Рішення

від 21.01.2025 по справі 160/28460/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 рокуСправа №160/28460/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

25 жовтня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради, в якій позивач просить:

- визнати дії Інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради протиправними, змінити формулювання причин звільнення ОСОБА_1 із посади заступника начальника інспекції-начальника відділу державного контролю за використанням та охороною земель та методичного забезпечення інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради, державного інспектора з п. 4 ст. 40 КЗпП України на п. 6 ст. 36 КЗпП України за відмовою від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці;

- зобов`язати Інспекцію з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради видати наказ про зміни наказу від №87-к від 17.09.2024 про звільнення ОСОБА_1 , в якому змінити підстави його звільнення з роботи з п. 4 ст. 40 КЗпП України на п. 6 ст. 36 КЗпП України, тобто на «звільнений із займаної посади відповідно до вимог п. 6 ст. 36 КЗпП України, у зв`язку із зміною істотних умов праці» та зробити відповідний запис у трудовій книжці.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що з 18.04.2023 він на підставі наказу Інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради №5/к прийнятий на службу на посаду заступника начальника відділу інспекційного контролю та моніторингу, державного інспектора з контролю за використанням та охороно земель Інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради за контрактом на період дії воєнного стану та після припинення чи скасування воєнного стану, на час оголошення та проведення конкурсу на вищезазначену посаду. З 27.06.2023 переведений на посаду начальника відділу організаційно-аналітичної та правової роботи, державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради з випробувальним терміном згідно чинного законодавства з оплатою праці відповідно до чинного законодавства. З 01.08.2023 призначений на посаду заступника начальника інспекції начальника відділу державного контролю за використанням та охороною земель та методичного забезпечення інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради, державного інспектора за контрактом. 30.05.2024 посадовою особою відповідача позивачу надано Повідомлення про зміну істотних умов праці з 03.05.2024, зокрема оплати праці та Додаткову угоду до контракту для їх підписання. Позивач відмовився від підписання Додаткової угоди, про що було складено відповідні Акти, та свідчить про волевиявлення позивача. З 27.05.2024 по 13.09.2024 позивач перебував на лікарняному без виходу на роботу для виконання своїх обов`язків. Наказом №87-к від 17.09.2024 позивача звільнено з займаної посади в порядку п.4 ст. 40 КЗпП за прогул без поважних причин. Вказує, що звільнення відбулося з порушенням вимог законодавства, а звільнення мало бути здійснене не за ст. 40 КЗпП, а за п.6 ст. 36 КЗпП України, у зв`язку зі зміною істотних умов праці. Зокрема зазначає, що протягом встановленого двомісячного строку позивач не надав свою згоду на продовження роботи на інших умовах. У такому випадку повинно бути прийнято рішення про його звільнення відповідно до п.6 ст. 36 КЗпП України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2024 року зазначена адміністративна справа №160/28460/24 була розподілена судді Кальнику В.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 року відкрито провадження по справі №160/28460/24 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Цією ж ухвалою витребувано у відповідача копію оскаржуваного наказу №87-к від 17.09.2024 про звільнення ОСОБА_1 , а також копії всіх документів, що стали підставою або були прийняті до уваги під час прийняття наказу, що оскаржується.

11.11.2024 через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду представником відповідача подано клопотання про закриття провадження у справі, посилаючись на те, що вказаний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

13.11.2024 через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду представником відповідача подано відзив, відповідно до якого зазначає, що ОСОБА_1 18.04.2023 був прийнятий без проведення конкурсу на вакантну посаду заступника начальника відділу інспекційного контролю та моніторингу, державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради за контрактом на період дії воєнного стану та після припинення чи скасування воєнного стану, на час оголошення та проведення конкурсу. Присягу посадової особи місцевого самоврядування позивач не приймав Таким чином, позивач, який був прийнятий відповідачем відповідно до абз 2 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та ч. 5 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на вакантну посаду за строковим трудовим договором (контрактом) без проведення конкурсу та не приймав присяги посадової особи місцевого самоврядування, не набув статусу посадової особи місцевого самоврядування. У подальшому позивач призначався на інші посади з підвищенням. При цьому позивач, який ознайомлювався з усіма кадровими документами, відмовлявся ставити свій підпис під наказами, трудовими контрактами та додатковими угодами до них, посадовою інструкцією, мотивуючи це тим, що ніхто не може змушувати його підписувати ці документи. У зв`язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30.04.2024 №484 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268» Інспекцією було видано наказ №16 «Про введення в дію штатного розпису та про зміну істотних умов праці», яким, зокрема, було передбачено попередження працівників Інспекції про зміни з 03.05.2024 істотних умов праці (збільшення грошової винагороди) та визначення електронних каналів комунікації для обміну документами. Працівникам, які погоджувалися із прийнятими змінами, пропонувалося підписати додаткові умови до контракту з 03.05.2024. Позивача було ознайомлено із зазначеним наказом та проектом додаткової угоди до контракту від 03.05.2024, але він за традицією відмовився підписувати ці документи. У зв`язку з цим, 27.05.2024 посадовою особою Інспекції направлено поштою Повідомлення про зміну істотних умов та Додаткову угоду до контракту для її заповнення та підписання. Зазначені документи позивач отримав 30.05.2024. 03.06.2024 позивач приступив до роботи після виходу з лікарняного, але відповідні кадрові документи не підписав. Останній день перебування позивача на лікарняному 13.09.2024. З 16.09.2024 позивач до роботи не приступив, про причини своєї відсутності не надав повідомлення. На підставі Акту від 17.09.2024 позивача звільнено з займаної посади за прогул без поважних причин в порядку п.4 ст. 40 КЗпП України. Відтак правові підстави для звільнення позивача з підстав, передбачених п. 6 ст. 36 КЗпП України відсутні. У задоволенні позову просить відмовити.

18.11.2024 року суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кальником В.В. було заявлено про самовідвід.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 року задоволено заяву про самовідвід судді Кальника В.В. у справі №160/28460/24 за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Справу передано для здійснення розподілу між суддями в порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розпорядженням виконуючого обов`язки керівника апарату суду від 18.11.2024 року №694д призначено повторний автоматизований розподіл справи: у зв`язку із постановленням ухвали суду від 18.11.2024 року, якою заяву про самовідвід судді Віталія КАЛЬНИКА в адміністративній справі №160/28460/24 задоволено.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2024 року адміністративну справу №160/28460/24 розподілено судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцевій І.В.

21 листопада 2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2024 року прийнято до свого провадження справу №160/28460/24. Відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

27 листопада 2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив.

02 грудня 2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі.

05 грудня 2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 у задоволенні клопотання представника відповідача Грищенка Геннадія Федоровича про закриття провадження у справі №160/28460/24 за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України, справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Як слідує з матеріалів справи, відповідно до Кодексу законів про працю України, Закону України від 07.06.2001 №2493 «Про службу в органах місцевого самоврядування», керуючись Положенням про інспекцію з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради, затвердженого рішенням Дніпровської міської ради від 21.09.2022 №40/27 «Про здійснення державного контролю за використанням та охороною земель міста Дніпра» та згідно особистої заяви ОСОБА_1 згідно наказу Інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради від 17.04.2023 №5-к прийнято з 18.04.2023 на посаду заступника начальника відділу інспекційного контролю та моніторингу, державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради за контрактом на період дії воєнного стану та після припинення чи скасування воєнного стану, на час оголошення та проведення конкурсу на вищезазначену посаду. Наказ містить підпис про ознайомлення позивача з наказом.

18.04.2023 між Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради та Никитюк Ігорем Петровичем укладено Контракт на виконання обов`язків заступника начальника відділу інспекційного контролю та моніторингу, державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради.

Згідно особистої заяви ОСОБА_1 від 26.06.2023 та згідно наказу Інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради від 26.06.2023 №10-к переведено з 27.06.2023 ОСОБА_1 на посаду начальника відділу організаційно-аналітичної та правової роботи, державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради з випробувальним терміном згідно чинного законодавства, з оплатою праці відповідно до чинного законодавства в межах затвердженого фонду праці згідно штатного розпису Інспекції. Наказ містить підпис про ознайомлення позивача з наказом.

У зв`язку із змінами у штатному розписі Інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради та особистої заяви працівників Інспекції згідно наказу Інспекції з Державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради від 01.08.2023 №15/2-к призначено з 01.08.2023 Никитюка Ігоря Петровича на посаду заступника начальника інспекції, начальника відділу державного контролю за використанням та охороною земель та методичного забезпечення інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради, державного інспектора за контрактом з посадовим окладом відповідно до штатного розпису.

У зв`язку із змінами у штатному розписі Інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради, згідно особистої заяви працівника інспекції наказом Інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради від 01.12.2023 №45/1-к призначено з 01.08.2023 Никитюка І.П. на посаду заступника начальника інспекції начальника відділу державного контролю за використанням та охороною земель інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради, державного інспектора за контрактом з посадовим окладом відповідно до штатного розпису.

16.09.2024 начальником відділу бухгалтерського обліку, звітності, закупівельної діяльності та кадрової роботи-головним бухгалтером інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради Кримовою Г.Д. на ім`я начальника Інспекції подано Доповідну записку (вх. №1609-5/24), відповідно до якої вказує, що 16.09.2024 ОСОБА_1 не прийшов на роботу і не попередив про причини своєї відсутності.

16.09.2024 посадовими особами Інспекції складено Акт за вх. №1609-7/24 про відсутність ОСОБА_1 на роботі протягом усього робочого дня, з 09:00 до 18:00.

17.09.2024 начальником відділу бухгалтерського обліку, звітності, закупівельної діяльності та кадрової роботи-головним бухгалтером інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради Кримовою Г.Д. на ім`я начальника Інспекції подано Доповідну записку (вх. №1709-3/24), відповідно до якої вказує, що 17.09.2024 ОСОБА_1 не прийшов на роботу і не попередив про причини своєї відсутності.

17.09.2024 посадовими особами Інспекції складено Акт за вх. №1709-6/24, відповідно до якого зазначено, що «на підставі наказу від 17.09.2024 №58 «Про з`ясування відсутності працівників» здійснили комісійний виїзд до ОСОБА_1 за адресою його місця проживання, яка зазначена в особовій картці ( АДРЕСА_1 ). Станом на 15:00 17.09.2024 ОСОБА_1 знаходився вдома, але виходити з подвір`я та надавати будь-які пояснення щодо своєї відсутності на роботі 16.09.2024 та 17.09.2024 відмовився. Також ОСОБА_1 відмовився приймати і підписувати будь-які документи від працівників інспекції. Членами комісії було залишено повідомлення від 17.09.2024 №1709-1/24 у поштовій скринці за вказаною адресою.».

17.09.2024 посадовими особами Інспекції складено Акт за вх. №1709-5/24, відповідно до якого зазначено, що ОСОБА_1 був відсутній на роботі протягом робочого дня з 09:00 до 14:00.

Наказом Інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель від 17.09.2024 №87-к звільнено ОСОБА_1 , заступника начальника інспекції начальника відділу державного контролю за використанням та охороною земель Інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради, державного інспектора 17.09.2024 за прогул без поважних причин, пункт 4 статті 40 КЗпП України.

Не погоджуючись з підставою свого звільнення позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, які мають значення для правильного вирішення спору, суд виходить з наступного.

Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07 червня 2001 року №2493-III (надалі Закон №2493-III) регулює правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначає загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування.

Відповідно до статей 1 - 3 Закону №2493-III служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Дія цього Закону не поширюється на технічних працівників та обслуговуючий персонал органів місцевого самоврядування.

Згідно із пунктом 2 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2493-ІІІ дія Закону України "Про державну службу" поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 246 визначено, що Порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р. № 169 (Офіційний вісник України, 2002 р., N 8, ст. 351), застосовується під час прийняття на службу в органи місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Водночас Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався та діє на теперішній час.

Правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначає Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року №389-VIII (надалі Закон №389-VIII).

Так, відповідно до приписів частини дев`ятої статті 9 Закону №389-VIII у період дії воєнного стану сільський, селищний, міський голова може призначати осіб на посади та звільняти з посад в органах місцевого самоврядування, керівників комунальних підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління відповідного органу місцевого самоврядування, у порядку, визначеному частинами п`ятою, шостою статті 10 цього Закону.

Відповідно до абзацу 2 частини сьомої статті 10 Закону №389-VIII після припинення чи скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців з дня його припинення чи скасування, на посади державної служби, посади в органах місцевого самоврядування, посади керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, посади керівників комунальних підприємств, установ, організацій, на які особи призначені відповідно до абзацу першого частини п`ятої цієї статті, оголошується конкурс. Граничний строк перебування особи на посаді, на яку її призначено відповідно до абзацу першого частини п`ятої цієї статті, становить 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану.

При цьому відповідно до абзацу 2 частини першої статті 28 «Прикінцеві положення» Закону №389-VIII нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі - працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" визначає Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136-IX (надалі Закон № 2136-IX).

Згідно із частиною третьою статті 2 Закону № 2136-IX у період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю, законів України "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", інших законодавчих актів, що регулюють діяльність державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування у частині відносин, врегульованих цим Законом.

Відповідно до статті 2 Закону № 2136-IX у період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору.

При укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників.

З метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, у тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцезнаходження яких тимчасово невідоме, роботодавці можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.

З такого правового регулювання слідує, що у період дії воєнного стану конкурси на зайняття посад державної служби, посад в органах місцевого самоврядування, посад керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, комунальних підприємств, установ, організацій не проводяться, а призначення на такі посади здійснюється на підставі поданої заяви, заповненої особової картки встановленого зразка та інших необхідних документів, що підтверджують наявність у таких осіб громадянства України, освіти та досвіду роботи згідно з вимогами законодавства, встановленими щодо відповідних посад.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, у період дії воєнного стану особа призначається на посаду в органах місцевого самоврядування сільським, селищним, міським головою без конкурсного відбору, обов`язковість якого передбачена законом, на підставі поданої заяви відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 10 Закону №389-VIII. При цьому норма абзацу першого частини п`ятої статті 10 Закону №389-VIII є імперативною та безальтернативною, тобто не передбачає право вибору суб`єкта призначення здійснювати призначення на посади із конкурсним відбором або без нього.

Відповідно до Посадової інструкції заступника начальника інспекції начальника відділу державного контролю за використанням та охороною земель Інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради, державного інспектора, що затверджена наказом начальника Інспекції №33 від 25.11.2023 вказана посада є посадовою особою місцевого самоврядування.

За приписами статті 7 Закону №2493-ІІІ на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Статтею 20 Закону №2493-ІІІ встановлено, що крім загальних підстав, передбачених КЗпП України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим та іншими законами України.

Таким чином, при звільненні посадової особи місцевого самоврядування за загальними підставами, передбаченими КЗпП України, на цю особу поширюються гарантії, передбачені цим Кодексом, якщо інше прямо не визначено спеціальним законом.

Відповідно до статті 141 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

При цьому, згідно зі статтею 31 КЗпП України власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.

Відповідно до частини 2 статті 32 КЗпП України, не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором; власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров`я.

На підставі частини 3 статті 32 КЗпП України у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою; про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Частиною 4 частини 2 статті 32 КЗпП України визначено, що якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці.

Зазначена підстава припинення трудового договору є окремою самостійною підставою для припинення трудового договору, яка обумовлена відсутністю взаємного волевиявлення його сторін, недосягненням ними згоди щодо продовження дії трудового договору. Припинення трудового договору за пунктом 6 частини 1 статті 36 КЗпП України при відмові працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці може бути визнане обґрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва і праці, які не супроводжуються скороченням чисельності чи штату працівників. Проведення власником (роботодавцем) заходів щодо зміни істотних умов праці - це виключне повноваження власника.

Як слідує з матеріалів справи, у зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30.04.2024 №484 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268» Інспекцією видано наказ №16 «Про введення в дію штатного розпису та про зміну істотних умов праці», відповідно до якого зокрема передбачено попередження працівників інспекції про зміни з 03.05.2024 істотних умов праці (збільшення грошової винагороди) та визначення електронних каналів комунікації для обміну документами.

У зв`язку з перебування позивача на лікарняному з 25.05.2024, 27.08.2024 начальником відділу головним бухгалтером відділу бухгалтерського обліку, звітності, закупівельної діяльності та кадрової роботи направлено на поштову адресу ОСОБА_1 . Повідомлення про зміну істотних умов праці. Відповідно до даного Повідомлення зазначено, що ОСОБА_1 має право погодитися із зміною істотних умов праці або відмовитися від продовження роботи в нових умовах. У разі незгоди на роботу в нових умовах будуть продовжені діяти умови контракту від 01.12.2023, відповідно до яких позивач фактично зараз працює. Додатково проінформовано, що станом на 02.05.2024 не підписано контракт від 01.12.2023, незважаючи на те, що позивач фактично приступив до роботи та виконує свої посадові обов`язки. У разі згоди на продовження роботи в нових умовах просить надати свою письмову згоду на продовження роботи в Інспекції на викладених умовах шляхом підписання додаткової угоди до контракту (трудового договору), самого контракту від 01.12.2023 та проведення у належний стан інших кадрових документів особової справи. Дане повідомлення позивачем отримано 30.05.2024.

З огляду на викладене суд зазначає наступне, що частиною 4 частини 2 статті 32 КЗпП України визначено, що якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці.

Зазначена підстава припинення трудового договору є окремою самостійною підставою для припинення трудового договору, яка обумовлена відсутністю взаємного волевиявлення його сторін, недосягненням ними згоди щодо продовження дії трудового договору.

Відтак, з огляду на викладене, повідомлення - це пропозиція працівникові продовжити роботу після того, як роботодавець із дотриманням установленого законодавством двомісячного строку змінить істотні умови праці.

Позивачем не заперечується, що фактично запропоновані позивачу зміни істотних умов праці передбачали продовження роботи за тією ж спеціальністю та кваліфікацією, але за новими умовами праці. Тому суд не досліджує ці обставини.

Відповідне повідомлення про зміну істотних умов праці позивач отримав 30.05.2024 поштою. При цьому відповідач протязі тривалого строку намагався з`ясувати думку позивача щодо наявності згоди на продовження працювати за новими умовами праці.

Зокрема, 03.06.2024 начальником відділу бухгалтерського обліку, звітності, закупівельної діяльності та кадрової роботи-головним бухгалтером інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради Кримовою Г.Д. та завідувачем сектору організаційного забезпечення, діловодства та доступу до публічної інформації відділу організаційного та правового забезпечення інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради Миросенко Ю.С. у присутності завідувача сектору державного контролю за використанням та охороною земель відділу сектору державного контролю за використанням та охороною земель інспекції з державного контролю за використанням та охороно земель Дніпровської міської ради державного інспектора Крупіцької А.В. складено Акт про те, що ОСОБА_1 було запропоновано підписати повідомлення про зміну істотних умов праці з 03.05.2024, яке він отримав 30.05.2024 поштою, але він в черговий раз відмовився їх підписувати, хоча фактично виконує свої обов`язки.

06.06.2024 начальником відділу бухгалтерського обліку, звітності, закупівельної діяльності та кадрової роботи-головним бухгалтером інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради Кримовою Г.Д. на ім`я начальника Інспекції подано Доповідну записку про те ситуацію, що склалася, відповідно до якої зазначає, що станом на 06.06.2024 Никитюк І.П. не підписано повідомлення про зміну істотних мов праці з 03.05.2024, додаткову угоду до контракту від 01.12.2023 та сам контракт від 01.12.2023. Станом на 06.06.2024 письмових побажань и зауважень щодо оформлення додаткової угоди чи контракту не надходило.

10.06.2024 начальником відділу бухгалтерського обліку, звітності, закупівельної діяльності та кадрової роботи-головним бухгалтером інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради Кримовою Г.Д. та завідувачем сектору організаційного забезпечення, діловодства та доступу до публічної інформації відділу організаційного та правового забезпечення інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради Миросенко Ю.С. у присутності начальника відділу бухгалтерського обліку, планово-економічної діяльності та господарського забезпечення головного бухгалтера КП «Муніципальний землевпорядний офіс» ДМР Коваленко О.Ю,, підсобного робітника інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель ДМР Казанцевої І.М. складено Акт про те, що ОСОБА_1 було запропоновано підписати повідомлення про зміну істотних умов праці з 03.05.2024, яке він отримав 30.05.2024 поштою, але він в черговий раз відмовився їх підписувати, хоча фактично виконує свої обов`язки.

Суд також враховує наступні обставини, що наказом Інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель від 21.06.2024 №23 «Про надання пояснень щодо стану трудової дисципліни» наказано, зокрема, заступнику начальника інспекції начальнику відділу державного контролю за використанням та охороною земель інспекції Ігорю Никитюку до 25.06.2024 надати письмові пояснення на ім`я начальника інспекції з приводу викладених у службових записках фактів порушення встановлених в інспекції Правил та причин залишення кадрових документів без власних підписів. Даний наказ містить підпис позивача про ознайомлення з ним.

25.06.2024 Никитюк І.П. надав на ім`я начальника Інспекції Пояснення (вх. №2506-1/24 від 25.06.2024), відповідно до якого зазначив, зокрема, щодо не підписання контракту та деяких інших документів з особової справи, то законодавство чітко визначає дії роботодавця у випадках, коли працівник відмовляється підписувати документи з тих чи інших причин, змушувати підписувати ці документи ніхто не має права. Вказує, що працює в Інспекції без контракту вже майже рік.

Як на підставу відсутності письмової відповіді на Повідомлення про зміну істотних умов позивач зазначає, що у період з 27.05.2024 по 31.05.2024, з 15.07.2024 по 02.08.2024, з 05.08.2024 по 16.08.2024 та з 19.08.2024 по 13.09.2024 він перебував на лікарняному без виходу на роботу для виконання своїх обов`язків.

Крім того судом встановлено, що в період з 01.07.2024 позивачу була надана частина щорічної основної відпустки терміном на 17 календарних днів.

Крім того, позивач у червні 2024 був присутнім на роботі, протилежного суду не надано, тому мав можливість висловити свою думку з приводу повідомлення про зміну істотних умов праці, проте не скористався даним правом.

Проте суд звертає увагу на той факт, що Повідомлення про зміну істотних умов праці містило інформацію, що позивач має право погодитися із зміною істотних умов праці або відмовитися від продовження роботи в нових умовах. У разі незгоди на роботу в нових умовах будуть продовжені діяти умови контракту від 01.12.2023, відповідно до яких позивач фактично зараз працює.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що фактично позивач відмовився надати згоду на продовження роботи за новими умовами праці, відтак продовжував працювати за умовами трудового договору, що укладений був раніше. Підстави для припинення дії трудового договору за п.6 ст. 36 КЗпП України відсутні.

Щодо наявності підстав для звільнення за прогул суд зазначає наступне.

Статтею 40 КЗпП України визначені підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.

Згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках: прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

З системного аналізу п. 4 ст. 40 КЗпП України можна дійти висновку, що не може вважатися прогулом відсутність на роботі з поважних причин.

При цьому суд зауважує, що у разі, якщо працівник обґрунтовує невихід на роботу поважними причинами, оцінка таких причин на предмет поважності повинна виходити з того, що ці причини мають бути істотними, тобто такими, які перешкоджають явці на роботу і не можуть бути усунені самим працівником. Кожна з таких причин має бути підтверджена відповідними належними та допустимими доказами (документами, довідками, тощо), виданими уповноваженими органами.

Отже, обов`язок доказування поважності причин неявки на роботу покладено на працівника.

Під час судового розгляду позивачем не надано доказів щодо поважності відсутності на робочому місці 16 та 17 вересня 2023 року

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб`єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб`єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, під час судового розгляду справи позивачем не надано достатніх доказів щодо наявності обставин, що зумовлюють неправомірність прийнятого Інспекцією рішення про його звільнення. Відтак позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи у задоволенні адміністративного позову відмовлено, питання щодо його розподілу судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 133, 139, 243-246, 250, 294, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 44876293) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева