Справа № 493/302/24
Провадження № 2/493/37/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2025 року м. Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області в складі
ГОЛОВУЮЧОГО СУДДІ ТІТОВОЇ Т.П.
ЗА УЧАСТЮ СЕКРЕТАРЯ СИРОТА О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПП «Левчик», за участю третьої особи Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області про визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації договору оренди та припинення права оренди земельної ділянки,
В С Т А Н О В И В:
21.02.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПП «Левчик», за участю третьої особи Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області про визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації договору оренди та припинення права оренди земельної ділянки.
Ухвалою судді від 23.02.2024 року позовну заяву залишено без руху та надано термін на усунення недоліків.
11.03.2024 року на адресу суду від позивача надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач просить суд визнати недійсним договір оренди землі.
Ухвалою судді від 12.03.2024 року провадження по даній цивільній справі відкрите, постановлено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
02.04.2024 року від третьої особи Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області надійшли пояснення щодо позову.
Ухвалою Балтського районного суду Одеської області від 03.04.2024 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
Ухвалою судді від 03.04.2024 року виправлено описку в ухвалі від 12.03.2024 року, зазначивши правильно в тексті ухвали позовну вимогу позивача про визнання договору оренди недійсним.
Ухвалою Балтського районного суду Одеської області від 09.12.2024 року закрите підготовче провадження в даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
В обґрунтування позову, з урахуванням уточнених вимог, представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5120685000:01:002:0139, площею 2,4 га, що розташована на території Оленівської сільської ради Балтського району Одеської області.
Рішенням Балтського районного суду Одеської області від 23.02.2022 року визнано недійсним договір оренди землі від 11.05.2021 року, укладений між ОСОБА_1 та ПП «Левчик» щодо земельної ділянки площею 2,40 га, кадастровий номер 5120685000:01:002:0139, що розташована на території Оленівської сільської ради Балтського району Одеської області та припинено право оренди ПП «Левчик» земельної ділянки площею 2,40 га, кадастровий номер 5120685000:01:002:0139, що розташована на території Оленівської сільської ради Балтського району Одеської області та констатовано право оренди належної позивачу земельної ділянки ТОВ «АГРОФІРМА ХЛІБНА НИВА» на день реєстрації спірного договору оренди.
Однак в період дії договору оренди землі від 01.09.2007 року укладеного між ТОВ «АГРОФІРМА ХЛІБНА НИВА» та ОСОБА_1 , 21.06.2022 року державним реєстратором Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області Новаком С.С. проведена державна реєстрація договору оренди від 21.06.2022 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПП «Левчик».
Позивачка стверджує, що договір оренди з ПП «Левчик» він не підписував, однак належних доказів цього не має. Разом з тим оскільки оскаржуваний договір укладений в період дії договору оренди землі з ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива», просить визнати договір оренди недійсним, скасувати державну реєстрацію договору оренди від 21.06.2022 року та стягнути з відповідача судові витрати.
Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ПП «Левчик» жодного разу в судові засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштових відправлень на 29.07.2024 року, на 09.12.2024 року та на 03.01.2025 року, трекінг «Укрпошти» щодо перевірки статусу відстеження поштового відправлення засобами «Укрпошти» на 30.01.2025 року, довідки про доставку електронних документів в електронний кабінет від 12.03.2024 року, від 03.04.2024 року, від 23.04.2024 року, від 13.05.2024 року, від 04.06.2024 року, від 29.07.2024 року, від 30.07.2027 року, від 16.08.2024 року, від 09.09.2024 року, від 02.10.2024 року, від 15.11.2024 року, від 09.12.2024 року та від 03.01.2025 року, оголошення про виклик, розміщені на офіційному веб-сайті судової влади України на 02.10.2014 року, на 15.11.2024 року, на 09.12.2024 року, на 03.01.2025 року та на 30.01.2025 року. Крім того, ПП «Левчик» надсилалися судові повістки засобами поштового зв`язку за адресою його місця знаходження, однак конверти з повістками поверталися на адресу суду з відмітками поштового відділення «За закінченням терміну зберігання», іншої адреси для листування відповідач суду не повідомляв, хоча був обізнаний про наявність на розгляді суду цивільної справи, про що свідчить зазначена вище інформація, а також той факт, що ПП «Левчик» скористалося правом на апеляційне оскарження в даній справі ухвали суду про забезпечення позову.
