Ухвала

від 23.01.2025 по справі 2-2427/11

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 2-2427/11

УХВАЛА

23 січня 2025 року Залізничний районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді - Гедз Б.М.,

за участю секретаря - Ясниської В.Я.

за участю заявника (боржника) - ОСОБА_1

заінтересованої особи - ОСОБА_2

адвоката - Пащука А.І.

державного виконавця - Хандія В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Львові скаргу ОСОБА_1 (заінтересовані особи: стягувач ОСОБА_2 ; державний виконавець Личаківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Хандій В.М.) щодо визнання дій чи бездіяльності та розрахунку державного виконавця Личаківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Хандій В.М від 14.10.2024 неправомірними, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Залізничного районного суду м. Львова із скаргою на дії державного виконавця Личаківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Хандія В.М. в межах виконавчого провадження № 72618637, в якій просить визнати дії/бездіяльність та розрахунок державного виконавця Личаківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Хандія В.М. від 14.10.2024 неправомірними, зобов`язати державного виконавця здійснити інший розрахунок заборгованості по аліментах.

Подану скаргу обґрунтовує тим, що на виконанні у головного державного виконавця Личаківського ВДВС у м. Львові ЗМУ МЮ Хандія В. перебуває виконавче провадження

№ 72618637 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2427/11 від 11.07.2022, виданого Залізничним районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_1 аліментів у розмірі частини усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. 14.10.2024 державним виконавцем Личаківського ВДВС у м. Львові зроблено розрахунок заборгованості по аліментах в межах вказаного виконавчого провадження, однак такий розрахунок є некоректним, так як виконавцем не враховано здійснених оплат шляхом поповнення банківського карткового рахунку у період з 02.11.2016 по 09.04.2020. При цьому, практика Верховного Суду вказує на те, що у разі відсутності у боржника інших зобов`язань перед стягувачем, а також відмови стягувача від отримання банківських переказів від боржника, сплачені боржником кошти, зокрема через термінали самообслуговування банку, повинні враховуватись виконавцем, оскільки свідчать про часткове добровільне виконання боржником свого обов`язку зі сплати аліментів. Крім того, при проведенні розрахунку виконавцем не враховано і того, що у період із жовтня 2017 року по січень 2019 року він здійснював догляд за літньою особою, яка досягла 80-річного віку, у зв`язку із чим отримував відповідні виплати непрацюючій працездатній особі, яка здійснює догляд, натомість виконавець у цей період здійснив розрахунок заборгованості виходячи із розміру середньої заробітної плати працівника для цієї місцевості. Просить скаргу задоволити.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 23.10.2024 скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, скаржнику роз`яснено які саме недоліки скарги слід усунути, порядок та строк їх усунення.

07.11.2024, на виконання ухвали суду від 23.10.2024 про залишення скарги без руху, на адресу суду поштовим зв`язком надійшла письмова заява ОСОБА_1 про усунення недоліків.

Ухвалою Залізничного районного суду від 11.11.2024 прийнято до розгляду скаргу ОСОБА_1 та призначено судовий розгляд такої по суті.

В судовому засіданні скаржник заявлені ним вимоги скарги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у скарзі, просив скаргу задовольнити. Додатково пояснив, що був найманим працівником відділу соціального захисту, роботодавець сплачував за нього необхідні податки, тому переконаний, що за цей період розрахунок заборгованості повинен був бути проведений виконавцем, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати. До того ж слід враховувати і те, що додатково надавав для дитини грошові кошти також і готівкою, як і його мама та сестра, хресний батько, та бере участь у житті сина, відвозив його до школи та забирав зі школи. Ухвалами суду від 11.04.2024, 23.09.2024 постановлено зобов`язати державного виконавця провести перерахунок заборгованості за аліментами у виконавчому провадженні №72618637, однак у проведеному вже 14.10.2024 державним виконавцем розрахунку заборговано все ж не враховано деякі платежі, які здійснювались ним протягом періоду з 02.11.2016 по 09.04.2020 та наполягає, що такі були сплачені ним саме як аліменти на сина.

Стягувач ОСОБА_2 у судовому засіданні вимоги скарги заперечила у повному обсязі, у задоволенні скарги ОСОБА_1 просила відмовити. Щодо заявлених скаржником сум, ніби то сплачених ним на картковий рахунок в якості аліментів на сина ОСОБА_3 , 2009 р.н., зокрема 02.11.2016 у розмірі 700,00 грн, 26.06.2019 у сумі 995 грн, 13.07.2019 у сумі 1502,45 грн, 20.09.2019 на суму 1611,90 грн, 09.04.2020 на суму 1990 грн, нічого повідомити не може, оскільки не пам`ятає ні від кого надійшли ці кошти, ні їх призначення, 21.03.2018 надходження грошових коштів у сумі 995,00 грн точно не були сплатою аліментів, припускає, що це могло бути перерахування від бабусі в якості подарунка на день народження сина, яке було 15.03., інколи бували випадки, що міг переказати грошові кошти і хресний батько. Такі перерахування здійснювались ними лише за їх власним бажанням та без її відома, і жодним чином не є аліментами, присудженими до стягнення із ОСОБА_1 . Вказує, що можна припустити, що надходження коштів у сумі 1592 грн, яке відбулось 23.10.2019, ймовірно було в якості сплати аліментів, оскільки припадає на кінець місяця, однак згадати і перевірити це на даний час за спливом часу неможливо. Подана ОСОБА_1 скарга необґрунтована, а тому просить у задоволенні такої відмовити.

Представник стягувача ОСОБА_2 адвокат Пащук А.І. у судовому засіданні в доповнення до наданих його довірителькою пояснень зазначив, що скаржник був повністю обізнаний про той факт, що при проведенні платежів на картковий рахунок через термінали самообслуговування відсутня можливість зазначення призначення платежу, та при тому зволікав із зверненням до суду з даного приводу. Звертає увагу суду на те, що скаржник не бере участі належним чином у вихованні сина, який до того ж є дитиною віднесеною до підгрупи А інвалідності, проходить реабілітацію, потребує лікування. Скаржник, незважаючи на дороговартісне операційне лікування сина, хоч і сплачує додаткові витрати, однак у розмірі 300 грн.

Державний виконавець Личаківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові ЗМУЮ Хандій В.М. у судовому засіданні заперечив проти задоволення поданої ОСОБА_1 скарги, просив у задоволенні такої відмовити у повному обсязі за недоведеністю зявлених вимог. Вказує, що у перелічених скаржником платежах відсутні будь-які відомості про призначення таких перерахувань, жодних доказів на підтвердження, що такі здійснювались в якості сплати аліментів на сина скаржником не представлено. В частині покликання скаржника на неправомірність розрахунку заборгованості з огляду на здійснення ним у період з 2017 року по січень 2019 року догляду за батьком, який досяг 80-річного віку, зазначає, що такі не можуть бути взяті до уваги, так як отримував виплати, які мають саме компенсаційний характер. Звертає увагу на те, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові № 2610/27/695/2012 від 14.12.2021 висловлено позицію із вказаного приводу, зокрема у вказаній постанові зазначено, що державним виконавцем при проведенні оскаржуваного розрахунку було обґрунтовано визначено, що у випадку, якщо боржник офіційно не працює та доходу не має, то існують підстави для визначення заборгованості по сплаті аліментів відповідно до частини другоїстатті 195 СК України,а кошти,які отримувавборжник,здійснюючи доглядза інвалідомIIгрупи,не єзаробітком (доходом),а єкомпенсаційною виплатою.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали скарги, суд приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що на виконанні у Личаківському ВДВС у м. Львові ЗМУМЮ

Хандія В.М.перебуває напримусовому виконаннівиконавче провадження№ 72618637з примусовоговиконання виконавчоголиста №2-2427/2011,виданого 11липня 2011року Залізничнимрайонним судомм.Львова простягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Львова накористь ОСОБА_2 аліменти наутримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі1/4частини всіхвидів заробіткущомісячно,але неменше 30відсотків прожитковогомінімуму длядитини відповідноговіку,починаючи з12.05.2011року додосягнення дитиноюповноліття.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 11 квітня 2024 у справі № 2-2427/11 задоволено частково скаргу ОСОБА_1 на неправомірну бездіяльність державного виконавця та зобов`язання провести перерахунок заборгованості у межах виконавчого провадження № 72618637. Постановлено зобов`язати головногодержавного виконавця Личаківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Хандія В.М. провести перерахунок заборгованості за аліментами в межах виконавчого провадження № 72618637 з урахуванням банківської виписки Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та квитанцій, поданих боржником ОСОБА_1 , в яких у графі «платник» значені прізвища « ОСОБА_1 », « ОСОБА_4 », « ОСОБА_5 » щодо перерахування коштів ОСОБА_1 сплачених ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 та з дотриманням положення частини 3 статті 197 Сімейного Кодексу України, редакція якого діяла до 05.10.2016 року, а також, з урахуванням сплачених боржником у добровільному порядку додаткових витрат на утримання дитини у розмірі 300 грн. щомісячно.

