Постанова

від 28.01.2025 по справі 138/2099/20

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 138/2099/20

Провадження № 22-ц/801/50/2025

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Київська Т. Б.

Доповідач:Войтко Ю. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 рокуСправа № 138/2099/20м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача): Войтка Ю. Б.,

суддів Матківської М. В., Сопруна В. В.,

з участю секретаря судового засідання: Кахно О. А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 01 серпня 2024 року, постановлену підголовуванням судді Київської Т. Б. в м. Могилів-Подільський Вінницької області,

у цивільній справі №138/2099/20 за скаргою ОСОБА_1 на дії Могилів-Подільського відділу державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), стягувач ОСОБА_2 ,

встановив:

Короткий зміствимог

У липні 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мотальова-Кравець Валерія Юріївна, звернувся до суду із вказаною скаргою, в якій просив: визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Могилів-Подільського відділу державної виконавчої служби у Могилів-Подільському Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) щодо залишення арешту грошових коштів заробітної плати на картковому рахунку ОСОБА_1 ; зобов`язати державного виконавця Могилів-Подільського відділу державної виконавчої служби у Могилів-Подільському Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) скасувати арешт зарплатного рахунку відкритого а АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 .

В обґрунтуванняскарги зазначив,що на виконанні у Могилів-Подільському ВДВС Вінницької області ЦМУ МЮ (м. Київ) перебуває виконавчий лист виданий Могилів-Подільським міськрайонним судом Вінницької області по справі № 13 8/2099/20 про стягнення з ОСОБА_1 (далі- скаржник/боржник) на користь ОСОБА_2 , аліментів на утримання двох дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 04.08.2020 року і до досягнення дітьми повноліття.

По здійсненню примусового виконання виконавчого листа суду, 04.10.2023 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження № 72945190 та розпочато виконавчі дії.

В ході здійснення виконавчих дій державним виконавцем було накладено арешт на всі банківські рахунки боржника.

З метою відновлення порушеного права боржника на отримання заробітної плати та зняття арешту із заробітного рахунку останнього, через інститут представництва на адресу Могилів-Подільському ВДВС Вінницької області ЦМУ МЮ (м. Київ) було відправлено відповідну вимогу (запит) з доказами належності банківського рахунку до категорії зарплатного.

Відповіддю від 08 липня 2024 року № 47635/22/16-49/8 на адвокатський запит Могилів-Подільський ВДВС Вінницької області ЦМУ МЮ (м. Київ) відмовив у знятті арешту із зарплатного рахунку скаржника у зв`язку з наявною заборгованістю зі сплати аліментів.

ОСОБА_1 вважає незаконною бездіяльність органу ДВС щодо відмови у знятті арешту із його зарплатного рахунку, на який надходить заробітна плата виплачувана боржнику ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стало підставою для звернення до суду з відповідною скаргою.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 01 серпня 2024 року скаргу ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Ухвала судупершої інстанціїмотивована тим,що відповіднодо частинипершої статті449ЦПК Українискаргу можебути поданодо суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Разом з тим, скарга подана лише 21.07.2024, тобто з пропущенням десятиденного строку на її подання, при цьому скаржником клопотання про поновлення пропущеного строку не заявляється та не обґрунтовано неможливість подання скарги у встановлений строк з причин, що не залежали від нього, тому подана скарга на підставі ч. 2 ст. 126 ЦПК України підлягає залишенню без розгляду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У жовтні2024року ОСОБА_1 подав апеляційнускаргу,у якій,посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Могилів-Подільськогоміськрайонного судуВінницької областівід 01серпня 2024року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити вимоги скарги в повному обсязі.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 28 жовтня 2024 року для розгляду указаної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Войтко Ю. Б., судді: Міхасішин І. В., Сопрун В. В.

Ухвалою Вінницькогоапеляційного судувід 30жовтня 2024року витребуваноз Могилів-Подільськогоміськрайонного судуВінницької областіматеріали вказаноїцивільної справи№ 138/2099/20

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 06 листопада 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху з тих підстав, що скаржником не подано до апеляційного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, у якій скаржнику необхідно зазначити підстави для поновлення такого строку та надати відповідні докази; не надано документу, що підтверджує сплату судового збору, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду №1046/2024 від 19 листопада 2024 року призначено повторний автоматизований розподіл цивільної справи № 138/2099/20 в частині заміни судді Міхасішина І. В., що входить до складу колегії суддів.

Відповідно до повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 19 листопада 2024 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Войтко Ю. Б., судді: Матківська М. В., Сопрун В. В.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 20 листопада 2024 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі Вінницького апеляційного суду від 06 листопада 2024 року, оскільки скаржником не в повній мірі виконано вимоги ухвали Вінницького апеляційного суду від 06 листопада 2024 року.

На виконання вимог зазначеної ухвали 09 грудня 2024 року ОСОБА_1 направив на адресу суду належним чином оформлену відповідно до вимог статті 356 ЦПК України апеляційну скаргу та її копії відповідно до кількості учасників справи.

Ухвалою Вінницькогоапеляційного судувід 02січня 2025року,після усуненнянедоліків апеляційноїскарги, поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 01 серпня 2024 року, відкрито провадження у справі.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 13 січня 2025 року справу призначено до апеляційного розгляду на 28 січня 2025 року о 12:00 год.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися. Про час та день розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку. Причину неявки суду не повідомили.

Відповідно до положень частини першої статті 372 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

З урахуванням положень частини другої статті 372 ЦПК України колегія суддів ухвалила про розгляд справи за їх відсутності.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповіддю від 08 липня 2024 року № 47635/22/16-49/8 на адвокатський запит Могилів-Подільський ВДВС Вінницької області ЦМУ МЮ (м. Київ) відмовив у знятті арешту із зарплатного рахунку скаржника у зв`язку з наявною заборгованістю зі сплати аліментів. Скаржник вважає незаконною бездіяльність органу ДВС щодо відмови у знятті арешту із його зарплатного рахунку, на який надходить заробітна плата виплачувана боржнику ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При цьому доводи апеляційної скарги аналогічні доводам, викладеним апелянтом у скарзі на дії Могилів-Подільського відділу державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ).

Зокрема вказує, що скаржник в строки на оскарження відмови органу ДВС вимушений був брати участь в заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України. Вказана обставина призвела до пропущення скаржником строку на оскарження дій органу ДВС.

За наведених обставин ставить в апеляційній скарзі питання про поновлення строку на оскарження дій державного виконавця Могилів-Подільського ВДВС Вінницької області ЦМУ МЮ (м. Київ) щодо відмови у знятті арешту грошових коштів заробітної плати на картковому рахунку ОСОБА_1 .

Могилів-Подільський відділ державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) не скористався своїм правом на подання відзиву.

Позиція суду апеляційної інстанції

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши правильність застосування норм матеріального права і додержання процесуального права в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала відповідає вказаним вимогам.

Згідно з положеннями статті 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

За змістом частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 21 червня 2022 року у справі № 2610/16140/2012 строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. З`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення зазначеного строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові.

Крім того, у постанові від 07 липня 2022 року у справі № 712/12377/17 Верховний Суд зазначив, що згідно з частиною п`ятою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Системний аналіз вказаних процесуальних норм свідчить про те, що перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності починається з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод.

За загальним правилом строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання.

При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, або відсутні докази поважності причин пропуску такого строку, скарга залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому, заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.

З матеріалівсправи встановлено,що ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 24.07.2024 скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано скаржнику строк десять днів для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

01.08.2024 до суду надійшла заява представника скаржника - адвоката Мотальової-КравецьВ.Ю. про усунення недоліків, в якій вона уточнила вимоги скарги, залучила до участі у справі стягувача, а також долучила відповідь №47635/22/16-49/8 від 08.07.2024 Могилів-Подільського відділу ДВС Вінницької області та докази надсилання копії скарги з доданими до неї документи іншим учасникам.

Так, підставою для залишення скарги без руху стало те, зокрема, що скаржником не додано до скарги рішення, яке оскаржується, не залучено до участі у справі стягувача, не надано доказів надсилання копії скарги з доданими документами іншим учасникам справи, а також не зазначено коли скаржник чи його представник отримали рішення відділу ДВС з яким вони не згодні.

Не зважаючи на те, що місцевий суд вказував про це в зазначеній вище ухвалі, скаржником так і не було зазначено коли він чи його представник отримали лист №47635/22/16-49/8 від 08.07.2024 Могилів-Подільського ВДВС Вінницької області ЦМУ МЮ (м. Київ) про відмову в скасуванні арешту рахунку боржника.

При цьому, у своїй заяві про усунення недоліків представник скаржника адвокат Мотальова-КравецьВ.Ю. акцентувала увагу суду на даті оскаржуваного рішення, шляхом її виділення та підкреслення, з чого суд першої інстанції дійшов висновку, що саме ця дата і є датою отримання оскаржуваного рішення, оскільки крім іншого, жодних інших обставин з приводу отримання відповіді ДВС представником скаржника не зазначено.

Зважаючи на викладене, місцевий суд виходив з того, що останнім днем подання скарги до суду відповідно до частини першої статті 449 ЦПК України є 18.07.2024.

Разом з тим, скарга подана лише 21.07.2024, тобто з пропущенням десятиденного строку на її подання.

Отже з матеріалів справи встановлено, що представником скаржника клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку не заявлялося, а також у самій скарзі відсутнє обґрунтування поважності пропуску строку для подання вказаної вище скарги лише 21.07.2024.

З огляду на те, що скаржником клопотання про поновлення пропущеного строку не заявляється та не обґрунтовано неможливість подання скарги у встановлений строк з причин, що не залежали від нього, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що подана скарга на підставі частини другої статті 126 ЦПК України підлягає залишенню без розгляду.

Відповідно до частини другої статті 449 ЦПК України у разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду.

Як вбачається із прохальної частини апеляційної скарги від 25.11.2024, ОСОБА_1 ставить питання про поновлення строку на оскарження дій державного виконавця Могилів-Подільського ВДВС Вінницької області ЦМУ МЮ (м. Київ) щодо відмови у знятті арешту грошових коштів заробітної плати на картковому рахунку ОСОБА_1 .

Однак оцінка поважності причин пропуску строку на подання скарги на дії ДВС та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така скарга.

Отже дотримання строку звернення скаржника зі скаргою є однією з умов реалізації права на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з положеннями статей 120, 122, 127 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Статтею 126 ЦПК України визначено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Тому відповідно до змісту статей 127, 449 ЦПК України скаржник у цій ситуації мав процесуальний обов`язок подати обґрунтоване доказами клопотання про поновлення визначеного строку на подання скарги, в якій зазначити відповідні поважні причини його пропуску.

Таким чином, за відсутності такого клопотання, із зазначенням в ньому поважних причин пропуску скаржником строку подання скарги, враховуючи принцип змагальності та диспозитивності у цивільному судочинстві, закріплений у статтях 12, 13 ЦПК України, обов`язок порушення питання щодо поновлення процесуального строку належить учаснику провадження у справі. Суд у даному випадку не має визначених у нормах цивільного процесуального права дискреційних повноважень для самостійного вирішення цього питання.

При цьому, суд апеляційної інстанції відповідно до частини п`ятої статті 12 ЦПК України роз`яснює, що залишення скарги без розгляду не позбавляє скаржника права повторно звернутись з цієї скаргою, з поданням відповідно до частини першої статті 127, статті 449 ЦПК України клопотання про поновлення строку для подання скарги у виконавчому провадженні за правилами частини другої статті 449 ЦПК України.

Враховуючи наведені вище норми процесуального закону та обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність застосування наслідків пропущення заявником строку на звернення до суду із скаргою, тому з визначених законом підстав правильно залишив скаргу заявника без розгляду.

Отже доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду по суті вирішення цього питання і не вказують на допущення судом першої інстанції порушень норм процесуального права, які б були обов`язковою підставою для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали, а тому апеляційну скаргу відповідно до статті 375 ЦПК України необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, підстав для розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанцій, немає.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 01 серпня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Ю. Б. Войтко

Судді: М. В. Матківська

В. В. Сопрун