Постанова

від 22.01.2025 по справі 550/709/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року

м. Київ

справа № 550/709/22

провадження № 61-5604св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Луспеника Д. Д., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Приватне сільськогосподарське підприємство «Дружба»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба» на постанову Полтавського апеляційного суду від 05 березня 2024 року складі колегії суддів: Пилипчук Л. І., Дряниці Ю. В., Чумак О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба» (далі - ПСП «Дружба») про відшкодування майнової, моральної шкоди та упущеної вигоди.

Позовну заяву обґрунтував тим, що він є власником стаціонарної пасіки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Станом на 13 червня 2022 року пасіка складалась із 60 бджолиних сімей, які були клінічно здорові, що підтверджується актом епізоотичного обстеження пасіки від 09 червня 2022 року.

Згідно з державним реєстром потужностей операторів ринку, його пасіка зареєстрована як потужність оператора ринку харчових продуктів за № r-UA-16-24-356, що підтверджується повідомленням № 356 Чутівського управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 12 травня 2021 року № 01-27/37-24/102. Однак, усупереч частини другої статті 37 Закону України «Про бджільництво», його не було завчасно (за 3 доби) попереджено через засоби масової інформації про початок обробки медоносних рослин та застосування засобів захисту рослин.

У червні 2022 року відповідач ПСП «Дружба» застосувало на посівах гороху, в тому числі на полі, яке знаходиться на відстані близько 2 км від його пасіки, пестициди.

13 червня 2022 року він виявив на пасіці масовий падіж бджіл та звернувся із письмовою заявою до Чутівської селищної ради з проханням обстежити пасіку та зафіксувати факт отруєння бджіл, а також встановити винних осіб та розмір заподіяної йому шкоди. Згідно з актом встановлення факту отруєння бджіл від 13 червня 2022 року, складеним Комісією із встановлення випадків отруєння і загибелі бджіл на пасіках всіх форм власності під час проведення сільськогосподарськими підприємствами та фермерськими господарствами польових робіт із застосуванням засобів захисту рослин, створеної Виконавчим комітетом Чутівської селищної ради, виявлено масову загибель бджіл з характерними ознаками отруєння пестицидами (хімічний токсикоз) та з метою проведення лабораторної діагностики для виявлення хімічного токсикозу бджіл та додаткових досліджень для підтвердження отруєння бджіл пестицидами, відібрано проби підмору бджолиного від тридцяти чотирьох бджолиних сімей, зразок стільника з незапечатаним медом, а також зразки ґрунту і зеленої маси гороху з поля, яке знаходиться на відстані 2 км від пасіки позивача та яке перебуває в користуванні ПСП «Дружба», та встановлено розмір заподіяної шкоди.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ПСП «Дружба» на його користь завдану майнову шкоду, реальні збитки та упущену вигоду, завдані загибеллю бджіл у сумі 468 942,50 грн, а також 50 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 03 жовтня 2023 року у складі судді Хоменко Д. Є. у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що вони є безпідставними та необґрунтованими.

Водночас суд першої інстанції дійшов висновку про те, що склад комісії, який фіксував факт отруєння бджіл на пасіці позивача 13 червня 2022 року сформований не відповідно до Інструкції з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19 лютого 2021 року № 338 та зареєстрованого Міністерством юстиції України 04 березня 2021 року за № 283/35905 (далі - Інструкція) та статті 19 Конституції України, що має наслідком недопустимість інформації, яка міститься в Акті встановлення факту отруєння бджіл від 13 червня 2022 року (далі - Акт), як доказу в цій справі.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що проби ґрунту для його подальшого дослідження здійснено без застосування будь-яких загальноприйнятих законодавчих методик, без належного їх пакування та опломбування, опису, визначення місця і часу відбору та без засвідчення вказаних дій членами комісії на відповідних бірках, що призводить до недопустимості вказаних доказів, які були зібрані всупереч ДСТУ 4287 та пункту 11 Інструкції; в Акті відсутня чітка ідентифікація поля ПСП «Дружба», а допитані судом свідки повідомили, що хімічні складники, які входять до препаратів, що застосовувалися при обробці полів ПСП «Дружби», можуть входити до будь-яких інших препаратів виробників, тому отруйні речовини могли бути застосовані третьою особою при обробітку свого поля, що знаходиться в межах 10,00 кв. м зони від місця розташування пасіки позивача.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Полтавського апеляційного суду від 05 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 03 жовтня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПСП «Дружба» про відшкодування майнової шкоди, реальних збитків та упущеної вигоди скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про задоволення цих позовних вимог. Стягнуто з ПСП «Дружба» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, реальні збитки та упущену вигоду в розмірі 468 942,50 грн. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди (реальних збитків та упущеної вигоди) і ухвалюючи в цій частині нове судове рішення про задоволення цих позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що саме протиправні дії відповідача, як заподіювача шкоди, є причиною, а шкода, яка завдана особі і її розмір, - наслідком такої протиправної поведінки.

Водночас, залишаючи без змін рішення суду першої інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд виходив із того, що такі позовні вимоги не ґрунтуються на доказах факту її спричинення та розміру стягнення.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи

У квітні 2024 року ПСП «Дружба» засобами поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Полтавського апеляційного суду від 05 березня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати повністю і залишити в силі рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 03 жовтня 2023 року.

Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини другої статті 37 Закону України «Про бджільництво» у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК України). Також заявник вказує на те, що суд апеляційної інстанції встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд:

- безпідставно скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції;

- неправильно послався на підпункти 7.1.1 - 7.1.3 Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєння бджіл, затвердженої наказом Головного державного ветеринарного інспектора 30 січня 2021 року за № 9, щодо беззаперечного дотримання вимог статті 30 Закону України «Про бджільництво», які не врегульовують спірні правовідносини;

- не звернув увагу на те, що горох, який вирощував та обробляв заявник на одному з полів у радіусі 10 км від пасіки позивача, є немедоносною, самозапильною культурою, яка знаходиться на стадії завершення цвітіння та формування стрючка, а тому вимоги частини другої статті 37 Закону України «Про бджільництво» не поширювались на заявника;

- не врахував, що факт неправомірних дій заявника не було достовірно встановлено комісією органу місцевого самоврядування, оскільки комісія в порушення вимог Інструкції не встановлювала суміжних та інших землекористувачів у радіусі 10 км від пасіки позивача, а самостійно і безпідставно визначила лише одного заподіювача шкоди, що не ґрунтується на вимогах закону;

- проігнорував, що заявник вимог законодавства України в галузі бджільництва не порушував та здійснював обробіток рослин сертифікованими агрохімікатами, які дозволено застосовувати в Україні;

- безпідставно взяв до уваги відомості Державної екологічної інспекції України від 14 липня 2022 року № 02-5-19/2673, якими підтверджено порушення саме відповідальною особою ПСП «Дружба», а не третіми особами пункту 6.11.7 Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 03 серпня 1998 року № 1, притягнення посадової особи підприємства до адміністративної відповідальності за статтею 83 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП);

- не надав належної оцінки всім ключовим доводам та аргументам сторони відповідача, які мають вирішальне значення для результату розгляду справи;

- не звернув увагу на те, що сума майнових збитків та упущеної вигоди у справі є недоведеною;

- не надав оцінку усім наявним у справі варіантам розрахунків завданих позивачу майнових збитків та упущеної вигоди в їх сукупності;

- безпідставно стягнув із заявника вартість іншої бджолопродукції, отримання якої позивачем не було доведено жодними доказами;

- не надав належної оцінки даним ветиринарно-санітарного паспорта пасіки позивача, яким не підтверджується відкачка весняно-літнього і соняшникового меду та отримання іншої медової продукції, як упущеної вигоди у період медозбору 2022 року;

- проігнорував аргументи і доводи заявника про те, що у період медозбору, який триває з травня до вересня (близько 120 днів), відновлення частково загиблої бджолосім`ї триває три тижні (не більше 21 дня), тобто медозбір позивача був частково порушений лише протягом 21 дня з 120 днів, що є однією шостою частиною всього періоду медозбору і не могло суттєво вплинути на весь сезон медозбору;

- не звернув увагу на те, що відповідно до протоколу від 18 липня 2022 року № 5562 (тобто вже після отруєння бджіл) лабораторії методів оцінки якості та безпечності продукції бджільництва, зразок меду натурального 2022 року з пасіки позивача за дослідженням органолептичними та фізико-хімічними показниками відповідає вимогам ДСТУ 4497:2005 меду вищого ґатунку, тобто позивач у 2022 році отримував мед вищого ґатунку і втрат не зазнавав.

Водночас у своїй касаційній скарзі ПСП «Дружба» виклало клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Полтавського апеляційного суду від 05 березня 2024 року, яке обґрунтувало тим, що повний текст оскаржуваної постанови апеляційного суду отримало 13 березня 2024 року, що підтверджується відповідними доказами.

У травні 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , із застосуванням засобів поштового зв`язку подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ПСП «Дружба», в якому посилаючись на необґрунтованість і безпідставність доводів касаційної скарги, просив відмовити у її задоволенні, а оскаржувану постанову Полтавського апеляційного суду від 05 березня 2024 року залишити без змін.

Межі касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки касаційна скарга ПСП «Дружба» не містить доводів щодо оскарження постанови Полтавського апеляційного суду від 05 березня 2024 року в частині висновків про залишення без змін рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 03 жовтня 2023 року про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, то оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції у цій частині Верховним Судом не переглядається.

Отже, постанова Полтавського апеляційного суду від 05 березня 2024 року переглядається Верховним Судом лише в частині скасування рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 03 жовтня 2023 року та вирішення позовних вимог ОСОБА_1 щодо відшкодування майнової шкоди, реальних збитків та упущеної вигоди

Рух справи в суді касаційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 17 квітня 2024 року касаційну скаргу ПСП «Дружба» на постанову Полтавського апеляційного суду від 05 березня 2024 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2024 року поновлено ПСП «Дружба» строк на касаційне оскарження постанови Полтавського апеляційного суду від 05 березня 2024 року; відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ПСП «Дружба» з підстав, визначених пунктами 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України; витребувано із Чутівського районного суду Полтавської області матеріали справи № 550/709/22; надано учасникам справи строк для подання відзиву.

У травні 2024 року матеріали справи № 550/709/22 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2024 року справу № 550/709/22 призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є власником зареєстрованої у встановленому законом порядку пасіки UA-53-08-743, яка знаходиться на території Вільхуватського старостинського округу, а саме: АДРЕСА_1 , що підтверджується ветеринарно-санітарним паспортом пасіки UA-53-08-743.

Згідно з актом епізоотичного обстеження пасіки від 09 червня 2022 року пасіка позивача складалась із 60 бджолиних сімей та відповідала ветеринарно-санітарним вимогам.

13 червня 2022 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Чутівської селищної ради з проханням організувати перевірку факту отруєння бджіл з видачею відповідного акта.

Також 13 червня 2022 року виконавчий комітет Чутівської селищної ради звернувся із листом № 03-16/589 до ГУ Держпродслужби в Полтавській області, з приводу включення до складу комісії із встановлення випадків отруєння і загибелі бджіл на пасіках всіх форм власності під час проведення сільськогосподарськими підприємствами та фермерськими господарствами польових робіт із застосуванням засобів захисту рослин районного спеціаліста відділу фіто санітарної безпеки Полтавського районного управління Головного управління ДППС в Полтавській області Старко Н. І.

У цей же день на засіданні комісії із встановлення випадків отруєння і загибелі бджіл на пасіках всіх форм власності під час проведення сільськогосподарськими підприємствами та фермерськими господарствами польових робіт із застосуванням засобів захисту рослин прийнято рішення, зафіксоване у протоколі №1, яким вирішили:

1) здійснити виїзд комісії із встановленням випадків отруєння і загибелі бджіл на пасіках всіх форм власності під час проведення сільськогосподарськими підприємствами та фермерськими господарствами польових робіт із застосуванням засобів захисту рослин на місця факту загибелі бджіл, згідно поданими заявами від пасічників;

2) включити до складу комісії: начальника відділу економічного розвитку та інвестиційної діяльності виконкому Чутівської селищної ради Лоєнко Л. В.; провідного лікар Полтавського районного відділу Полтавської області державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_3

13 червня 2022 року комісією у складі: завідувача Чутівського районного відділу ПОДЛВП Горобець В. М.; начальника відділу економічного розвитку виконавчого комітету Чутівської селищної ради Лоєнко Л. В.; старшого інспектор, капітана поліції ВП № 3 ПРУП Шульги Р. А.; провідного спеціаліста відділу фітосанітарної безпеки Полтавського РУ Старко Н. І.; власника ОСОБА_1 ; складено Акт про встановлення факту отруєння бджіл, яким зафіксовано: кількість бджолиних сімей згідно з останнім записом у додатку до паспорта пасіки - 60; кількість вуликів - 34; бджоли утримуються у багатокорпусних вуликах (12 рамкові 435 х 300 мм); кількість бджолиних сімей, які отруїлися - 34; характер загибелі - масовий (частково загинули); відсоток загибелі - 50 %; клінічні ознаки отруєння - масова загибель бджіл. У вуликах мала кількість бджіл не обсідають гніздо. Перед вуликами трупи бджіл з витягнутими хоботками повністю; збитки становлять - 85 кг; мед - 136 кг; віск - 23,8 кг; інформація про наявність масово квітучих медоносних та ентомофільних культур у радіусі 10 км від пасіки - горох, відстань 2 км; інформація про власника, постійних користувачів, орендарів земельних ділянок - ПСП «Дружба»; відомості про застосування пестицидів - ЕНДЖІО, Амістор Екстра, Плантадор 202020, Лікроплантдор; спосіб обробітку -наземний / на висоту рослини; дотримання вимог, правил, регламентів, інструкцій - порушення Інструкції з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин ІІІ Розділ пункти 4, 6, 7, 9, 10, 13; час проведення обробітку - в денний та нічний час; ужиті власником пасіки заходи для збереження бджолиних сімей - скорочення гнізда з відбором з незапечатаним медом, поїлки з водою.

Згідно з пунктом 10 Акта комісією відібрані проби та зразки: І група бджіл -500 штук, відбирав ОСОБА_4 ; зелена маса гороху (кінець цвітіння та формування стрючка) - 1 кг, відібрав зразок ОСОБА_5 ; ґрунт з поля гороху ПСП «Дружба» відібрано по діагоналі - 200 г, відбирав ОСОБА_4 .

Звітом про результати дослідження патологічного/біологічного матеріалу/ об`єктів навколишнього середовища від 27 червня 2022 року № 003490 п.м./22 проведено випробування, яким установлено хімічний токсикоз бджіл (отруєння бджіл пестицидами).

30 червня 2022 року виконавчий комітет Чутівської селищної ради листом № 03-16/692 повідомив, що із 01 червня до 11 червня 2022 року до Чутівської селищної ради інформація від ПСП «Дружба» про проведення робіт із застосуванням засобів захисту рослин не надходила.

Громадською спілкою «Обласне об`єднання «Полтавський пасічник» складено довідку від 04 липня 2022 року № 2 про ціни на продукти бджільництва та бджіл 2022 року, які бджолярем не отримано у зв`язку з загибеллю бджіл від отруєння пестицидами, за якою усього власником пасіки понесено втрат на суму 551 050,00 грн; за даними Полтавської торгово-промислової палати середньо ринкова ціна на внутрішньому ринку Полтавської області у червні 2022 року на мед становила 185,00 грн за 1 кг.

Листом виконавчого комітету Чутівської селищної ради Полтавської області від 06 липня 2022 року № 03-16/748, ОСОБА_1 повідомлено, що 13 червня 2022 року комісія із встановлення випадків отруєння і загибелі бджіл на пасіках всіх форм власності під час проведення сільськогосподарськими підприємствами та фермерськими господарствами польових робіт із застосуванням засобів захисту рослин здійснила виїзд за фактом отруєння бджіл на пасіку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Було відібрано матеріали загиблих бджіл, ґрунту та зеленої маси рослин для подальшого лабораторного дослідження. За результатами обстеження пасіки складено Акт встановлення факту отруєння бджіл від 13 червня 2022 року, згідно з Інструкцією з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин.

Відібрані зразки супровідним листом за підписом завідувача Чутівського РВ ПОДЛВМ надіслані до Державного науково-дослідницького інституту з лабораторної діагностики та ветеринарної експертизи.

11 липня 2022 року Департаментом агропромислового розвитку повідомлено, що під час роботи Комісії 13 червня 2022 року встановлено, що у селах Вільхуватка та Грякове Чутівської територіальної громади на 6 пасіках частково загинули 357 бджолосімей, загибель бджіл відбулась 11 червня 2022 року внаслідок застосування пестицидів на посівах гороху ПСП «Дружба» 10 червня 2022 року. Визначено, що підприємство не повідомляло про запланований обробіток пестицидами своїх сільськогосподарських угідь органи місцевого самоврядування та місцевих пасічників.

Лист виконавчого комітету Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області від 13 липня 2022 року № 773/05-16 та схема, що до нього додана, свідчить про те, що на території Вільхуватського старостинського округу розташовані земельні ділянки сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: кадастровий номер 5325482700:00:002:0160, площею 5,0641 га, приватна власність ОСОБА_6 , перебуває в оренді ПСП «Дружба»; кадастровий номер 5325482700:00:002:0308, площею 2,53 га приватна власність ОСОБА_7 ; кадастровий номер 5325482700:00:002:0302, площею 2,53 га, приватна власність ОСОБА_8 , перебуває в оренді ПСП «Дружба».

У листі Державної екологічної інспекції України від 14 липня 2022 року № 02-5-19/2673 вказано про, що для перевірки інформації викладеної у заяві ОСОБА_9 в.о. начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світку Управління державного екологічного нагляду (контролю) у Полтавській області - старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Колісник Ю. викликав відповідальну особу ПСП «Дружба» до Державної екологічної інспекції Центрального округу для дачі пояснень та надання документального підтвердження законності застосування агрохімікатів та пестицидів під час обробки полів у червні 2022 року.

Після їх аналізу було встановлено порушення відповідальною особою ПСП «Дружба» пункту 6.11.7 Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України 03 серпня 1998 року № 1, в частині неподання оголошення в засобах масової інформації про їх застосування.

У зв`язку з чим на посадову особу складено протокол та винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності згідно зі статтею 83 КУпАП.

29 липня 2022 року ОСОБА_1 звернувся із претензією до ПСП «Дружба» на суму 518 942,50 грн.

Згідно з довідкою № 65, складеною 23 серпня 2022 року директором ПСП «Дружба» ОСОБА_10 , у ПСП «Дружба» було проведено обробіток посівів гороху у червні місяці 2022 року пестицидами: Амістар Екстра, Енжіо, Нуредін Супер на полі № 11 площею 72 га, полі № 9 - 85 га, полі № 5 - 77 га та п/с - 73 га. Головний агроном ОСОБА_11 є відповідальний за встановлення попереджувальних написів у період проведення робіт з пестицидами. Цю вимогу не було виконано при обробітку пестицидами та посівів гороху в ПСП «Дружба» у червні 2022 року тому, що ця культура є самозапильною рослиною, що підтверджується довідкою ПСП «Дружба» від 23 серпня 2022 року № 63.

Згідно з повідомленням засновника, редактора газети «Чутівський край» ОСОБА_12 від 29 серпня 2022 року, у період із 01 січня до 20 червня 2022 року до редакції газети «Чутівський край» не надходило попереджувальної інформації від ПСП «Дружба» про застосування засобів захисту рослин для обробки медоносних рослин.

30 серпня 2022 року Товариство обмеженої відповідальністю «Медіа «Сільські новини» листом № 43 повідомлено, що із січня до 20 червня 2022 року попередження від ПСП «Дружба» про застосування засобів захисту рослин для обробки медоносних та інших рослин не надходило і не було надруковане на сторінках газети «Сільські новини».

Правове обґрунтування

Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Відсутність порушеного права й інтересу встановлюється при розгляді справи по суті та є самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

За змістом частин першої, четвертої статті 30 Закону України «Про бджільництво» юридичні та фізичні особи, які провадять діяльність, що впливає або може вплинути на стан бджіл, зобов`язані забезпечити їх охорону.

Юридичні та фізичні особи, які застосовують засоби захисту рослин, зобов`язані дотримуватися діючих нормативно-правових актів, що передбачають охорону бджіл від отруєнь.

Частиною другою статті 37 Закону України «Про бджільництво» визначено, що фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов`язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.

Інструкцією щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл від 30 січня 2001 року за № 9, яка є обов`язковою для виконання всіма державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями незалежно від відомчої підпорядкованості і форм власності, посадовими особами та громадянами, зокрема пунктом 7.1.1 визначено, що профілактика отруєнь бджіл базується на беззаперечному дотриманні вимог статті 30 Закону України «Про бджільництво», суворому дотриманні регламентацій застосування в навколишньому середовищі токсичних для бджіл речовин.

Відповідно до пункту 7.1.2 цієї Інструкції, власників пасік оповіщають за три доби до хімобробок з зазначенням застосовуваного отрутохімікату, місця (у радіусі 7 км), часу і способу проведення обробки, указують час ізоляції бджіл, а пунктом 7.1.3 передбачено, що обробки проводять у період відсутності льоту бджіл у ранкові або вечірні години.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про бджільництво, відшкодовується в порядку та розмірах, встановлених законодавством України, що передбачено статтею 39 Закону України «Про бджільництво», а спори, що виникають у галузі бджільництва, вирішуються судом у встановленому законодавством порядку (стаття 40 цього ж Закону).

Відповідно до частини першої та пунктів 1, 2 частини другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Як зазначено вище, збитки як правова категорія включають в себе й упущену (втрачену) вигоду, яка відрізняється від реальних збитків тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча ймовірно і могло збільшитися, якби не правопорушення.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, у тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди. За відсутності одного з елементів складу цивільного правопорушення не настає відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди (правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 04 липня 2011 року у справі № 3-64гс11 та постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2018 року у справі № 908/2261/17, від 31 липня 2019 року у справі № 910/15865/14, від 30 вересня 2021 року у справі № 922/3928/20).

Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Аналіз наведених норм права з урахуванням визначених цивільним процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто, відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 19 серпня 2014 року у справі № 3-51гс14, підстав відступити від якого Верховний Суд не встановив.

Водночас потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також той факт, що саме неправомірними діями відповідача завдано шкоду позивачу.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, у вигляді реальних збитків та упущеної вигоди і ухвалюючи в цій частині нове судове рішення про задоволення цих позовних вимог, апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази та давши їм належну оцінку, правильно виходив із того, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що саме протиправні дії відповідача, як заподіювача шкоди, є причиною, а шкода, яка завдана позивачу і її розмір, - наслідком такої протиправної поведінки.

Посилання у касаційній скарзі на те, що факт неправомірних дій заявника не було достовірно встановлено комісією органу місцевого самоврядування, а також про те, що заявник не порушував вимог законодавства України в галузі бджільництва та здійснював обробіток рослин сертифікованими агрохімікатами, які дозволено застосовувати в Україні, Верховний Суд відхиляє, оскільки матеріалами справи підтверджено та не спростовано заявником факт порушення ним пунктів 4, 5 розділу ІІІ Інструкції з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин, затвердженої наказом від 19 лютого 2021 року № 338, що полягає у не повідомленні про застосування заходів захисту рослин органи місцевого самоврядування; пунктів 8, 9, 10 цієї Інструкції - внесення токсичних хімічних речовин у денний час; та вимог ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві», а саме, у період проведення робіт у радіусі 200 м від меж ділянок, що обробляються, не були встановлені попереджувальні написи) та регламент застосування інсектициду ЕНЖІО, не дотримавшись захисної зони у 4-5 км.

Крім того, Верховний Суд бере до уваги інформацію надану Державною екологічною інспекцією України від 14 липня 2022 року № 02-5-19/2673, якою підтверджено порушення саме відповідальною особою ПСП «Дружба», а не третіми особами, пункту 6.11.7 Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України 03 серпня 1998 року № 1, а також факт притягнення посадової особи відповідача до адміністративної відповідальності за статтею 83 КУпАП, а саме, за порушення правил застосування, зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідації та захоронення пестицидів і агрохімікатів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів (т. 1 а. с. 70).

Отже, позивачем доведено, а відповідачем (заявником) не спростовано, що саме протиправні дії відповідача, як заподіювача шкоди, є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Доводи касаційної скарги про те, що горох, який вирощував та обробляв заявник на одному з полів у радіусі 10 км від пасіки позивача, є немедоносною, самозапильною культурою, яка знаходиться на стадії завершення цвітіння та формування стрючка, а тому вимоги частини другої статті 37 Закону України «Про бджільництво» не поширювались на заявника, Верховний Суд також відхиляє, оскільки відповідно до наявного у справі листа-роз`яснення Національного наукового центру «Інститут бджільництва імені П. І. Прокоповича» від 09 серпня 2022 року № 163/1 з відповідним науковим обґрунтуванням (т. 1 а. с. 37-43) залежно від погодних умов медоносні бджоли можуть використовати зернобобові культури (зокрема горох, квасолю, сочевицю) як джерело кормів, та відповідно отруїтись на полях із цими культурами після обробки пестицидами, тому вимоги частини другої статті 37 Закону України «Про бджільництво» поширюються на заявника, як юридичну особу, яка застосовує засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин.

Посилання у касаційній скарзі на те, що апеляційний суд не надав оцінку усім наявним у справі варіантам розрахунків завданих позивачу майнових збитків та упущеної вигоди в їх сукупності є безпідставними, оскільки аналіз змісту оскаржуваного судового рішення свідчить про те, що апеляційний суд врахував та надав належну оцінку основним наведеним у позовній заяві розрахункам завданих позивачу майнових збитків та упущеної вигоди (т. 1 а. с. 9-10; 13), розрахунку щодо визначення шкоди заподіяної власнику пасіки, який доданий до Акта (т.1 а. с. 27) та розрахунку упущеної вигоди наведеному, у довідці ГС «ОБ «Полтавський пасічник» від 04 липня 2022 року № 2 (т. 1 а. с. 88).

Аргументи касаційної скарги про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини другої статті 37 Закону України «Про бджільництво» у подібних правовідносинах, є безпідставними з огляду на те, що практика суду касаційної інстанції щодо питання необхідності попередження пасічників фізичними та юридичними особами, які застосовують засоби захисту рослин для обробки, через медіа за три дні до початку вказаних робіт є сталими. Зокрема такі висновки викладені Верховним Судом у постановах від 10 липня 2019 року у справі № 742/555/17 та від 20 листопада 2019 року у справі № 155/1204/16-ц.

Доводи касаційної скарги про те, що суди першої та апеляційної інстанцій не надали належну оцінку всім доводам і аргументам заявника, Верховний Суд відхиляє, оскільки, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява № 18390/91). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99).

Посилання у касаційній скарзі на те, що апеляційний суд не надав належної оцінки даним ветиринарно-санітарного паспорта пасіки позивача; проігнорував, що у період медозбору який триває з травня до вересня (близько 120 днів), відновлення частково загиблої бджолосім`ї триває три тижні (не більше 21 дня), тобто медозбір позивача був частково порушений лише протягом 21 дня з 120 днів, що є однією шостою частиною всього періоду медозбору і не могло суттєво вплинути на весь сезон медозбору; не звернув увагу на те, що відповідно до протоколу від 18 липня 2022 року № 5562 (тобто вже після отруєння бджіл) лабораторії методів оцінки якості та безпечності продукції бджільництва, зразок меду натурального 2022 року з пасіки позивача за дослідженням органолептичними та фізико-хімічними показниками відповідає вимогам ДСТУ 4497:2005 меду вищого ґатунку; безпідставно взяв до уваги відомості Державної екологічної інспекції України від 14 липня 2022 року № 02-5-19/2673, зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до положень пункту 1 статті 400 ЦПК України виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують правильність висновків апеляційного суду, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині оскаржуваної постанови, та зводяться до незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження апеляційного суду.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова апеляційного суду - без змін із підстав, передбачених частиною першою статті 410 ЦПК України.

Щодо розподілу судових витрат

Статтею 416 ЦПК України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції складається, в тому числі, із розподілу судових витрат.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, то підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба» залишити без задоволення.

Постанову Полтавського апеляційного суду від 05 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийД. Д. Луспеник Судді: І. Ю. Гулейков Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець