Постанова

від 21.01.2025 по справі 911/2/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 911/2/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,

представники учасників справи:

позивача - Слюсар М. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "104.ЮА"

на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 01.05.2024 (суддя Колесник Р. М.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 (судді: Корсак В. А. - головуючий, Алданова С. О., Євсіков О. О.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "104.ЮА"

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз"

про стягнення 5 035 971,38 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Рух справи

1.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 10.04.2024 у справі частково задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "104.ЮА" (далі - ТОВ "104.ЮА"), стягнуто з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" (далі - АТ "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" основний борг у сумі 4 195 361,80 грн, інфляційній втрати у сумі 75 957,85 грн, 3 % річних у сумі 64 475,64 грн, пеню у сумі 695 635,90 грн та 60377,17 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

1.2. 15.04.2024 через систему "Електронний суд" ТОВ "104.ЮА" подало заяву про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення з АТ "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" на користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 503 597,14 грн та додало копії документів, а саме: договору про надання правничої допомоги № 38А360-610-23 від 22.12.2023; звіту про фактично надані послуги; акта про надання послуг згідно з договором про надання правничої допомоги від 22.12.2023 № 38А360-610-23.

1.3. АТ "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" подало заперечення на заяву позивача про розподіл судових витрат, в яких товариство просило зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до суми, що є співмірною та розумною, вказуючи на те, що заявлені позивачем витрати у розмірі 251 798, 57 грн, що розраховується як 5% від ціни позову та 251 798, 57 грн - "гонорар успіху" не відповідають критеріям реальності, розумності та не є співмірними зі складністю справи та обсягом виконаних робіт.

2. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

2.1. Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 01.05.2024 у задоволенні заяви ТОВ "104.ЮА" про розподіл судових витрат відмовлено на підставі частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач не обґрунтував поважність причин не подання суду доказів понесених витрат до закінчення судових дебатів.

2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 додаткове рішення Господарського суду Київської області від 01.05.2024 у справі скасовано, ухвалено нове рішення, яким заяву ТОВ "104.ЮА" про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено частково, стягнуто з АТ "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" на користь ТОВ "104.ЮА" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн. В іншій частині заяви відмовлено.

Суд апеляційної інстанції визнав помилковим висновок суду першої інстанції про несвоєчасне подання заяви ТОВ "104.ЮА" про стягнення витрат на правничу допомогу, дійшовши при цьому висновку, що сума витрат, яка підлягає стягненню, становить 50 000,00 грн.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями, ТОВ "104.ЮА" у касаційній скарзі просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити заяву товариства про стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 503 597,14 грн, обґрунтовуючи касаційну скаргу невідповідністю судових рішень положенням чинного законодавства та висновкам Верховного Суду, викладеним у наведених скаржником постановах.

Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції погодився з доводами відповідача про те, що розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом цієї справи в суді першої інстанції, є неспівмірним зі складністю розгляду цієї справи та з обсягом наданих позивачу в суді першої інстанції його адвокатом послуг та виконаних робіт, є необґрунтовано завищеним та нерозумним, з огляду на що цей розмір підлягає зменшенню.

Водночас, Верховний Суд чітко зазначає, що при визначенні сторонами в договорі фіксованого розміру гонорару суд не має підстав надавати оцінку витраченому адвокатом часу на вчинення процесуальних дій у справі.

Згідно з пунктом 3.1 договору про надання правничої допомоги вартість послуг виконавця, з урахуванням ПДВ 20%, складається з плати, що розраховується як 5% від ціни позову, поданого виконавцем в інтересах замовника, та плати, що розраховується як 5% від ціни позову, поданого виконавцем в інтересах замовника, у випадку прийняття судом позитивного на користь замовника судового рішення ("гонорар успіху").

Суди попередніх інстанцій цю умову договору не взяли до уваги.

Також заявник касаційної скарги зазначає, що відповідачем жодних доказів неспівмірності заявлених до стягнення витрат надано не було. Про наявність таких доказів судами не вказувалося в оскаржуваних рішеннях.

3.2. Відзив АТ "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" на касаційну скаргу у визначені судом строки не надходив.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на таке.

4.2. Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1- 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з частиною 8 вказаної норми розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

4.3. За змістом пунктів 4, 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

В пунктах 54, 55 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 сформульовано висновок про те, що в пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Отже, до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19).

4.4. Відповідно до частин 1- 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), відшкодовуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

4.5. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (такий правовий висновок викладено в пункті 6.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

4.6. У пунктах 127-134, 141-144, 146, 168, 169 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 сформульовано такі висновки щодо комплексного застосування норм статті 627 Цивільного кодексу України, статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України:

"Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо".

Крім того у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зазначено таке:

"5.32. Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

5.33. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

5.34. При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону № 5076-VI врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

5.35. Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

5.36. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

5.37. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

5.38. Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

5.39. Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

5.40. Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

5.41. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

5.42. У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

5.43. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

5.44. З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність".

4.7. Як свідчать матеріали справи та установив суд апеляційної інстанції, у позовній заяві ТОВ "104.ЮА" просило стягнути з АТ "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" основний борг у сумі 4 195 361,80 грн, інфляційній втрати у сумі 75 957,85 грн, 3 % річних 64 820,46, пеню у сумі 699 831,27 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 503 597,14 грн.

4.8. Суд апеляційної інстанції установив, що 22.12.2023 між ТОВ "104.ЮА" (замовник/клієнт) та Адвокатським об`єднанням "ЛІГАЛ ІНЛАЙТЕН" (виконавцем) (далі - АО "ЛІГАЛ ІНЛАЙТЕН") укладено договір про надання правничої допомоги № 38А360-610-23, за змістом якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується надавати правничу допомогу.

За змістом пункту 3.1 договору сторони домовились, що вартість послуг виконавця, з урахуванням ПДВ 20% складається з: плати, що розраховується як 5% від ціни позову, поданого виконавцем в інтересах замовника (підпункт 3.1.1); плати, що розраховується як 5% від ціни позову, поданого виконавцем в інтересах замовника, у випадку прийняття судом позитивного на користь замовника судового рішення ("гонорар успіху") (підпункт 3.1.2 договору).

4.9. Суд апеляційної інстанції установив, що згідно зі звітом про фактично надані послуги АО "ЛІГАЛ ІНЛАЙТЕН" для надання правничої допомоги у справі №911/2/24 виконавцем надано такі послуги правничої допомоги:

- здійснення правового аналізу наданих клієнтом документів, що стосуються предмету договірних відносин, порядку направлення та підписання актів наданих послуг, строків та порядку розрахунків - 22.12.2023 - 8 год.;

- надання Клієнту усної консультації з приводу можливих способів захисту його прав та законних інтересів за результатами правового аналізу наданих Клієнтом документів та законодавства України, що стосуються порядку здійснення розрахунків та нарахування штрафних санкцій за прострочення здійснення розрахунків - 25.12.2023 - 1 год.;

- підготовка та подання на адресу АТ "Київоблгаз" та до Господарського суду Київської області через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" позовної заяви з додатками про стягнення заборгованості - 30.12.2023 - 8 год.;

- складання та подання до суду через систему "Електронний суд" клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції - 01.02.2024 - 1 год.;

- ознайомлення зі змістом та правовий аналіз клопотання відповідача про об`єднання в одне провадження справи 911/2/24 та справи 911/3/24 - 03.02.2024 - 1 год.;

- підготовка та подання на адресу АТ "Київоблгаз" та до Господарського суду Київської області через систему "Електронний суд"' клопотання про долучення доказів - 05.02.2024 - 1 год.;

- ознайомлення зі змістом та правовий аналіз відзиву відповідача на позовну заяву - 06.02.2024 - 1 год.;

- ознайомлення зі змістом та правовий аналіз клопотання відповідача про проведення телекомунікаційної експертизи - 06.02.2024 - 1 год.;

- ознайомлення зі змістом та правовий аналіз зустрічної позовної заяви відповідача про визнання недійсним пункту договору - 06.02.2024 - 1 год.;

- аналіз нормативної бази та підготовка юридичного висновку для клієнта щодо визнання правочину недійсним та наслідки його недійсності - 06.02.2024 - 4 год.;

- участь в судовому засіданні - 07.02.2024 - 3 год.;

- подання до суду через систему "Електронний суд" заяви про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді та внесення коду ЄДРПОУ до додаткових відомостей учасника - 13.02.2024 - 1 год.;

- складання відповіді на відзив відповідача на позовну заяву, направлення відповіді на відзив відповідачу та до суду через систему "Електронний суд" - 12.02.2024 - 4 год.;

- ознайомлення зі змістом та правовий аналіз заперечення відповідача на відповідь на відзив - 17.12.2024 - 1 год.;

- складання та подання до суду через систему "Електронний суд" клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції - 27.02.2024 - 1 год.;

- ознайомлення зі змістом та правовий аналіз клопотання відповідача про відкладення розгляду справи - 03.03.2024 - 1 год.;

- підготовка та подання на адресу АТ "Київоблгаз" та до Господарського суду Київської області через систему "Електронний суд" заперечення на клопотання про проведення телекомунікаційної експертизи - 05.03.2024 - 4 год.;

- підготовка та подання на адресу АТ "Київоблгаз" та до Господарського суду Київської області через систему "Електронний суд" клопотання про долучений доказів - 06.03.2024 - 1 год.;

- участь в судовому засіданні - 06.03.2024 - 3 год.;

- складання та подання до суду через систему "Електронний суд" клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції - 11.03.2024 - 1 год.;

- участь в судовому засіданні - 20.03.2024 - 3 год.;

- складання та подання до суду через систему "Електронний суд" клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції - 02.04.2024 - 1 год.;

- ознайомлення зі змістом та правовий аналіз заяви відповідача про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги - 09.04.2024 - 1 год.;

- участь в судовому засіданні - 10.04.2024 - 3 год.

Всього витрачено 55 годин.

4.10. Суд апеляційної інстанції установив, що згідно з актом про надання послуг за договором про надання правничої допомоги від 22.12.2023 № 38А360-610-23 вартість наданих послуг становить:

- згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 договору 251 798, 57 грн (включно з ПДВ) - плата, що розраховується як 5% від ціни позову, поданого виконавцем в інтересах замовника;

- згідно з підпунктом 3.1.2 пункту 3.1 договору 251 798, 57 грн (включно з ПДВ) - плата, що розраховується як 5% від ціни позову, поданого виконавцем в інтересах замовника, у випадку прийняття судом позитивного на користь замовника судового рішення (гонорар успіху).

Вартість послуг наданих у справі № 911/2/24 згідно з підпунктами 3.1.1 та 3.1.2 пункту 3.1 договору становить 503 597,14 грн.

Акт підписано сторонами без претензій і зауважень.

4.11. АТ "Київоблгаз", заперечуючи проти задоволення заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, вказував, зокрема на тому, що визначений позивачем розмір понесених витрат не відповідає критеріям реальності, розумності та є неспівмірним зі складністю справи та обсягом виконаних робіт.

4.12. Суд апеляційної інстанції вказав на те, що такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, так і відповідно до частини 5 статті 129 цього Кодексу.

Посилаючись на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19,від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Так, суд апеляційної інстанції установив, що адвокат позивача, який брав участь в якості його представника, був обізнаний зі спірними правовідносинами та позицією учасників у справі; ця справа під час її розгляду за характером спору не містить великої кількості документів, що підлягали дослідженню; в суді першої інстанції сторони підтримували свої правові позиції; позиція позивача по суті спору не змінювалася протягом розгляду даної справи у суді першої інстанції; адвокатом позивача необґрунтовано визначено затрачений час на надання відповідних послуг.

4.13. Суд апеляційної інстанції оцінивши доводи заяви позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та клопотання відповідача про зменшення таких витрат, виходячи із встановлених критеріїв їх оцінки, керуючись статтями 2, 80, 123, частини 4 статті 126, статті 129 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку, що розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції у сумі 251 798, 57 грн є неспівмірним зі складністю цієї справи та з обсягом наданих позивачу в суді першої інстанції його адвокатом послуг та виконаних робіт, заявлена до стягнення сума витрат є необґрунтовано завищеною та нерозумною, з огляду на що визначений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає зменшенню до 40 000,00 грн.

4.14. Суд апеляційної інстанції також дійшов висновку про ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення "гонорару успіху" є розумність заявлених витрат, тобто обґрунтування розміру заявленої суми, а стягнення такої суми має співвідноситися із виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді та досягнення обумовленого між сторонами успішного результату.

Суд виходив з того, що погоджений додатковий "гонорар успіху" є домовленістю клієнта і адвоката, а тому безумовно не підтверджує обсяг наданих послуг і виконаних робіт, як і не може свідчити про критерій реальності адвокатських витрат, щодо встановлення їхньої дійсності та необхідності саме в розмірі гонорару успіху зазначеного заявником.

Суд дійшов висновку, що у цьому випадку включення до наданих адвокатських послуг "гонорару успіху" вартість якого відповідно до підпункту 3.1.2 пункту 3.1 договору визначена у сумі 251 798,57 грн (5% від ціни позову) не відповідає критерію розумності, а також такі витрати не мають характеру необхідних в цій справі, є неспіврозміріними із виконаною роботою, а відшкодування таких витрат за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини цієї справи матиме надмірний характер, а тому стягненню підлягає "гонорар успіху" у сумі 10 000,00 грн.

4.15. З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини та зміст оскаржуваної постанови у справі вбачається, що суд апеляційної інстанції під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, надавши оцінку доказам та доводам сторін щодо розподілу таких витрат, керувався, зокрема такими критеріями як обґрунтованість, реальність, пропорційність, співмірність та розумність їхнього розміру, що узгоджується з процесуальними нормами права та відповідає положенням статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, а також правовим висновкам викладеним, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Аргументи ТОВ "104.ЮА", викладені у касаційній скарзі по суті зводяться до незгоди сторони із здійсненим судом розподілом судових витрат та необхідності повного задоволення заяви позивача про відшкодування йому витрат на правничу допомогу у сумі 503 597,14 грн, що однак не свідчить про неправильно здійснений судом розподіл цих витрат.

При цьому, колегія суддів зазначає, що обставини відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є предметом оцінки у кожному конкретному випадку, а сама лише незгода скаржника з наданою судом оцінкою відповідних доказів, які підтверджують факт надання професійної правничої допомоги, а також оцінкою обставин критерію реальності адвокатських витрат, розумності їх розміру тощо не свідчить про незаконність оскаржуваного судового рішення.

Верховний Суд є судом права, а не факту, тому діючи у межах повноважень та порядку, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, він не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку (постанови Верховного Суду від 03.02.2020 у справі № 912/3192/18, від 12.11.2019 у справі № 911/3848/15, від 02.07.2019 у справі № 916/1004/18).

5. Висновки Верховного Суду та розподіл судових витрат

5.1. Відповідно до положень статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

5.2. З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної у справі постанови суду апеляційної інстанції виходячи з вимог касаційної скарги, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

5.3. Оскільки підстав для скасування судових рішень, а також задоволення касаційної скарги немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "104.ЮА" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 у справі № 911/2/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак