Постанова

від 21.01.2025 по справі 307/3529/22

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 307/3529/22

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21 січня 2025 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

Головуючого судді Фазикош Г. В.

суддів Кожух О. А., Собослой Г. Г.

з участю секретаря Голубєвої Є. Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Решетар Василь Васильович, на рішення Тячівського районного суду від 14 червня 2023 року, ухвалене суддею Гримут В. І., по справі за позовом ОСОБА_1 до управління поліції охорони в Закарпатській області про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2022 року ОСОБА_1 пред`явив позов до управління поліції охорони в Закарпатській області про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Свої вимоги мотивував тим, що 31 березня 2021 року він був прийнятий на роботу в управління поліції охорони в Закарпатській області на посаду охоронця взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Мукачівського районного відділу, з посадовим окладом 4290 грн.

Зважаючи на те, що місце проживання позивача знаходиться в Тячівському районі (смт. Буштино), а його дружина є онкохворою та потребує постійного лікування, ОСОБА_1 призначено охоронцем в Тячівській районній прокуратурі.

Однак, після виходу з чергової щорічної відпустки, робоче місце позивача було змінено та визначено у м. Берегові, консульство Угорщини.

Позивач вважає таку зміну умов праці незаконною, просить визнати наказ про звільнення незаконним, поновити його на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу (а.с.1, 12-15).

Рішенням Тячівського районного суду від 14 червня 2023 року в задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с.110-113).

На це рішення позивач ОСОБА_1 та його адвокат Решетар В. В. подали апеляційну скаргу. Зазначають, що зміна умов праці відбулася з порушенням вимог закону, підстав для звільнення за прогул у відповідача не було. На вказане суд першої інстанції уваги не звернув, в результаті чого ухвалив незаконне та необґрунтоване судове рішення. З огляду на це, апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення по суті позовних вимог.

У судовому засіданні в апеляційній інстанції представник управління поліції охорони в Закарпатській області Юрик Б. І. проти апеляційної скарги заперечив та просив її відхилити.

Позивач ОСОБА_1 та його адвокат Решетар В. В. в черговий раз до суду апеляційної інстанції не з`явилися, хоча були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином.

Від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про те, що він не може з`явитися до суду у зв`язку з склавшимися обставинами, однак жодних доказів не додано та й не зазначено в чому саме полягають ці обставини неявки до суду.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, якщо позивач чи його представник не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті.

Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, оскільки поважність причин неявки судом апеляційної інстанції не встановлена, заявник реалізував своє право на викладення відповідних аргументів в апеляційній скарзі та, зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції (стаття 367 ЦПК України), розгляд апеляційним судом справи у відсутності позивача та його представника є можливим та не буде порушенням прав учасників процесу, які в черговий раз не з`явилися до суду.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18.

Заслухавши пояснення присутніх учасників процесу, дослідивши зібрані у справі матеріали, колегія суддів прийшла до висновків, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення виходячи з таких підстав.

Згідно статті 139 КЗпП Ураїни працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення (ст. 147 КЗпП України).

Порядок застосування дисциплінарних стягнень передбачено у ст. 149 КЗпП. Згідно цього порядку до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності може бути розірваний роботодавцем у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

З матеріалів справи слідує, що 01 квітня 2021 року позивач ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в управління поліції охорони в Закарпатській області на посаду охоронця взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Мукачівського районного відділу, з посадовим окладом 4290 грн. (наказ № 37 о/с від 31.03.2021 року).

При прийомі на роботу до Управління поліції охорони працівники приймаються не на конкретний об`єкт, що перебуває під фізичною охороною, а до того чи іншого структурного підрозділу, який в структурі управління поліції охорони. Зокрема, у відповідача є два підрозділи, Ужгородський та Мукачівський районні відділи, керівники яких забезпечують розстановку особового складу по постах охорони.

З 29.06.2022 по 27.07.2022 охоронець ОСОБА_1 перебував у щорічній відпустці. У зв`язку із проханням керівництва Закарпатської обласної та Тячівської окружної прокуратури провести ротацію особового складу, було прийнято рішення про зміну охоронця ОСОБА_1 на іншого працівника.

Враховуючи те, що в місті Тячів відсутні будь-які інші фізичні пости охорони управління поліції охорони, позивачу ОСОБА_1 було запропоновано нести службу в місті Берегово, однак останній від пропозиції відмовився.

Актом складеним 28.07.2022 року інженером СТО Мукачівського РВ УПО в Закарпатській області ОСОБА_2 , командиром взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Мукачівського РВ УПО в Закарпатській області ОСОБА_3 та інженером СТО Мукачівського РВ УПО в Закарпатській області ОСОБА_4 стверджено, що 28.07.2022, близько 09-ї год., в м. Тячів, на вул. Незалежності, навпроти головного входу у «Тячівську окружну прокуратуру» комісією було ознайомлено охоронця взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Мукачівського РВ УПО в Закарпатській області ОСОБА_1 з графіком несення служби, який він відмовився підписати.

29 липня 2022 року ОСОБА_1 на службу не вийшов. З метою з`ясування обставин не виходу на службу командиром взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Мукачівського районного відділу управління поліції охорони в Закарпатській області ОСОБА_3 було здійснено дзвінок на особистий мобільний телефон позивачу. Під час розмови такий пояснити причини не виходу на службу не зміг.

Опитати охоронця взводу охорони об`єктів та публічної безпеки ОСОБА_1 не представилося можливим, оскільки останній відмовився надавати будь-які пояснення з даного приводу.

29 липня 2022 через канцелярію УПО надійшла доповідна записка начальника Мукачівського РВ УПО Івана Скуби з інформацією, що охоронець ОСОБА_1 29.07.2022 не заступив на добове чергування на об`єкт «Консульство Угорської Республіки», що знаходиться в м. Берегово. 29 липня 2022 у зв`язку з відсутністю ОСОБА_1 на робочому місці був складений акт про невихід на роботу.

Відповідно до акта про невихід на роботу від 29.07.2022, складеного за участі начальника Мукачівського РВ УПО в Закарпатській області Скуби І., командира взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Мукачівського РВ УПО в Закарпатській області ОСОБА_5 та командира взводу реагування Мукачівського РВ УПО в Закарпатській області Конепуда С., охоронець взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Мукачівського РВ УПО в Закарпатській області ОСОБА_1 , 29.07.2022, близько 11.20 год., був відсутній на робочому місці, на охоронюваному об`єкті, «Консульство Угорщини», в АДРЕСА_1 , не заступивши на добове чергування 29.07.2022 о 08 год. 00 хвилин.

З метою з`ясування причин відсутності на роботі, а також ознайомлення з графіком несення служби на серпень 2022 року, 30.07.2022 здійснено виїзд за місцем проживання ОСОБА_1 , однак останній відмовився від підпису про ознайомлення з графіком, про що складений відповідний акт.

Зокрема, актом від 30.07.2022, складеним за участі майора ОСОБА_6 , лейтенанта поліції ОСОБА_5 та лейтенанта поліції ОСОБА_7 стверджено, що 30.07.2022, близько 11. год. 05 хв., в АДРЕСА_2 , охоронця ОСОБА_1 було ознайомлено з графіком роботи несення служби, однак він відмовився від підпису чітко не обґрунтувавши причину відмови.

01 серпня 2022 через канцелярію УПО надійшла доповідна записка начальника Мукачівського РВ УПО майора поліції Івана Скуби з інформацією, що охоронець ОСОБА_1 01.08.2022 не заступив на добове чергування на об`єкт «Консульство Угорської Республіки».

Актом від 01.08.2022, складеним за участі майора поліції ОСОБА_6 , лейтенанта поліції ОСОБА_5 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 стверджено, що 01.08.2022, близько 11 год. 05 хв. охоронець ОСОБА_1 відсутній на робочому місці на охоронюваному об`єкті «Консульство Угорщини», не заступивши на добове чергування 01.08.2022 о 08 год. 00 хвилин.

02 серпня 2022 року у зв`язку з відсутністю на роботі 29.07.2022 та 01.08.2022 ОСОБА_1 було запропоновано надати пояснення по факту не виходу на службу, однак останній від пояснень відмовився, про що складений відповідний акт про відмову.

Зокрема, актом від 02.08.2022, зафіксовано відмову позивача ОСОБА_1 надати пояснення за фактом не виходу на службу 29.07.2022 та 01.08.2022 на охоронюваний об`єкт в м. Берегово, «Консульство Угорщини». Чіткого обґрунтування причин відмови надати пояснення позивач не зміг.

Крім того, за фактом невиходу на службу охоронцем взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Мукачівського РВ УПО ОСОБА_1 проведено службу перевірку за результатами якої складений висновок та рекомендовано звільнити ОСОБА_1 з роботи за п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Отже, з вказаного слідує, що позивач ОСОБА_1 допустив грубе порушення трудової дисципліни, за яке його притягнуто до відповідальності у відповідності до п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогул. Водночас, суд констатує, що процедура звільнення дотримана, права працівника з боку роботодавця не порушені. Позивач ОСОБА_1 не виявив бажання вийти на роботу відповідно до нового розпорядження керівництва, надати пояснення про причини не виходу на роботу не спромігся.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров`я, для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою. Повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 Кодексу законів про працю України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.

Таким чином, вирішуючи дану справу місцевий суд правильно встановив фактичні обставини справи, дав їм належну правову оцінку та вирішив спір згідно із законом.

Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування не має.

Враховуючи наведене, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Решетар Василь Васильович, залишити без задоволення.

Рішення Тячівського районного суду від 14 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28 січня 2025 року.

Головуючий

Судді