Ухвала
від 04.02.2025 по справі 908/3492/19
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 908/3492/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Студенця В.І.,

розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Український графіт"

про відвід судді Кібенко О.Р.

від розгляду справи № 908/3492/19

за касаційною скаргою ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства "Український графіт"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2024

за позовом Приватного акціонерного товариства "Кінто"

до Приватного акціонерного товариства "Український графіт", ОСОБА_1

про визнання недійсним рішення Наглядової Ради , оформленого протоколом засідання Наглядової ради № 4(о) від 11.02.2019 та визнання права на отримання компенсації за акції,

ВСТАНОВИВ:

Верховний Суд у складі колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Кролевець О.А. ухвалами від 27.01.2025 відкрив касаційне провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства "Український графіт", Приватного акціонерного товариства "Кінто" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2024 у справі №908/3492/19. Призначив касаційні скарги до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Приватним акціонерним товариством "Український графіт" подано заяву про відвід судді Кібенко О.Р. від розгляду справи №908/3492/19.

Заяву про відвід мотивовано наступним:

- суддя Кібенко О.Р. перебуває у давніх дружніх стосунках з представницею позивача ОСОБА_3 , яка є професоркою кафедри економічного права та економічного судочинства Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, сферою наукової діяльності якої визначені корпоративне право, фондове право, право компаній та капіталу;

- сфери наукової та професійної діяльності, а саме корпоративні правовідносини, адвокатки Кологойди О.В. та судді Кібенко О.Р., збігаються, що підтверджується їх співавторством монографії "Корпоративне право крізь призму судової практики". Крім цього, адвокатка Кологойда О.В. та суддя Кібенко О.Р. виступають на спільних заходах та активно обмінюються дописами і коментарями в соцмережі Facebook;

- спільна участь судді та адвокатки в професійних заходах у 2020-2024 роках свідчать про те, що дружні стосунки тривають та не припинені. Такі стосунки, а також спільна професійна діяльність, напряму впливають на можливість об`єктивного та безстороннього розгляду справи суддею Кібенко О.Р.;

- у своїй дисертації від 2006 року "Сучасний стан та перспективи правового регулювання корпоративних відносин: порівняльно-правовий аналіз права ЄС, Великобританії та України" суддя Кібенко О. Р. надала оцінку процедурі обов`язкового продажу акцій та причинам запровадження інституту обов`язкового продажу акцій (витиснення міноритарних акціонерів), що свідчить про сформовану думку судді Кібенко О.Р. щодо процедури обов`язкового продажу акцій та прихильність до певної категорії учасників процедури, що викликає сумніви щодо об`єктивності розгляду цієї справи вказаною суддею;

- при розгляді Великою Палатою Верховного Суду справи №908/137/18, в якій представницею позивачів виступала адвокатка Кологойда О.В., ухвалою від 04.02.2020 суддю Кібенко О.Р. відведено від розгляду вказаної справи, оскільки адвокатка Кологойда О.В. підтвердила наявність дружніх стосунків із суддею Кібенко О.Р. Протилежна позиція суперечитиме висновкам Великої Палати Верховного Суду в ухвалі від 04.02.2020 у справі №908/137/18, порушуватиме принцип res judicata та процесуального естоппелю (те, що було встановлено в процесуальному рішенні, повторно не досліджується).

Відповідно до частин першої-третьої статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.

Ухвалою Верховного Суду від 31.01.2024 заяву Приватного акціонерного товариства "Український графіт" про відвід судді Кібенко О.Р. від розгляду справи №908/3492/19 визнано необґрунтованою. Передано матеріали касаційної скарги у справі №908/3492/19 на автоматизований розподіл для визначення судді з розгляду заяви Приватного акціонерного товариства "Український графіт" про відвід судді Кібенко О.Р. від розгляду зазначеної справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2025 заяву про відвід судді Кібенко О.Р. від розгляду справи №908/3492/19 передано на розгляд Верховного Суду у складі судді Касаційного господарського суду - Студенця В.І.

Розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Український графіт" про відвід судді Кібенко О.Р. від розгляду справи №908/3492/19, суд не знаходить підстав для її задоволення з огляду на таке.

Статтями 35, 36 ГПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною 4 ст. 35 ГПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

В силу положень частин 2 та 3 статті 38 ГПК з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Отже, стаття 6 Конвенція вимагає, аби кожен суд, до якого вона застосовується, був "безстороннім".

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності.

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна встановлюватися згідно з:

(І) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та

(ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключи ти будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (пункти 28, З0 рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993 та "Веттштайн проти Швейцарії", заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів:

- чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див. пункти 27, 28, З0 рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993; пункт 42 рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, N 33958/96, ЄСПЛ 2000-ХІІ);

- чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (пункт 64 рішення у справі "Бочан проти України", №7577/02 від 03.05.2007);

- окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення ЄСПЛ від 15.07.2010 у справі "Газета "Україна-центр» проти України");

- чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (пункт 38 рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullarv. United Kingdom) від 10.06.1996).

Суд також виходить із того, що між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. пункт 119 рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру" [ВП], заява N 73797/01, ECHR 2005-ХІІІ). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (див. пункт 32 рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullarv. United Kingdom) від 10.06.1996).

Суд ураховує, що у цьому аспекті навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії", від 26.10.1984, Series А, № 86).

Господарський процесуальний кодексу України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

З аналізу підпункту 5 частини першої статті 35 ГПК України та статті 6 Конвенції Суд висновує, що особиста неупередженість судді є презумпцією, законодавством не встановлюється вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність та упередженість судді, однак зазначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді за підпунктом 5 частини першої статті 35 ГПК України, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об`єктивності судді/ колегії суддів.

Суд наголошує, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини четвертої статті 38 ГПК України, адже об`єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Наявність у Приватного акціонерного товариства "Український графіт" сумнівів щодо неупередженості судді Кібенко О.Р., у зв`язку з її науковими дослідженнями, які у певній частині стосувалися процедури примусового викупу акцій міноритарних акціонерів, або публічними висловлюваннями з питань, які дотичні до означеної проблематики, але не конкретно у справі №910/3492/19, не є підставою для відводу зазначеного судді у розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України, оскільки незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не свідчить про його упередженість.

Посилання заявника на ухвалу Верховного Суду від 04.01.2020 у справі №908/137/18, якою суддю Кібенко О.Р. відведено від розгляду вказаної справи, не можуть бути підставою для відводу цієї судді від розгляду справи №908/3492/19, оскільки у справі №908/137/18 відвід було задоволено виключно з тією метою, щоб у стороннього спостерігача не виникали сумніви у неупередженості судді-доповідача за суб`єктивним критерієм. Разом з тим наведене не означає, що така ж обставина існує у цій справі та автоматично є підставою для відводу такого судді, зокрема з огляду на те, що у справі №908/137/18 відвід судді Кібенко О.Р. було заявлено міноритарним акціонером, а не акціонерним товариством, як у цій справі.

Також суд касаційної інстанції вважає, що не є підставою для відводу посилання заявника про схильність судді Кібенко О.Р. до позивача, представником якого є Кологойда О.В., з якою, на думку заявника, у судді існують дружні відносини. Оскільки наявність підстав для впливу представника на суддю є лише припущеннями заявника, не підтвердженими належними доказами.

З огляду на наведене, заява Приватного акціонерного товариства "Український графіт" про відвід судді Кібенко О.Р. від розгляду справи №908/3492/19 не містить обґрунтованого посилання на обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, у зв`язку із чим суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні заявленого відводу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Український графіт" про відвід судді Кібенко О.Р. від розгляду справи №908/3492/19.

Ухвала набирає сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. Студенець

СудКасаційний господарський суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення04.02.2025
Оприлюднено05.02.2025
Номер документу124897607
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —908/3492/19

Ухвала від 04.02.2025

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Студенець В.І.

Ухвала від 31.01.2025

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Бакуліна С. В.

Ухвала від 27.01.2025

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Бакуліна С. В.

Ухвала від 27.01.2025

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Бакуліна С. В.

Ухвала від 09.01.2025

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Чередко Антон Євгенович

Ухвала від 16.12.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Чередко Антон Євгенович

Постанова від 28.11.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Чередко Антон Євгенович

Ухвала від 27.11.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Чередко Антон Євгенович

Ухвала від 25.10.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Чередко Антон Євгенович

Ухвала від 02.09.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Чередко Антон Євгенович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні