Ухвала

від 31.01.2025 по справі 908/3492/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 908/3492/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р. Кролевець О.А.,

розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Український графіт"

про відвід судді Кібенко О.Р.

у справі №908/3492/19

за позовом Приватного акціонерного товариства "Кінто"

до 1. Приватного акціонерного товариства "Український графіт",

2. ОСОБА_1

про визнання недійсним рішення Наглядової Ради, оформленого протоколом засідання Наглядової ради №4(о) від 11.02.2019 та визнання права на отримання компенсації за акції,

ВСТАНОВИВ:

1. У грудні 2018 року Приватне акціонерне товариство "Кінто" (далі також - ПрАТ "Кінто") звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Український графіт" (далі також - ПрАТ "Український графіт") та ОСОБА_1 (далі - також - ОСОБА_1 ) про визнання недійсним рішення Наглядової Ради ПрАТ "Укрграфіт", оформленого протоколом засідання Наглядової Ради від 11.02.2019 №4(о), та визнання права ПрАТ "Кінто" на отримання компенсації за акції ПрАТ "Український Графіт", викуплені на підставі публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій у всіх власників акцій ПрАТ "Українській Графіт" від 12.02.2019, із розрахунку 176,78 грн за одну просту іменну акцію ПрАТ "Український графіт".

2. Справа розглядалася судами неодноразово.

3. За результатом нового розгляду Господарський суд Запорізької області рішенням від 04.03.2024 у справі №908/3492/19 у задоволенні позову відмовив; стягнув з ПрАТ "Український Графіт" на користь ПрАТ "Кінто" 3 842 грн судового збору за подання касаційної скарги на рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі №908/3492/19; стягнув з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "Кінто" 3 842 грн судового збору за подання касаційної скарги на рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі №908/3492/19.

4. Господарський суд Запорізької області додатковим рішенням від 18.03.2024 у справі №908/3492/19 заяву представника ПрАТ "Український графіт" та ОСОБА_1 - Задорожного О.В. про ухвалення додаткового рішення суду у справі №908/3492/19 задовольнив частково; стягнув з ПрАТ "Кінто" на користь ПрАТ "Український графіт" 59 000 грн витрат на професійну правничу допомогу; стягнув з ПрАТ "Кінто" на користь ОСОБА_1 55 000 грн витрат на професійну правничу допомогу; в іншій частині заяви відмовлено.

5. Центральний апеляційний господарський суд постановою від 28.11.2024 рішення від 04.03.2024 та додаткове рішення від 18.03.2024 Господарського суду Запорізької області у справі №908/3492/19 скасував; ухвалив нове рішення; позовні вимоги ПрАТ "Кінто" задовольнив частково; визнав право ПрАТ "Кінто" на отримання компенсації за акції ПрАТ "Український графіт", викуплені на підставі Публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій ПрАТ "Український графіт" б/н від 12.02.2019, з розрахунку 105,54 грн за одну просту іменну акцію; в решті позовних вимог відмовив; стягнув з ПрАТ "Український графіт" на користь ПрАТ "Кінто" судові витрати по сплаті: судового збору за подання позову, апеляційної та касаційної скарги у сумі 8 644,50 грн, вартості проведеної судової економічної експертизи у сумі 10 500 грн, вартості професійної правничої допомоги адвоката у сумі 51 400 грн; стягнув з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "Кінто" судові витрати по сплаті: судового збору за подання позову, апеляційної та касаційної скарги у сумі 8 644,50 грн, вартості проведеної судової економічної експертизи у сумі 10 500 грн, вартості професійної правничої допомоги адвоката у сумі 51 400 грн; стягнув з ПрАТ "Український графіт" на користь ПрАТ "Кінто" судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2 305,20 грн; стягнув з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "Кінто" судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2 305,20 грн.

6. ОСОБА_1 та ПрАТ "Український графіт" звернулися до Верховного Суд з касаційною скаргою, в якій просять: (1) передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду; (2) постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2024 в частині задоволення позовних вимог та розподілу судових витрат скасувати, а рішення від 04.03.2024 та додаткове рішення від 18.03.2024 Господарського суду Запорізької області у справі №908/3492/19 залишити в силі.

7. Крім цього ОСОБА_1 та ПрАТ "Український графіт" подали доповнення до касаційної скарги з доказами їх надіслання іншим учасникам справи.

8. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 07.01.2025 для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Кролевець О.А.

9. Верховний Суд у складі колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Кролевець О.А. ухвалою від 27.01.2025 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ПрАТ "Український графіт" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2024 в частині задоволення позовних вимог та розподілу судових витрат у справі №908/3492/19. Призначив касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 05.03.2025 об 11:30 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань №209.

10. 31.01.2025 до Верховного Суду надійшла заява ПрАТ "Український графіт" за підписом головного виконавчого директора ОСОБА_2 про відвід судді Кібенко О.Р.

11. Вказана заява обґрунтована тим, що:

(1) суддя Кібенко О.Р. перебуває у давніх дружніх стосунках з представницею позивача Кологойдою О.В., яка є професоркою кафедри економічного права та економічного судочинства Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, сферою наукової діяльності якої визначені корпоративне право, фондове право, право компаній та капіталу;

(2) сфери наукової та професійної діяльності, а саме корпоративні правовідносини, адвокатки Кологойди О.В. та судді Кібенко О.Р., збігаються, що підтверджується їх співавторством монографії "Корпоративне право крізь призму судової практики". Крім цього, адвокатка Кологойда О.В. та суддя Кібенко О.Р. виступають на спільних заходах та активно обмінюються дописами і коментарями в соцмережі Facebook;

(3) спільна участь судді та адвокатки в професійних заходах у 2020-2024 роках свідчать про те, що дружні стосунки тривають та не припинені. Такі стосунки, а також спільна професійна діяльність, напряму впливають на можливість об`єктивного та безстороннього розгляду справи суддею Кібенко О.Р.;

(4) у своїй дисертації від 2006 року "Сучасний стан та перспективи правового регулювання корпоративних відносин: порівняльно-правовий аналіз права ЄС, Великобританії та України" суддя Кібенко О. Р. надала оцінку процедурі обов`язкового продажу акцій та причинам запровадження інституту обов`язкового продажу акцій (витиснення міноритарних акціонерів), що свідчить про сформовану думку судді Кібенко О.Р. щодо процедури обов`язкового продажу акцій та прихильність до певної категорії учасників процедури, що викликає сумніви щодо об`єктивності розгляду цієї справи вказаною суддею;

(5) при розгляді Великою Палатою Верховного Суду справи №908/137/18, в якій представницею позивачів виступала адвокатка Кологойда О.В., ухвалою від 04.02.2020 суддю Кібенко О.Р. відведено від розгляду вказаної справи, оскільки адвокатка Кологойда О.В. підтвердила наявність дружніх стосунків із суддею Кібенко О.Р. Протилежна позиція суперечитиме висновкам Великої Палати Верховного Суду в ухвалі від 04.02.2020 у справі №908/137/18, порушуватиме принцип res judicata та процесуального естоппелю (те, що було встановлено в процесуальному рішенні, повторно не досліджується).

12. Розглянувши заяву про відвід судді Кібенко О.Р., Верховний Суд у складі колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, судді Кібенко О.Р., Кролевець О.А., який в силу норм статті 39 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК) є судом (складом суду), що розглядає справу, дійшов висновку, що вказана заява є необґрунтованою з огляду на таке.

13. Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 ГПК.

14. В силу положень частин 2 та 3 статті 38 ГПК з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

15. Відповідно до норми пункту 5 частин першої статті 35 ГПК, на підставі якої заявлено відвід у цій справі (хоча заявник за текстом вказує і пункт 4, проте не наводить жодного обґрунтування у контексті цієї норми), суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

16. Наведеними нормами передбачено обов`язкові підстави для відводу (самовідводу) судді. Втім, посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, колегії суддів.

17. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

18. Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

19. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:

- "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

- "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність; особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

20. При цьому особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

21. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів:

- чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див. пункти 27, 28, З0 рішення у справі "Fey v. Austria" від 24.02.1993; пункт 42 рішення у справі "Wettstein v. Switzerland", №33958/96, ЄСПЛ 2000-ХІІ;

- чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (пункт 64 рішення у справі "Бочан проти України", від 03.05.2007 №7577/02);

- окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення ЄСПЛ від 15.07.2010 у справі "Газета "Україна-центр» проти України");

- чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (пункт 38 рішення у справі "Pullarv. United Kingdom" від 10.06.1996).

22. З аналізу підпункту 5 частини першої статті 35 ГПК та статті 6 Конвенції Суд висновує, що особиста неупередженість судді є презумпцією, законодавством не встановлюється вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність та упередженість судді, однак зазначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді за підпунктом 5 частини першої статті 35 ГПК, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об`єктивності судді/ колегії суддів.

23. Суд наголошує, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини четвертої статті 38 ГПК, адже об`єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

24. Щодо доводів заявника про дружні відносини судді Кібенко О.Р. з представницею позивача Кологойдою О.В. Суд зазначає, що суддя Кібенко О.Р. є доктором юридичних наук та працює у галузі права понад 30 років, чим зумовлено те, що суддя Кібенко О.Р. особисто знайома та підтримує професійні контакти із значною кількістю науковців та фахівців цієї галузі.

25. Отже, за правовою суттю твердження про схилність до сторони чи наявність підстав для впливу представника на суддю є припущеннями, на підтвердження яких не надано жодних доказів.

26. Той факт, що суддя Кібенко О.Р. проводила наукові дослідження, які у певній частині стосувалися процедури примусового викупу акцій міноритарних акціонерів, або публічно висловлювалася з питань, які дотичні до означеної проблематики, але не конкретно у справі №910/3492/19, також не може бути підставою для обґрунтованих об`єктивних сумнівів у небезсторонності чи неупередженості судді, так як норми частини четвертої статті 35 ГПК імперативно визначають, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

27. Процесуальні рішення судді, рішення в іншій справі, висловлена публічно думка щодо юридичного питання (правова оцінка), висловлена, зокрема, і у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

28. Щодо посилання заявника на ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №908/137/18, якою суддю Кібенко О.Р. відведено від розгляду вказаної справи, Суд зазначає таке.

29. Так, в ухвалі від 04.02.2020 у справі №908/137/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила:

"Отже, для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що поведінка судді-доповідача не дає жодних об`єктивних підстав вважати, що вона не є безсторонньою або що їй бракує неупередженості під час розгляду справи №908/137/18. Взагалі не може бути підставою для відводу та будь-яких сумнівів у неупередженості судді те, які питання він задав під час судового засідання, а також те, чи використав як доповідач або не використав право на звернення до членів Науково-консультативної ради при Верховному Суді стосовно підготовки наукового висновку у зазначеній справі. Крім того, немає жодної з визначених у пунктах 1-4 частини першої статті 35 ГПК України підстав для відводу судді-доповідача.

Той факт, що Кібенко О.Р. проводила наукові дослідження, які у певній частині стосувалися процедури примусового викупу акцій міноритарних акціонерів, або публічно висловлювалася з питань, які дотичні до означеної проблематики, а не до справи №908/137/18, не можуть бути підставами для обґрунтованих об`єктивних сумнівів у небезсторонності чи браку неупередженості у судді. Зрештою, очевидно, що думка судді-доповідача не є визначальною для формування позиції Великої Палати Верховного Суду у будь-якій справі (прим. аналогічно й для формування позиції Корпоративної палати у цьому випадку). А з науковими працями як судді-доповідача у справі №908/137/18, так і інших вчених з питань, які дотичні до предмету цієї справи, судді Великої Палати Верховного Суду могли ознайомитися у різні роки, зокрема задовго до початку розгляду справи №908/137/18.

Однак, враховуючи значення, яке має вирішення справи №908/137/18 для правової системи України, а також для того, щоби за суб`єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви у неупередженості судді-доповідача під час вирішення справи №908/137/18, Велика Палата Верховного Суду задовольняє клопотання про відвід судді-доповідача".

30. Із вказаного вбачається, що у справі №908/137/18 відвід було задоволено виключно з тією метою, щоб у стороннього спостерігача не виникали сумніви у неупередженості судді-доповідача за суб`єктивним критерієм.

31. Водночас та обставина, що заяву про відвід судді з мотивів наявності певної обставини, яка викликала сумніви у її неупередженості або об`єктивності було задоволено у іншій справі не означає, що така ж обставина існує у цій справі та автоматично є підставою для відводу такого судді, зокрема з огляду на те, що у справі №908/137/18 відвід судді Кібенко О.Р. було заявлено міноритарним акціонером, а не акціонерним товариством, як у цій справі.

32. Отже, задоволення відводу у справі №908/137/18 задля уникнення сумнівів у сторін чи стороннього спостерігача в неупередженості судді, не є автоматичною підставою для задоволення відводу в іншій справі. З огляду на це, а також на неподібність фактичних обставин (мотивів відводу в частині особистих відносин з представником) у справі №908/137/18 та цій справі №910/3492/19, ухваленням різних рішень за результатами розгляду відводу принцип правової визначеності порушено не буде.

33. Інші аргументи заявника не містять обґрунтованих доводів та обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Кібенко О. Р.

34. З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що заява ПрАТ "Український графіт" про відвід судді Кібенко О.Р. від розгляду цієї справи №908/3492/19 є необґрунтованою.

35. Відповідно абзацу першого частини третьої статті 39 ГПК якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства "Український графіт" про відвід судді Кібенко О.Р. від розгляду цієї справи №908/3492/19 визнати необґрунтованою.

2. Матеріали касаційної скарги у справі №908/3492/19 передати на авторозподіл з метою визначення судді для розгляду заяви Приватного акціонерного товариства "Український графіт" про відвід судді Кібенко О.Р. від розгляду цієї справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.Р. Кібенко

О.А. Кролевець