Ухвала

від 30.01.2025 по справі 760/16017/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 січня 2025 року

м. Київ

справа № 760/16017/24

провадження № 61-770ск25

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в якому просила стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 1 000 000, 00 грн та матеріальну шкоду у розмірі 1 135 350, 00 грн, завдану внаслідок ушкодження здоров`я.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 19 липня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано заявнику строк на усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання копій позовної заяви відповідно до кількості учасників справи та надання квитанції про сплату судового збору.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 28 серпня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано заявнику строк на усунення недоліків шляхом надання доказів на підтвердження сплати судового збору та копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року продовжено ОСОБА_1 строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто апелянту.

17 січня 2025 року засобами електронної пошти ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 28 серпня 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду

від 23 жовтня 2024 року, в якій просить скасувати оскаржені судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2025 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 28 серпня 2024 року.

В частині оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що ухвала Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року у справі

№ 760/16017/24 не містить вказівки на те, що дата складання її повного тексту є відмінною від дати її постановлення.

Таким чином, строк на касаційне оскарження вказаної ухвали з урахуванням положень статті 124 ЦПК України сплив 24 листопада 2024 року.

Натомість касаційна скарга подана 17 січня 2025 року, тобто із пропуском строку передбаченого статтею 390 ЦПК України.

Безпосередньо в касаційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивоване тим, що копію ухвали Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року, заявниця отримала

17 січня 2025 року.

На час вирішення питання про відкриття касаційного провадження матеріали справи № 760/16017/24 в розпорядженні Верховного Суду відсутні.

Долучена заявником до касаційної скарги копія скріншоту екрана комп`ютера про отримання ухвали Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року, не свідчить про те, що копію зазначеної ухвали апеляційним судом не було направлено заявнику раніше.

За змістом частини другої та четвертої статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків пов`язаних вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У разі подання клопотання про поновлення пропущеного строку заявник повинен одночасно надати докази на підтвердження обставин, які свідчать про наявність передбачених законом підстав для таких дій.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.

За таких обставин наведені у касаційній скарзі підстави для поновлення строку касаційного оскарження на даний час не можуть бути визнані поважними.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України» рішення від 26 квітня 2007 року, справа «Трух проти України» рішення від 14 жовтня 2003 року).

Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом надання суду доказів, які підтверджують обставини, що зазначені заявником як підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Такими доказами можуть бути зокрема довідка суду в якому зберігаються матеріали справи № 760/16017/24 з відображенням у ній інформації про те, чи наявні у справі докази направлення та вручення ОСОБА_1 копії оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції.

Відповідно до пунктів 4, 6 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується, а також клопотання особи, яка подає скаргу.

Згідно зі статтею 409 ЦПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;

4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;

5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

В касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 28 серпня 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Втім ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2025 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 28 серпня 2024 року.

Таким чином заявнику необхідно сформулювати та викласти коректно в касаційній скарзі клопотання (процесуальну вимогу) з урахування рішень судів попередніх інстанцій та повноважень касаційного суду.

Визначення судових рішень, які є предметом касаційного оскарження та формулювання клопотання (процесуальної вимоги) має істотне значення як при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) та і під час касаційного розгляду.

Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом надання уточненої касаційної скарги із зазначенням в ній судових рішень, які оскаржують та викладенням клопотання (процесуальної вимоги) щодо оскаржених судових рішень з урахуванням повноважень Верховного Суду передбачених статтею 409 ЦПК України.

У разі подання уточненої касаційної скарги в електронній формі заявник має надати докази надсилання касаційної скарги листом з описом вкладення іншим учасникам справи, якщо вони не зареєстровані в системі Електронний Суд.

У разі подання уточненої касаційної скарги засобами поштового зв`язку, копії скарги мають бути надані відповідно до кількості учасників справи.

Крім того, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Касаційна скарга подана в електронній формі, проте доказів надсилання листом з описом вкладення касаційної скарги ОСОБА_2 заявником не надано, як не надано і відомостей про доставку йому документів до електронного кабінету в підсистемі Електронний Суд чи вручення особисто під підпис.

Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом надання суду доказів надсилання листом з описом вкладення ОСОБА_2 касаційної скарги з додатками або доказів доставки йому касаційної скарги з додатками до зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі Електронний суд чи вручення особисто під підпис.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) буде вирішено колегією суддів після оформлення касаційної скарги відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я у цивільній справі № 760/16017/24 залишити без руху.

Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення ОСОБА_1 копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала, а у разі, якщо наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О. М. Осіян