23вересня 2024року ухвалоюЗалізничного районногосуду м.Львова задоволено,визнано діїта розрахуноквід 23.05.2024державного виконавця Личаківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Хандія Василя Михайловича неправомірними, зобов`язано державного виконавця Личаківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Хандія Василя Михайловича здійснити інший розрахунок заборгованості по аліментах від 23.05.2024 у виконавчому провадженні № 2-2427/2011 від 11.07.2011.

14 жовтня 2024 року головним державним виконавцем Личаківського ВДВС у м. Львові ЗМУ МЮ при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-2427/2011 від 11.07.2011 проведено розрахунок заборгованості по аліментах у виконавчому провадженні № 72618637, згідно якого заборгованість ОСОБА_1 станом на 14.10.2024 становить 71292,5 грн.

Статтею 180 СК Українивизначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно дочастини першоїстатті 74Закону України"Провиконавче провадження"рішення,дії чибездіяльність виконавцята посадовихосіб органівдержавної виконавчоїслужби щодовиконання судовогорішення можутьбути оскарженісторонами,іншими учасникамита особамидо суду,який видаввиконавчий документ,у порядку,передбаченому законом.

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Звертаючись до суду із скаргою на дії державного виконавця в частині неправомірно проведеного державним виконавцем розрахунку заборгованості, скаржник вказує на те, що останнім не враховано у розрахунку внесених в якості сплати аліментів на дитину платежів у період з 02.11.2026 по 09.04.2020, зокрема 02.11.2016 на суму 700,00 грн, 08.12.2016 на суму 500,00 грн, 05.09.2017 на суму 1000,00 грн, 26.06.2019 на суму 995,00 грн, 13.07.2019 на суму 1502,45 грн, 07.08.2019 на суму 1990,00 грн, 20.09.2019 на суму 1611,90 грн, 23.10.2019 на суму 1592,00 грн, 20.12.2019 на суму 1791,00 грн, та 09.04.2020 на суму 1990,00 грн. Крім того, не враховано державним виконавцем і факт здійснення ним у період з жовтня 2017 року по січень 2019 року догляду за батьком, який досяг 80-річного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У пункті 4 розділу 16 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року, визначено, що розрахунок заборгованості обчислюється на підставі відомостей, отриманих, зокрема, із заяв та (або) розписок стягувача, інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.

Як встановлено із виписки по рахункам Філії Львівського ОУ АТ «Ощадбанк» по клієнту ОСОБА_2 , визначені у скарзі платежі в період з 02.11.2016 по 09.04.2020 здійснювались шляхом поповнення картрахунку ОСОБА_2 готівкою, та будь-якої іншої інформації, яка б дозволила ідентифікувати платника та/або призначення таких платежів ні банківська виписка, ні інші матеріали скарги не містять.

Згідно відповіді АТ «Ощадбанк» № 46/12-11/83103/2024 від 22.07.2024 з приводу надання з архіву копії (дублікатів) платіжних документів (квитанцій) за період з листопада 2016 року по вересень 2017 року, строк зберігання первинних документів, що підтверджують здійснення банківських операцій (касові, меморіальні, реєстри) в банках України становить 5-10 років (залежно від виду валюти).

Скаржником під час судового розгляду вказаної скарги не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів того, що призначенням платежів за перелічені вище дати протягом періоду з 06.11.2016 по 09.04.2020 була сплата аліментів на сина та платником таких був він, стягувач проти заявлених вимог заперечила з огляду на те, що за спливом тривалого часу не може підтвердити ні призначення таких грошових коштів за вказаний період, ні платника, та пояснила, що часто такі надходження грошових коштів на її картковий рахунок були добровільними, поза межами виконавчого провадження, в тому числі від третіх осіб, а не конкретно від скаржника.

За наведених обставин та представлених матеріалів, суд позбавлений можливості зробити однозначний висновок про цільове призначення перерахованих коштів за вказаний скаржником період з 02.11.2016 по 09.04.2020.

При цьому, положення ч. 6 ст. 81 ЦПК України вказує, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд бере до уваги також і слушне зауваження державного виконавця Хандія В.М. щодо правомірності проведеного ним розрахунку, в тому числі і за період, протягом якого, скаржник покликається на здійснення ним догляду за батьком, який досяг 80-річного віку, виходячи із того, що кошти, отримувані скаржником за здійснення догляду носять лише компенсаційний характер та не могли бути враховані виконавцем як дохід.

Так, відповідно достатті 181 СК Україниза рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Устатті 195 СК Україниврегульовано порядок визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), та вказано, що розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Порядок стягнення аліментів, крім нормСК України, регулюється також положеннямистатті 71 Закону N 1404-VIII.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 по справі № 2610/27695/2012 З урахуванням того, що суди по-різному застосували частину другустатті 195 СК Українищодо визначення розміру аліментів та бази їх стягнення, висловила остаточну позицію, згідно якої кошти, які отримує особа, що здійснює догляд за особою з інвалідністю І чи II групи внаслідок психічного розладу, та щомісячні компенсаційні виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю І групи, а також за особою, яка досягла 80-річного віку, не включаються до складу доходів, з яких мають сплачуватися аліменти.

За правилами частини першоїстатті 195 СК Українизаборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості (частина другастатті 195 СК України).

За змістом пункту 4 розділу XVIІнструкції N 512/5виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених частиною четвертоюстатті 71 Закону N 1404-VIII, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленомустаттею 195 СК України.

При цьому, у разі якщо боржник не працює і сплачує аліменти самостійно стягувачу, квитанції (або їх копії) про перерахування аліментів надаються виконавцю не пізніше наступного робочого дня після сплати та долучаються до матеріалів виконавчого провадження (пункт 3 розділу XVIІнструкції N 512/5).

Відповідно до положеньстатті 4 Закону України від 05 липня 2012 року N 5067-VI "Про зайнятість населення"(далі -Закон N 5067-VI) до зайнятого населення належать непрацюючі працездатні особи, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, особою з інвалідністю I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, та отримують допомогу, компенсацію та/або надбавку відповідно до законодавства; особа, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, та одержує грошову допомогу на догляд за нею відповідно до законодавства.

Отже, Закон N 5067-VIвизначає, що до зайнятого населення належать як особи, які працюють, так і непрацюючі працездатні особи.

У випадку коли боржник є непрацюючою працездатною особою, яка доглядає за особою з інвалідністю І чи II групи внаслідок психічного розладу, або за особою з інвалідністю І групи чи за особою, яка досягла 80-річного віку, він належить саме до категорії зайнятого, але непрацюючого населення.

Устатті 81 СК Українивказано, що перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року N 146(далі - Перелік N 146).

Відтак, суми відшкодування на догляд за відповідними особами, зокрема особою, яка досягла 80-річного віку, не визнаються заробітком, а є компенсаційною виплатою, тому для обчислення суми аліментів та заборгованості боржника, який є непрацюючою працездатною особою, по їх сплаті, мають застосовуватись положення частини другоїстатті 195 СК України.

Із врахуванням наведеного державним виконавцем при проведенні оскаржуваного розрахунку було обґрунтовано визначено, що у випадку якщо боржник офіційно не працює та доходу не має, існують підстави для визначення заборгованості по сплаті аліментів відповідно до частини другоїстатті 195 СК України.

Відповідно до ст.12,13 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи вищенаведене, під час перевірки в ході судового розгляду справи викладених скаржником обставин, судом не встановлено порушень з боку державного виконавця Личаківського районного відділудержавної виконавчоїслужби ум.Львові ХандіяВ.М. при здійсненні ним відповідного розрахунку заборгованості по аліментам від 14.10.2024 у межах виконавчого провадження № 72618637.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 19, 74 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 3, 387, 449- 451 ЦПК України, суд, -

постановив:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 (заінтересовані особи: стягувач ОСОБА_2 ; державний виконавець Личаківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Хандій В.М.) щодо визнання дій чи бездіяльності та розрахунку державного виконавця Личаківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Хандій В.М від 14.10.2024 неправомірними відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана учасниками справи протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасники справи:

Скаржник: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 );

Особа, дії/бездіяльність якої оскаржується: Личаківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління юстиції (код ЄДРПОУ: 359009358, юридична адреса: м. Львів, вул. Чорновола, 39);

Стягувач: ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ).

Суддя: (підпис) Б.М. Гедз

З оригіналом згідно. Оригінал ухвали у справі № 2-2427/11

Суддя: Б.М.Гедз