Постанова

від 16.01.2025 по справі 2а-16282/12/2670

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року

м. Київ

Справа № 2а-16282/12/2670

Провадження № 11-160зва24

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого судді Уркевича В. Ю.,

судді-доповідачки Усенко Є. А.,

суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Губської О. А., Єленіної Ж. М., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Шевцової Н. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Проценко Р. А.,

заявника - ОСОБА_1 ,

представника заявника - Сидоренка І. О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні заяву Приватного підприємства «Виробничо-Дистрибьюторська компанія» Дім Вина «Скала» та ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами (пункт 3 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України) постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.02.2013 (суддя Іщук І. О.), ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2013 (судді Маслій В. І., Файдюк В. В., Чаку Є. В.), ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.09.2013 (судді Малинін В. В., Весельська Т. Ф., Ситников О. Ф.) у справі № 2а-16282/12/2670 за позовом Приватного підприємства «Виробничо-Дистрибьюторська компанія» Дім Вина «Скала» до Печерського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, третя особа: Відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві, про визнання дій протиправними,

У С Т А Н О В И Л А:

1. Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1.1. У листопаді 2012 року Приватне підприємство «Виробничо-Дистрибьюторська компанія» Дім Вина «Скала» (далі - позивач, Підприємство, ПП «ВДК» Дім Вина «Скала») звернулось до суду з позовом до Печерського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (далі - відповідач, Печерське РУ ГУ МВС України у місті Києві), третя особа - Відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві, у якому просило визнати протиправними дії працівників Печерського РУ ГУ МВС України у місті Києві з перешкоджання ПП «ВДК» Дім Вина «Скала» проводити мирні мітинги 01.11.2012 та 08.11.2012 біля будівлі Національного банку України на вулиці Інститутській, 9 у місті Києві.

1.2. Обґрунтовуючи позов, Підприємство зазначало, що посадові особи Печерського РУ ГУ МВС України у місті Києві 01.11.2012 та 08.11.2012 перешкоджали проведенню мирних мітингів за вказаною адресою та застосовували силу по відношенню до генерального директора Підприємства ОСОБА_1 , якого було двічі протиправно затримано та доставлено до Печерського РУ ГУ МВС України у місті Києві, де були складені протоколи про затримання та адміністративні порушення. Однак рішенням Печерського районного суду міста Києва від 08.11.2012 провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною другою статті 185-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 було закрито за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

1.3. Підприємство стверджувало, що зазначені дії службових осіб відповідача підривають ділову репутацію та імідж ОСОБА_1 як відомого підприємця та громадського діяча, а відтак і позивача - Підприємства, яке він очолює.

2. Короткий зміст судових рішень, ухвалених у справі

2.1. Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 12.02.2013, яку залишили без змін Київський апеляційний адміністративний суд (ухвала від 15.04.2013) та Вищий адміністративний суд України (ухвала від 25.09.2013), відмовив ПП «ВДК» Дім Вина «Скала» у задоволенні позову.

2.2. Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з того, що відповідно до статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право залучати до проведення виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб у встановленому порядку. Працівники Печерського РУ ГУ МВС України у місті Києві під час подій 01.11.2012 та 08.11.2012 біля будівлі Національного банку України були учасниками виконавчого провадження, оскільки були залучені державним виконавцем для забезпечення виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.10.2012 у справі № 2а-14844/12/2670 (предметом позову в цій справі було встановлення обмеження права на мирні зібрання (пікетування, пішу ходу, демонстрації, мітинги, збори та інше) шляхом заборони проведення заходів з 30.10.2012 по 31.12.2012 у місті Києві на вулиці Інститутській, 9).

2.3. Ще однією підставою для відмови в задоволенні позову ПП «ВДК» Дім Вина «Скала» суд визнав ту обставину, що Підприємством не було дотримано положень пункту 1 Порядку організації та проведення в місті Києві недержавних масових громадських заходів політичного, релігійного, культурно-просвітницького, спортивного, видовищного та іншого характеру, затвердженого рішенням Київської міської ради від 24.06.1999 № 317/418: за встановленого цим пунктом строку звернення до Київської міської ради з письмовим повідомленням про проведення мітингу не пізніше, ніж за 10 днів до його проведення, Підприємство звернулося з повідомленням про проведення мітингу, запланованого на 08.11.2012 біля будівлі Національного банку України, напередодні (07.11.2012).

2.4. У підсумку суди всіх інстанцій дійшли висновку, що в діях працівників Печерського РУ ГУ МВС України у місті Києві немає ознак протиправності, що могло б призвести до порушення прав та інтересів позивача.

3. Зміст та обґрунтування наведених у заяві вимог

3.1. 23.07.2024 ПП «ВДК» Дім Вина «Скала» та ОСОБА_1 (далі також - заявники) звернулися до Великої Палати Верховного Суду із заявою про перегляд за виключними обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.02.2013, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2013, ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.09.2013 у справі № 2а-16282/12/2670 з підстави, передбаченої пунктом 3 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

3.2. Обґрунтовуючи підставу для перегляду судових рішень, заявники посилаються на рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у справі «Цімейко проти України» (заява № 32960/13) (набуло статусу остаточного з 27.06.2024), в якому Суд констатував порушення статті 11 [кожен має право на свободу мирних зібрань і свободу об`єднання з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів], статті 13 [кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження] Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) під час вирішення судом справи № 2а-16282/12/2670.

3.3. Зазначають, що судові рішення, які просять переглянути, ухвалені з порушенням статті 39 Конституції України та статей 11, 13, 46 Конвенції; зроблені в них судами висновки є неповними, оскільки не відповідають фактичним обставинам.

3.4. Заявники, посилаючись на встановлені ЄСПЛ порушення, просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.02.2013, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2013 та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 25.09.2013 у справі № 2а-16282/12/2670; ухвалити нове рішення та задовольнити позовні вимоги ПП «ВДК» Дім Вина «Скала»: визнати протиправними дії працівників Печерського РУ ГУ МВС України у місті Києві, які проявилися в тому, що через застосовану до ОСОБА_1 фізичну силу він не зміг провадити мирні мітинги 01.11.2012 та 08.11.2012 на вулиці Інститутській, 9 у місті Києві.

3.5. В уточненій заяві про перегляд судових рішень у справі за виключними обставинами від 16.12.2024 ПП «ВДК» Дім Вина «Скала» та ОСОБА_1 наводять довід, що виконання рішення ЄСПЛ, про яке йшлося вище, можливо лише шляхом відновлення судового розгляду справи, просять захистити порушене право ПП «ВДК» Дім Вина «Скала» та його генерального директора ОСОБА_1 у спосіб, який Верховний Суд вважатиме найбільш ефективним та справедливим.

4. Позиція відповідача та третьої особи щодо заяви позивача

4.1. Головне управління Національної поліції у м. Києві (далі - ГУ Національної поліції у м. Києві), яке залучено до участі у справі замість ліквідованого Печерського РУ ГУ МВС України в місті Києві, вважає, що підстав для перегляду судових рішень, які ухвалені у цій справі, немає. Зазначає, що в рішенні ЄСПЛ «Цімейко проти України» не встановлено порушення Конвенції при ухваленні судових рішень у цій справі і не визнано, що перегляд справи необхідний для поновлення конвенційних прав ОСОБА_1 , який, до того ж, не є стороною у справі.

4.2. Наряду з такими доводами ГУ Національної поліції у м. Києві зазначає, що провадження за виключними обставинами слід закрити з тих підстав, що відповідач у справі - Печерське РУ ГУ МВС України в місті Києві ліквідоване згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» без визначення правонаступника. Також ГУ Національної поліції у м. Києві як на підставу закриття провадження посилається на те, що заява, за якою відкрито провадження, подана поза межами строку, встановленого пунктом 2 частини другої статті 363 КАС, оскільки з дня ухвалення судових рішень у справі до дня подання заяви пройшло більше 10 років.

4.3. Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (процесуальний правонаступник Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві) відзив на заяву не подав.

4.4. У судовому засіданні ОСОБА_1 просив задовольнити спільну його і ПП «ВДК» Дім Вина «Скала» заяву (з урахуванням уточнень від 16.12.2024).

5. Позиція Великої Палати Верховного Суду

5.1. Щодо підстав для закриття провадження, на які посилається ГУ Національної поліції у м. Києві

5.1.1. Підстави закриття провадження у справі встановлені нормами частини першої статті 238 КАС, зокрема суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва (пункт 5).

5.1.2. Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» були утворені юридичні особи публічного права - територіальні органи Національної поліції, зокрема ГУ Національної поліції у м. Києві, та ліквідовані територіальні органи Міністерства внутрішніх справ, у тому числі Печерське РУ ГУ МВС України у місті Києві, яке як юридична особа припинено 06.07.2021 (запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за № 1000701110011033950 від 06.07.2021).

5.1.3. Відповідно до пункту 7 Положення про Головне управління Національної поліції у м. Києві, затвердженого наказом Національної поліції України від 11.11.2015 № 27 (у редакції наказу Національної поліції України від 10.08.2020 № 436), воно реалізує свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку структурні та територіальні (відокремлені) підрозділи, серед яких Печерське управління поліції.

5.1.4. Довід ГУ Національної поліції у м. Києві, що припинення Печерського РУ ГУ МВС України у місті Києві є підставою для закриття провадження у справі, суперечить нормі пункту 5 частини першої статті 238 КАС. Доводів, що воно не виконує функціональні повноваження, яке виконувало Печерське РУ ГУ МВС України у місті Києві, ГУ Національної поліції у м. Києві не наводить.

5.1.5. Відповідно до пункту 3 частини п`ятої статті 361 КАС підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом.

5.1.6. Нормами КАС встановлено, що заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами із зазначеної підстави може бути подана протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про набуття рішенням міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, статусу остаточного, але не пізніше десяти років з дня набрання судовим рішенням, якого стосується заява про перегляд, законної сили (пункт 6 частини першої, пункт 2 частини другої статті 363 КАС).

Суд відмовляє у відкритті провадження за виключними обставинами у разі, якщо заява подана до суду після закінчення десятирічного строку (положення частини п'ятої статті 366 КАС).

5.1.7. Водночас відповідно до частини п`ятої статті 55 Конституції України кожен має право після використання всіх національних засобів юридичного захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.

5.1.8. Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна ратифікувала Конвенцію, взявши на себе зобов`язання гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі І Конвенції (стаття 1 Конвенції).

5.1.9. Такі гарантії реалізуються, зокрема, шляхом застосування українськими судами при розгляді справ практики ЄСПЛ як джерела права, що передбачено статтею 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - Закон № 3477-IV), а також закріплено у відповідних процесуальних законах, зокрема й у частині другій статті 6 та частині першій статті 7 КАС.

5.1.10. Відповідно до статті 46 Конвенції та статті 2 Закону № 3477-IV держава Україна зобов`язана виконувати остаточне рішення ЄСПЛ у будь-якій справі, у якій вона є стороною. Можливість перегляду судового рішення, яке вступило в законну силу, у зв`язку з ухваленням ЄСПЛ рішення, у якому встановлено порушення Конвенції, є одним із законодавчих механізмів забезпечення дієвості принципу відповідальності держави перед людиною за свою діяльність, а право особи на такий перегляд є невід`ємним складником права на звернення після використання всіх національних засобів юридичного захисту за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, гарантованого частиною п`ятою статті 55 Конституції України.

5.1.11. 14.02.2024 Рішенням Конституційного Суду України № 1-р(II)/2024 у справі № 3-41/2023(87/23) (щодо гарантування захисту прав і свобод особи за рішенням Європейського суду з прав людини) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), пункт 2 частини другої, частину третю статті 321 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) в тім, що вони унеможливлюють: 1) подання заяв про перегляд судового рішення у зв`язку із ухваленням ЄСПЛ рішення після десяти років із дня набрання законної сили рішенням національного суду; 2) поновлення строку судом на подання заяви про перегляд рішення національного суду.

5.1.12. Конституційний Суд України виснував, що норми пункту 2 частини другої, частини третьої статті 321 ГПК не забезпечують ефективної реалізації конституційних прав особи на судовий захисту та на звернення після використання всіх національних засобів юридичного захисту за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, тому суперечать вимогам статті 3, частини першої статті 8, частини першої статті 9, частин першої, п`ятої статті 55 Конституції України.

5.1.13. Положення пункту 2 частини другої, частини третьої статті 321 ГПК аналогічні положенням пункту 2 частини другої та частини третьої статті 363 КАС.

5.1.14. Ураховуючи напрацьовану Великою Палатою Верховного Суду практику застосування подібних положень процесуального законодавства (пункт 2 частини другої статті 363 КАС, пункт 2 частини другої статті 424 Цивільного процесуального кодексу України, пункт 2 частини другої статті 321 ГПК) [до прикладу, ухвала Великої Палати Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 4/333 (провадження № 12-13звг23)], зважаючи на Рішення Конституційного Суду України від 14.02.2024 № 1-р(ІІ)/2024, а також беручи до уваги, що заявники пропустили обмежувальний десятирічний строк з незалежних від них обставин, це не може бути підставою для відмови в розгляді їхньої заяви, так само як і для закриття провадження, відкритого за заявою.

5.2. Щодо підстав для перегляду судових рішень, ухвалених у справі

5.2.1. У рішенні у справі «Цімейко проти України» ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що заявник ( ОСОБА_1 ), посилаючись на статтю 11 Конвенції, скаржився на те, що йому завадили провести публічні заходи перед Центральною виборчою комісією 29.10.2012, перед Національним банком України 01.11.2012 і 08.11.2012, а також з 06.12.2012 до 31.03.2013. Він скаржився також, що постанова суду від 28.02.2013 [постанова Окружного адміністративного суду міста Києва] обмежила його право на проведення усіх мирних зібрань перед Генеральною прокуратурою України. Скаржився й на те, що він не мав ефективного засобу юридичного захисту у зв`язку із зазначеними скаргами (стаття 13 Конвенції). ЄСПЛ визнав, що була порушена стаття 11 Конвенції, і зазначив, що загальні принципи, застосовні ним у цій справі, та відповідне національне законодавство наведено в рішеннях Суду у справах «Вєренцов проти України» (Vyerentsov v. Ukraine, заява № 20372/11, пункти 52-57, від 11.04.2013) та «Черемський проти України» (Cheremskyy v. Ukraine, заява № 20981/13, пункти 11-13 і 25-33, від 07.12.2023).

5.2.2. Так, щодо подій, які сталися 01.11.2012 та 08.11.2012, Суд зазначив, що працівники міліції, посилаючись на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.10.2012 [цією постановою суд на підставі статті 182 КАС встановив обмеження права на мирні зібрання, які зазначені в цій постанові громадські організації мали намір провести перед Національним банком України у період з 30 жовтня до 31 грудня 2012 року (справа № 2а-14844/12/2670 за позовом Київської міської державної адміністрації до Кредитної спілки «Тринадцята зарплатня», Кредитної спілки «Всеукраїнське народне кредитне товариство», Кредитної спілки «Київське кредитне товариство», Кредитної спілки «Акорд», Кредитної спілки «Профіт-Центр 2004» про встановлення обмеження права на мирні зібрання)], розігнали мирні зібрання заявника перед Національним банком України. Пізніше працівники міліції висунули заявнику обвинувачення у вчиненні адміністративних правопорушень у зв`язку з подіями, зокрема, які сталися 01.11.2012 і 08.11.2012, але суди звільнили його від адміністративної відповідальності і встановили, що ОСОБА_1 не порушив законодавства. Суд визнав це достатнім для висновку, що дії працівників міліції 01.11.2012 і 08.11.2012 не ґрунтувалися на законодавстві у розумінні пункту 2 статті 11 Конвенції і що були порушені положення цієї статті.

5.2.3. З огляду на свої висновки за статтею 11 Конвенції [зокрема і щодо подій від 01.11.2012 та 08.11.2012] ЄСПЛ визнав, що заявник висунув небезпідставну скаргу щодо його прав за статтею 13 Конвенції. Пославшись на своє рішення у справі «Бьончковський та інші проти Польщі» (Baczkowski and Others v. Poland) (заява № 1543/06, пункти 83 та 84, від 03.05.2007), Суд зазначив, що поняття ефективного засобу юридичного захисту означало, що заявник повинен був мати можливість домогтися розгляду судами його скарг на постанови від 27.10.2012, 29.10.2012 та 05.12.2012 до дати запланованих подій. Коли заявник прибув до Центральної виборчої комісії 29.10.2012 та до Національного банку України 01.11.2012, він не знав про постанови суду, якими були встановлені обмеження на проведення публічних заходів біля цих установ. Із цих підстав він не міг оскаржити їх до дат запланованих ним заходів. Зазначивши, що жодні передбачені законодавством терміни не зобов`язували суди ухвалювати свої остаточні постанови до запланованої дати проведення заходів заявником, Суд вказав, що він не переконаний, що доступні заявнику засоби юридичного захисту, які мали ретроспективний характер, могли забезпечити належне відшкодування у зв`язку зі стверджуваними порушеннями Конвенції [див. згадане рішення у справі «Бьончковський та інші проти Польщі»]. Суд зауважив, що розслідування скарги заявника щодо дій працівників міліції 01.11.2012 та 08.11.2012 тривало з 2013 року щонайменше до 2020 року. У контексті наведеного Суд визнав, що у заявника [Цімейка Б. А.] не було ефективного засобу юридичного захисту у зв`язку з його скаргами за статтею 11 Конвенції і було порушено статтю 13 Конвенції.

5.2.4. Порядок виконання рішення ЄСПЛ, яке набуло статусу остаточного, визначається, зокрема, Законом № 3477-IV.

5.2.5. Згідно з абзацом дев`ятим частини першої статті 1 Закону № 3477-ІV виконання рішення Суду включає в себе: а) виплату стягувачеві відшкодування та вжиття додаткових заходів індивідуального характеру; б) вжиття заходів загального характеру.

5.2.6. Статтею 10 Закону № 3477-IV передбачено, що з метою забезпечення відновлення порушених прав стягувача, крім виплати відшкодування, вживаються додаткові заходи індивідуального характеру: а) відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який стягувач мав до порушення Конвенції і протоколів до неї (restitutio in integrum); б) інші заходи, передбачені у рішенні Суду.

5.2.7. Відновлення попереднього юридичного стану стягувача здійснюється, зокрема, шляхом: а) повторного розгляду справи судом, включаючи відновлення провадження у справі; б) повторного розгляду справи адміністративним органом.

5.2.8. Відповідно до Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи державам-членам від 19.01.2000 № R(2000)2 «Щодо повторного розгляду або поновлення провадження у певних справах на національному рівні після прийняття рішень Європейським судом з прав людини» повторний розгляд справи, включаючи поновлення провадження, рекомендовано застосовувати, особливо:

- коли потерпіла сторона і далі зазнає негативних наслідків від рішення, ухваленого на національному рівні, - наслідків, щодо яких справедлива сатисфакція не була адекватним засобом захисту і які не можна виправити інакше ніж через повторний розгляд або поновлення провадження;

- коли рішення Суду спонукає до висновку, що оскаржене рішення національного суду суперечить Конвенції по суті, або в основі визнаного порушення лежали суттєві процедурні помилки чи недоліки, які ставлять під серйозний сумнів результат оскарженого провадження на національному рівні.

5.2.9. Як свідчить зміст рішення ЄСПЛ у справ «Цімейко проти України», порушення Конвенції полягало в обмеженні та втручанні у право людини на мирні зібрання, зокрема 01.11.2012 та 08.11.2012 біля будівлі Національного банку України, що відбулося не на підставі Конституції та законів України, попри гарантованої Конституцією України вимоги щодо цього (статті 39 та 92), а також у тому, що ОСОБА_1 не мав у своєму розпорядженні ефективного засобу юридичного захисту, оскільки не міг оскаржити постанову Окружного адміністративного суду від 29.10.2012 у справі № 2а-14844/12/2670, якою було обмежено проведення мирних зібрань.

5.2.10. Хоча Підприємство й виступило ініціатором проведення 01.11.2012 та 08.11.2012 мирних мітингів біля будівлі Національного банку України, та, незважаючи на те, що дії працівників Печерського РУ ГУ МВС України у місті Києві щодо перешкоджання проведення мітингів ЄСПЛ визнав неправомірними [на відміну від оцінки таких дій у судових рішеннях, ухвалених у справі (що і слугувало підставою для відмови в задоволенні позову Підприємства)], визнані Судом конвенційні порушення не можуть бути підставою для перегляду судових рішень у справі за заявою Підприємства. Це пояснюється тим, що ЄСПЛ зробив висновок про порушення конвенційних прав ОСОБА_1 , а відповідно до положень статей 1, 10 Закону № 3477-IV виконання рішення Суду передбачає і полягає у відновленні порушених прав, тобто прав, порушення яких визнано Судом.

5.2.11. Це співзвучно і з положеннями пункту 6 частини першої статті 363 КАС, згідно з якими заяву про перегляд судового рішення з такої виключної підстави, як встановлення міжнародною установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом, може бути подано особою, на користь якої постановлено рішення такою міжнародною судовою установою.

5.2.12. Натомість, у рішенні ЄСПЛ у справі «Цімейко проти України» не констатовано порушення конвенційних прав ПП «ВДК» Дім Вина «Скала» як під час подій 01.11.2012 та 08.11.2012 службовими особами Печерського РУ ГУ МВС України у місті Києві, так і національними судами при ухвалені судових рішень у цій справі.

5.2.13. Отож наведені ПП «ВДК» Дім Вина «Скала» в заяві доводи не містять достатніх і необхідних підстав для перегляду судових рішень у справі.

5.2.14. Що ж стосується ОСОБА_1 , то, зважаючи на встановлені ЄСПЛ порушення його конвенційних прав, Велика Палата Верховного Суду має дати відповідь на питання, чи може повторний розгляд справи судом, включаючи відновлення провадження у справі, про що просить заявник, відновити його попередній, до порушення Конвенції, юридичний стан. Іншими словами, йдеться про відновлення права ОСОБА_1 на проведення мирних зібрань та ефективний юридичних захист цього права в контексті встановленого ЄСПЛ порушення статті 13 Конвенції. Враховуючи, що порушення конвенційних прав ОСОБА_1 встановлено щодо проведення мирних зібрань 01.11.2012 та 08.11.2012, вочевидь, відновлення провадження у справі не буде відновленням його порушених прав.

5.2.15. Ухвалені у справі судові рішення не поклали на ОСОБА_1 обов`язки або інший правовий тягар, негативні наслідки від яких він несе і понині. В рішенні ЄСПЛ постановлено, що встановлення порушення Конвенції саме собою становить достатню справедливу сатисфакцію будь-якої моральної шкоди, завданої заявнику.

5.2.16. За таких обставин, коли відновлення провадження у справі не дасть бажаного ефекту, підстав для застосування такого заходу індивідуального характеру немає. Інше б означало перегляд справи заради самого перегляду, що не відповідає меті такого виду судового провадження, як перегляд судового рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, за виключними обставинами.

5.2.17. Ураховуючи висновки ЄСПЛ у рішенні «Цімейко проти України», зміст доводів ПП «ВДК» Дім Вина «Скала» та ОСОБА_1 щодо підстав про перегляд судових рішень у справі; визначені законом підстави, за яких можливе втручання в судове рішення за наслідками перегляду за винятковими обставинами, приміром, у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною конвенційних зобов`язань, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви ПП «ВДК» Дім Вина «Скала» та ОСОБА_1 .

5.2.18. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 368 КАС за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Керуючись статтями 243, 344, 355, 356, 359, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

П О С Т А Н О В И Л А:

Відмовити у задоволенні заяви Приватного підприємства «Виробничо-Дистрибьюторська компанія» Дім Вина «Скала» та ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.02.2013, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2013, ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.09.2013 у справі № 2а-16282/12/2670 за позовом Приватного підприємства «Виробничо-Дистрибьюторська компанія» Дім Вина «Скала» до Печерського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, третя особа: Відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві, про визнання дій протиправними.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич

Суддя-доповідачка Є. А. Усенко

Судді: О. О. Банасько О. В. Кривенда

О. Л. Булейко М. В. Мазур

Ю. Л. Власов С. Ю. Мартєв

І. А. Воробйова С. О. Погрібний

О. А. Губська О. В. Ступак

Ж. М. Єленіна І. В. Ткач

В. В. Король О. С. Ткачук

Н. В. Шевцова