Ухвала

від 17.12.2024 по справі 308/20004/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/20004/24

1-кс/308/7478/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2024 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12024070000000557, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 14.12.2024 року за ч. 3 ст. 332 КК України відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Шаланки, Берегівського району, Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , ніде не працюючого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді із даним клопотанням, яке обґрунтовує тим, що у період дії воєнного стану на території України введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, під час якого чоловікам військовозобов`язаним віком від 18 до 60 років заборонено виїзд за кордон, ОСОБА_4 , в грудні 2024 року точний час досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 13.12.2024 року, запропонував своєму односельцю ОСОБА_8 взяти участь за грошову винагороду в розмірі 2000 гривень в незаконному переправленні групи осіб, яким обмежено виїзд за кордон, через державний кордон України, який в свою чергу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, у невстановленому досудовим розслідуванням місці погодився взяти участь в незаконному переправленні громадян ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , 2000 р.н., ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , через державний кордон України поза межами пунктів пропуску до Угорщини.

На виконання попередньої злочинної домовленості щодо організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, 14.12.2024 року приблизно о 06 год. ОСОБА_4 за допомогою номера мобільного телефону НОМЕР_1 , зателефонував до ОСОБА_8 , за номером мобільного телефону НОМЕР_2 , якому надав вказівку приїхати на мікроавтобусі марки «Мерседес Спрінтер» державний номерний знак НОМЕР_3 до його будинку, який розташований в АДРЕСА_1 , звідки йому потрібно буде забрати вісьмох осіб, яких в подальшому необхідно буде перевезти до зазначеного ним місця біля державного кордону України.

На виконання вказівки ОСОБА_4 , 14.12.2024 року приблизно о 06 год. 20 хв., ОСОБА_8 керуючи належним йому мікроавтобусом марки «Мерседес Спрінтер» державний номерний знак НОМЕР_3 , приїхав до будинку ОСОБА_4 , за адресою АДРЕСА_1 , де вже очікували громадяни ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , яких невстановлені на даний час досудовим розслідуванням особи, доставили до вказаного будинку.

Надалі, за вказівкою ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , вказані вище громадяни, пересіли в спеціально обладнане у мікроавтобусі «Мерседес Спрінтер» державний номерний знак НОМЕР_3 з дерев`яної фанери сховище (подвійна стінка), в подальшому ОСОБА_8 , з метою безперешкодного проїзду прикордонного контрольно-пропускного пункту (КРП ДПСУ), завантажив іншу частину багажного відсіку даного мікроавтобуса овочами, таким чином, щоб унеможливило під час проведення працівниками прикордонної служби поверхневого огляду виявити сховище із вказаними вище 8 особами.

Після цього, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою ОСОБА_4 та іншими невстановленими особами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, сів за кермо мікроавтобуса «Мерседес Спрінтер» державний номерний знак НОМЕР_3 та попрямував в напрямку смт.Вилок Берегівського району, до лінії державного кордону України та Угорщини, для майбутнього незаконного переправлення через державний кордон громадян ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , однак 14.12.2024 о 07 годині 35 хвилин рухаючись в напрямку 103 прикордонного знаку (територія Вилоцької територіальної громади Берегівського району) на відстані близько 300 метрів від лінії державного кордону автомобіль марки «Мерседес Спрінтер» державний номерний знак НОМЕР_3 був зупинений прикордонним нарядом, де в ході поверхневої перевірки транспортного засобу були виявлені вказані вище громадяни.

Надалі, за результатами проведення невідкладних слідчих дій 14.12.2024 о 17 годині 23 хвилин в приміщенні будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_4 відповідно до ст.208 КПК України затримано.

15.12.2024 року, відповідно до ст.278 КПК України ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є - організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, вчинене за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів.

Наявність обґрунтованої підозри, повідомленої стороною обвинувачення ОСОБА_4 , підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування.

Також слідчий у клопотанні стверджує, що під час досудового розслідування встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на інших підозрюваних, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється.

Пункт 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що підозрюваний

ОСОБА_4 , може ухилятися від органу досудового розслідування та суду оскільки злочин який інкримінують йому є тяжким та передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 9-ти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, та будучи обізнаним про покарання, що загрожує йому за інкримінований злочин, для уникнення покарання може вдатися до таких дій та в будь-який момент покинути територію України, у тому числі поза межами пунктів пропуску через державний кордон України, оскільки його злочинна діяльність безпосередньо була пов`язана саме з такою діяльністю.

Ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України полягає у тому, що на даний час у кримінальному провадженні проведений не увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, не встановлені усі співучасники злочинів, місця зберігання речей та документів, що можуть бути використані як речові докази, отримано не всі дані щодо місць проживання невстановлених осіб, причетних до вчинення злочину, що дає обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, буде намагатися знищити, сховати або спотворити вказані речові докази та документи, які мають значення для кримінального провадження.

Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України існує через те, що у разі обрання запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою неможливо буде запобігти контактам ОСОБА_4 , з іншими невстановленими співучасниками вчинення злочину, з якими ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі зможе вільно спілкуватись та координувати їхні дії щодо приховування слідів та засобів вчинення кримінальних правопорушень, вчинення тиску на інших підозрюваних та свідків, з метою схилити їх до відмови від дачі правдивих показань та узгодження їх з метою ухилення від кримінальної відповідальності та введення в оману сторону обвинувачення.

Так, кримінальне правопорушення вчинене підозрюваним здійснювалося з невстановленим на даний час колом осіб, яким підозрюваний може повідомити форми і методи роботи правоохоронних органів України, що стали йому відомі у зв`язку із набуттям статусу підозрюваного. Крім того, з метою ухилення від кримінальної відповідальності він зможе як сам, так і на його вимогу використовуючи інших осіб, шляхом вмовлянь, погроз видати інформацію про інших учасників злочину, чи підкупу впливати, або вимагати впливу на свідків та очевидців вчиненого злочину, відомості про які він може отримати як з копій матеріалів кримінального провадження так із інших джерел.

Ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, за переконанням слідчого, виражається у тому, що на даний час невстановлені усі спільники ОСОБА_4 , у вчиненні даного кримінального правопорушення, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб, а тому ОСОБА_4 , може перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом.

Пункт 5 ч. 1 ст. 177 КПК України проявляється в тому, що ОСОБА_4 , з метою особистого збагачення може вчиняти інші корисливі кримінальні правопорушення (злочини).

До того ж ОСОБА_4 , має злочинні зв`язки та досвід організації незаконного перетину державного кордону України, а тому може і сам залишити територію України, поза пунктами пропуску, у зв`язку з тим, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція за який передбачена у вигляді позбавлення волі на строк на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а тому усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу непов`язаного з триманням під вартою, останній.

У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що

будь-який інший запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 . Застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації, оскільки зважаючи на особу підозрюваного він не може самоорганізуватися для здійснення належного самоконтролю.

Не можливе і застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного саме такого запобіжного заходу.

Застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть із застосуванням електронних засобів контролю та при забороні підозрюваному цілодобово залишати житло не зможе унеможливити вчинення останнім кримінальних правопорушень (злочинів). Викладене вище унеможливлює застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

З урахуванням наведеного слідчий у клопотанні просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_17 клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених у клопотанні. При цьому, зазначив, що ОСОБА_4 органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, а відтак, більш м`який запобіжний захід, як тримання під вартою не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним покладених процесуальних обов`язків.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання слідчого, через його недоведеність та необґрунтованість. Зазначив, що слідчим не доведено, що більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Просив врахувати особу підозрюваного, його характеризуючи дані, зокрема, що підозрюваний є одруженим, на утриманні перебувають двоє малолітніх дітей, одна з яких є інвалідом, має постійне місце проживання, що свідчить про міцні соціальні зв`язки. Також просив врахувати стан здоров`я підозрюваного, про що просив долучити до матеріалів клопотання відповідні медичні документи. З урахуванням цього, просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника, просив у задоволенні клопотання слідчого відмовити.

Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали внесеного клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Як встановлено у судовому засіданні, у провадженні Головного управління Національної поліції в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024070000000557 від 14.12.2024 року, в ході якого досліджуються обставини незаконне переправлення осіб через державний кордон України.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 14.12.2024 року, ОСОБА_4 о 17 год. 23 хв., у порядку ст. 208 КПК України, був затриманий.

15.12.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 194 КПК України.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім наявності ризиків, зазначених у статті 177, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, її вік, стан здоров`я, розмір майнової шкоди, майновий стан, наявність родини та утриманців, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Вивчивши матеріали поданого клопотання, зокрема дослідивши долучені: копії протоколу огляду місця події від 14.12.2024 року, протоколу про адміністративне затримання гр. ОСОБА_8 від 14.12.2024 року, протоколів про адміністративне затримання гр. ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 від 14.12.2024 року, протоколу допиту свідка ОСОБА_18 від 14.12.2024 року, протоколу обшуку від 14.12.2024 року, протоколу допиту свідка ОСОБА_15 від 16.12.2024 року, протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.12.2024 року, протоколу пред`явлення речей для впізнання за фотознімками від 16.12.2024 року, протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 16.12.2024 року, протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 16.12.2024 року, протоколу допиту свідка ОСОБА_14 від 16.12.2024 року, протоколу допиту свідка ОСОБА_19 від 16.12.2024 року, протоколу допиту свідка ОСОБА_16 від 16.12.2024 року, протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 16.12.2024 року, вважаю обґрунтованою пред`явлену ОСОБА_4 підозру, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, та яке у відповідності до положень ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів.

Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Окрім цього, виходячи з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

В свою чергу, всі обставини провадження та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 мають з`ясовуватися судом під час судового розгляду у встановленому законом порядку.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Так, враховуючи, що ОСОБА_4 підозрівається у вчиненні тяжкого злочину може вдатися до переховування від органів досудового розслідування та суду. Поряд з цим, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину пов`язаного із незаконним переправленням осіб через державний кордон України, будучи обізнаним із деталями можливого незаконного перетину державного кордону, може незаконно його перетнути задля уникнення від кримінальної відповідальності. При цьому, тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Також слідчий суддя вважає доведеним ризик можливості незаконного впливу підозрюваного на свідків чи інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, з метою зміни їх показів вигідних для нього.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто, допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4ст. 95 КПК України). За наведених вище обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Слідчий суддя зазначає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Щодо доводів клопотання слідчого про наявність інших ризиків, слідчий суддя вважає такі нічим не доведеними та не обґрунтованими.

Таким чином, стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, що спростовує доводи сторони захисту щодо відсутності ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі, кримінальне правопорушення вчинено умисно з корисливих мотивів, а також бере до уваги дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, раніше не судимий, одружений, на утриманні має двох малолітніх дітей, однак з яких є дитиною інвалідом.

Також у судовому були досліджені медичні документи надані стороною захисту, які свідчать про стан здоров`я ОСОБА_4 .

Слідчий суддя приймає до уваги заперечення сторони захисту та надані докази, проте вважає, що такі не спростовують висновків до яких дійшов слідчий суддя щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та можливої протиправної поведінки підозрюваного.

Положеннями ст.11 Закону України «Про попереднє ув`язнення» передбачено, що медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув`язнення організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров`я. Порядок надання ув`язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув`язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров`я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров`я України від 10.02.2012 року № 239/5/104 затверджений Порядок взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту.

Тобто, особам які утримуються в місцях попереднього ув`язнення забезпечується надання медичної допомоги.

Жодних даних, котрі б свідчили про те, що підозрюваний за станом здоров`я не може утримуватися в закладі тимчасового обмеження волі матеріали клопотання не містять та такі не були надані стороною захисту.

Враховуючи сукупність наведених обставин, особу підозрюваного, вважаю, що стороною обвинувачення доведено, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому приходжу до висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застосовуючи вказаний запобіжний захід, слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Частиною 3 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 статті 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України, слідчий суддя врахував як характер кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так і дані про особу підозрюваного, який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, його майновий стан, має на утриманні двох малолітніх дітей, однак з яких є дитиною інвалідом, при цьому, будь-яких даних щодо розміру його доходів слідчому судді не надано.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов до висновку, що застава в розмірі 50 (п`ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 151400,00 (сто п`ятдесят одна тисяча чотириста) гривень (50х3028), в достатній мірі гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

У разі внесення застави, на ОСОБА_4 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучаться із населеного пункту в якому вона проживає - с. Шаланки, Берегівського району, Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та навчання; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Шаланки, Берегівського району, Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , ніде не працюючого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 обчислювати з моменту фактичного затримання з 17 год. 23 хв. 14 грудня 2024 року.

Встановити строк дії ухвали до 07 лютого 2025 року включно.

На підставі ч. 3 ст. 183, ч. 5 ст. 182 КПК України, визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу, достатню для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у розмірі 50 (п`ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 151400,00 (сто п`ятдесят одна тисяча чотириста) гривень (50х3028).

Роз`яснити, що підозрюваний ОСОБА_4 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави на ОСОБА_4 , у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;

- не відлучаться із населеного пункту в якому вона проживає - с. Шаланки, Берегівського району, Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та навчання;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 07 лютого 2025 року включно.

У разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління ДСА України в Закарпатській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, в якій утримуватиметься підозрюваний.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти, про що повідомити Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, в порядку ч.5 ст.194 КПК України.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання вище перерахованих обов`язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.

Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику та прокурору.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Час та дата складання повного тексту ухвали 20.12.2024 року о 16 год. 15 хв.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1