Ухвала

від 31.01.2025 по справі 756/7153/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

31 січня 2025 року

м. Київ

провадження № 22-ц/824/7109/2025

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Євграфової Є. П. (суддя-доповідач), Болотова Є. В., Гаращенка Д. Р.,

вирішуючипитання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданої адвокатом Григорчуком Мирославом Васильовичем,

на рішення Оболонського районного суду міста Києва

від 26 листопада 2024 року

та на додаткове рішення Оболонського районного суду міста Києва

від 25 грудня 2024 року

у цивільній справі №756/7153/24 Оболонського районного суду міста Києва

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмежено відповідальністю «КРЕО Фарм промоушен» в особі директора Чернія Владлена Володимировича

про визнання дій керівника незаконними, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, внесення змін до трудової книжки та стягнення грошових коштів, як компенсацію за вимушений прогул та відшкодування моральної шкоди

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 26 листопада 2024 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 25 грудня 2024 року заяву про відшкодування судових витрат задоволено частково.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Григорчук М. В., 11 січня 2025 року через Оболонський районний суд міста Києва подана апеляційна скарга, яка зареєстрована в Київському апеляційному суді 21 січня 2025 року. Одночасно апелянтом порушив питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, з тих підстав, що додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення суду від 26.11.2024 року й строк на оскарження має обраховуватися від додаткового рішення.

Оскільки поважних причин неподання апеляційної скарги на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 26 листопада 2024 року упродовж 30 днів із дня отримання судового рішення, тобто у строк до 30 грудня 2024 року (перший робочий день після останнього дня - 28 грудня 2024 року), скаржником не було наведено, ухвалою Київського апеляційного суду від 23 січня 2025 року вказану апеляційну скаргу було залишено без руху та запропоновано апелянту звернутися до апеляційного суду із обґрунтованою заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Оболонського районного суду міста Києва від 26 листопада 2024 року, в якій зазначити інші поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Крім того адвокату Григорчуку М. В. необхідно надати Київському апеляційному суду інформацію про РНОКПП.

23 січня 2025 року представником апелянта подано клопотання про поновлення пропущеного строку, в якій вказано, що з 26.12.2024 розпочався перебіг строку на апеляційне оскарження додаткового рішення, що співпало із закінченням строку на подання апеляційної скарги на рішення від 26 листопада 2024 року. На думку апелянта, з огляд у на принципи ЦПК України, однією з поважних причин неподання апеляційної скарги на судове рішення від 26 листопада 2024 року була невизначеність щодо розподілу судових витрат. Зазначає, що період розгляду заяви про відшкодування судових витрат повністю вкладається в строк на апеляційне оскарження рішення у даній справі від 26 листопада 2024 року, що є підставою для виконання положень Глави 8 (Судові витрати) ЦПК.

Вважає, що апеляційна скарга подана відповідно до норм цивільного процесуального права з урахуванням висновків Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, залишення її без руху з формальних підстав порушує права позивача на судовий захист, а виходячи з норм Конституції України, норм міжнародного права та положень ЦПК України, повернення апеляційної скарги з формальних підстав унеможливить доступ позивача до правосуддя для захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.

Апеляційний суд вважає, що поважних причин, що зумовили пропуск строку на апеляційне оскарження рішення Оболонського районного суду міста Києва від 26 листопада 2024 рокускаржником не наведено, при цьому колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що рішення Оболонського районного суду міста Києва постановлено 26 листопада 2024 року.

Відповідно до протоколу судового засідання № 3690633 від 26.11.2024, представник позивача - адвокат Григорчук М. В. був присутнім під час проголошення вступної та резолютивної частини рішення Оболонського районного суду міста Києва від 26 листопада 2024 року, після чого судом було оголошено порядок та строки його оскарження.

З картки руху документу у підсистемі Електронний суд вбачається, що судове рішення доставлено до електронного суду 27.11.2024.

Відповідно до довідки Оболонського районного суду про доставку електронного листа (а.с. 127) судове рішення доставлено до офіційної електронної скрині представника позивача, що зареєстрована у підсистемі Електронний суд - « miroslavg@ukr.net » - 28 листопада 2024 року о 14:59:30.

Враховуючи положення п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України рішення Оболонського районного суду міста Києва від 26 листопада 2024 року вважається належним чином врученим представнику 28.11.2024.

У статті 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії.

Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).

При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами положень законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ст. ст. 123, 124 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Процесуальним законодавством не визначено інших тлумачень перебігу процесуального строку.

Отже, строк апеляційного оскарження рішення Оболонського районного суду міста Києва від 26 листопада 2024 року починається із 27 листопада 2024 року та закінчується 26 грудня 2024 року.

Ураховуючи день вручення повного судового рішення, скаржник мав безумовне право на поновлення строку на оскарження, звернувшись із скаргою упродовж 30 днів після отримання повного тексту судового рішення подавши апеляційну скаргу до 30 грудня 2024 року (з врахування вихідних 28-29 грудня).

Утім, правом на оскарження судового рішення, а також правом на поновлення пропущеного строку, скаржник у встановлені цивільним процесуальним законом строку не скористався.

Апеляційна скарга на рішення суду подана лише 11 січня 2025 року, тобто з пропуском строків на апеляційне оскарження та за межами строку упродовж якого, цивільний процесуальний закон гарантує його поновлення, у зв`язку із отриманням рішення не у день його постановлення.

Звертаючись із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, скаржник не наводить причин, які від нього не залежали й не могли бути усунені, та були обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції упродовж 30 днів із дня отримання судового рішення, тобто у строк до 30 грудня 2024 року.

Посилання у клопотанні як поважну причину пропуску строку на оскарження, на розгляд судом першої інстанції заяви про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів відхиляє як безпідставну, адже цивільний процесуальний закон визначає окремі строки для оскарження судового рішення по суті спору та додаткового судового рішення про розподіл судових витрат. Прийняття судом до розгляду заяви про розподіл судових витрат не зупиняє процесуальних строків на оскарження судового рішення, які обчислюються відповідно до ст. ст. 123, 124 ЦПК України.

Посилання представника апелянта на Постанову Верховного Суду від 15 грудня 2021 року у справі № 161/3482/21 не є релевантним, адже стосується лише права оскарження в одній апеляційній скарзі одночасно двох процесуальних документів - рішення суду і додаткового рішення суду, ухвалених судом першої інстанції. Вказана постанова не містить висновків про зупинення перебігу процесуальних строків на апеляційне оскарження й не визначає стадію вирішення заяви про розподіл судових витрат судом першої інстанції, як причину, що перешкоджає чи унеможливлює звернення учасником справи із апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апелянт був обізнаний про наявність рішення від 26 листопада 2024 року та мав можливість подати апеляційну скаргу в строки визначенні процесуальним законодавством. Подання іншим учасником (відповідачем) заяви про ухвалення додаткового рішення не перешкоджало поданню апеляційної скарги на основне рішення позивачем, а отже доводи клопотання про поновлення пропущення процесуального строку на апеляційне оскарження є необґрунтованими.

Підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Григорчук М. В., не встановлено.

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. (п. 27 рішення Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України» (ухвала) від 14 жовтня 2003 року). Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду буде порушувати законні права та інтереси сторін і суперечити принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року, та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України. (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» заява № 32053/13).

Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду буде порушувати законні права та інтереси сторін і суперечити принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року, та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України. (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» заява № 32053/13).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За таких обставин зважаючи на відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданої адвокатом Григорчуком Мирославом Васильовичем, в частинні оскарження рішення Оболонського районного суду міста Києва від 26 листопада 2024року з підстав, передбачених п. 4, ч. 1 ст. 358 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 357, 358 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданої адвокатом Григорчуком Мирославом Васильовичем, в частинні оскарження рішення Оболонського районного суду міста Києва від 26 листопада 2024 року.

Копію ухвали надіслати учасникам справи та скаржнику.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів

Судді Є.П. Євграфова

Є. В. Болотов

Д. Р. Гаращенко