Ухвала

від 27.01.2025 по справі 308/11620/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/11620/23

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.01.2025 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 та його захисників-адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді судове провадження 11-сс/4806/864/24, за апеляційними скаргами захисників підозрюваного ОСОБА_6 адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.12.2024.

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУ НП в Закарпатській області про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовжено цей строк до 09.02.2025 з визначенням застави - 2100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 6358800 (шість мільйонів триста п`ятдесят вісім тисяч вісімсот) грн, щодо:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Жовте Апостолівського району Дніпропетровської області, мешканця АДРЕСА_1 , одруженого, тренера ФОК «Спортмакс», що має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, несудимого, УДТ, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 358 КК України,у кримінальному провадженні внесеному 24.02.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023072160000009.

Цією ж ухвалою, у разі внесення застави на ОСОБА_6 покладено обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду на першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю та суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, СУ ГУ НП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42023072160000009 від 24.02.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (чинна до 11.08.2023), ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 209 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, щона початку грудня 2022 року працюючий тренером ФОК «Спортмакс», мешканець м. Кривий Ріг Дніпропетровської області ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, з метою матеріального збагачення

-2-

за рахунок відчуження земельних ділянок, належних територіальній громаді смт Ясіня Рахівського району Закарпатської області, розробив протиправний план незаконного придбання права на об`єкти нерухомого майна на підставі підроблених документів. Для вказаних цілей, ОСОБА_6 залучив як співорганізатора ніде не працюючого мешканця м. Дніпро Дніпропетровської області ОСОБА_10 , який, у свою чергу, залучив як виконавців своїх знайомих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . ОСОБА_6 у невстановлений органом досудового розслідування точний день, час та місце, перебуваючи на території Рахівського району Закарпатської області, будучи обізнаним про місце розташування земельних ділянок, які на праві приватної власності ні за ким не зареєстровані, а саме на полонині Драгобрат в смт Ясіня, знаючи також їх реальну вартість, комерційну привабливість, оскільки вказана полонина являється популярною між громадянами України зоною відпочинку, розробив протиправний, умисний план спрямований на досягнення кінцевої злочинної мети, а саме реєстрації таких прав власності шляхом вчинення реєстраційних дій у приватного нотаріуса, за місцем проживання осіб, на яких виготовлялись підроблені державні акти. У невстановлений органом досудового розслідування точний день, час та місце, але не пізніше 21.12.2022 ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно, з корисливим мотивом, за попередньою змовою групи осіб, під приводом виготовлення документів для набуття права власності на земельні ділянки, у невстановленому місці отримав (виготовив) бланки державних актів на право приватної власності на землю разом із гербовою печаткою Рахівської районної державної адміністрації, які передав ОСОБА_10 для проведення подальших заздалегідь обумовлених дій. В подальшому ОСОБА_10 , маючи у своєму розпорядженні відповідні підроблені бланки та анкетні дані ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , з відома та згоди останніх, при невстановлених обставинах забезпечив внесення невстановленою особою до бланків державних актів на право приватної власності на землю неправдиві відомості про право власності на земельні ділянки в населеному пункті смт Ясіня, полонина Драгобрат, Рахівського району Закарпатської області, на ім`я ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , зокрема до державного акту на право власності на землю серії IV-3K 007342 від 28.03.1996 внесені неправдиві відомості про те, що ОСОБА_11 було надано земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,5 га, яка розташована за межами смт Ясіня Рахівського району Закарпатської області, полонина Драгобрат та до державного акту на право власності на землю серії IV-3K 007108 від 03.12.1996 внесені неправдиві відомості про те, що ОСОБА_12 було надано земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,5 га, яка розташована за межами смт Ясіня Рахівського району Закарпатської області, полонина Драгобрат. Таким чином, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , у незаконний спосіб було набуто право власності на дві земельні ділянки площами по 0,5 га кожна, розташовані на полонині Драгобрат, за межами смт Ясіня Рахівського району Закарпатської області, відповідно до державних актів на право власності на землю серії IV-3K 007342 від 28.03.1996 та серії IV-3K 007108 від 03.12.1996.

Своїми умисними діями ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , завдали матеріальних збитків Ясінянській селищній раді Рахівського району Закарпатської області на суму 8526697 грн.

17.09.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 358 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 19.09.2024 за клопотанням старшого слідчого відділу СУ ГУНП вЗакарпатській областіщодо підозрюваного ОСОБА_6 обрано запобіжний захід - тримання під вартою та визначено заставу - 2800 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 8478400 (вісім мільйонів чотириста сімдесят вісім тисяч чотириста) грн.

-3-

Постановою прокурора від 07.11.2024 строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 17.12.2024.

Ухвалою слідчого судді від 13.11.2024 ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, з визначенням застави 2100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 6358800 грн на строк до 17.12.2024.

Ухвалою слідчого судді від 12.12.2024 строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до п`яти місяців, а саме до 16.02.2025.

Необхідність продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_6 слідчий мотивував тим, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, експертів та інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, в якому підозрюється і з часу обрання запобіжного заходу обставини не змінились, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились, а також неможливістю закінчення досудового розслідування протягом строку визначеного запобіжного заходу ОСОБА_6 .

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя вказав на те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 358 КК України,а томуіснують заявленіризики,які не втратили своєї актуальності, у зв`язку з чим застосування більш м`яких запобіжних заходів фактично буде недостатніми для запобігання даним ризикам, а тому запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 необхідно продовжити в межах строку досудового розслідування, а саме до 17.12.2024. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначив ОСОБА_6 заставу, достатню для забезпечення виконання покладених на нього обов`язків, з урахуванням розміру спричиненої кримінальними правопорушеннями шкоди.

В апеляційній скарзі, захисник підозрюваного ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді від 12.12.2024 скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого відмовити та застосувати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою. В обґрунтування апеляційної скарги захисник вказує на необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_6 підозри, зі змісту якої вбачається, що така здебільшого присвячена діям інших осіб та не містить вказівки на спосіб шахрайства та особу, яка нібито введена в оману, що свідчить про штучний спосіб незаконного позбавлення волі людини, яка є завідомо невинуватою для слідчого і прокурора у інкримінованому їй злочині. Крім того, застава ОСОБА_6 визначена судом у непомірному для нього розмірі. Просить врахувати наявність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків, постійного місця проживання, трьох малолітніх дітей на утриманні, відсутність судимості, рід занять підозрюваного.

В апеляційній скарзі, захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , посилаючись на аналогічні обставини, просить ухвалу слідчого судді від 12.12.2024 скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого відмовити та застосувати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою. Крім того, зазначає, що ухвалою слідчого судді до інших підозрюваних визначено розмір застави 140 та 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що свідчить про відверту дискримінацію підозрюваного ОСОБА_6 у порівнянні з іншими фігурантами у справі в статусі підозрюваних. Також просила врахувати, що ОСОБА_6 здійснює догляд за своєю мамою похилого віку, а також має на утриманні трьох малолітніх дітей, тому застава ОСОБА_6 визначена судом у непомірному для нього розмірі.

-4-

Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного ОСОБА_6 та його захисників-адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які підтримали апеляційні скарги та просили такі задовольнити, промову прокурора на заперечення доводів апеляційних скарг, перевіривши та обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів уважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

За приписами ст. 29 Конституції України та ст. 176, 177, 178 КПК України, право на свободу та особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини. Слід врахувати те, що обираючи запобіжний захід - тримання під вартою, обмежуються конституційні права і свободи особи, ще до визнання її винуватою у вчиненні злочину, а запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідно до ст. 183 КПК України є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, і застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і його належної поведінки. Застосування запобіжного заходу з іншою метою не допускається.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно положень ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав уважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вказані вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею при розгляді клопотання про продовження строку застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, дотримано.

Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що СУ ГУ НП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42023072160000009 від 24.02.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (чинна до 11.08.2023), ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 209 КК України.

17.09.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 358 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 19.09.2024 за клопотанням старшого слідчого відділу СУ ГУНП вЗакарпатській областіщодо підозрюваного ОСОБА_6 обрано запобіжний захід - тримання під вартою та визначено заставу - 2800 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 8478400 (вісім мільйонів чотириста сімдесят вісім тисяч чотириста) грн.

Постановою прокурора від 07.11.2024 строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 17.12.2024.

Ухвалою слідчого судді від 13.11.2024 ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, з визначенням застави 2100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 6358800 грн на строк до 17.12.2024.

Ухвалою слідчого судді від 12.12.2024 строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до п`яти місяців, а саме до 16.02.2025.

-5-

За приписами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані вст. 178 КПК України.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини,ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, запобіжний захід у виді тримання під вартою обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого. Крім того, не допускається застосування найбільш суворого запобіжного заходу лише з мотиву тяжкості вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення.

Згідно ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) викладобставин,які перешкоджаютьзавершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 358 КК України, слідчим суддею визнана і така підтверджується наявними в провадженні доказами. З таким висновком слідчого судді погоджується і суд апеляційної інстанції.

Крім того, слідчий суддя також дослідив доводи клопотання щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення, а саме ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.11.2024, якою ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави на строк до 17.12.2024 та з урахуванням необхідності виконання ряду процесуальних дій, а також з урахуванням існуючих ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про наявність обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою, оскільки ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою на даний час не змінилися та не зменшилися.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді щодо необхідності задоволення клопотаннястаршого слідчого відділу СУ ГУ НП в Закарпатській областіпро продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , оскільки таке продовження, відповідає охороні прав і інтересів суспільства, та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою та не суперечить вимогам ст. 199 КПК України.

-6-

Твердження сторони захисту про недоведеність обставин, які виправдовують необхідність продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 та можливість застосування до останнього більш м`якого запобіжного заходу, є непереконливими.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді щодо необхідності задоволення клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , оскільки прокурор в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують подальше обмеження права останнього на свободу. Таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Також апеляційний суд враховує, що у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Ухвала слідчого судді відповідає вказаним вимогам.

З урахуванням конкретних обставин та зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи,що відповідає правовим позиціям, викладеним вп. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції», порушень норм міжнародного права та кримінального процесуального закону, які б могли стати підставою для скасування ухвали слідчого суддіне встановлено.

Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, колегія суддів виходить з того, що сукупність матеріалів кримінального провадження на даній стадії розслідування, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Така позиція суду випливає й із практики Європейського Суду з прав людини про те, що «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.

-7-

Враховуючи викладене, зазначені в апеляційних скаргах доводи про ігнорування слідчим суддею доказів, які спростовують заявлені прокурором у клопотанні ризики та обґрунтованість пред`явленої підозри, є безпідставними і такі відхиляються.

Перевіряючи доводи апеляційних скарг на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, апеляційний суд вважає, що з огляду на характер та конкретні обставини кримінального провадження, такі існують та доводяться відповідними доказами. Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження факти та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, експертів та інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що ризик в свою чергу не є визначеною подією, а по суті представляє ймовірність отримання несприятливих для досудового розслідування подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Всупереч доводів апеляційних скарг, розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , слідчий суддя, врахував наявність обґрунтованої підозри та доказів, які підтверджують причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінальних правопорушень, одне з яких (ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону чинній до 11.08.2023), відноситься до категорії особливо тяжких, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, дані про особу підозрюваного і обґрунтовано прийшов до висновку про існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які своєї актуальності не втратилита належним чином мотивував свої висновки про відсутність обставин до обрання менш суворого запобіжного заходу.

Даний вид запобіжного заходу є співмірним з існуючими ризиками, відповідає даним про особу підозрюваного та тяжкості пред`явленої йому підозри, зможе у повній мірі забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків та унеможливить настання ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України.

У сукупності із вищевикладеним для вирішення справи відповідно до вимог закону слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_6 , а саме те, що підозрюваний раніше не судимий, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, трьох малолітніх дітей на утриманні, позитивно характеризується, є учасником бойових дій та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі і ті, на які захисники посилаються в апеляційних скаргах та з приводу яких долучено письмові докази.

На переконання апеляційного суду долучені стороною захисту дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_6 , зокрема про його сімейний стан, наявність утриманців, в тому числі особи з інвалідністю ІІ групи та трудову діяльність, з огляду на суспільну небезпечність інкримінованих кримінальних правопорушень, не є визначальними аргументами для обрання підозрюваному ОСОБА_6 більш м`якого виду запобіжного заходу, оскільки не зменшують встановлені ризики та не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Всупереч доводам апеляційних скарг, ухвала слідчого судді не суперечить вимогам ст. 5 та 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що

-8-

рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Також стороною захисту не надано будь-яких належних доказів про наявність у підозрюваного ОСОБА_6 таких захворювань, які виключають його подальше тримання під вартою.

Апеляційний суд відхиляє доводи сторони захисту про необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_6 підозри з огляду на наявність доказів, які свідчать про непричетність останнього до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 358 КК України, оскільки на даній стадії кримінального провадження, суд не може давати оцінку допустимості та належності доказів, оскільки стадія розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу не є стадією розгляду судом кримінального провадження по суті пред`явленої підозри.

Апеляційний суд наголошує, що відповідно до положень ч. 2 ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою відповідно до положень ч. 1 ст. 94 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 89, 94 КПК України, оцінка допустимості та належності доказів, а також кваліфікації дій підозрюваного, буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті.

З урахуванням конкретних обставин кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_6 та практики Європейського суду з прав людини, апеляційний суд вважає, що наявні у матеріалах кримінального провадження докази, у своїй сукупності, на даній стадії судового розгляду, вказують на обґрунтованість пред`явленої останньому підозри у вчиненні інкримінованих йому діянь, а тому доводи сторони захисту в частині відсутності обґрунтованої підозри, колегія суддів вважає безпідставними і такі відхиляє.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає рішення слідчого судді щодо продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою законним та обґрунтованим, доводи апеляційних скарг в цій частині безпідставними.

Разом з тим, апеляційний суд не погоджується з висновком слідчого судді в частині визначення розміру застави щодо підозрюваного ОСОБА_6 , з огляду на таке.

За змістом ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК Українирозмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно вимог ч. 5 ст. 182 КПК України, увиключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

-9-

Однак, слідчий суддя, визначаючи підозрюваному ОСОБА_6 розмір застави 2100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 6358800 (шість мільйонів триста п`ятдесят вісім тисяч вісімсот) грн, не в повній мірі врахував вказані норми закону.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються (частина 5 статті 132 КПК).

У зв`язку з чим небезпідставно, в апеляційних скаргах сторона захисту зазначає про відсутність в матеріалах провадження даних про грошові заощадження підозрюваного станом на день застосування запобіжного заходу.

Стосовно зазначених доводів апеляційний суд звертає увагу на те, що закон не містить вимог при оцінці майнового стану підозрюваного враховувати виключно наявні грошові кошти чи інші високоліквідні активи.

Разом з тим, згідно вимог ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Із структуристатті 5Конвенції,в цілому,та її3пункту,зокрема,випливає,що заставаможе вимагатисьлише дотих пір,поки існуютьпричини,що виправдовуютьзатримання (пункт42рішення ЄСПЛу справіMusucv.Moldovaвід 06.11.2007,заява №42440/06,та пункт139рішення ЄСПЛу справіОлександрМакаров проти Росії від 12.04.2009, заява № 15217/07). Влада повинна бути уважною у встановленні відповідної застави. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (пункт 79 рішення ЄСПЛ у справіMangouras v. Spain).

Таким чином, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Отже, положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують суд на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: 1) обставини кримінального правопорушення; 2) особливий характер справи; 3) майновий стан підозрюваного; 4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; 5) масштаб його фінансових операцій; 6) даних про особу підозрюваного; 7) встановлені ризики, передбаченихстаттею 177КПК; 8) «професійне середовище» підозрюваного; 9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин; 10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

За таких обставин, колегія суддів уважає, що визначена слідчим суддею застава щодо підозрюваного ОСОБА_6 у розмірі 2100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 6358800 (шість мільйонів триста п`ятдесят вісім тисяч вісімсот) грн, є завідомо непомірною для підозрюваного, що порушує права особи на свободу та особисту недоторканість, які гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на зазначені вище обставини, ухвала слідчого судді не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню, з ухваленням апеляційним судом нової ухвали.

Приймаючи до уваги характер і обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , враховуючи особу підозрюваного, його

-10-

майновий стан, інші дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, розмір спричиненої кримінальними правопорушеннями шкоди, а також відсутність передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України підстав не визначати розмір застави у даному кримінальному провадженні, колегія суддів уважає, що застава - 150 ( сто п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454200 (чотириста п`ятдесят чотири тисячі двісті) грн, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_6 у разі внесення такої, що буде достатнім стримуючи фактором, який зможе запобігти таким ризикам та не є завідомо непомірною для підозрюваного з урахуванням викладеного вище.

Відповідно до ч. 3ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право:1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

При таких обставинах, виходячи з вимог п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України колегія суддів уважає, що апеляційні скарги захисників-адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_7 підлягають задоволенню частково,аухвала слідчого судді скасуванню з постановленням апеляційним судом нової.

При прийнятті рішення колегія суддів також, враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною обвинувачення та захисту не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки суду; а також положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.

Керуючись ст. 404,405,407,409, 412, 419, 422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги захисників-адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого суддіУжгородського міськрайонного судуЗакарпатської області від 12.12.2024, щодо ОСОБА_9 скасувати.

Клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУ НП в Закарпатській області про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українцю, громадянину України, уродженцю с. Жовте Апостолівського району Дніпропетровської області, мешканцю АДРЕСА_1 , одруженому, маючому на утриманні трьох неповнолітніх дітей, несудимому, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 358 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк тримання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою встановити до 09.02.2025 включно.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбаченихКПК Українив розмірі 150 (сто п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454200 (чотириста п`ятдесят чотири тисячі двісті) грн.

Роз`яснити, що підозрюваний ОСОБА_6 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

-11-

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 обов`язки, передбачені ч. 5ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду на їх першу вимогу у визначений ними час; не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками в даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді