УХВАЛА
10 лютого 2025 року
м. Київ
cправа № 908/3492/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р. Кролевець О.А.,
розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Український графіт"
про відвід судді Кібенко О.Р.
у справі №908/3492/19
за позовом Приватного акціонерного товариства "Кінто"
до 1. Приватного акціонерного товариства "Український графіт",
2. ОСОБА_1
про визнання недійсним рішення Наглядової Ради, оформленого протоколом засідання Наглядової ради №4(о) від 11.02.2019 та визнання права на отримання компенсації за акції,
ВСТАНОВИВ:
1. У грудні 2018 року Приватне акціонерне товариство "Кінто" (далі також - ПрАТ "Кінто") звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Український графіт" (далі також - ПрАТ "Український графіт") та ОСОБА_1 (далі - також - ОСОБА_1 ) про визнання недійсним рішення Наглядової Ради ПрАТ "Український графіт", оформленого протоколом засідання Наглядової Ради від 11.02.2019 №4(о), та визнання права ПрАТ "Кінто" на отримання компенсації за акції ПрАТ "Український Графіт", викуплені на підставі публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій у всіх власників акцій ПрАТ "Українській Графіт" від 12.02.2019, із розрахунку 176,78 грн за одну просту іменну акцію ПрАТ "Український графіт".
2. Справа розглядалася судами неодноразово.
3. За результатом нового розгляду Господарський суд Запорізької області рішенням від 04.03.2024 у справі №908/3492/19 у задоволенні позову відмовив; стягнув з ПрАТ "Український графіт" на користь ПрАТ "Кінто" 3 842 грн судового збору за подання касаційної скарги на рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі №908/3492/19; стягнув з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "Кінто" 3 842 грн судового збору за подання касаційної скарги на рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі №908/3492/19.
4. Господарський суд Запорізької області додатковим рішенням від 18.03.2024 у справі №908/3492/19 заяву представника ПрАТ "Український графіт" та ОСОБА_1 - Задорожного О.В. про ухвалення додаткового рішення суду у справі №908/3492/19 задовольнив частково; стягнув з ПрАТ "Кінто" на користь ПрАТ "Український графіт" 59 000 грн витрат на професійну правничу допомогу; стягнув з ПрАТ "Кінто" на користь ОСОБА_1 55 000 грн витрат на професійну правничу допомогу; в іншій частині заяви відмовив.
5. Центральний апеляційний господарський суд постановою від 28.11.2024 рішення від 04.03.2024 та додаткове рішення від 18.03.2024 Господарського суду Запорізької області у справі №908/3492/19 скасував; ухвалив нове рішення; позовні вимоги ПрАТ "Кінто" задовольнив частково; визнав право ПрАТ "Кінто" на отримання компенсації за акції ПрАТ "Український графіт", викуплені на підставі Публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій ПрАТ "Український графіт" б/н від 12.02.2019, з розрахунку 105,54 грн за одну просту іменну акцію; в решті позовних вимог відмовив; стягнув з ПрАТ "Український графіт" на користь ПрАТ "Кінто" судові витрати по сплаті: судового збору за подання позову, апеляційної та касаційної скарги у сумі 8 644,50 грн, вартості проведеної судової економічної експертизи у сумі 10 500 грн, вартості професійної правничої допомоги адвоката у сумі 51 400 грн; стягнув з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "Кінто" судові витрати по сплаті: судового збору за подання позову, апеляційної та касаційної скарг у сумі 8 644,50 грн, вартості проведеної судової економічної експертизи у сумі 10 500 грн, вартості професійної правничої допомоги адвоката у сумі 51 400 грн; стягнув з ПрАТ "Український графіт" на користь ПрАТ "Кінто" судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2 305,20 грн; стягнув з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "Кінто" судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2 305,20 грн.
