Ухвала

від 30.01.2025 по справі 629/543/21

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 629/543/21

Провадження № 1-кс/638/458/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Дзержинського районного суду м.Харкова заяву потерпілого ОСОБА_4 про відвід головуючого судді Дзержинського районного суду м.Харкова ОСОБА_5 від розгляду об`єднаного кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 206-3 КК України, ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2 КК України, ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2 КК України, ОСОБА_9 за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2 КК України, ОСОБА_10 за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч.ч. 3, 4 ст. 358, ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 209 КК України, -

встановив:

06серпня 2021року доДзержинського районногосуду м.Харкова надійшлокримінальне провадженняза обвинуваченням ОСОБА_6 увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.5ст.27,ч.3ст.28,ч.3ст.358,ч.3ст.28,ч.3ст.206-3КК України, ОСОБА_7 увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.3ст.28ч.3ст.206-2КК України, ОСОБА_8 увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.3ст.28ч.3ст.206-2КК України, ОСОБА_9 увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.5ст.27,ч.3ст.28ч.3ст.206-2КК України, ОСОБА_10 у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.27,ч.3ст.28,ч.ч.3,4ст.358,ч.3ст.206-2,ч.3ст.209КК Українипісля передачікримінального провадженняз Лозівськогоміськрайонного судуХарківської областіна розгляддо Дзержинського районного суду м. Харкова на підставі ухвали Харківського апеляційного суду від 27.07.2021 року.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2021 року справу передано в провадження судді ОСОБА_5 ..

В подальшому потерпілим ОСОБА_4 через підсистему «Електронний суд» подано до суду заяву про відвід головуючого судді ОСОБА_5 від участі у розгляді вказаного кримінального провадження, яка згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 23.01.2025 року розподілена в провадження судді ОСОБА_1 ..

В обґрунтування заяви потерпілий зазначає, що має сумніви в неупередженості судді ОСОБА_5 з огляду на безпідставне затягування та невжиття суддею заходів щодо розгляду справи, грубе та істотне порушення суддею п.21 ч.1 ст.7, ст.28 КПК України. Вважає, що суддя надає привілеї обвинуваченим, навмисно, в інтересах обвинувачених допускає порушення строків розгляду вказаного кримінального провадження. Суддею не вирішено питання щодо продовження відносно обвинувачених запобіжних заходів, що є підставою нехтування ними своїми процесуальними обов`язками. Суддею не було розглянуто клопотання потерпілого про скасування арешту у кримінальному провадженні, що ускладнює господарську діяльність сільськогосподарського підприємства. Також вказує, що звернувся до Вищої Ради правосуддя зі скаргами щодо дисциплінарного проступку судді під час розгляду справи, що на переконання потерпілого дає підстави вважати, що суддя ОСОБА_5 не може бути неупередженою під час розгляду справи. На підставі викладеного вважає свої сумніви в неупередженості судді обґрунтованими.

У судове засідання потерпілий ОСОБА_4 не з`явився, про розгляд повідомлявся належним чином.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про відвід головуючого судді за відсутністю підстав для його задоволення.

Суддя Дзержинського районного суду м.Харкова ОСОБА_5 та інші особи, які беруть участь у кримінальному провадженні в судове засідання не з`явились про розгляд повідомлялись.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_11 надав до суду письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні заяви про відвід через необґрунтованість, просив заяву розглянути у його відсутність та відсутність обвинуваченого ОСОБА_7 ..

Захисником обвинуваченого ОСОБА_8 адвокатом ОСОБА_12 подано до суду письмові заперечення обвинуваченого, згідно яких останній просив відмовити потерпілому у задоволенні заяви про відвід та вирішити це питання без його участі.

Також адвокатом ОСОБА_12 подано до суду власні заперечення на заяву потерпілого про відвід судді ОСОБА_5 , в яких просив відмовити у її задоволенні через недоведеність, необґрунтованість та невмотивованість, просив заяву розглянути без його участі та участі обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_9 ..

Згідно заяв обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , останні при вирішенні заяви про відвід просили врахувати думку захисника адвоката ОСОБА_12 та відмовити у задоволенні заяви потерпілого у повному обсязі.

Враховуючи вимоги ст.ст. 22, 26 та 81 КПК України, вважаю за можливе розглянути заяву про відвід у відсутність осіб, що не з`явилися.

Розглянувши заяву про відвід, заслухавши думку прокурора, вивчивши письмові заперечення учасників провадження, приходжу до наступних висновків.

Згідно з ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожної людини на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом у кримінальному провадженні України є інститут відводів (самовідводів) професійних суддів і присяжних, який являє собою сукупність процесуальних норм, що передбачають ініціювання та вирішення питання про недопущення судді до участі або усунення його від участі в кримінальному провадженні за наявності обставин, що виключають таку участь.

Відвід у кримінальному процесі це усунення учасників кримінального процесу від участі у справі за заявою сторони, прокурора (або за власною ініціативою того, хто відводиться самовідвід) за наявності передбачених процесуальним законом обставин, що викликають сумнів у їх неупередженості.

Метою застосування інституту відводів є: 1) належне виконання завдань кримінального провадження (ст.2 КПК України); 2) забезпечення всебічного, повного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження; 3) ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення в кожному кримінальному провадженні.

Підстави длявідводу слідчогосудді,судді абоприсяжного вкримінальному провадженнірегламентовано положеннямист.75КПК України згідно якихслідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1. якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2. якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3. якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4. за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5. у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 КПКпорядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи; 6. у складі суду, що здійснює судове провадження, є особи, які є родичами між собою.

Також положеннями ст.76 КПКвизначено недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні, зокрема, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Згідно ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпеченняшвидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Однією з найважливіших ознак демократичної та правової держави є незалежність та неупередженість суду. Це одна із основних засад судочинства в Україні, один із основоположних принципів організації та діяльності судових органів. Принцип неупередженості суду реалізується за допомогою встановлення у процесуальному праві інституту відводу судді від участі у розгляді справи. Інститут відводу судді важливий процесуальний засіб забезпечення неупередженого й об`єктивного судочинства та виконання рішень, що надає можливість відсторонити від участі у процесі особу, яка може мати особисту заінтересованість. За допомогою інституту відводу як процесуального засобу має бути забезпечене неупереджене й об`єктивне судочинство, тобто виконання завдань кримінального судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.21 КПК України, кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом. З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід, який має бути вмотивованим(ст. 80 КПК України).

Відповідно до ст.80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

При розгляді відводу, згідно ст.81 КПК України, має бути вислухана особа, якій заявлено відвід,якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). В разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. В разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.Усі інші відводи під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження суд, який його здійснює.Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів.Якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду.

Приписами ст. ст.126,129 Конституції Українипередбачено, що судді при здійсненні правосуддя є незалежні та керуються верховенством права, вплив на них у будь-який спосіб забороняється.

В частині першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зазначено, що суд, який розглядає справу, має бути безстороннім і незалежним.

Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість («безсторонність») судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з: (і) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; (іі) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Водночас як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року №2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.

Тому коли сторони стверджують про те, що судді необ`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже "правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене". Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.

Одночасно суд підкреслює, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід судді ОСОБА_5 від розгляду даного кримінального провадження суд також бере до уваги те, що окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу a priori не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.

Аргументи, якими потерпілий ОСОБА_4 мотивує свою заяву про відвід судді, не викликають обґрунтованих сумнівів у об`єктивності головуючого судді, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості судді ОСОБА_5 як з погляду «суб`єктивного критерію», так і з погляду «об`єктивного критерію», якими керується у своїй процесуальній діяльності Європейський суд з прав людини.

Окрім того, подання потерпілим скарги до Вищої Ради Правосуддя стосовно судді ОСОБА_5 не може свідчити про упередженість судді під час розгляду справи, а тому не може бути підставою для відводу.

Така позиція узгоджується з рішенням Ради суддів України №34 від 08 червня 2017 року, яке встановлює, що наявність скарги щодо судді у провадженні Вищої ради правосуддя, відкриття дисциплінарного провадження за такою скаргою не породжує конфлікту інтересів у діяльності судді щодо розгляду конкретної судової справи.

Інших обставин, визначених статтею 75 КПК України, які б свідчили про особисту упередженість судді ОСОБА_5 або її необ`єктивність під час розгляду кримінального провадження у заяві не вказано, а суд під час розгляду заяви таких обставин також не встановив. Незгода з процесуальними рішеннями судді не є підставами для її відводу.

При цьому посилання заявника на суттєве порушення суддею вимог кримінального процесуального законодавства, суд розцінює саме як обраний заявником спосіб висловлення незгоди із процесуальними рішеннями та діями судді Дзержинського районного суду міста Харкова при розгляді вищевказаного кримінального провадження.

Тому наведені заявником обставини не можуть бути підставою для відводу головуючому судді у цій справі.

Таким чином, в ході розгляду зави про відвід від участі у розгляді вказаного кримінального провадження головуючого судді ОСОБА_5 , після вивчення матеріалів судового провадження №638/543/21 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.28, ч.3 ст.358, ч.3 ст.28, ч.3 ст.206-3 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28 ч.3 ст.206-2 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28 ч.3 ст.206-2 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.28 ч.3 ст.206-2 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.ч.3,4 ст.358, ч.3 ст.206-2, ч.3 ст.209 КК України, що містяться у вказаному судовому провадженні, а також доводів заяви, судом не встановлено підстав, що зазначені у переліку статей 75 і 76 КПК України, і визначених процесуальним Законом для відведення від участі у розгляді даного провадження головуючого судді, крім того, не зазначені й конкретні обставини, які можна віднести до п.4 ч.1 ст.75 КПК України як інші обставини, що викликають чи можуть викликати сумніви у неупередженості зазначеної судді, тане містять достатніх підстав, які свідчили би про необ`єктивність та небезсторонність головуючого судді або щодо існування у неїособистої заінтересованості в розгляді справи.

За таких обставин, заявлений потерпілим відвід судді, що є головуючим у справі№638/543/21 є безпідставним та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючисьст.ст.2, 75, 76, 80, 81, 84, 372, 376 КПК України, суд -

постановив:

Відмовити в задоволенні заяви потерпілого ОСОБА_4 про відвід головуючого судді Дзержинського районного суду м.Харкова ОСОБА_5 від розгляду об`єднаного кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 206-3 КК України, ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2 КК України, ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2 КК України, ОСОБА_9 за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2 КК України, ОСОБА_10 за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч.ч. 3, 4 ст. 358, ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 209 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Суддя: ОСОБА_1