи влади повинні забезпечити необхідний догляд за дітьми, які залишилися без піклування сім`ї або без адекватних засобів підтримки.

Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року була ратифікована Конвенція ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка набула чинності для України 27 вересня 1991 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 3 цієї Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

В силу ст. 9 Конвенції Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Під час будь-якого розгляду згідно з пунктом 1 цієї статті всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору.

Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Положеннями ч.1 та ч.2 ст. 27 Конвенції визначено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із ст.ст. 1, 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 01 липня 2017 року у справі «М.С. проти України» наголосив, що в усіх подібних випадках основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Саме з урахуванням зазначених принципів ЄСПЛ здійснював оцінку того, чи національні суди вжили всіх заходів для визначення найкращих інтересів дитини у цій справі та визначили її місце проживання з дотриманням вимог статті 8 Конвенції

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Частиною 1 ст. 14 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Згідно із ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

В порядку визначеному частинами 4-6 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції об`єктивно встановлено, що між батьками малолітньої дитини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тривалий час існує конфлікт, результатом якого є численні звернення в поліцію із заявами про вчинені правопорушення, як зі сторони ОСОБА_1 , так і зі сторони ОСОБА_2 , судові позови, тощо. Вказане свідчить про те, що кожен із сторін і ОСОБА_2 , і ОСОБА_1 намагаються створити негативний образ опонента, з метою досягнення поставленої цілі, якою є визначення місця проживання дитини.

Судом першої інстанції оцінено докази щодо бажання обох батьків піклуватися, утримувати, доглядати за здоров`ям, брати активну участь у вихованні, розвитку малолітнього сина, що свідчить про їх сумлінне ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків.

При цьому, суд першої інстанції насамперед врахував інтереси малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , так як дитина з моменту народження проживала з матір`ю, перебувала на грудному вигодовуванні, його психологічну прив`язаність до матері, а тому вважав, що саме проживання з матір`ю ОСОБА_2 створить найбільш сприятливу атмосферу для виховання дитини.

Порушення такого укладу життя малолітнього ОСОБА_3 означало б проявити недбальство до найкращих інтересів дитини, зокрема збереження його зв`язків із матір`ю, яка забезпечить дитині її розвиток у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, яке є благонадійним, що підтверджується дослідженими доказами.

Тому апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що місце проживання малолітнього ОСОБА_3 слід визначити з матір`ю, оскільки, відібрання дитини від матері, може призвести до отримання психологічної травми дитиною.

Тоді як доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів і така не містить нових доводів, яким би суд не дав належної оцінки.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного рішення, тому відповідно до положень ст. 375 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а заочне рішення суду першої інстанції - без змін.

Зважуючи на викладене та керуючись нормами статей 367, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Розман Сергій Юрійович, залишити без задоволення.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 вересня 2023 року, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 27 січня 2025 року.

Суддя-доповідач:

Судді: