Ухвала

від 22.01.2025 по справі 308/23167/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

22.01.25

22-з/812/3/25

Справа №308/23167/23

Провадження №22-з/812/3/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2025 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Локтіонової О. В.,

суддів: Самчишиної Н. В., Серебрякової Т. В.,

із секретарем судового засідання Носіковим І. М.,

без участі учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, розглянувши заяву ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Миколаївського апеляційного суду від 04 грудня 2024 року, яка ухвалена за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вознесенського міськрайонного судуМиколаївської області від25 жовтня 2024року,постановлену за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Нібулон», приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Хребтань Наталія Методіївна, про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2023року ОСОБА_2 подала до судупозов до ОСОБА_1 , в якому просила визнати за нею право власності на 1/6 частку земельних ділянок: площею 0,5003 га з кадастровим номером 4822083800:01:000:0244, площею 1,8393 га з кадастровим номером 4822083800:11:000:0247, площею 8,9645 га з кадастровим номером 4822083800:03:000:0060, які розташовані в межах території Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області та надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

27 вересня 2024 року ОСОБА_1 подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, яке ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 жовтня 2024 року було повернуто йому.

У цій ухвалі судом визнано зловживанням процесуальними правами з боку ОСОБА_1 та таким, що суперечить завданню цивільного судочинства його звернення із клопотанням про долучення до матеріалів справи наданих ним доказів. До ОСОБА_1 застосовано заходи процесуального примусу у вигляді штрафу у сумі 3028 грн, який стягнуто в дохід Державного бюджету України.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права просив ухвалу суду скасувати в частині застосування штрафу.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 04 грудня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 жовтня 2024 року в частині застосування штрафу без змін.

07 грудня 2024року ОСОБА_1 подавдо Миколаївськогоапеляційного судузаяву про роз`яснення вказаної постанови.

Відповідно до ч.1 ст.271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Виходячи зі змісту наведеної норми, роз`яснення судового рішення це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання.

Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

Згідно з положеннями частини другої статті 271 ЦПК України подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Із зазначеної норми вбачається, що роз`ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення яких визначено Законом України «Про виконавче провадження».

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 09 липня 2018 року та від 29 серпня 2018 року у справі №911/2050/16, від 10 липня 2018 року у справі №461/1930/16-ц, від 03 вересня 2018 року у справі №638/11634/17, від 18 червня 2019 року у справі №903/922/17, від 06 жовтня 2020 року у справі №233/3676/19.

Зі зміступостанови апеляційногосуду, про роз`яснення якої подано заяву, вбачається, що вона викладена чітко і зрозуміло. Вона не допускає кількох варіантів тлумачення. Ця постанова є мотивованою, висновки суду є однозначними.

Ця постанова не є судовим рішенням, яке підлягає виконанню у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Миколаївського апеляційного суду від 04 грудня 2024 року слід відмовити.

Керуючись ст.271, 381 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Миколаївського апеляційного суду від 04 грудня 2024 року відмовити.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий О. В. Локтіонова

Судді Н. В. Самчишина

Т. В. Серебрякова

Повний текст ухвали складено 23 січня 2025 року.