Рішення

від 23.01.2025 по справі 607/24681/23

ТЕРЕБОВЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

607/24681/23

Рішення

Іменем України

23 січня 2025 року м. Теребовля Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Малярчука В.В.

за участю секретаря судового засідання Зіньковської Н.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Теребовля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Західоптзбут», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватно-орендне підприємство «Тернопільське» про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Іванченко О.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Західоптзбут», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватно-орендне підприємство «Тернопільське» про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західоптзбут» ЄДРПОУ 44267911 та ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , грошові кошти в розмірі 417689 грн. 67 коп. відшкодування матеріальної шкоди, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західоптзбут» ЄДРПОУ 44267911 та ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати в розмірі сплаченого судового збору 4176 грн. 90 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 10 % від суми позову, що становить 41770 грн.00 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04.08.2023 мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів MERCEDES-BENZ GLS 350 , номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та Renault номер НОМЕР_3 під керуванням водія ТОВ «ЗАХІДОПТЗБУТ» ОСОБА_2 , який був керівником вищезгаданої юридичної особи. Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.08.2023 у справі № 607/15090/23, яка набрала законної сили 29.08.2023 року ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні даного ДТП. У судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав повністю. На момент ДТП діяв договір добровільного страхування наземного транспорту FО 01518019, укладений 27.03.2023 між АТ «СГ «ТАС» та Позивачем. На виконання умов вищезазначеного Договору страхування АТ «СГ «TAC» провела автотоварознавче дослідження, яке було виконано фахівцем-автотоварознавцем оцінювачем ОСОБА_3 , яке оформлено Звітом №10-015 від 23.10.2023 року. Згідно вищезгаданого Звіту про оцінку товарної вартості ТЗ Позивача на момент ДТП мав усереднену вартість у розмірі 2144610,00грн. Відповідно до Звіту про оцінку та умов Договору страхування АT «СГ «ТАС» оцінивши залишки ТЗ Позивача у сумі 848890,00грн., відрахувавши 7% зниження вартості під час торгів, врахувавши несплачену страхову премію у розмірі 31681,00 грн., а також франшизу 198000,00 грн. виплатила Позивачу страхове відшкодування у розмірі 878030,33 грн. Позивач продав залишки свого ТЗ на онлайн-аукціоні, проведеному АТ «СГ ТАС» за 848990,00грн. Однак позивач не отримав достатнього страхового відшкодування, навіть урахуванням продажу залишків ТЗ. Загальна сума недоотриманої компенсації матеріальних збитків складає 2144610,00-848890,00-878030,33 =417689,67 грн. Враховуючи викладене позивач зазначає, що оскільки винуватець ДПТ є керівником ТОВ «ЗАХІДОПТЗБУТ», яке є відповідачем по справі, то саме відповідач повинен відшкодувати позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою. У зв`язку з чим позивач звертається до суду за захистом своїх прав.

Представник позивача - адвокат Іванченко О.В. у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, не заперечував проти винесення заочного рішення по справі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, але не повідомив суд про причини своєї неявки.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Західоптзбут» в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи. Однак, представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Західоптзбут» подав до суду відзив, у якому просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західоптзбут» про стягнення коштів в розмірі 417689 грн. 67 коп., оскільки на час скоєння ДТП ОСОБА_2 перебував у відпустці (наказ № 2-к від 02.08.2023), а тому не виконував трудових функцій і відповідно саме ОСОБА_2 повинен відшкодовувати заподіяну шкоду ОСОБА_1 крім того представник відповідача посилається на те, що ОСОБА_2 вчинив ДТП, керуючи на відповідній правовій підставі автомобілем марки «Renault Express» н.з. НОМЕР_3 , який належить ПОП «Тернопільське».

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Приватно-орендне підприємство «Тернопільське» в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, онак не повідомив суд про причини своєї неявки. Однак, представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Приватно-орендне підприємство «Тернопільське» подав до суду заперечення на позов, у якому просить позов задоволити частково, стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 417689,67 грн в якості відшкодування матеріальної шкоди та судові витрати.

Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подавав, тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення, оскільки проти заочного розгляду справи не заперечує позивач.

У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.

ОСОБА_2 04 серпня 2023 року о 17.00 год. на автомобільній дорозі М-30 154 км+940 м, керуючи автомобілем марки «Renault Express», державний номерний знак НОМЕР_3 , не був уважним, не врахував дорожньої обстановки, виїжджаючи на дорогу з прилеглої території не надав перевагу у русі автомобіля, що рухалися по ній, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Mercedes-Benz » державний номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_1 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Таким чином ОСОБА_2 порушив вимоги п.п. 2.3 «б», 10.2 Правил дорожнього руху України.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 на час вчинення ДТП був керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Західотпзбут», місцезнаходження: Тернопільська область, смт. Дружба, вул. Л.Українки, буд.1А (а.с.19-25).

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.08.2023 у справі № 607/15090/23, яка набрала законної сили 29.08.2023 року ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні ДТП, яке трапилось 04.08.2023 року на автомобільній дорозі М-30154 км+940 м, а саме за фактом того, що ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Renault Express», не був уважним, не врахував дорожньої обстановки, виїжджаючи на дорогу з прилеглої території не надав перевагу у русі автомобіля, що рухалися по ній, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Mercedes-Benz» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. (а.с.26-27).

27.03.2023 року між АТ «СГ «ТАС» та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № FО 01518019 (а.с.28-39)

Згідно звіту № 10-015 фахівця автотоварознавця про оцінку ринкової вартості автомобіля MERCEDES-BENZ GLS 350 від 23.10.2023 року ринкова вартість автомобіля MERCEDES-BENZ GLS 350 на дату оцінки, визначена без урахування отриманих в ДТП 04.08.2023 року пошкоджень складала 1 956 701 грн.33 коп., усереднена ціна (на дату оцінки) вживаного автомобіля марки «Mercedes-Benz», 2017 року випуску складає 2144610 грн. (а.с.40-43)

Відповідно до платіжної інструкції № 7928 від 14.11.2023 року СК ТАС було сплачено ОСОБА_1 878030,33 грн.(призначення платежу страхове відшкодування по договору № FО 01518019 від 27.03.2023 року (а.с.44)

Позивач продав залишки свого ТЗ на онлайн-аукціоні, проведеному АТ «СГ ТАС, за 848990,00 грн. (про що свідчить роздруківка зобов`язуючої пропозиції, договір комісії на продаж №06/12/04 від 06.12.2023, акт прийому-передачі до зазначеного договору, банківські квитанції про оплату) .

Рішенням Теребовлянського районного суду від 15.03.2024 року стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДОПТЗБУТ», ЄДРПОУ 44267911, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 грошові кошти в розмірі 417689,67 грн (чотириста сімнадцять тисяч шістсот вісімдесят дев`ять гривень 67 копійок) в якості відшкодування матеріальної шкоди та судовий збір у розмірі 4176,90 грн. (чотири тисячі сто сімдесят шість грн. 90 коп.).

17.05.2024 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДОПТЗБУТ» подано заяву про перегляд заочного рішенням Теребовлянського районного суду від 15.03.2024 року, в якій просить скасувати вказане рішення та відмовити у задоволені позову.

Як вбачається із заяви про перегляд заочного рішення, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Західоптзбут» заперечує проти задоволення позову, так як під час скоєння ДТП ОСОБА_2 перебував у відпустці (наказ № 2-к від 02.08.2023), а тому не виконував трудових функцій і відповідно саме ОСОБА_2 повинен відшкодовувати заподіяну шкоду ОСОБА_1 .

Відпустка це час відпочинку працівника, який розраховується в календарних днях (незалежно від режимів та графіків роботи) і надається із збереженням місця роботи і заробітної плати.

Як вбачається із відзиву поданого представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Західоптзбут», що Боднар В.І. згідно наказу № 2-к від 02.08.2023 перебував у відпустці, однак копії наказу до матеріалів справи не додано.

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Також разом із заявою про перегляд заочного рішення було додано копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 13.05.2024 року директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Західоптзбут» з 02.05.2024 року є ОСОБА_4 .

Відомостей прокерівника вказаноїюридичної особи заперіод змоменту вчиненняДТП 04.08.2023року по02.05.2024року до матеріалівсправи не доданота непідтверджено доказамитого що ОСОБА_2 не бувкерівником Товариства зобмеженою відповідальністю«Західоптзбут» тане виконувавфункцій керівника, таким чином відповідачем не доведено та не встановлено в судовому засіданні , що саме ОСОБА_2 повинен відшкодовувати заподіяну шкоду ОСОБА_1

Також автомобіль марки «Renault» н.з. НОМЕР_3 , за кермом якого був ОСОБА_2 під ДТП, не перебував у власності Товариство з обмеженою відповідальністю «Західоптзбут», а належав приватному підприємству «ТЕРНОПІЛЬСЬКЕ», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 .

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 дата першої реєстрації в Україні автомобіля марки «Mercedes-Benz» н.з. НОМЕР_3 вказано 10.08.2022 року, власником якого є ПОП «Тернопільське», однак ОСОБА_2 вчинив ДТП 04.08.2023 року.

Стаття 4 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка й завдала.

Положеннями ст.1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що с джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином позивач має право вимагати від винуватця ДТП сплати 417689,67 грн в якості різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Так,винуватець ДТП ОСОБА_2 на моментвчинення ДТПбув у трудовихвідносинах зТовариством зобмеженою відповідальністю«Західоптзбут» керував транспортним засобом на відповідній правовій підставі, а тому відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Західоптзбут» повинен відшкодувати позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Також факт того, що ОСОБА_2 був керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Західоптзбут» та перебував з товариством у трудових відносинах підтверджується обставинами викладеними у постанові Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.08.2023 у справі № 607/15090/23, яка набрала законної сили та не оскаржувалася ОСОБА_2 .

На підставі вищевикладеного, суд розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов у частині стягнення шкоди з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Західоптзбут» підлягає до задоволення.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Отже, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18.

Згідно ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: договір про надання правничої допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, на підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача було долучено копії договору № 01-12/2023 від 07.12.2023 року про надання правової допомоги з Додатком №1 до нього.

Згідно умов Договору № 01-12/2023 про надання правової допомоги від 07.12.2023 року укладеному між Позивачем ОСОБА_1 (клієнт) та адвокатом Іванченком О.В., та Додатку №1 від 07.12.2023 до цього договору, Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання яке надалі іменується Доручення, під час строку цього Договору здійснити представництво (представити) Клієнта в стягненні з ТОВ «ЗАХІДОПТЗБУД» відшкодування матеріальної та моральної шкоди за ДТП, яке сталося 04.08.2023 року. Сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання Адвокатом правової допомоги, вказаної в Договорі і визначеної Дорученням у розмірі 10% від фактично стягнутої та отриманої суми боргу. Сторонами погоджено, що виплата гонорару (винагороди) Адвоката здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту фактичного отримання клієнтом коштів від боржника, але не пізніше закінчення строку дії договору.(а.с.54-60)

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Суд зазначає, що надані представником позивача докази на підтвердження надання позивачу правової допомоги та понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката є підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному в договорі між позивачем та адвокатом розмірі з іншої сторони.

Однак, позивачем ОСОБА_1 суду не представлено доказів, які б підтверджували порушення його права зі сторони ОСОБА_2 , а тому в частині позову про стягнення матеріальної шкоди з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід відмовити.

Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 4176,90 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-82, 133, 141, 263, 265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДОПТЗБУТ», ЄДРПОУ 44267911, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 грошові кошти в розмірі 417689,67 грн. в якості відшкодування матеріальної шкоди.

У задоволенні решти позову відмовити у зв`язку з безпідставністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДОПТЗБУТ» (ЄДРПОУ 44267911) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 витрати на правову допомогу в сумі 41770,00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДОПТЗБУТ» (ЄДРПОУ 44267911) судовий збір у розмірі 4176,90 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів через Теребовлянський районний суд.

Розяснити учасникам справи, що інформацію щодо справи що розглядалася вони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://tr.te.court.gov.ua.

Суддя: В.В. Малярчук