Постанова від 15.04.2025 по справі 910/1152/24

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/1152/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного акціонерного товариства "Центр комп`ютерних технологій "Інфоплюс" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу

при розгляді касаційної скарги Міністерства соціальної політики України

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.11.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 у справі

за позовом Міністерства соціальної політики України

до Belintech Ltd, Приватного акціонерного товариства "Центр комп`ютерних технологій "Інфоплюс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайм Системс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайм Системс Карт Сервіс"

про визнання договору недійсним,

В С Т А Н О В И В:

1. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.04.2025 у справі № 910/1152/24 касаційну скаргу Міністерства соціальної політики України залишено без задоволення. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.11.2024 у справі № 910/1152/24 залишено без змін.

2. 04.04.2025 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через систему "Електронний Суд" надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Центр комп`ютерних технологій "Інфоплюс" (далі - ПрАТ "Центр комп`ютерних технологій "Інфоплюс") про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з Міністерства соціальної політики України витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції у цій справі у сумі 15 000,00 грн.

3. Від Міністерства соціальної політики України заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції не надійшло.

4. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.04.2025 призначено розгляд заяви ПрАТ "Центр комп`ютерних технологій "Інфоплюс" про ухвалення додаткового рішення у цій справі у судовому засіданні на 15.04.2025.

5. Від ПрАТ "Центр комп`ютерних технологій "Інфоплюс" надійшло клопотання про розгляд його заяви за відсутності представників товариства.

6. Дослідивши вказану заяву товариства про ухвалення додаткового рішення, Верховний Суд зазначає таке.

7. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

8. За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

9. Згідно з частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

10. У частині 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України установлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

11. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

12. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

13. Згідно з положеннями частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

14. Разом із тим, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

15. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5- 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

16. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

17. Зазначеними нормами права передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Водночас обов`язок доведення неспівмірності витрат покладено на сторону, яка заявляє відповідне клопотання про зменшення їх розміру.

18. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

19. Відповідно до статті 19 зазначеного Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

20. У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

21. За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

22. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, додаткова постанова Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

23. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

24. Суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц).

25. Отже, розмір таких витрат має бути розумним, обґрунтованим, підтвердженим належними доказами, тобто відповідати вказаним критеріям.

26. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення (пункт 180 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22).

27. У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 звернуто увагу на те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

28. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

29. Як свідчать матеріали справи, ПрАТ "Центр комп`ютерних технологій "Інфоплюс" дотрималося вимог щодо строків звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, а також подання відповідних доказів, у тому числі на виконання частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, чому передувала відповідна заява, зроблена цим товариством у відзиві на касаційну скаргу.

30. На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу під час касаційного провадження у цій справі заявник долучив до заяви договір про надання правової допомоги від 25.08.2022 № 25/08-09, звіт від 03.04.2025 про надану правову допомогу за договором про надання правової допомоги від 25.08.2022 № 25/08-09, акт від 03.04.2024 № 8 про надання правової допомоги за вказаним договором, платіжну інструкцію від 03.04.2025 № 156.

31. За змістом договору про надання правової допомоги від 25.08.2022 № 25/08-09, укладеного між Адвокатським об`єднанням "АЙ ДІ ПІ ГРУП" в особі керуючого партнера Сіняка Д. В. (адвокатське об`єднання) і ПрАТ "Центр комп`ютерних технологій "Інфоплюс" (клієнт) клієнт доручає, а адвокатське об`єднання зобов`язується надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, визначених цим договором, а клієнт зобов`язаний оплатити правову допомогу в порядку та строки, визначені цим договором.

32. Згідно з пунктами 4.2, 4.4 цього договору розмір гонорару за надання правової допомоги встановлюється в розмірі, що визначається за домовленістю сторін. За результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті зазначається обсяг наданої адвокатським об`єднанням правової допомоги та вартість такої допомоги.

33. Згідно з актом про надання правової допомоги від 03.04.2024 № 8 адвокатське об`єднання надало та передає, а клієнт приймає та зобов`язується оплатити таку правову допомогу: правовий аналіз постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 року у справі № 910/1152/24, кількість витраченого часу - 1 год, вартість 1 год - 2000,00 грн, вартість послуги - 2000,00 грн; правовий аналіз касаційної скарги у справі № 910/1152/24, кількість витраченого часу - 1,5 години, вартість 1 год - 2000,00 грн, вартість послуги - 3000,00 грн; складання відзиву на касаційну скаргу у справі № 910/1152/24, кількість витраченого часу - 3 год, вартість 1 год - 2000,00 грн, вартість послуги - 6000,00 грн; участь в судовому засіданні 01.04.2025 у справі № 910/1152/24, 1 засідання, вартість одного засідання - 4000,00 грн, вартість послуги - 4000,00 грн. Загальна вартість наданої правової допомоги, яку клієнт зобов`язується сплатити адвокатському об`єднанню станом на дату підписання цього акта становить 15 000,00 грн.

34. Такі ж самі види виконаних робіт та витрачений час зазначені в звіті від 03.04.2025 про надану правову допомогу за договором про надання правової допомоги від 25.08.2022 № 25/08-09.

35. У судовому засіданні 01.04.2025 у суді касаційної інстанції був присутній адвокат Сіняк Д. В., який є керуючим партнером адвокатського об`єднання.

36. Водночас колегія суддів зауважує, що Міністерство соціальної політики України клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку передбаченому частиною 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України не заявляло.

37. Дослідивши заяву ПрАТ "Центр комп`ютерних технологій "Інфоплюс" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з касаційним переглядом справи та надані на її підтвердження докази, з урахуванням положень наведених норм, сталої судової практики суду касаційної інстанції у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, керуючись, у тому числі такими критеріями як обґрунтованість, розумність розміру витрат, виходячи з конкретних обставин справи, принципів рівності та змагальності, зважаючи на відсутність клопотання іншої сторони про зменшення таких витрат, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вказаної заяви у повному обсязі, оскільки зазначена у поданих заявником документах інформація щодо обсягу та характеру наданих адвокатом послуг відповідає наявним у матеріалах справи документам.

38. За таких обставин, наявні підстави для стягнення з Міністерство соціальної політики України на користь ПрАТ "Центр комп`ютерних технологій "Інфоплюс" витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції у заявленій сумі, а саме у розмірі 15 000,00 грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Приватного акціонерного товариства "Центр комп`ютерних технологій "Інфоплюс" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.

Стягнути з Міністерства соціальної політики України на користь Приватного акціонерного товариства "Центр комп`ютерних технологій "Інфоплюс" 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.

Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак