Ухвала

від 03.02.2025 по справі 646/5482/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 646/5482/24

провадження № 61-17588ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27 серпня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Червонозаводського районного суду м. Харкова, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору -Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив стягнути з Червонозаводського районного суду м. Харкова на його користь моральну шкоду у розмірі 10 000 000 грн.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27 серпня 2024 року, залишеним без змін постановою Хаоківського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У листопаді 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду уперше надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27 серпня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 16 грудня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27 серпня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року повернуто заявнику (касаційне провадження

№ 61-15018ск24).

Відповідно до матеріалів касаційного провадження № 61-15018ск24 копію зазначеної ухвали отримано заявником у його електронний кабінет 18 грудня

2024 року.

У грудні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27 серпня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки сформована в системі «Електронний суд» 30 грудня

2024 року.

Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 січня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

У наданий суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду строк заявник направив матеріали на усунення недоліків, вважаючи, що вимоги ухвали виконано.

Однак, вимоги ухвали виконано заявником не у повному обсязі.

Частиною першою статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно із частиною першою та другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Заявник обґрунтовує поважність причин пропуску строку на подання касаційної скарги необхідністю збору додаткових доказів та уточнення підстав касаційного оскарження, військовим станом і повітряними тривогами у м. Харкові.

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Наведені особою, яка подала касаційну скаргу, підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки невиконання вимог ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги не є поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження.

Заявник дійсно в силу норм ЦПК України має право на повторне звернення до суду касаційної інстанції, але це не означає безумовне поновлення строку касаційного оскарження, оскільки має довести обставини, які перешкоджали йому виконати вимоги ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги при первісному та повторному зверненні до суду касаційної інстанції.

Наведені заявником обставини не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надають такій особі права у будь-який необмежений час після спливу строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зі спливом значного проміжку часу, є порушенням принципу юридичної визначеності та «права на суд», гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункти 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року).

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.

Положення закону про те, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду, не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, установлених для цього, а у суду - обов`язку поновити такий строк у разі його пропуску, за відсутності поважних причин.

При цьому, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначена конвенційна норма зобов`язує, щоб судові процедури були справедливі для обох сторін справи, а не лише для позивача, який не виконав вказівки Верховного Суду.

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Оскільки у відведений судом строк, станом на 03 лютого 2025 року, вимоги ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 січня 2025 року заявником не виконано, що перешкоджає Касаційному цивільному суду у складі Верховного Суду вирішити питання про відкриття касаційного провадження, тому касаційну скаргу потрібно вважати неподаною та повернути.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (частина сьома статті 185 ЦПК України).

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Визнати підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27 серпня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Червонозаводського районного суду м. Харкова, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору -Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, про відшкодування моральної шкоди вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Р. А. Лідовець