Постанова
від 29.01.2025 по справі 308/23167/23
МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

29.01.25

22-ц/812/64/25

Справа номер 308/23167/23 Головуючий суду першої інстанції Лузан Л. В.

Провадження номер 22-ц/812/64/25 Доповідач суду апеляційної інстанції Локтіонова О. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2025 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Локтіонової О. В.,

суддів: Крамаренко Т. В., Ямкової О. О.,

із секретарем судового засідання Колосовою О. М.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільнусправу заапеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 жовтня 2024 року,ухваленео 16год 00хв підголовуваннямсудді Лузан Л. В.у приміщенні суду у м. Вознесенськ Миколаївської області, повний текст якого складено 01 листопада 2024 року, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Нібулон», приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Хребтань Наталія Методіївна, про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2023року ОСОБА_3 подала до судупозов до ОСОБА_2 , в якому просила визнати за нею право власності на 1/6 частку земельних ділянок: площею 0,5003 га з кадастровим номером 4822083800:01:000:0244, площею 1,8393 га з кадастровим номером 4822083800:11:000:0247, площею 8,9645 га з кадастровим номером 4822083800:03:000:0060, які розташовані в межах території Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області та надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Обґрунтовуючи свій позов, ОСОБА_3 зазначала, що 31 жовтня 2015 року вона уклала шлюб з ОСОБА_4 . Після укладання шлюбу позивач проживала разом із своїм чоловіком та його батьками у квартирі АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати її чоловіка ОСОБА_5 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивачки.

За життя ОСОБА_5 належали направі власностітри земельніділянки,які вонапередала воренду ТОВ «СП «Нібулон»: з кадастровим номером 4822083800:01:000:0244 площею 0,5003 га, з кадастровим номером 4822083800:11:000:0247 площею 1,8393 га, з кадастровим номером 4822083800:03:000:0060 площею 8,9645 га.

Після смерті ОСОБА_5 її спадщину успадкували її чоловік та два сини: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Чоловік спадкодавиці ОСОБА_8 відмовився від спадщини на користь сина ОСОБА_9 .

Після смерті ОСОБА_10 його спадкоємцями були позивач та батько ОСОБА_8 , який відмовився від спадщини на користь сина ОСОБА_9 .

Враховуючи викладене, позивач наголошувала на тому, що вона успадкувала після смерті її чоловіка ОСОБА_10 право власності на 1/6 частку земельних ділянок з кадастровим номером 4822083800:01:000:0244 площею 0,5003 га, з кадастровим номером 4822083800:11:000:0247 площею 1,8393 га, з кадастровим номером 4822083800:03:000:0060 площею 8,9645 га.

ОСОБА_3 зазначала, що приватним нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/6 частину зазначених вище земельних ділянок у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, які б підтверджували належність вказаних земельних ділянок ОСОБА_5 .

Посилаючись на зазначене, позивач просила задовольнити її позов.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 жовтня 2024 року позов ОСОБА_3 задоволено.

За ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 визнано право власності на 1/6 частку земельних ділянок: з кадастровим номером 4822083800:01:000:0244 площею 0,5003 га, з кадастровим номером 4822083800:11:000:0247 площею 1,8393 га, з кадастровим номером 4822083800:03:000:0060 площею 8,9645 га, які розташовані в межах території Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області та надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

З ОСОБА_2 на користь позивача стягнуто судові витрати у сумі 16073,60 грн, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15000 грн та судового збору у сумі 1073,60 грн.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив із того, що дослідженими доказами підтверджено право позивача на спадкування 1/6 частки земельних ділянок, що належали спадкодавцю. Оскільки нотаріус відмовила позивачу у оформленні її спадкових прав через відсутність правовстановлюючих документів, а відповідач не визнає права позивача на спадщину, то права позивача мають бути захищені шляхом визнання за нею права власності на спадкове майно в судовому порядку.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та залишити позовну заяву без розгляду.

Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, ОСОБА_2 вказував на те, що суд першої інстанції належним чином не дослідив обставини, викладені ним у відзиві щодо протиправності дій ОСОБА_3 .

Також відповідач зазначав про те, що позивачем не доведено наявності у неї прав на спадкування після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Окремо ОСОБА_2 вказував на те, що позивач звернулася до суду з позовом, який містить неналежний предмет спору. Першочерговим предметом спору, на думку відповідача, мало бути оскарження рішення нотаріуса, яким відмовлено позивачу у виконанні нотаріальних дій в частині оформлення права власності на спадкове майно. За такого відповідачем у справі мала виступати приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Хребтань Н. М.

Доводи інших учасників справи

Позивач через представника подала відзив на апеляційну скаргу, у якому наголошено на тому, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними. У відзиві позивач зазначала, що очікує понести у зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15 000 грн. Докази надання та понесення цих витрат позивач зобов`язалася надати протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення, як то передбачено у ч.8 ст.141 ЦПК України.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Нібулон» також подало відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , у якому просило суд розглянути справу на розсуд суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

31 жовтня 2015 року позивач ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_4 .

Після укладення шлюбу вони проживали разом із батьками ОСОБА_4 ОСОБА_5 та ОСОБА_8 у квартирі АДРЕСА_1 .

ОСОБА_5 та ОСОБА_8 також є батьками ОСОБА_2 .

За інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 03 липня 2017 року ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) отримала свідоцтва про право на спадщину та зареєструвала право власності на земельні ділянки: з кадастровим номером 4822083800:01:000:0244 площею 0,5003 га, з кадастровим номером 4822083800:11:000:0247 площею 1,8393 га, з кадастровим номером 4822083800:03:000:0060 площею 8,9645 га, які розташовані в межах території Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, що були надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

17 липня 2017 року ОСОБА_5 уклала з ТОВ «СП «Нібулон» договори оренди вказаних земельних ділянок.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 .

Місцем реєстрації обох померлих була квартира АДРЕСА_1 .

У передбачений законом строк ОСОБА_3 та ОСОБА_2 подали нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_4

ОСОБА_8 подав приватному нотаріусу Ужгородського міського нотаріального округу Хребтань Н. М. заяви про відмову від прийняття спадщини після смерті сина ОСОБА_4 та дружини ОСОБА_5 на користь сина ОСОБА_2 .

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 січня 2023 року, яке залишено без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 07 червня 2023 року, ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні його позову до ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування.

14 грудня 2023 року ОСОБА_3 подала приватному нотаріусу Ужгородського міського нотаріального округу Хребтань Н. М. заяву, в якій просила видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/6 частку земельних ділянок: з кадастровимномером 4822083800:01:000:0244 площею 0,5003га,з кадастровимномером 4822083800:11:000:0247 площею 1,8393га,з кадастровимномером 4822083800:03:000:0060 площею 8,9645 га, які розташовані в межах території Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області.

Приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Хребтань Н. М. повідомила ОСОБА_3 про неможливість видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на зазначені вище земельні ділянки, у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 не було надано правовстановлюючих документів, які засвідчують належність цього майна спадкодавцю.

Позиція апеляційногосуду танормативно-правовеобґрунтування

Згідно з вимогами статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиви, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі статтями 1216, 1217 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Статтею 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (частина перша статті 1267 ЦК України).

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановленихчастинами другою - четвертою статті 1273 цьогоКодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (стаття 1268 ЦК України).

Норми статей 1269, 1270 ЦК України передбачають, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (стаття 1296 ЦК України).

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України).

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 , суд першої інстанції виходив із того, що дослідженими доказами підтверджено право позивача на спадкування 1/6 частки земельних ділянок, що належали спадкодавцю ОСОБА_5 , спадщину після смерті якої прийняв у тому числі ОСОБА_4 , який є чоловіком позивача. Оскільки нотаріус відмовила позивачу у оформленні її спадкових прав через відсутність правовстановлюючих документів, а відповідач не визнає права позивача на спадщину, то права позивача мають бути захищені шляхом визнання за нею права власності на спадкове майно в судовому порядку.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 .

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, до складу якої, зокрема, увійшли три земельні ділянки: з кадастровимномером 4822083800:01:000:0244площею 0,5003га,з кадастровимномером 4822083800:11:000:0247площею 1,8393га таз кадастровимномером 4822083800:03:000:0060площею 8,9645 га, які розташовані в межах території Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області.

Післясмерті ОСОБА_5 чоловік позивача успадкував 1/3 частку належного їй майна, бо прийняв спадщину, оскільки постійно проживав зі спадкодавцем.

15березня 2021року ОСОБА_3 звернуласядо приватногонотаріуса Ужгородськогоміського нотаріальногоокругу ХребтаньН.М.з заявоюпро прийняттяспадщини післясмерті чоловіка ОСОБА_4 та його матері ОСОБА_5 .

09 квітня 2021 року ОСОБА_8 відмовився від прийняття спадщини після смерті своєї дружини ОСОБА_5 та сина ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 .

Отже, спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які звернулися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини.

Частка ОСОБА_3 на спірне спадкове майно становить 1/6.

Оскільки нотаріус відмовила позивачу у оформленні її спадкових прав через відсутність правовстановлюючих документів, а відповідач не визнає права позивача на спадщину, то суд першої інстанції правильно констатував, що права позивача мають бути захищені шляхом визнання за нею права власності на спадкове майно в судовому порядку.

Посилання відповідачана те,що вцьому випадкупозивач повиннабула оскаржуватирішення нотаріуса,яким відмовленопозивачу увиконанні нотаріальнихдій вчастині оформленняправа власностіна спадковемайно,колегія суддіввважає хибним.Оскільки відповідачне визнаєправа позивачана спадщину,то правильнимспособом захистує саме визнання права власності на спадкове майно. У такій категорії справ належними відповідачами є спадкоємці, які прийняли спадщину.

Що стосується тверджень відповідача про те, що суд першої інстанції належним чином не дослідив обставини, викладені ним у відзиві щодо протиправності дій ОСОБА_3 і відсутності у неї права на спадкування після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , то вони спростовуються протоколом судового засідання та змістом оскаржуваного рішення, які свідчать про те, що судом першої інстанції повно та всебічно було досліджено обставини справи і надана належна оцінка доказам у справі.

Щодо доводів відповідача про те, що суд першої інстанції безпідставно повернув йому 238 доказів, які на його думку, доводили відсутність у позивача права на спадкування та наявність підстав для усунення її від спадкування, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими, бо суд відповідно до вимог ст.13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування рішення суду, яке є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст.374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Вознесенського міськрайонногосуду Миколаївськоїобласті від25жовтня 2024року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий О. В. Локтіонова

Судді Т. В. Крамаренко

О. О. Ямкова

Повний текст постанови складено 30 січня 2025 року.

СудМиколаївський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення29.01.2025
Оприлюднено03.02.2025
Номер документу124806846
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом.

Судовий реєстр по справі —308/23167/23

Постанова від 29.01.2025

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Локтіонова О. В.

Ухвала від 29.01.2025

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Локтіонова О. В.

Постанова від 29.01.2025

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Локтіонова О. В.

Ухвала від 29.01.2025

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Локтіонова О. В.

Ухвала від 22.01.2025

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Локтіонова О. В.

Ухвала від 22.01.2025

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Локтіонова О. В.

Ухвала від 22.01.2025

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Локтіонова О. В.

Ухвала від 22.01.2025

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Локтіонова О. В.

Ухвала від 16.12.2024

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Локтіонова О. В.

Ухвала від 10.12.2024

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Локтіонова О. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні