Ухвала

від 03.02.2025 по справі 2-470/11

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-470/11

Провадження № 2-др/206/2/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2025 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Малихіної В.В.,

при секретареві Тимченко Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро питання про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовної заяви Акціонерного товариства «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» в особі філії Дніпропетровське обласне управління Акціонерного товариства «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Самарського районного суду м. Дніпропетровська перебувала на розгляді вищезазначена цивільна справа.

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 01.02.2011 року задоволено позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», чим стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором.

Представник позивача Трофімов С.Ю. звернувся до суду із заявою, в якій просить винести додаткове рішення по справі №2-470/11, яким визначити точну грошову суму, присуджену до стягнення згідно позовних вимог АТ «Ощадбанк» виклавши абзац 2 в наступній редакції : «Стягнути солідарно із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» в особі ФІЛІЇ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО ОБЛАСНОГО УПРАВЛІННЯ АТ «ОЩАДБАНК» (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 09305480, КОД банку 305482, рахунок НОМЕР_3 ; місцезнаходження відокремленого підрозділу юридичної особи та адреса для листування: проспект Науки (Гагаріна), 115, м. Дніпро, 49107) заборгованість за кредитним договором 56/3 від 11 грудня 2006 року яка складається з борг по кредитних коштах - 5 290, 67 доларів США або 41 848,67 грн., кредит, що підлягає достроковому поверненню - 2 622,95 доларів США або 20 747,28 грн., відсотки - 189,66 доларів США або 1500,20 грн, пеня 1 112,67 доларів США або 8 801,11 грн., неустойка за кредитним договором - 239,80 доларів США або 1 896,80 грн., 3% річних - 305,10 доларів США або 2 413,31 грн, неустойка за договором застави - 9 084,00 грн, а всього 9760 (дев?ять тисяч сімсот шістдесят) доларів США 85 центів, що в гривневому еквіваленті, визначеному за офіційним курсом долара США Національним Банком України на 14.10.2010 року складає 86 291 (вісімдесят шість тисяч двісті дев?яносто одна) гривня 37 копійок, повернення судового збору і витрат на ІТ3 - 982 грн. 91 коп.».

До заяви надав копію позовної заяви АТ «Ощадбанк» від 28.10.2010 року; копію рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 01.02.2011 року по справі №2-470/11; копію виконавчого листа виданого на виконання рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 01.02.2011 року по справі № 2-470/11 (з відмітками державного виконавця про виконання рішення (вироку) або про повернення виконавчого листа стягувачу із зазначенням причин повернення); копію кредитної заявки; належним чином завірену копію паспорту ОСОБА_1 ; копію ідентифікаційного коду ОСОБА_1 ; належним чином завірену копію паспорту ОСОБА_3 ; копію ідентифікаційного коду ОСОБА_3 ; копію повідомлення про кредитування від 07 грудня 2006 року; копію кредитного договору № 56/3 від 11 грудня 2006 року; копію договору застави майна № 56/3 - 3 від 11 грудня 2006 року; копію договору поруки № 56/3 - П від 11 грудня 2006 року; копію розпорядження від 11 грудня 2006 року; належним чином завірену копію видаткового касового ордеру від 11 грудня 2006 року; належним чином завірену копію квитанції № 1 від 11 грудня 2006 року; належним чином завірену копію платіжного доручення позичальника від 11 грудня 2006 року; належним чином завірену копію акту прийому - передачі автомобіля від 12 грудня 2006 року; належним чином завірену копію «Положення про філію-Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк»; копію наказу від 03 квітня 2012 р. № 215; копію Статуту АТ «Ощадбанк»; копію довіреності на представника АТ «Ощадбанк»; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ДІ №3681 від 02.04.2018; копію заяви та документів, що додаються до неї для суду та учасників справи.

Дослідивши матеріали зазначеної цивільної справи та заяви про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ст. 270 ЦПК України - суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 р. «Про судове рішення у цивільній справі» - додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ст. 220 ЦПК (1618-15); воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Додаткове рішення може ухвалити лише той склад суду, що ухвалив рішення в даній справі. В іншому разі особа має право звернутися до суду з тими ж вимогами на загальних підставах.

При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав - суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.

Суд наголошує, що рішення суду, як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного основним Законом України принципу верховенства права. У зв`язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі (стаття 263 ЦПК України). Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК України, а також правильно витлумачив ці норми.

Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Рішення суду повинно бути повним, тобто повинно вирішувати усі позовні вимоги та усі питання, пов`язані із розглядом спору. Способом усунення неповноти рішення суду є ухвалення додаткового рішення.

Згідно з уже розробленими теоретичними підходами, зробленими на основі аналізу прецедентної практики ЄСПЛ, існують такі критерії мотивованості судового рішення: 1) у рішенні вмотивовано питання факту та права, проте обсяг умотивування може відрізнятися залежно від характеру рішення та обставин справи; 2) у рішенні містяться відповіді на головні аргументи сторін; 3) у рішенні чітко та доступно зазначені доводи і мотиви, на підставі яких обґрунтовано позицію суду, що дає змогу стороні правильно аргументувати апеляційну або касаційну скаргу; 4) рішення є підтвердженням того, що сторони були почуті судом; 5) рішення є результатом неупередженого вивчення судом зауважень, доводів та доказів, що представлені сторонами; 6) у рішенні обґрунтовано дії суду щодо вибору аргументів та прийняття доказів сторін.

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також звертає увагу на те, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Низка рішень ЄСПЛ містить та розвиває такий підхід до обґрунтованості судових рішень, зокрема, у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року). На важливість дотримання судами вимоги щодо мотивованості (обґрунтованості) рішень йдеться також у ряді інших рішень ЄСПЛ (наприклад, «Богатова проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України» та ін.).

Як вбачається з довідки старшого судового розпорядника, матеріали цивільної справи «2-470/2011 за позовом ВАТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» в особі філії Лівобережне відділення №8420 ВАТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості, були вилучені для знищення як такі, що не мають науково-історичної цінності та втратили практичне значення згідно акту №81 від 31.07.2020 та відповідно протоколу ЕК суду від 10.11.2020 знищені, а оригінал рішення по справі №2-470/2011 зберігається в томі №18 «Оригінал рішення, ухвал, постанов у цивільних справах розглянутих в 2011 році» в архіві суду.

Відповідно рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 01.02.2011 року задоволено позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», чим стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором задоволено та стягнуто солідарно з відповідачів заборгованість в сумі 86292,37 грн. та судовий збір і витрати на ІТЗ у сумі 982,91 грн., всього 87274,28 грн.

Також, суд звертає увагу, що додаткове судове рішення виступає як засіб усунення неповноти судовогорішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання які передбачені ст. 270 ЦПК України.

Отже, суд, приходить до висновку що рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 01.02.2011 року, суд, зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, а тому враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст. 270 ЦПК України, Постановою Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 р. «Про судове рішення у цивільній справі», ЄКПЛ, практикою ЄСПЛ, суд, -

УХВАЛИВ :

В задоволенні заяви представника позивача Акціонерного товариства «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» в особі філії Дніпропетровське обласне управління Акціонерного товариства «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» адвоката Трофімова С.Ю. про ухвалення додаткового рішення - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі в 15-денний строк апеляційної скарги з дня її проголошення, а у разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.

Головуючий суддя В.В. Малихіна