Ухвала

від 28.01.2025 по справі 308/20004/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/20004/24

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.01.2025 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , захисника-адвоката ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді матеріали судового провадження 11-сс/4806/879/24, за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.12.2024.

Цією ухвалою з урахуванням ухвали про виправлення описки від 20.12.2024, задоволено клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУ НП в Закарпатській області про застосування запобіжного заходу та застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, до 07.02.2025 включно з визначенням застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн, щодо:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Виноградів Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого, несудимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, відомості про яке 14.12.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024070000000557.

Цією ж ухвалою, у разі внесення застави на ОСОБА_7 покладено обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучаться із населеного пункту в якому він проживає - с. Шаланки, Берегівського району Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та навчання; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

З клопотання вбачається, що СУ ГУ НП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені відомості, про яке 14.12.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024070000000557 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до Указу Президента України, який затверджений Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, на території України у зв`язку із військовою агресією РФ проти України, відповідно до п. 20 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05:30 год 24.02.2022, строком на 30 діб, який надалі неодноразово продовжувався та діяв на час вчинення кримінального правопорушення.

-2-

У грудні 2024 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 13.12.2024, ОСОБА_8 на пропозицію ОСОБА_9 взяти участь за грошову винагороду в розмірі 2000 грн у незаконному переправленні групи осіб, яким обмежено виїзд за кордон, через державний кордон України, всупереч обмеженням, встановленим Законом України «Про правовий режим воєнного стану», тобто діючи за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, погодився взяти участь в незаконному переправленні громадян ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , через державний кордон України поза межами пунктів пропуску до Угорщини.

На виконання попередньої злочинної домовленості щодо організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, 14.12.2024 близько о 06 год ОСОБА_9 за допомогою номера мобільного телефону НОМЕР_1 , зателефонував до ОСОБА_7 за номером мобільного телефону НОМЕР_2 , якому надав вказівку приїхати на мікроавтобусі марки «Мерседес Спрінтер», державний номерний знак НОМЕР_3 , до його будинку, який розташований в АДРЕСА_2 , звідки йому потрібно буде забрати вісім осіб, яких в подальшому необхідно буде перевезти до зазначеного ним місця біля державного кордону України.

На виконання вказівки ОСОБА_9 , 14.12.2024 близько о 06 год 20 хв, ОСОБА_7 керуючи належним йому мікроавтобусом марки «Мерседес Спрінтер», державний номерний знак НОМЕР_3 , приїхав до будинку ОСОБА_9 , що за адресою АДРЕСА_2 , де на нього вже очікували громадяни ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , яких невстановлені на даний час досудовим розслідуванням особи, доставили до вказаного будинку.

Надалі, за вказівкою ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , вказані вище громадяни пересіли в спеціально обладнане у мікроавтобусі «Мерседес Спрінтер», державний номерний знак НОМЕР_3 , з дерев`яної фанери сховище (подвійна стінка), у подальшому ОСОБА_7 , з метою безперешкодного проїзду прикордонного контрольно-пропускного пункту (КРП ДПСУ), завантажив іншу частину багажного відсіку даного мікроавтобуса овочами, таким чином, щоб унеможливило під час проведення працівниками прикордонної служби поверхневого огляду, виявити сховище із вказаними вище особами.

Після чого ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 та іншими невстановленими особами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, сів за кермо мікроавтобуса «Мерседес Спрінтер», державний номерний знак НОМЕР_3 та попрямував у напрямку смт Вилок Берегівського району, до лінії державного кордону України та Угорщини, для майбутнього незаконного переправлення через державний кордон громадян ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , однак 14.12.2024 о 07 год 35 хв, рухаючись у напрямку 103 прикордонного знаку (територія Вилоцької територіальної громади Берегівського району), на відстані близько 300 метрів від лінії державного кордону автомобіль марки «Мерседес Спрінтер», державний номерний знак НОМЕР_3 був зупинений прикордонним нарядом, де в ході поверхневої перевірки транспортного засобу були виявлені вказані вище громадяни.

-3-

14.12.2024 ОСОБА_7 був затриманий на підставі ст. 208 КПК України та 15.12.2024 повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 07 до 09 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 03 років із конфіскацією майна, у зв`язку з чим наявні ризики, передбачені п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. З урахуванням наведеного слідчий вважав, що більш м`які запобіжні заходи будуть недостатніми для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а тому просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, на строк 60 днів.

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя ухвалу мотивувала тим, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яке відноситься до категорії тяжких, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років із конфіскацією майна та існуванням ризиків, передбачених п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, визначила ОСОБА_7 заставу, достатню для забезпечення виконання покладених на нього обов`язків.

В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді від 16.12.2024 скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрати йому запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, а у разі неможливості визначити заставу у меншому розмірі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник вказує на відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки наявність таких не доведена. Крім того, слідчим суддею не враховано того, що ОСОБА_7 є пенсіонером, має міцні соціальні зв`язки, проживає з дружиною, яка також є особою пенсійного віку і застава у визначеному судом розмірі є непомірною для нього.

Судове провадження розглядається за відсутності прокурора й підозрюваного, неявка яких з урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому враховується, що вказані учасники процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, а також те, що від них не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і

-4-

вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За приписами ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно положень ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

-5-

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя повною мірою дотрималася вказаних вимог закону при розгляді клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Розглядаючи дане клопотання, слідчий суддя належно дослідила та перевірила наведені у ньому доводи щодо обґрунтованості підозри та наявності ризиків які, власне, викликали необхідність вжити заходи для забезпечення кримінального провадження шляхом застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що СУ ГУ НП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені відомості, про яке 14.12.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024070000000557 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

14.12.2024 ОСОБА_7 був затриманий на підставі ст. 208 КПК України та 15.12.2024 повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 16.12.2024 за клопотанням старшого слідчого відділу СУ ГУ НП в Закарпатській області підозрюваному ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб з визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено доведеністьслідчим обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав уважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Висновок слідчого судді про необхідність обрання запобіжного заходу тримання під вартою щодо ОСОБА_7 відповідає фактичним обставинам кримінального провадження і такий висновок підтверджується перевіреними слідчим суддею доказами, яким дана належна оцінка.

Відповідно до положень ст. 177, 183 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання переховування від органів досудового розслідування чи вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, знищити, сховати документи, речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити вище вказані дії.

Відповідно до положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

-6-

Згідно до вимог ст. 177 КПК України правовою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину, а також наявність зазначених в законі ризиків.

Як встановила слідчий суддя, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яке відноситься до категорії тяжких та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років, а тому з огляду на тяжкість та характер кримінального правопорушення, це свідчить про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вагомість наявних доказів на підтвердження обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, доведена органами досудового розслідування та сумнівів у колегії суддів щодо їх повноти та достатності не викликає.

Наявні докази, які містяться в матеріалах судового провадження дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, на цій стадії досудового розслідування, є підтвердженою.

Разом з тим, перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, колегія суддів виходить з того, що сукупність матеріалів кримінального провадження на даній стадії розслідування, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Така позиція суду випливає й із практики Європейського Суду з прав людини про те, що «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.

Органом досудового розслідування надано докази, які на даній стадії є достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_7 . Зокрема, обґрунтованість підозри підтверджується: протоколом огляду місця події від 14.12.2024, протоколом про адміністративне затримання ОСОБА_7 від 14.12.2024, протоколами про адміністративне затримання ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 від 14.12.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 14.12.2024, протоколу огляду місця події від 14.12.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 16.12.2024, протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.12.2024, протоколом пред`явлення речей для впізнання за фотознімками від 16.12.2024, протоколами допитів свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 , ОСОБА_17 , ОСОБА_13 від 16.12.2024 та іншими матеріалами.

Однак, дослідження доказів з метою визнання їх такими, що можуть бути покладені в основу винуватості особи у вчиненні того чи іншого злочину відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування, про що обґрунтовано зазначено в ухвалі слідчого судді.

Апеляційний суд зауважує, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї запобіжного заходу

-7-

Перевіряючи доводи апеляційної скарги захисника на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, апеляційний суд вважає, що з огляду на характер та конкретні обставини кримінального провадження такі існують та доводяться відповідними доказами.

Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , слідчий суддя дослідила обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання вказаного запобіжного заходу, врахувала наявність обґрунтованої підозри та доказів, які підтверджують причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі, дані про особу підозрюваного і обґрунтовано прийшла до висновку про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та належним чином мотивувала свої висновки про відсутність обставин до обрання менш суворого запобіжного заходу.

Застосований ОСОБА_7 вид запобіжного заходу є співмірним з існуючими ризиками, відповідає даним про його особу та тяжкості пред`явленої йому підозри, зможе у повній мірі забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків та унеможливить настання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ухвала слідчого судді не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Разом з тим, апеляційний суд враховує і те, що ОСОБА_7 з метою вчинення кримінального правопорушення використав наи?більш несприятливии? для суспільства час, тяжкі обставини та умови, в яких опинилося суспільство, що свідчить про підвищении? ступінь суспільноі? небезпеки кримінального правопорушення, у якому підозрюється та характеризує його, як особу схильну до антисоціальної поведінки.

Всупереч доводів апеляційної скарги, обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегією суддів під час апеляційного розгляду не встановлено.

Наведені в апеляційній скарзі захисника доводи на захист ОСОБА_7 , в тому числі наявність постійного місця проживання, міцних соціальних зв`язків, віку підозрюваного та його дружини, відсутність судимості, були предметом перевірки та розгляду слідчим суддею і підстав для їх задоволення не встановлено. Зазначені мотиви не дають підстав для зміни чи скасування ухвали слідчого судді і застосування щодо ОСОБА_7 більш м`яких запобіжних заходів. Не вказала сторона захисту і на обставини, які б перешкоджали чи унеможливлювали подальше тримання ОСОБА_7 під вартою.

Крім того, жодних даних, котрі б свідчили про те, що підозрюваний за станом здоров`я не може утримуватися в закладі тимчасового обмеження волі матеріали клопотання не містять та такі не були надані стороною захисту.

З огляду на викладене доводи апеляційної скарги захисника-адвоката ОСОБА_5 про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, задоволенню не підлягають і такі відхиляються.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає рішення слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги захисника у цій частині є безпідставними.

Крім того, всупереч доводів апеляційної скарги, визначений слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_7 розмір застави є таким, що співвідноситься з даними про особу підозрюваного ОСОБА_7 та характером і обставинами кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, а тому відповідає вимогам кримінального процесуального закону, зазначеним у ст. 182 КПК України.

-8-

Підстав вважати вказаний розмір застави непомірним для підозрюваного ОСОБА_7 колегія суддів не вбачає, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим степенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів бере до уваги і те, що навіть якщо підозрюваний ОСОБА_7 і не має на меті ухилятися від слідства та суду, впливати на свідків чи інших учасників кримінального правопорушення, вчиняти інші кримінальні правопорушення, або порушувати процесуальні обов`язки, однак, обставини, за яких вчинено кримінальне правопорушення, його тяжкість та інші наведені вище обставини, у тому числі й дані про особу підозрюваного, дають обґрунтовані підстави вважати, що такі ризики мають місце, і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначений судом першої інстанції розмір застави.

При цьому, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не впливають та не спростовують наявність ризиків, описаних в оскаржуваній ухвалі, що в свою чергу унеможливлює зміну підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід.

Слідчий суддя обґрунтовано дійшла до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого.

Порушень норм кримінального процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційний суд не вбачає.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, вирішено з дотриманням вимог статей 177, 178, 182, 183 КПК України, ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, а тому апеляційна скарга захисника-адвоката ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.

При прийнятті рішення колегія суддів також, враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною захисту не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки суду; а також положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.12.2024 щодо ОСОБА_6 , - без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді