Рішення

від 27.01.2025 по справі 911/1921/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1921/24

Суддя О.В. Конюх, при секретарі судового засідання Антоненко В.С., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Лоджистікс Сервісіс», м. Київ,

до відповідачаФермерського господарства «Петрівське ПВ», Київська область, Васильківський район, с. Кодаки,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Терра Ренесанс», м. Київ,

про стягнення 182 237,00 грн.,

за участю представників: не з`явились;

СУТЬ СПОРУ:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарт Лоджистікс Сервісіс», м. Київ (далі по тексту ТОВ «Смарт Лоджистікс Сервісіс») звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою від 23.07.2024 до відповідача Фермерського господарства «Петрівське ПВ» Київська область, Васильківський район, с. Кодаки (далі по тексту ФГ «Петрівське ПВ»), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 182 237,00 грн. сума боргу згідно з Договором поставки №22СЛС18/02 від 18.02.2022, яка складається з:

50 398,20 грн. пеня (п.6.4 Договору поставки №22СЛС18/02),

53 319,80 грн. штраф у розмірі 20% від суми простроченої заборгованості (п.6.2 Договору поставки №22СЛС18/02),

25 199,10 грн. 25% річних від суми невиконаного зобов`язання (п.6.6 Договору поставки №22СЛС18/02),

53 316,80 грн. курсова різниця (пункт 3.6 Договору, пункти 1 Специфікацій).

Позов обґрунтований тим, що відповідач ФГ «Петрівське ПВ» порушив умови п. 3.1-3.2 Договору поставки №22СЛС18/02 щодо своєчасної оплати товару, отриманого за видатковими накладними №РН-0000007 від 20.02.2022, №РН-0000019 від 22.02.2022, №РН-0000015 від 23.02.2022, а також порушив порядок оплати, який передбачав перехахунок вартості товару до курсу долара США на день оплати плюс 1%.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму судових витрат у розмірі 33 028,00 грн., з яких: 3 028,00 грн. витрати на оплату судового збору, 30 000,00 грн. витрати на правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.07.2024 позовну заяву ТОВ «Смарт Лоджистікс Сервісіс» залишено без руху, зобов`язано ТОВ «Смарт Лоджистікс Сервісіс» усунути недоліки позовної заяви, в строк не пізніше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, у спосіб подання суду доказів направлення на належну адресу місцезнаходження відповідача ФГ «Петрівське ПВ» копії позовної заяви з доданими до неї документами.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.08.2024 відкрито провадження у справі №911/1921/24 в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні із повідомленням сторін, підготовче судове засідання призначено на 30.09.2024. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Терра Ренесанс», як особи, на користь якої відступлено право вимоги за спірним договором поставки №22СЛС18/02.

Цією ж ухвалою зобов`язано позивача подати до суду:

- оригінали документів, доданих до позовної заяви (для огляду в судовому засіданні);

- оригінали (для огляду) та копію (для залучення до матеріалів справи) Договору про відступлення права вимоги за Договором поставки №22СЛС18/02 з усіма додатками, у тому числі Актом передачі документів від первісного кредитора новому кредитору; доказами повідомлення боржника про відступлення права вимоги;

- докази направлення позовної заяви від 23.07.2024 з доданими до неї документами на належну адресу місцезнаходження третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Терра Ренесанс».

Зобов`язано відповідача подати суду у строк п`ятнадцять днів з дати отримання цієї ухвали докази оплати товару відповідно до видаткових накладних №РН-0000007 від 20.02.2022, №РН-0000019 від 22.02.2022, №РН-0000015 від 23.02.2022 (частина 2 ст. 74 ГПК України).

23.09.2024 представник позивача через систему «Електронний суд» подала клопотання від 21.09.2024 про приєднання доказів, у якому просить приєднати до матеріалів справи додаткові документи, в тому числі копію Договору про відступлення права вимоги від 29.02.2024, Угоди від 18.04.2024 про розірвання Договору про відступлення права вимоги, докази направлення позовної заяви з додатками ТОВ «Агро Терра Ренесанс».

23.09.2024 представник позивача через систему «Електронний суд» подала клопотання про розгляд справи за відсутністю позивача та його представника.

27.09.2024 представник ФГ «Петрівське ПВ» подав відзив вих. №27/09/24-г/143 від 27.09.2024, в якому просить суд поновити строк на подання відзиву, застосувати спеціальну позовну давність до позовних вимог про стягнення пені та штрафу, відмовити у стягненні «курсової різниці».

В поданому відзиві відповідач зазначає, що не отримував ухвалу суду від 07.08.2024 про відкриття провадження, із вказаною ухвалою ознайомився в ЄДРСР 25.09.2024.

Відповідача зазначає, що перебіг строку позовної давності розпочався 01.12.2023, позовна заява подана до суду 23.07.2024, після спливу спеціального строку позовної давності.

Також, відповідач зазначає, що судом безпідставно залучено третю особу ТОВ «Агро Терра Ренесанс».

У підготовче судове засідання 30.09.2024 з`явився представник відповідача. Позивач та третя особа не з`явились, уповноваженого представника для участі в судовому засіданні не направили.

Ухвалою від 30.09.2024 підготовче судове засідання відкладено на 21.10.2024. Визнано явку позивача у підготовче засідання обов`язковою. Вдруге зобов`язано позивача подати суду: оригінали документів, доданих до позовної заяви (для огляду в судовому засіданні); оригінали (для огляду) та копію (для залучення до матеріалів справи) Договору про відступлення права вимоги за Договором поставки №22СЛС18/02 з усіма додатками, у тому числі Актом передачі документів від первісного кредитора новому кредитору; доказами повідомлення боржника про відступлення права вимоги.

Зобов`язано відповідача здійснити реєстрацію електронного кабінету юридичної особи ФГ «Петрівське ПВ» (код 42954039) в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, про що письмово повідомити суду.

У підготовчому судовому засіданні 21.10.2024 суд оголосив перерву до 11.11.2024, про що присутні представники позивача та відповідача були повідомлені особисто під розпис, відсутня третя особа ухвалою про повідомлення в порядку ст. 120-121 ГПК України.

В судове засідання 11.11.2024 з`явились керівник та представник відповідача. Представники позивача та третьої особи в судове засідання не з`явились. Суд звертає увагу на те, що відповідач не виконав вимогу ст. 6 ГПК України та пункту 4 ухвали Господарського суду Київської області від 30.09.2024 та не здійснив реєстрацію електронного кабінету юридичної особи ФГ «Петрівське ПВ» в системі «Електронний суд».

Представник відповідача у судовому засіданні подав клопотання від 11.11.2024 №11/11/24-г/187 про призначення почеркознавчої експертизи у справі №911/1921/24, у якому твердить, що позивачем до позову додано документи, які мають ознаки підробки в частині підпису директора відповідача, та просить суд призначити у справі почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити питання:

Чи виконані Мойсеєнко Петром Івановичем чи іншою особою підписи у наступних документах: Договір поставки №22СЛС18/02 від 18.02.2022; Специфікація №1 від 20.02.2022 до Договору поставки №22СЛС18/02 від 18.02.2022; Специфікація №2 до Договору поставки №22СЛС18/02 від 18.02.2022; Специфікація №3 від 23.02.2022 до Договору поставки №22СЛС18/02 від 18.02.2022; Видаткова накладна №РН-0000007 від 20.02.2022; Видаткова накладна №РН-0000019 від 22.02.2022; Видаткова накладна №РН-0000015 від 23.02.2022?

Ухвалою від 11.11.2024 у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 02.12.2024. Запропоновано сторонам подати суду пропозиції щодо виду експертизи, кола питань, які мають бути поставлені перед судовим експертом та щодо експертної установи, або судового експерта, якому може бути доручено проведення експертизи у справі (у разі її призначення). Запропоновано сторонам подати суду зразки почерку та підпису, які можуть бути використані в якості порівняльних зразків у разі призначення у справі почеркознавчої експертизи.

Після закриття судового засідання 11.11.2024 через систему «Електронний суд» представник позивача подала клопотання про приєднання доказів у справі, в якому просить суд приєднати до матеріалів справи належним чином завірену копію Додаткової угоди від 07.11.2024 до Угоди від 18.04.2024 про розірвання договору про відступлення права вимоги від 29.02.2024.

Крім того, 11.11.2024 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання призначеного на 11.11.2024.

У підготовчому судовому засіданні 02.12.2024 суд оголосив перерву до 23.12.2024, про що присутній представник позивача був повідомлений особисто під розпис, а відсутні відповідач та третя особа ухвалами про повідомлення в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України.

23.12.2024 через систему «Електронний суд» представник позивача подала клопотання від 22.12.2024 про приєднання доказів, у якому просить суд приєднати до матеріалів справи копії наступних документів:

- податкової накладної від 20.02.2022 №8 на суму 171 050, 18 грн. з ПДВ, та квитанції від 05.07.2022 про реєстрацію податкової накладної №8 від 20.02.2022,

- податкової накладної від 23.02.2024 №9 на суму 45 144,00 грн. з ПДВ, та квитанції від 05.07.2022 про реєстрацію податкової накладної №9 від 23.02.2022,

- податкової накладної від 22.02.2022 №11 на суму 50 400,00 грн. з ПДВ, та квитанції від 11.07.2022 про реєстрацію податкової накладної №11 від 22.02.2022,

- фільтрованої довідки АТ «ПУМБ» №К35-07.8/99 від 21.10.2024 щодо надходження коштів на користь ТОВ «Смарт Лоджистікс Сервісіс» від ФГ «Петрівське П.В.» за період з 22.04.2022 по 18.10.2024.

23.12.2024 через систему «Електронний суд» представник позивача подала клопотання від 22.12.2024 про повернення клопотання відповідача без розгляду, у якому просить суд повернути без розгляду ФГ «Петрівське ПВ» клопотання про призначення почеркознавчої експертизи у справі на підставі ч.4 ст. 170 ГПК України.

23.12.2024 через систему «Електронний суд» представник позивача подала клопотання від 22.12.20024, у якому просить суд здійснити розгляд справи №1921/24 за позовом ТОВ «Смарт Лоджистікс Сервісіс» до ТОВ «Петрівське ПВ» про стягнення заборгованості за договором поставки за відсутністю позивача та його представника.

Ухвалою від 23.12.2024 клопотання представника відповідача ФГ «Петрівське ПВ» від 11.11.2024 №11/11/24-г/187 про призначення почеркознавчої експертизи залишено без розгляду з підстав, детально наведених в ухвалі. Підготовче провадження закрито, призначено справу №911/1921/24 до судового розгляду по суті на 27.01.2025.

21.01.2025 через систему «Електронний суд» представник позивача подала клопотання про проведення засідання за відсутності учасника справи.

У судове засідання з розгляду справи по суті 27.01.2025 учасники справи повторно не з`явились, повноважних представників для участі в судовому засіданні не направили.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Суд відповідно до вимог процесуального закону направляв відповідачу ухвали суду поштою на належну адресу Київська область, с. Кодаки, вул. Петрівська 83, однак поштові відправлення не були отримані відповідачем та були повернуті на адресу суду із відміткою поштового оператора «за закінченням терміну зберігання»

Вбачається, що відповідач, який не виконав обов`язку, передбаченого ст. 6 ГПК України, та не зареєстрував електронний кабінет юридичної особи у системі «Електронний суд», в тому числі і на виконання вимог ухвали суду від 30.09.2024, під час перебування справи №911/1921/24 у провадженні Господарського суду Київської області 11.12.2024 здійснив державну реєстрацію змін відомостей про керівника, а також про зареєстроване місцезнаходження юридичної особи ФГ «Петрівське П.В.» на м. Львів, вул. Бескидська 33, про що не повідомив суд.

Згідно із частиною 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Крім того, відповідно до частини 2 ст. 31 ГПК України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

Згідно з п. 4 ст.240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши позов ТОВ «Смарт Лоджистікс Сервісіс» до ФГ «Петрівське», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: ТОВ «Агро Терра Ренесанс», про стягнення 182 237,00 грн., всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, господарський суд

УСТАНОВИВ:

відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

18.02.2022 між ТОВ «Смарт Лоджистікс Сервісіс» (постачальник) та ФГ «Петрівське ПВ» (покупець) був укладений договір поставки №22СЛС18/02, за умовами якого:

- постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити засоби захисту рослин, насіння, мікродобрива та іншу хімічну продукцію в порядку та на умовах визначених даним договором (п.1.1);

- номенклатура, кількість, ціна кожної конкретної партії товару вказується в специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього договору (п.1.2);

- строк поставки товару вказується в специфікаціях, які є невід`ємними частинами даного договору (п.2.2);

- постачальник передає товар покупцеві на підставі видаткової накладної, яка підписується уповноваженими представниками сторін (п.2.3);

- ціна та строк оплати покупцем кожної партії товару визначається на підставі затвердженої сторонами специфікації (п.3.1);

- оплата товару здійснюється покупцем в українських гривнях у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів банківським переказом на поточний рахунок постачальника (п.3.2);

- ціна товару розраховується за формулою, що вказана в специфікації у відповідно до ч.2 ст. 524 ЦК України. Розмір суми, що підлягає до сплати за товар (частково чи в повному обсязі) визначається відповідно до курсу долара США, що встановлений НБУ станом на день оплати та збільшений на 1%. Оплачена частина товару перерахунку не підлягає. Якщо курс долара США, що встановлений НБУ станом на день оплати нижчий, то сума заборгованості перерахунку не підлягає, сплачується згідно специфікації (п.3.6);

- у випадку порушення строків та/або умов оплати товару покупець зобов`язаний сплатити останньому пеню від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час порушення зобов`язання за кожний день прострочення оплати. При простроченні оплати на строк понад 3 календарних дні покупець окрім пені сплачує штраф у розмірі 20 відсотків від суми простроченої заборгованості (п.6.2);

- у разі невиконання покупцем зобов`язань щодо термінів оплати товару та/або невиконання інших зобов`язань передбачених цим договором покупець відповідно до ст.625 ЦК України сплачує на користь постачальника крім суми заборгованості 25% річних від суми невиконаного зобов`язання, якщо інших розмір процентів не встановлений додатками до цього договору (п.6.6);

- даний договір вважається укладеним і набуває чинності з дати підписання його обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.9.1).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно з положень статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

20.02.2022 сторони погодили та підписали специфікацію №1, в якій визначили асортимент, кількість, ціну та вартість товару, а також строк його поставки: 100% оплата до 30.11.2022, загальна вартість 171 055,18 грн., що еквівалентно 5 345,66 доларів США станом на дату укладення специфікації.

22.02.2022 сторони погодили та підписали специфікацію №2, в якій визначили асортимент, кількість, ціну та вартість товару, а також строк його поставки: 100% оплата до 30.11.2022, загальна вартість 50 400,00 грн., що еквівалентно 1 575,00 доларів США станом на дату укладення специфікації.

23.02.2022 сторони погодили та підписали специфікацію №3, в якій визначили асортимент, кількість, ціну та вартість товару, а також строк його поставки: 100% оплата до 30.11.2022, загальна вартість 45 144,00 грн., що еквівалентно 1 575,00 доларів США станом на дату укладення специфікації.

У підписаних специфікаціях сторони визначили, що оплата вартості товару здійснюється у національній валюті України і розраховується відповідно до курсу долара США, встановленого НБУ станом на день оплати товару та збільшений на 1%.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар за видатковими накладними

№РН-0000007 від 20.02.2022 на суму 171 055,18 грн.;

№РН-0000019 від 22.02.2022 на суму 50 400,00 грн.;

№РН-0000015 від 23.02.2022 на суму 45 144,00 грн.

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з п. 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до підписаних між сторонами специфікацій строк оплати спірних партій товару визначений до 30.11.2022.

Відповідно до ч.2 ст. 524 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Сторони встановили, що розмір суми, що підлягає до сплати за товар (частково чи в повному обсязі) визначається відповідно до курсу долара США, що встановлений НБУ станом на день оплати та збільшений на 1% (пункт 3.6 Договору).

Як вбачається із залученої до матеріалів справи копії фільтрованої виписки за період з 01.01.2023 по 31.12.2024, відповідач здійснив оплату товару за спірними видатковими накладними лише 17.04.2023, тобто поза межами строку, встановленого сторонами у специфікаціях, та без врахування курсової різниці. Враховуючи, що сума, сплачена за товар, була меншою, ніж передбачено специфікаціями, у суду відсутні підстави для висновку, що вказані партії є сплаченими та не підлягають перерахунку (п. 3.6 Договору).

Суд встановив, що належна сума до сплати за товар станом на 17.04.2023 (дата фактичсної сплати) з урахуванням положень п.3.1 договору становить 307 713,57 грн. (курс долара США станом на день оплати, збільшений на 1%, помножити на 8 331,38 доларів США (вартість товару в доларах США згідно з специфікаціями).

Відтак, курсова різниця становить 41 114,39 грн., у зв`язку з чим, вимогу позивача про стягнення з відповідача курсової різниці в розмірі 53 316,80 грн. слід задовольнити частково.

У зв`язку з простроченням грошового зобов`язання з оплати вартості товару позивач нараховує та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 50398,20 грн. нараховану на вартість товару згідно зі специфікаціями (266 599,18 грн.) за період 30.11.2022 - 16.04.2023. Щодо вказаних вимог суд зазначає таке.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2 Договору встановлено, що у випадку порушення строків та/або умов оплати товару покупець зобов`язаний сплатити останньому пеню від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час порушення зобов`язання за кожний день прострочення оплати.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання з оплати мало бути виконано.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

При цьому, суд звертає увагу, що конструкція «за кожний день прострочення оплати», встановлена в п. 5.2 Договору є порядком нарахування пені, а не строком. Відповідно до висновків, викладених у постанові ВП ВС від 16.10.2024 у справі №911/952/22, застосування в тексті господарського договору формулювання «за кожен день прострочення» не можна вважати встановленням іншого, ніж визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України строку нарахування пені.

Законом України від 30.03.2020 №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), який набрав чинності 02.04.2020, розділ ІХ «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України доповнено пунктом 7, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Таким чином, пунктом 7 Прикінцевих положень Господарського кодексу України передбачена можливість нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання понад шестимісячний строк, встановлений ст. 232 ГК України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» встановлено карантин з 12.03.2020 на всій території України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Суд зазначає, що припис пункту 7 «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України, хоч і не зовсім узгоджується з метою Закону, який спрямований на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби, однак є абсолютно визначеним та не передбачає розширеного чи звуженого тлумачення. Така позиція узгоджується із висновком висловленим КГС ВС у постанові від 27.02.2024 у справі №911/858/22.

Відтак, в даному випадку, пеня має розраховуватися з дати, наступної за останнім днем встановленого договором строку оплати, та до переддня фактичної оплати, або до дня закінчення строку дії карантину, встановленого постановою КМУ від 11.03.2020 №211, тобто до 30.06.2023, в залежності від того, яка з названих подій настала раніше.

З огляду на вимоги частин 1 та 2 статті 2, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Суд, перевіривши правильність розрахунку пені, встановивши вірний період прострочення, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем встановив, що вірно розрахований розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені за заявлений період становить 50 033,00 грн., у зв`язку з чим вказана вимога має бути задоволена частково.

Крім того, у зв`язку з простроченням оплати товару на строк понад три календарні дні позивач нараховує та просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 20% від суми простроченої заборгованості, а саме 53 319,80 грн.

Відповідно до п. 6.2 Договору при простроченні оплати на строк понад 3 календарних дні покупець окрім пені сплачує штраф у розмірі 20 відсотків від суми простроченої заборгованості.

Суд звертає увагу сторін, що одночасне стягнення передбачених договором двох підвидів неустойки (пені та штрафу), не суперечить статті 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

По-перше, у даному випадку сторонами застосовано два підвиди неустойки, а в межах одного виду відповідальності сторонами може бути застосований різний набір санкцій, про що неодноразово наголошував Верховний Суд. По-друге, таке формулювання сторони погодили у Договорі на підставі вільного волевиявлення, що не суперечить положенням чинного законодавства.

Крім того, стаття 61 Конституції України вміщена у розділі ІІ Конституції «Права, свободи та обов`язки людини і громадянина» відповідно не розповсюджується на господарсько-правову відповідальність юридичних осіб у господарських зобов`язальних відносинах.

Суд, перевіривши правильність нарахування штрафу позивачем, встановив, що такий здійснено арифметично вірно, у зв`язку з чим, вказана вимога має бути задоволена повністю в заявленій сумі.

Також, відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач нараховує та просить суд стягнути з відповідача проценти річних в сумі 25 199,10 грн. за період 30.11.2022-16.04.2023.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Інший розмір процентів встановлений пунктом 6.6 Договору, відповідно до якого у разі невиконання покупцем зобов`язань щодо термінів оплати товару та/або невиконання інших зобов`язань передбачених цим договором покупець відповідно до ст.625 ЦК України сплачує на користь постачальника крім суми заборгованості 25% річних від суми невиконаного зобов`язання

Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому проценти річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України, відтак, обмеження нарахування шістьма місяцями відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України до процентів річних та інфляційних втрат не застосовується.

Суд, перевіривши правильність розрахунку процентів річних, встановивши вірний період прострочення, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача процентів річних за заявлений період становить 25 016,50 грн., у зв`язку з чим вказана вимога має бути задоволена частково.

Щодо клопотання відповідача про застосування спеціальної позовної давності до позовних вимог про стягнення пені та штрафу, викладеного у відзиві, суд зазначає таке.

Позовна давність є строком, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Вона обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 ЦК України та застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (стаття 256, частина перша статті 260, частина третя статті 267 ЦК України).

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позову. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушено, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Якщо ж суд встановить, що право або охоронюваний законом інтерес позивача дійсно порушено, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору (сторона спірних правовідносин за конкретною позовною вимогою), суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за неповажності причин її пропущення, наведених позивачем (постанови Великої Палати Верхового Суду від 22.08.2018 у справі №369/6892/15-ц, від 31.10.2018 у справі №367/6105/16-ц, від 07.11.2018 у справі №575/476/16-ц, від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 (пункт 73), від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц (пункт 80), від 05.12.2018 у справах №522/2202/15-ц (пункт 61), №522/2201/15-ц (пункт 62) та №522/2110/15-ц (пункт 61), від 07.08.2019 у справі №2004/1979/12 (пункт 71), від 18.12.2019 у справі №522/1029/18 (пункт 134), від 16.06.2020 у справі №372/266/15-ц (пункт 51), від 07.07.2020 у справі N 712/8916/17-ц (пункт 28), 29.06.2021 у справі №904/3405/19 (пункт 57), від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17 (пункт 129)).

Відповідно до положень статті 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з ч.1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Як уже встановив суд, відповідно до підписаних між сторонами специфікацій строк оплати спірних партій товару визначений до 30.11.2022. Тобто прострочення зобов`язання з оплати товару настало з 01.12.2022.

Суд не погоджується із висновками відповідача про сплив строків позовної давності щодо вимог про стягнення пені та штрафу, з огляду на таке.

По перше, у п. 6.7 Договору сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов`язань за цим договором не припиняється у зв`язку закінченням строку позовної давності. Строк позовної давності щодо стягнення таких санкцій, відповідно до положень ст. 259 ЦК України, продовжується до трьох років.

Ці умови договору були обумовлені сторонами без заперечень та зауважень, договір укладено в добровільному порядку, належним чином.

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб`єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Однак під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.

Можливість збільшення позовної давності у спосіб укладення письмового договору прямо передбачена частиною 1 ст. 259 ЦК України, відповідно до якої позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

По друге, суд звертає увагу відповідача на положення п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до яких під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Крім того, суд звертає увагу відповідача на положення п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до яких, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання відповідача про застосування спеціальної позовної давності до позовних вимог про стягнення пені та штрафу, викладеного у відзиві, позаяк вказаний строк не порушений позивачем.

Відповідно до положень статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 512 ЦК України).

29.02.2024 між ТОВ «Смарт Лоджистікс Сервісіс» (первісний кредитор) та ТОВ «Агро Терра Ренесанс» (новий кредитор) був укладений договір про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор передає новому кредитору своє право вимоги заборгованості, а новий кредитор набуває право вимоги заборгованості у ФГ «Петрівське ПВ». Розмір заборгованості боржника, що відступається за договором поставки №22СЛС18/02 від 18.02.2022 та за договором про надання зворотної фінансової допомоги №26/04 від 26.04.2022, станом на 29.02.2024 складає 1 015 582,80 грн.

18.04.2024 ТОВ «Смарт Лоджистікс Сервісіс» та ТОВ «Агро Терра Ренесанс» уклали угоду про розірвання договору про відступлення права вимоги від 29.02.2024, відповідно до якої сторони прийняли спільне рішення про розірвання договору про відступлення права вимоги від 29.02.2024.

07.11.2024 Додатковою угодою до угоди від 18.04.2024 про розірвання договору про відступлення права вимоги від 29.02.2024 сторони виправили технічну помилку в положення угоди від 18.04.2024, а саме зазначили вірно, що розмір заборгованості боржника, що відступається за договором поставки №22СЛС18/02 від 18.02.2022 та за договором про надання фінансової допомоги №26/04 від 26.04.2022, станом на 29.02.2024 складає 1 015 582,80 грн., замість помилкового «станом на 09.02.2024 складає 976 814,68 грн.».

Тобто, станом на дату звернення з даним позовом до суду, договір про відступлення права вимоги від 29.02.2024 сторонами зобов`язання не виконувався та був розірваний, відтак кредитор у зобов`язанні за договором поставки №22СЛС18/02 від 18.02.2022 не змінився, а тому ТОВ «Смарт Лоджистікс Сервісіс» є належним позивачем у справі №911/1921/24.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, суд задовольняє позов ТОВ «Смарт Лоджистікс Сервісіс» частково та ухвалює рішення про стягнення з ФГ «Петрівське ПВ» 41 114,39 грн. курсової різниці, 25 016,50 грн. процентів річних, 53 319,80 грн. штрафу та 50 033,00 грн. пені.

Враховуючи, що позовна заява була подана через систему «Електронний суд», судовий збір мав бути розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнту згідно з ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

У зв`язку з тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, який вчасно та в повному обсязі не оплатив отриманий товар, що призвело до необхідності позивачу звертатись до суду та нести додаткові витрати, суд, відповідно до свого права, передбаченого ч. 9 ст.129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу сплаченого судового збору у мінімальному встановленому законом розмірі 2 422,40 грн. повністю.

Суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права вирішити питання повернення надмірного сплаченого судового збору у спосіб звернення до суду з відповідним клопотанням відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Суд звертає увагу на те, що у позовній заяві позивач твердить про понесення витрат на професійну правову допомогу в сумі 30 000,00 грн., та додає до позову копію Договору про надання правничої допомоги від 08.07.2024, укладений між замовником ТОВ «Смарт Лоджістікс Сервісіс» та адвокатом Тутою І.В., відповідно до якого замовник доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в усіх судах, що входять до системи судоустрою України, правоохоронних органах, інших органах державної влади, а також органах місцевого самоврядування та у будь-яких підприємствах, установах та організаціях. Відповідно до договору сума гонорару, який виплачується адвокату за надання правничої допомоги, визначається актами приймання-передачі виконаної роботи.

Вбачається, що вказаний договір, який укладений на надання адвокатом послуг позивачу, не визначає обсягу та вартості послуг адвоката, пов`язаних із справою №911/1921/24.

Згідно із пунктом 2 частини 2, частиною 3 ст. 126 ГПК України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Визначені вказаною нормою документи до справи позивачем не долучено.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Лоджистікс Сервісіс» задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Петрівське ПВ» (79067, Львівська обл., м. Львів, вул. Бескидська, буд. 33, ідентифікаційний код 42954039)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Лоджистікс Сервісіс» (04073, м. Київ, пров. Балтійський, буд. 23, ідентифікаційний код 39681931)

41 114,39 грн. (сорок одну тисячу сто чотирнадцять гривень тридцять дев`ять копійок) курсової різниці,

50 033,00 грн. (п`ятдесят тисяч тридцять три гривні нуль копійок) пені,

25 016,50 грн. (двадцять п`ять тисяч шістнадцять гривень п`ятдесят копійок) процентів річних,

53 319,80 грн. (п`ятдесят три тисячі триста дев`ятнадцять гривень вісімдесят копійок) штрафу,

2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 31.01.2025.

Суддя О.В. Конюх