Постанова

від 28.01.2025 по справі 490/314/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 490/314/24

Категорія: 113070200Головуючий в 1 інстанції: Черенкова Н.П.

Час і місце ухвалення:

Дата складання повного тексту:

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

у складі:

головуючого Бітова А.І.

суддів Лук`янчук О.В.

Ступакової І.Г.

при секретарі Молодові В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 01 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про:

-скасування постанови серії АА №00015956 від 13 грудня 2023 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 132-1 КУпАП;

-закриття провадження по адміністративній справі.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що в спірних правовідносинах не може бути суб`єктом відповідальності, оскільки відповідно до товарно-транспортної накладної (далі ТТН) №000020367 від 13 грудня 2023 року перевізником вантажу виступало ТОВ "ЮГ ЗЕРНО ТРАНС". Окрім того, автоматичний ваговий прилад в порушення пп.пп.4, 5 п.15 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року №1174 (далі Порядок №1174) не зафіксував державний номерний знак напівпричепу, що на його думку зумовило неможливість ідентифікації його параметрів працівником відповідача, який виносив спірну постанову. При цьому, автоматичний ваговий прилад невірно визначив міжосьову відстань строєної вісі напівпричепу CHEREAU д/н НОМЕР_1 , який використовувався в даному випадку, зазначивши, що вона складає менше ніж 1,3 метра.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити в зв`язку з їх безпідставністю.

Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні, відповідно ст. 286 КАС України.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 01 листопада 2024 року позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання незаконною та скасування постанови серії АА №00015956 від 13 грудня 2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті зафіксоване в автоматичному режимі - задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА №00015956 від 13 грудня 2023 року, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 132-1 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Закрито провадження у адміністративній справі про вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 132-1 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі Державної служби України з безпеки на транспорті ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги:

-ключовою обставиною, яка підлягає доказуванню в ході розгляду справи, є доведення факту руху транспортного засобу (RENAULT MAGNUM 440.18Т . ДНЗ НОМЕР_2 з перевищенням навантаження на строєні осі транспортного засобу на 5.6% (1.176 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на строєні осі 21 тонна та відстані між осями 1,3м або менше;

-з фото, що розміщене на сайті Укртрансбезпеки за посиланням, яке вказане в постанові в момент зважування зафіксований і тягач і приєднаний до нього причеп. Також, як видно з інформаційної картки автоматичного пункту габаритновагового контролю та даних постанови транспортний засіб тягач був зафіксований саме з напівпричепом це видно по кількості вказаних в інформаційній картці та постанові осей (2 осі має тягач та 3 причеп). На фото видно і державний номерний знак тягача і причепу;

-апелянтом наголошено, що технічним засобом фіксації правопорушень ідентифіковано і тягач, і приєднаний до нього причеп, що відображено в метаданих та як наслідок взято до уваги під час винесення постанови;

-відповідно до експертного дослідження №24-1269 від 28 березня 2024 року вбачається, що під час експертного дослідження транспортне обладнання знаходилося в спорядженому стані з навантаженим вантажем. При цьому, є невідомим чи дорівнювала маса транспортного обладнання з вантажем під час експертного дослідження тій загальній масі, яка була зафіксована в момент проїзду транспортного засобу 13 грудня 2023 року через засіб вимірювальної техніки WIM 20, WAGA-WIM35, №7. Тому представлені результати експертного дослідження є, як мінімум, сумнівними з огляду на те, що впродовж чотирьох місячного терміну транспортний засіб міг піддаватися ремонту чи внесенню певних змін у технічну конструкцію. Більше того, транспортний засіб впродовж чотирьох місячного терміну з моменту фіксації правопорушення міг використовуватись, що в свою чергу може слугувати фактором який впливає на відстані між вісями транспортного засобу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Державної служби України з безпеки на транспорті, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.

13 грудня 2023 року старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Дорошенко О.В. розглянуто відомості з матеріалів інформаційного файлу, створеного системою за допомогою технічних засобів WIM 20, та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, за якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності ч.2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн.

Відповідно до оскаржуваної постанови, 13 грудня 2023 року о 13:40 год., за адресою М-30, км 949+608 (М-04, км 186+337) Дніпропетровська обл. відповідальна особа ОСОБА_1 , допустив рух транспортного засобу Renaul Magnum 440.18Т д.н.з. НОМЕР_3 із перевищенням нормативних параметрів зазначених п.22.5 ПДР України: навантаження на строєні осі транспортного засобу на 5,6% (1.176 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на строєні осі 21 тона та відстані між осями 1,3м або менше, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 132-1 КУпАП.

Результати автоматизованої фіксації транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення: Виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу навантаження на строєні вісі 23 310 кг; Фактичні зафіксовані параметри ТЗ: кількість вісей 5 шт.; спарені колеса 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 4 120 мм, 2-3: 5 780 мм, 3-4: 1 300 мм, 4-5: 1 300 мм; навантаження на вісь 1 6 700 кг, 2 10 100 кг, 3 8 600 кг, 4 8 800 кг, 5 9 000 кг; загальна маса 43 200 кг.

Копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_4 , зареєстрованого 21 червня 2013 року підтверджено факт належності позивачу транспортного засобу: спеціалізований вантажний сідловий тягач Renault Magnum 440.18Т д.н.з. НОМЕР_3 .

Копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_5 , зареєстрованого 04 вересня 2007 року підтверджено факт належності ОСОБА_2 : спеціалізованого напівпричепу н/пр-контейнеровозу CHEREAU д.н.з. НОМЕР_1 .

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що встановлене у постанові від 13 грудня 2023 року серії АА №00015956 навантаження на строєні осі транспортного засобу на 5,6% (1,176 тони), при дозволеному навантаженні 21 т, та склало 22 176 кг є помилковим, оскільки розрахунок мав здійснюватися виходячи із дозволеного загального навантаження на строєні осі 24 т, яка є дозволеною, відповідно до пп."в" п.22.5 ПДР України.

Оскільки виміряні з урахуванням похибки вагові параметри т/з не перевищили нормативні вагові та допустимі габаритно-вагові параметри т/з для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги, за яких настає адміністративна відповідальність за ч.2 ст. 132-1 КУпАП, оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно позивача, не відповідає вимогам чинного законодавства, тому підлягає скасуванню.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ч.1 ст. 7, ч.2 ст. 132-1, ст.ст. 245, 252, 258, 280, п.п.2, 3, 4 ст. 283 КУпАП, ст. 33 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року №2344-ІІІ, п.п.3, 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30, п.22.5 ПДР, Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України 27 вересня 2021 року №512.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За вимогами ст. 280 КУпАП, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 33 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року №2344-ІІІ (далі Закон №2344-ІІІ) рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно п.3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30 (далі Правила №30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у п.22.5 Правил дорожнього руху (далі ПДР).

Відповідно абз.4 п.4 Правил №30 допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у п.22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Згідно п.1.9. ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно п.22.5 ПДР за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь 11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі 18 т, строєні 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 16 т, строєні осі понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 18 т, строєні осі понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Відповідальність за ч.2 ст. 132-1 КУпАП настає за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

Санкція ч.2 ст. 132-1 КУпАП тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

За положеннями ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ч.4 ст. 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.

Частинами 2, 3, 4 ст. 283 КУпАП встановлено, що постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Згідно п.3 Розділу II Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України 27 вересня 2021 року №512 (далі Інструкція №512), постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.

Відповідно абз.3 п.8 Розділу II Інструкції №512, постанова та бланк квитанції про сплату адміністративного штрафу, що є невід`ємною частиною цієї постанови, оформлені згідно з додатком 1 до цієї Інструкції, друкуються на паперовому бланку разом із повідомленням про вручення поштового відправлення (рекомендованого листа з постановою) та вкладаються у паперовий конверт.

Отже, форма постанови про адміністративне правопорушення повинна відповідати формі згідно Додатку №1 Інструкції №512.

Згідно вказаного Додатку №1 у постанові зазначаються: дата, час та місце вчинення адміністративного правопорушення, дата і час фіксації здійснення вимірювання, смуга руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь; марка, модель, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі, виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги; суть адміністративного правопорушення, опис обставин, установлених під час розгляду справи, а також допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги; назва технічного засобу, код, тип обладнання, серійний номер.

Відповідно форма і зміст постанови повинна відповідати Додатку №1, як визначає вказана Інструкція.

Згідно п.п.1, 2 Розділу II Інструкції №512, уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені ч.2 ст. 122-2, ч.ч.2, 3 ст. 132-1 КУпАП. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті. Уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, необхідного для об`єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі (далі постанова). Під час опрацювання інформаційних файлів уповноважена посадова особа оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідності до п.3 Розділу II Інструкції №512, під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно п.8 Розділу II Інструкції №512, винесені постанови, що набрали законної сили, разом з метаданими передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

Відповідно п.3 Розділу IV Інструкції №512, винесені уповноваженими посадовими особами постанови, роздруковані на паперових бланках, обліковуються в автоматичному режимі з використанням засобів системи в Реєстрі адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

Як вбачається з постанови серії АА №00015956 від 13 грудня 2023 року, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 132-1 КУпАП, за перевищення нормативних параметрів зазначених п.22.5 ПДР України (навантаження на строєні осі транспортного засобу на 5,6% (1.176 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на строєні осі 21 тонна та відстані між осями 1,3м або менше).

Разом з тим, в матеріалах справи міститься висновок експерта Миколаївського відділення ОНДІСЕ Кульова Олександра Юрійовича №24-1269 від 28 березня 2024 року, згідно якого:

-відстань між першою та другою віссю строєної осі транспортного засобу спеціалізованого напівпричепу н/пр контейнеровозу CHEREAU д/н НОМЕР_1 складає 131,7 см (праворуч) та 130,7 см (ліворуч);

-відстань між другою та третьою віссю строєної осі транспортного засобу спеціалізованого напівпричепу н/пр контейнеровозу CHEREAU д/н НОМЕР_1 складає 130,7 см (ліворуч) та 132,8 см (ліворуч)

В судовому засіданні суду першої інстанції допитаний експерт Миколаївського відділення ОНДІСЕ ОСОБА_3 підтвердив достовірність проведених вимірів та вказав, що на даному транспортному засобі не передбачено зміщення осей, тому що там є відповідні місця на рамі під місце кріплення підвісок передньої, середньої та задньої осей. Зміщення їх може бути тільки аварійним, а при навмисному їх зміщенню відбудеться перекіс вісей та знос шин, чого при проведенні дослідження не було виявлено. За такого, експерт зазначив, що на момент дослідження транспортний засіб не мав ознак переобладнання.

Зазначене вище, в своїй сукупності свідчить про відсутність факту перевищення нормативних параметрів визначених п.22.5 ПДР України, а саме перевищення навантаження на строєні осі транспортного засобу на 5,6% (1.176 тон), оскільки дозволене максимальне навантаження на строєні осі при відстані між ними більше ніж 1,3 метра складає 24 тони, а не 21, як зазначив інспектор в оскаржуваній постанові.

При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованим довід Державної служби України з безпеки на транспорті, що під час експертного дослідження транспортне обладнання знаходилося в спорядженому стані з навантаженим вантажем, оскільки навантаження транспортного засобу не впливає на відстань між осями, адже таке навантаження давить тільки на шини і може змінюватися тільки відстань між шинами, а не між осями.

З огляду на викладене, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.2 ст. 132-1 КУпАП.

Оскільки виміряні з урахуванням похибки вагові параметри транспортного засобу не перевищили нормативні вагові та допустимі габаритно-вагові параметри транспортного засобу для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги, за яких настає адміністративна відповідальність за ч.2 ст. 132-1 КУпАП, оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно позивача, не відповідає вимогам чинного законодавства, тому підлягає скасуванню.

Крім того, колегія суддів вказує, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення особою правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Отже, окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен довести фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справа №463/1352/16-а.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Частиною 3 ст. 272 КАС України визначено, що судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених ст.ст. 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 01 листопада 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 28 січня 2025 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.