Ухвала

від 13.09.2010 по справі 11-1781

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №11-а-1781 категорія КК ч.1 ст.309

Головуючий у 1 інст. Курило А.В.

Доповідач Корнієнко Т.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Ноздрякова В.М.,

суддів - Корнієнко Т.Ю., Єленіної Ж.М.,

за участю прокурора - Карпука Ю.А.,

засудженого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора Ємець Я.А., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 31 травня 2010 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, громадянин України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий:

- 05.07.1993 року Подільським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 140 КК України ( в редакції 1960 року) на 3 роки позбавлення волі, згідно ст. 46-1 КК України з відстрочкою виконання вироку терміном на 1 рік;

- 11.03.1994 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч.2ст.140, ч.3 222, ст.ст. 42,43 КК України на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

- 04.03.1997 року Московським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 140, ч.3 140, ч.2 ст. 215-3, ч.3 ст.193, ст.ст.42,43 КК України (в ред. КК України 1960 р.) на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, звільненого з місць відбування покарання 20.05.2003 року на підставі ст.81 КК України умовно-достроково на 10 місяців 19 днів;

- 30.08.2005року Голосіївським районним судом м. Києва, за ч.3 ст. 185, ч.2 ст.189, ст.71 КК України на 4 роки 7 місяців позбавлення волі,

засуджений за ч.1 ст.309 КК України на 1 рік позбавлення волі.

Згідно вироку суду ОСОБА_1 10.02.2010 року приблизно о 9 год. 45 хв., перебуваючи на зупинці громадського транспорту на вїзді в м. Золотоноша, Черкаської обл., для особистого вживання без мети збуту незаконно придбав у невстановленої слідством особи наркотичний засіб опій ацетильований, який, незаконно зберігаючи при собі перевіз громадським транспортом до м. Києва на вул. Алма-Атинську,39-А, де о 15 год. був затриманий працівниками міліції, які виявили та вилучили у нього опій ацетильований, вагою у перерахунку на суху речовину 1,17 г.

В апеляції прокурор, який підтримував державне обвинувачення по справі в суді, не оспорюючи фактичні обставини справи, кваліфікацію дій засудженого, просить вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 скасувати в звязку з істотним порушенням норм кримінально-процесуального законодавства та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого засудженим злочину та його особі, внаслідок мякості, мотивуючи тим, що суд безпідставно не врахував засудженому рецидив злочину як обставину, що обтяжує покарання. Просить постановити новий вирок, яким визнати рецидив злочину обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_1, та призначити йому покарання за ч.1ст.309 КК України у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію та просив вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 скасувати за мякістю призначеного йому покарання і постановити новий вирок, в якому врахувати як обставину, що обтяжує покарання рецидив злочину і призначити покарання за ч.1 ст.309 КК України у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі, пояснення засудженого, який, вважаючи вирок суду законним, заперечував проти задоволення апеляції прокурора, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню.

Висновки суду першої інстанції щодо зазначених у вироку обставин вчинення злочину не перевіряються, оскільки, як вбачається з протоколу судового засідання, вони не оспорювалися самим засудженим, тому докази за згодою учасників судового розгляду відповідно до вимог ст. 299 та ст. 301-1 КПК України не досліджувались.

Кваліфікація злочинних дій ОСОБА_1 за ч.1 ст. 309 КК України є правильною.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд першої інстанції в повному обсязі врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу засудженого, який раніше судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, як обставину, що помякшує покарання врахував його щире каяття у вчиненому злочині, а тому огрунтовано обрав йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст.309 КК України.

І хоча суд у вироку і не вказав про врахування рецидиву злочину, як обставину, що обтяжує покарання, проте він врахував, що ОСОБА_1 неодноразово раніше вчиняв злочини, судимість за які в установленому порядку не знята і не погашена, про що прямо зазначив у вироку.

Тому, колегія суддів вважає, що призначене засудженому ОСОБА_1 покарання в повній мірі відповідає вимогам ст. 65 КК України і за своїм видом та розміром є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та перевиховання, а також для попередження нових злочинів.

З огляду на наведене підстав для задоволення апеляції прокурора не вбачається.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора Ємець Я.А., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - залишити без задоволення, а вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 31 травня 2010 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК України залишити без змін.

Судді:

Ноздряков В.М. Корнієнко Т.Ю. Єленіна Ж.М.