Ухвала

від 29.01.2025 по справі 433/2174/15-ц

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Справа № 433/2174/15-ц

№ 2-в/183/39/24

29 січня 2025 року м.Самар

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Оладенко О.С.

за участю секретаря судового засідання Павлюк А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі №433/2174/15-ц за позовом публічного акціонерного товариства «БМ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та заміну стягувача у виконавчому листі, -

В С Т А Н О В И В:

31.10.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» звернулося до суду з вищезазначеною заявою, в обґрунтування якої посилався на те, що рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03 червня 2016 року задоволено позов ПАТ «БМ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №30/92/050712 від 05 липня 2012 року. 15.02.2022 між ТОВ «Українська факторингова компанія» та ТОВ «ГРОУФ Капітал Факторинг» укладено договір відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитними договорами № 15.02/2022_ГКФ, відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором про надання кредиту № 30/92/050712 від 05 липня 2012 року укладеним між ПАТ «БМ Банк» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Українська факторингова компанія». Тому, з метою виконання судового рішення заявник звернувся до суду із заявою у якій просить вирішити питання про заміну стягувача та відновлення втраченого судового провадження в частині рішення суду у справі №433/2174/15-ц у зв`язку з тим, що матеріали судового провадження втрачено у зв`язку з окупацією міста Сіверськодонецька.

Ухвалою судді від 05.11.2024 заяву залишено без руху, надано заявнику строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 12.12.2024 відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.

14.01.2025 представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Старицька Ю.В. подала відзив на заяву про відновлення втраченого судового провадження. У задоволенні заяви просить відмовити у зв`язку з тим, що виконавче провадження закінчено, а також у зв`язку зі спливом строку пред`явлення виконавчого листа до виконання. Також вважає, що заявник наразі позбавлений можливості користуватися своїми правами стягувача у виконавчому провадженні.

Представник заявникау судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Старицька Ю.В. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви, посилаючись на обставини, викладені у відзиві.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи сповіщались належним чином, про причини неявки суду не повідомили, їх неявка не перешкоджає розгляду даного питання.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про доступ до судових рішень», суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

За даними, наявними у Єдиному державному реєстрі судових рішень, за єдиним унікальним номером справи № 433/2174/15-ц (https://reyestr.court.gov.ua/Review/62057877) рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від стягнуто з ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь ПАТ «БМ БАНК» заборгованість за кредитним договором № 30/92/050712від 05.07.2012 року в розмірі 66945 (шістдесят шість тисяч дев`ятсот сорок п`ять) грн. 52 коп. та судові витрати по справі у розмірі 669,46 грн.

На виконання рішення Сєверодонецьким міським судом Луганської області було видано ПАТ «БМ Банк» виконавчий лист № 433/2174/15-ц від 18.01.2017, який перебував на примусовому виконанні Сєвєродонецькому міському відділі державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), виконавче провадження №53471310. Постановою заступника начальника відділу Сєвєродонецького міського відділі державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) 24.05.2021 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.3 ч.1 ст.39, ст.40 ЗУ «Про виконавче провадження» (а.с.26).

На підставі договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами №261018 від 26.10.2018 та акту приймання-передачі документації (п.45), ПАТ «БМ Банк» відступило на користь ТОВ «Гроуф Капітал Факторинг» право вимоги за кредитним договором № 30/92/050712 від 05.07.2012, укладеним з ОСОБА_1 (а.с.7-17).

На підставі договору відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитними договорами №15.02/2022 ТОВ «Гроуф Капітал Факторинг» відступло на користь ТОВ «Українська факторингова компанія» право вимоги за кредитним договором № 30/92/050712 від 05.07.2012, укладеним з ОСОБА_1 (а.с.18-25).

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

На підставі ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, зокрема у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому ч.5 ст. 15 цього Закону.

Стаття 39 Закону України «Про виконавче провадження» регулює питання закінчення виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац другий частини першої статті 40 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження»). Стаття 41 цього Закону регулює питання відновлення виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом ст. 512 ЦК України, ст.442 ЦПК України та ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із вказаних норм, зокрема, п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 263 Цивільного процесуального кодексу України,при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року (справа № 6-122 цс 13) зазначено, що виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

У постановіВерховного Суду від 16 травня 2018 рокуусправі №10/56-08 висловлено правову позицію про те, що якщо заявник звернувся із заявою про заміну сторони виконавчого провадження - стягувача поза межами відкритого виконавчого провадження стосовно боржника, то це не позбавляє його права звернутись із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні та не є підставою для відмови судом у задоволенні такої заяви, у разі якщо судом не встановлено обставин закінчення виконавчого провадженняусправі належним виконанням судового рішення, у протилежному ж випадку правонаступник стягувана - сторони виконавчого провадження, набувши таке право згідно з договором про відступлення права вимоги в порядку статті 512 Цивільного кодексу України, позбавляється можливості та права реалізувати таке право у виконавчому провадженніупорядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».Аналогічна позиція міститься і у Постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року по справі № 6-1355/10, провадження № 61-12076св18.

Враховуючи вищезазначене та позиції Верховного Суду,заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу, оскільки, без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України "Про виконавче провадження".

Закінчення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключаєподальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них. Питання процесуального правонаступництва в усіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва.

Зазначене відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (пункти 6.96.12, 6.15).

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі.

Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10 дійшла висновку, що заміна сторони виконавчого провадження як процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва повинна здійснюватися з метою виконання завдання цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення

Відтак Велика Палата ВС вирішила, що у випадку закінчення виконавчогопровадження заявник,що звертаєтьсяіз заявоюпро замінусторони виконавчогопровадження,повинен поставитиперед судомпитання щодовідновлення виконавчогопровадження (оскарженняпостанови прозакінчення виконавчогопровадження). За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження немає й підстав для процесуального правонаступництва.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

Натомість у даному виконавчому провадженні, предметом якого є стягнення кредитної заборгованості, виконання цього обов`язку допускає правонаступництво.

За змістом статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Заявник ТОВ «Українська факторингова компанія», звертаючись до суду з заявою про відновлення втраченого судового провадження та заміну сторони у виконавчому листі, не ставивпитання провідновлення виконавчогопровадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження). З урахуванням вищенаведених положень законодавства та правових позицій Верховного Суду, виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, підстави для процесуального правонаступництва відсутні, оскільки заявник не порушує питання про відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене.

Доводи сторін щодо спливу строку пред`явлення виконавчого листа до виконання судом не можуть бути оцінені, оскільки наразі виконавче провадження завершено, а заявником не ставиться питання про його поновлення (скасування постанови про закінчення виконавчого провадження). Відтак у суду відсутні підстави вирішувати питання щодо пропуску строку пред`явлення виконавчих листів до виконання.

Стосовно вимог заявника про відновлення втраченого судового провадження, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі закінченій ухваленням судового рішення або в якій провадження закрите, проводиться в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно ст. 490 ЦПК України заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі.

Верховний суд розпорядженням від 06.03.2022 № 1/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ Сєвєродонецького міського суду Луганської області на Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

За положенням ст. 489 ЦПК України втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Оскільки з підстав наведених вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для процесуального правонаступництва, заявник ТОВ «Українська факторингова компанія» не набуло права ініціювати питання про відновлення втраченого судового провадження, а тому у цій частині заявлених вимог також слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 259-261, 353, 355, 442, 488, 489, 493, 494 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі №433/2174/15-ц за позовом публічного акціонерного товариства «БМ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та заміну стягувача у виконавчому листі відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.

Ухвала суду складена і підписана 29 січня 2025 року .

Суддя Оладенко О.С.