6. ОСОБА_1 та ПрАТ "Український графіт" звернулися до Верховного Суд з касаційною скаргою, в якій просять: (1) передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду; (2) постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2024 в частині задоволення позовних вимог та розподілу судових витрат скасувати, а рішення від 04.03.2024 та додаткове рішення від 18.03.2024 Господарського суду Запорізької області у справі №908/3492/19 залишити в силі.
7. Крім цього ОСОБА_1 та ПрАТ "Український графіт" подали доповнення до касаційної скарги з доказами їх надіслання іншим учасникам справи.
8. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 07.01.2025 для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Кролевець О.А.
9. Верховний Суд у складі колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Кролевець О.А. ухвалою від 27.01.2025 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ПрАТ "Український графіт" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2024 в частині задоволення позовних вимог та розподілу судових витрат у справі №908/3492/19. Призначив касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 05.03.2025 об 11:30 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань №209.
10. 10.02.2025 до Верховного Суду надійшла заява ПрАТ "Український графіт" за підписом головного виконавчого директора Олексія Бондаренка про відвід судді Кібенко О.Р.
11. Вказана заява обґрунтована таким:
(1) суддя Кібенко О.Р. вкрай негативно відноситься до мажоритарних акціонерів, зокрема, "придумуючи" не існуючи в законодавстві "формули визначення справедливої ціни викупу акцій", втручаючись у діяльність судових експертів на користь міноритарних акціонерів, ігноруючи "презумпцію правомірності правочинів" та ігноруючи сформовані Великою Палатою Верховного Суду та Об`єднаною палатою КГС ВС висновки застосування норм права (зокрема, що ефективності обраних міноритарними акціонерам способів захисту), тощо. Проте, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У свою чергу ЄСПЛ називає перевищення повноважень посадовими органами держави "свавільним втручанням у право". Яке до того ж порушує "принцип правової визначеності" і такій його елемент як прогнозованість і передбачуваність застосування норми права;
(2) обставини достеменно підтверджених добрих дружніх відносин з представником позивача Кологойдою О.В., вірогідно, впливають на можливість об`єктивного та безстороннього розгляду справи суддею Кібенко О.Р.;
(3) законодавством прямо встановлено, що якщо оспорюваний правочин не визнано недійсним судом, то він є дійсним, а відтак відсутні підстави для зміни вартості ціни викупу акцій як істотної умови будь-якого відплатного правочину;
(4) застосування до відповідача-1 підходу, за яким у супереч презумпції правомірності правочину та всупереч статті 216 Цивільного кодексу України не застосовуються наслідки недійсності правочину, створює передумови для сплати товариством за пакет акцій придбаний у процедурі сквіз-аут грошових коштів у сумі яка приблизно у 60 разів більше їх ринкової вартості. Зазначене, на думку заявника, має ознаки рейдерського захоплення активів прифронтового металургійного заводу ПрАТ "Український графіт";
(5) застосований позивачем в цій справі відверто неефективний спосіб захисту (тобто визнання права на компенсацію 1 акцій при спорі за пакет акцій у розмірі 230 000 акцій без сплати судового збору в належній сумі від стягнення за всі 230 000 акцій) через застосування висновку, викладеного у постанові палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №905/671/19, на думку заявника призводить до надання позивачу привілеїв у можливості не сплачувати встановлений законом розмір судового збору, який сплачують всі інші суб`єкти;
(6) не тільки ПрАТ "Український графіт" як відповідач в цій справі не довіряє судді Кібенко О.Р. Така недовіра є системною і також прослідковується з боку мажоритарних акціонерів і у інших справах (зокрема у справі №910/8714/18, тощо).
12. Розглянувши заяву про відвід судді Кібенко О.Р., Верховний Суд у складі колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, судді Кібенко О.Р., Кролевець О.А., який в силу норм статті 39 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК) є судом (складом суду), що розглядає справу, дійшов висновку, що вказана заява є необґрунтованою з огляду на таке.
13. Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 ГПК.
14. В силу положень частин 2 та 3 статті 38 ГПК з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
15. Відповідно до норми пункту 5 частин першої статті 35 ГПК, на підставі якої заявлено відвід у цій справі (хоча заявник за текстом вказує і пункт 4, проте не наводить жодного обґрунтування у контексті цієї норми), суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
16. Наведеними нормами передбачено обов`язкові підстави для відводу (самовідводу) судді. Втім, посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, колегії суддів.
17. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
18. Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
19. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:
- "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність; особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
20. При цьому особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).
21. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів:
- чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див. пункти 27, 28, З0 рішення у справі "Fey v. Austria" від 24.02.1993; пункт 42 рішення у справі "Wettstein v. Switzerland", №33958/96, ЄСПЛ 2000-ХІІ;
- чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (пункт 64 рішення у справі "Бочан проти України", від 03.05.2007 №7577/02);
- окремо від поведінки суддів необхідно визначити, чи існували переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення ЄСПЛ від 15.07.2010 у справі "Газета "Україна-центр" проти України");
- чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (пункт 38 рішення у справі "Pullarv. United Kingdom" від 10.06.1996).
22. З аналізу підпункту 5 частини першої статті 35 ГПК та статті 6 Конвенції Суд висновує, що особиста неупередженість судді є презумпцією, законодавством не встановлюється вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність та упередженість судді, однак зазначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді за підпунктом 5 частини першої статті 35 ГПК, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об`єктивності судді/ колегії суддів.
23. Суд наголошує, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини четвертої статті 38 ГПК, адже об`єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
24. Щодо доводів заявника про дружні відносини судді Кібенко О.Р. з представницею позивача Кологойдою О.В. Суд зазначає, що суддя Кібенко О.Р. є доктором юридичних наук та працює у галузі права понад 30 років, чим зумовлено те, що суддя Кібенко О.Р. особисто знайома та підтримує професійні контакти із значною кількістю науковців та фахівців цієї галузі.
25. Отже, за правовою суттю твердження про схилність до сторони чи наявність підстав для впливу представника на суддю є припущеннями, на підтвердження яких не надано жодних доказів.
26. Інші доводи, наведені у заяві про відвід, фактично зводяться до незгоди з правовою позицією судді Кібенко О.Р., яка була висловлена під час вирішення суддею інших подібних справ, а саме щодо способу захисту прав міноритарних акціонерів у процедурі сквіз-аут, щодо порядку та способу визначення ринкової ціни викупу акцій, тощо.
27. Разом з тим норми частини четвертої статті 35 ГПК імперативно визначають, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
28. Отже зазначені доводи не можуть бути підставою для визнання заявленого відводу обґрунтованим.
29. Колегія суддів також вважає безпідставними посилання заявника на те, що у інших подібних справах судді Кібенко О.Р. заявляли відводи інші мажоритарні акціонери, зокрема, у справі №910/8714/18, оскільки по-перше, такі доводи не можуть підтверджувати упередженість та/чи небезсторонність судді, по-друге, у справі №910/8714/18 заявлені судді Кібенко О.Р. відводи визнавались необґрунтованими.
30. Інші аргументи заявника не містять обґрунтованих доводів та обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Кібенко О.Р.
31. З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що заява ПрАТ "Український графіт" про відвід судді Кібенко О.Р. від розгляду цієї справи №908/3492/19 є необґрунтованою.
32. Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 39 ГПК якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
1. Заяву Приватного акціонерного товариства "Український графіт" про відвід судді Кібенко О.Р. від розгляду цієї справи №908/3492/19 визнати необґрунтованою.
2. Матеріали касаційної скарги у справі №908/3492/19 передати на авторозподіл з метою визначення судді для розгляду заяви Приватного акціонерного товариства "Український графіт" про відвід судді Кібенко О.Р. від розгляду цієї справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Бакуліна
Судді О.Р. Кібенко
О.А. Кролевець
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 10.02.2025 |
Оприлюднено | 12.02.2025 |
Номер документу | 125060508 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Бакуліна С. В.
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Чередко Антон Євгенович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні