Постанова

від 09.01.2025 по справі 912/209/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Додаткова постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2025м. ДніпроСправа № 912/209/21 (912/483/24)

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),

суддів Іванова О.Г., Мороза В.Ф.,

секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду заяву про відшкодування судових витрат, понесених під час розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролендлізинг» на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 01.05.2024 у справі № 912/483/24

за позовом Приватного підприємства «Вісмут», м. Кропивницький, Кіровоградської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролендлізинг», м. Запоріжжя

про визнання недійсними угод,

розглянутої в межах справи № 912/209/21

про банкрутство Приватного підприємства «Вісмут», м. Кропивницький, Кіровоградської області,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Вісмут» звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом про визнання недійсними укладених 01.02.2020 і 05.02.2020 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агролендлізинг» угод, за якими позивач, лізингоодержувач за договором фінансового лізингу № 027-ФЛ/2018 від 05.09.2018, визнав себе боржником перед відповідачем, який є лізингодавцем за вказаним договором лізингу, через протиправну поведінку лізингоодержувача, наслідком якої стало знецінення предмету лізингу, і здійснив взаємозалік визнаної ним заборгованості із заборгованістю лізингодавця щодо повернення частини лізингових платежів. Також позивач просив визнати недійсною бухгалтерську довідку проведення акту взаємозаліку зазначеної заборгованості у розмірі 1542407,17 грн.

Господарський суд Кіровоградської області рішенням від 01.05.2024 частково задовольнив позов у справі № 912/209/21 (912/483/24) визнавши недійними укладені 01.02.2020 і 05.02.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю «Вісмут» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агролендлізинг» договори. У визнанні недійсною бухгалтерської довідки проведення акту взаємозаліку заборгованості у розмірі 1542407,17 грн відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агролендлізинг» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Кіровоградської області від 01.05.2024 у справі № 912/209/21 (912/483/24) скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Центральний апеляційний господарський суд постановою від 02.10.2024 залишив без задоволення апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролендлізинг» на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 01.05.2024 у справі № 912/209/21 (912/483/24) залишити без задоволення.

До судових дебатів, зокрема у відзиві на апеляційну скаргу, представник позивача заявив клопотання про стягнення зі скаржника витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в апеляційному господарському суді.

Представник відповідача надав апеляційному господарському суду докази розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу за розгляд апеляційної скарги. Апеляційний господарський суд зазначає, що вказані докази подані у межах строків, встановлених положенням частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 15.10.2024 розгляд заяви представника позивача про розподіл судових витрат у справі № 912/209/21 (912/483/24) прийняв та призначив до розгляду у судове засідання.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Таким чином, додаткове рішення це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи, до яких належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої-третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження розміру витрат на професійну правову допомогу адвоката під час апеляційного перегляду справи, які позивач має здійснити, останній надав угоду про надання правової допомоги від 16.02.2024, додаткову угоду від 06.09.2024, акт виконаних робіт по наданню професійної правничої допомоги від 02.10.2024. Згідно з пунктом 5 додаткової угоди вартість правничої допомоги адвоката в суді апеляційної інстанції становить 50000,00 грн. Крім того, сторони договору про надання правничої допомоги визначили гонорар успіху, який складає 5% від ціни оскаржуваного правочину 1542407,17 грн, що становить 77120,36 грн.

Таким чином, загальний розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі становить 127120,36 грн.

Апеляційний господарський суд зазначає, що за змістом частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 «Lavents v. Latvia» за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», п.п. 79 і 112).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом витраченим на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині п`ятої статті 129 цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Водночас такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, так і відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 129 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись визначеними положеннями частин п`ятої-сьомої, дев`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України критеріями, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятої-сьомої, дев`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні на користь якої ухвалено рішення у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі 922/445/19.

Оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом позивача послуг, складністю справи, а також підтверженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

Дослідивши обставини даної справи, апеляційний господарський суд доходить висновку, що заявлена до стягнення сума 127120,36 грн вартості наданих адвокатом позивачу послуг професійної правничої допомоги є завищеною по відношенню до складності справи та виконаної адвокатом роботи з огляду на такі обставини.

Матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження яких адвокат витратив би значну кількість часу, що також підтверджується тим, що справа в місцевому господарському суді розглядалася в порядку спрощеного провадження.

Апеляційний господарський суд зазначає, що для адвоката дана справа є нескладним спором, для вирішення якого останній мав довести, що позивач, який є боржником у справі про банкрутство, безпідставно узяв на себе зобов`язання на шкоду іншим кредиторам, тобто вчинив фраудаторний правочин, що фактично й було підтверджено у першому судовому засіданні в суді апеляційної інстанції.

Крім того, доводи апеляційної скарги фактично відображають доводи представника позивача, наведені у суді першої інстанції.

При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню зі скаржника на користь позивача, апеляційний господарський суд враховує, що дана справа не має публічного інтересу, тому виходячи з фактичних обставин справи, враховуючи характер спору та ступінь його складності, керуючись принципами справедливості, апеляційний господарський суд вважає, що загальна вартість робіт адвоката під час розгляду апеляційної скарги у даному випадку становить 15000,00 грн.

Керуючись статтями 129, 244, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Частково задовольнити заяву Приватного підприємства «Вісмут» про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, надану під час розгляду апеляційної скарги на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 01.05.2024 у справі № 912/483/24.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролендлізинг» (майдан Профспілок, 5, кімн. 572, м. Запоріжжя, 69044, ЄДРПОУ 38130578) на користь Приватного підприємства «Вісмут» (вул. Юрія Липи, 4, м. Кропивницький, Кіровоградської області, 25005, ЄДРПОУ 31276115) 15000,00 грн (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу за розгляд апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 15.01.2025

Головуючий суддяЮ. ПАРУСНІКОВ

СуддяО. ІВАНОВ

СуддяВ. МОРОЗ