Представник третьої особи - Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області до суду не з`явився, але надав заяву про проведення судового засідання у відсутності їхнього представника.
Суд, дослідивши докази, що наявні в матеріалах справи, дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 2,40 га, кадастровий номер 5120685000:01:002:0139, розташованої на території Оленівської сільської ради, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 025522, виданого 21.08.2004 року на підставі розпорядження Балтської районної державної адміністрації від 09.06.2004 року № 240/А-2004.
01.09.2007 року між ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива» та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі, щодо земельної ділянки, площею 2,40 га, кадастровий номер 5120685000:01:002:0139, розташованої на території Оленівської сільської ради, строком на 15 років, який був зареєстрований 31.08.2009 році у Балтському РВ ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040951400021.
Договір оренди земельної ділянки від 01.09.2007 року укладений у відповідності до законодавства, чинного на час його укладення, між позивачем та ТОВ «АгрофірмаХлібна Нива», позивач цей договір не розривав, він не визнаний недійсним, а отже вказаний договір оренди був дійсний на час реєстрації оспорюваного договору оренди.
21.06.2022 року між ОСОБА_1 та ПП «Левчик» було укладено договір оренди земельної ділянки, яка розташована в с. Оленівка Балтського району Одеської області, кадастровий номер 5120685000:01:002:0139, площею 2,40 га, строком на 15 років, належної ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 025522, виданого 21.08.2004 року на підставі розпорядження Балтської районної державної адміністрації від 09.06.2004 року № 240/А-2004.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, якийне суперечить закону.
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї (далі - Конвенція), згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини (ст. 10 ЦПК України).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України). Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 цього Кодексу).
При вирішенні справи суд має з`ясувати, у зв`язку із чим між сторонами виник спір та якими обставинами кожна із сторін конфлікту доводить обґрунтованість своєї позиції.
У справі, що переглядається, звертаючись до суду із позовом про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації та припинення права оренди, позивач посилався на те, що спірний договір оренди від 21.06.2022 року б/н, укладений між ним та ПП «Левчик» в період чинності попереднього договору оренди між ним та ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива», на підставі оспорюваного договору ПП «Левчик» набуло право користування земельною ділянкою, що суперечить вимогам законодавства та порушує право законного орендаря ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива» та його як власника земельної ділянки.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені у ст. 203 ЦК України: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
У ч. 1 ст. 627 ЦК України деталізовано принцип свободи договору. Законодавцем зазначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно із ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Правовідносини у сфері найму (оренди) земельної ділянки регулюються ЦК України, ЗК України, ЗУ «Про оренду землі», іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також умовами договору оренди землі.
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строку володіння та користування за плату (ч. 1 ст. 792 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 93 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Ч. 4 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянкиі орендарем.
Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володінняі користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 ЗУ «Про оренду землі», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно ст. 15 ЗУ «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.
З моменту укладення договору оренди землі в орендодавця виникає зобов`язання передати орендарю земельну ділянку в користування на визначений у договорі строк, а в орендаря - отримати право на користування земельною ділянкою.
Отже, чинність договору оренди та строк його дії є істотними для правильного вирішення справи обставинами, що обов`язково входять до предмета доказування.
За змістом ст. ст. 18, 20 ЗУ «Про оренду землі» укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Факт державної реєстрації договору оренди згідно з п. п. 12-13 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073, чинного на час укладення договору оренди земельної ділянки між ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива», мав бути засвідчений підписом уповноваженої особи і печаткою уповноваженого органу державної влади або місцевого самоврядування, а також підтверджений занесенням відповідного запису до книги записів державної реєстрації договорів оренди землі.
Сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми. Разом із тим цивільні права та обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні спірного договору, набуваються після його відповідної державної реєстрації.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до договору оренди від 01.09.2007 року ОСОБА_1 передав в оренду ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива» земельну ділянку сільськогосподарського призначення, загальною площею 2,40 га. Строк дії договору становить 15 років із моменту державної реєстрації.
Договір оренди зареєстровано 31.08.2009 року у Балтському РВ ДЗК за № 040951400021.
Відомостей щодо розірвання, скасування чи припинення дії зазначеного договору оренди земельної ділянки немає.
Рішенням Балтського районного суду Одеської області від 23 лютого 2022 року задоволений позов ТОВ «АГРОФІРМА ХЛІБНА НИВА» до ОСОБА_1 , ПП «Левчик» визнано недійсним договір оренди землі від 11.05.2021 року, укладений між ОСОБА_1 та ПП «Левчик» щодо земельної ділянки площею 2,40 га, кадастровий номер 5120685000:01:002:0139, що розташована на території Оленівської сільської ради Балтського району Одеської області та припинено право оренди ПП «Левчик» земельної ділянки площею 2,40 га, кадастровий номер 5120685000:01:002:0139, що розташована на території Оленівської сільської ради Балтського району Одеської області.
Разом із тим 21.06.2022 року між ОСОБА_1 та ПП «Левчик» укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5120685000:01:002:0139, площею 2,40 га строком на 15 років - до 21.06.2037 року.
Договір оренди від 21.06.2022 року зареєстрований державним реєстратором Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області Новаком С.С. 21.06.2022 року за індексним номером № 63963465 від 23.06.2022 року (номер запису № 47146673) про реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 2,40 га з кадастровим номером 5120685000:01:002:0139, яке виникло на підставі договору оренди земельної ділянки б/н від 21.06.2022 року.
Посилання позивача на ту обставину, що він не підписував оспорюваний договір оренди, будь-якими об`єктивними доказами не доведені, крім того про відсутність таких доказів позивач зазначив у своїй заяві про уточнення позовної заяви від 06.03.2024 року, що надійшла до суду 11.03.2024 року. Тому суд знаходить оспорюваний Договір оренди від 21.06.2022 року укладеним.
Положеннями ст. 24 ЗУ «Про оренду землі» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) імперативно встановлено, що орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.
Згідно з ч. 1 ст. 27 ЗУ «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
Верховний Суд неодноразово виснував про те, що одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам закону, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, та призводить до порушення права як позивача так і орендаря.
Такий правовий висновок висловлено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 587/2331/16-ц (провадження№ 14-411цс19), від 09 жовтня 2019 року в справі № 387/1095/17 (провадження № 14-414цс19), від 20 листопада 2019 року у справі № 669/930/16-ц (провадження № 14-486цс19), від 15 січня 2020 року у справі № 587/2326/16-ц (провадження № 14-442цс19); постановах Верховного Суду від 22 листопада 2022 року у справі № 394/1030/19 (провадження № 61-8430св21), від 05 січня 2023 року у справі № 342/1026/21 (провадження № 61-6886св22), від 20 лютого 2023 року у справі № 342/1025/21 (провадження № 61-6885св22).
Установивши, що строк договору оренди землі від 01.09. 2007 року, укладеного між ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива» та ОСОБА_1 , розпочався після його державної реєстрації 31.08.2009 року та тривав до 31.08.2024 року та за відсутності волевиявлення сторін на його припинення до закінчення його дії, у зв`язку з чим сторони позбавленні можливості продовжити його дію у зв`язку з реєстрацією договору оренди ПП «Левчик», оскільки одна і та ж земельна ділянка не може бути одночасно об`єктом оренди двох договорів, укладених із різними орендарями, наявні підстави для визнання оспорюваного договору оренди землі, укладеного 21.06.2022 року між ОСОБА_1 і ПП «Левчик», недійсним, оскільки він укладений у період дії попереднього договору.
Внаслідок укладення оскаржуваного договору ПП «Левчик» отримало право оренди земельною ділянкою, що стало перешкодою для позивача у реалізації аналогічного права щодо тієї самої земельної ділянки, яким володів орендар ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива» на підставі договору, укладеного раніше і діючого на момент укладення оскаржуваного договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії; 4) під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи.
Згідно з роз`ясненням Державної реєстраційної служби України № 2951/05-15-13 від 06 серпня 2013 року щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними правонабувачами, з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку державний реєстратор повинен запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів органів, які здійснювали їх державну реєстрацію до 01 січня 2013 року.
Імперативними приписами п. 4 ч. 1 ст. 24 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» наведено перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав, зокрема у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 823/378/16, із системного аналізу законодавчо закріпленої компетенції державного реєстратора убачається, що одним із його обов`язків є встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. І для перевірки цієї інформації з метою недопущення одночасного існування подвійної державної реєстрації прав державний реєстратор не лише вправі, а й повинен, зокрема, запитувати від відповідних органів інформацію, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, вимагати, у разі потреби подання додаткових документів тощо. Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну земельну ділянку суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення права на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та інтересів позивача, за яким право оренди земельної ділянки зареєстровано первинно та не припинялося.
Такий висновок міститься в постановах Великої Палати Верховного Суду № 823/378/16 від 12 червня 2018 року, 587/2331/16-ц від 02 жовтня 2019 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду.
Ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» закріплено, що загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.
Враховуючи викладене, суд вважає, що державний реєстратор не перевірив наявність зареєстрованих прав на спірну земельну ділянку, що виникло в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року та здійснив повторну реєстрацію права оренди на спірну земельну ділянку, чим було порушено право позивача, яке підлягає захисту, а державна реєстрація спірного договору оренди - скасуванню та припиненню права оренди відповідача належної позивачу земельної ділянки.
Враховуючи, що до закінчення судових дебатів у справі сторона позивача у справі зробила заяву про подання доказів понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, призначається судове засідання для вирішення питання про судові витрати.
Заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою судді від 22.04.2024 року, підлягають залишенню до набрання рішенням законної сили, а потім скасуванню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 203, 215, 626, 628, 629, 638, 640, 759, 792 ЦК України, ст. 125 ЗК України, ст. ст. 1, 6, 13,14, 16, 35 ЗУ «Про оренду землі», ст. ст. 81, 89, 141, 259, 263, 265 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ПП «Левчик», за участю третьої особи Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області про визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації договору оренди та припинення права оренди земельної ділянки - задовольнити.
Визнати недійсним договір оренди землі № б/н від 21.06.2022 року, укладений між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Приватним підприємством «Левчик» (код ЄДРПОУ 39248813) щодо земельної ділянки площею 2,40 га, кадастровий номер: 5120685000:01:002:0139, яка розташована на території Оленівської сільської ради Балтського району Одеської області, право оренди якої зареєстровано державним реєстратором Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області Новаком Сергієм Сергійовичем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право 47146673 від 21.06.2022 року).
Скасувати державну реєстрацію права оренди Приватного підприємства «Левчик» (код ЄДРПОУ 39248813) земельної ділянки площею 2,40 га, кадастровий номер 5120685000:01:002:0139, проведену в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі договору оренди №б/н від 21.06.2022 (запис про інше речове право 47146673 від 21.06.2022 року, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Новака Сергія Сергійовича Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області, індексний номер 63963465 від 23.06.2022 року) та припинити право оренди Приватного підприємства «Левчик» (код ЄДРПОУ 39248813) земельної ділянки площею 2,40 га, кадастровий номер: 5120685000:01:002:0139, яка розташована на території Оленівської сільської ради Балтського району Одеської області, зареєстроване державним реєстратором Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області Новаком Сергієм Сергійовичем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право 47146673 від 21.06.2022 року) на підставі договору оренди землі № б/н від 21.06.2022 року, укладеного між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Левчик».
Заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою судді від 22.04.2024 року, залишити до набрання рішенням законної сили, а потім скасувати.
Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 14:00 год. 18 лютого 2025 року в приміщенні Балтського районного суду.
Зобов`язати позивача подати до суду докази щодо розміру понесених ним судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складений 30.01.2025 року.
СУДДЯ
Суд | Балтський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 30.01.2025 |
Оприлюднено | 31.01.2025 |
Номер документу | 124787353 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них оренди |
Цивільне
Балтський районний суд Одеської області
Тітова Т. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні