Постанова

від 23.01.2025 по справі 2607/11512/12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110, тел./факс 0 (44) 284 15 77

e-mail: inbox@kas.gov.ua, inbox@kia.court.gov.ua, web: kas.gov.ua, код ЄДРПОУ 42258617

Унікальний номер справи № 2607/11512/12 Апеляційне провадження № 22-ц/824/2505/2025Головуючий у суді першої інстанції - Ковбасюк О.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2025 року Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Нежура В.А.,

судді Соколова В.В., Невідома Т.О.,

секретар Цуран С.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 26 червня 2024 року у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Харитоненко Катерини Вікторівни, заінтересована особа ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Подільського районного суду м. Києва зі скаргою на дії державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Харитоненко К.В.

Обґрунтовуючи вимоги скарги зазначала, що 20.11.2014 ВДВС Подільського районного управління юстиції у місті Києві на підставі виконавчого листа №2607/11512/12 від 29.05.2014, виданого Подільським районним судом міста Києва, було відкрито виконавче провадження НОМЕР_5 про стягнення з боржника ОСОБА_2 судових витрат у сумі 555,00 грн.

Крім того, 20.11.2014 тим же ВДВС на підставі виконавчого листа №2607/11512/12, виданого Подільським районним судом міста Києва 12.11.2014, було відкрито виконавче провадження НОМЕР_6 про стягнення з ОСОБА_2 55 500,00 грн.

Стягувачем за вказаними двома виконавчими провадженнями є ОСОБА_1 , а загальна сума, яка підлягаю стягненню з боржника ОСОБА_2 на її користь, складає 55 555,00 грн.

22.02.2016 вказані виконавчі провадження об`єднані в одне зведене виконавче провадження за НОМЕР_7.

17.05.2024 представнику скаржниці стало відомо, що 06.12.2021 державним виконавцем Подільського ВДВС у місті Києві ЦМУМЮ (м. Київ) Харитоненко К.В. в межах виконавчих провадженнях НОМЕР_5 та НОМЕР_6 винесено постанови про повернення виконавчих документів стягувачу.

Скаржниця вважає, що такі дії державного виконавця є неправомірними, оскільки ним не було вчинено усіх необхідних дій щодо виявлення та розшуку майна боржника, на яке можна звернути стягнення.

Так, у приватній власності ОСОБА_2 є:

-1/12 частина житлового будинку АДРЕСА_1 ;

- житловий будинок АДРЕСА_2 ;

- земельна ділянка з кадастровим номером 6822788400:03:010:0017;

- земельна ділянка з кадастровим номером 6822788400:03:003:0020;

- земельна ділянка з кадастровим номером 5625083800:01:001:0108.

Більше того, перші дві земельні ділянки, які належать боржнику на праві приватної власності, ним були здані в оренду, тобто ОСОБА_2 отримував дохід у вигляді орендної плати.

Натомість, в постановах про повернення виконавчих документів стягувачу державним виконавцем зазначено, що боржник не з?являється за викликом, не має доходу, не має у приватній власності жодного майна, на підставі чого обидва виконавчих провадження закриті.

Крім того, в матеріалах виконавчих проваджень відсутні докази того, що стягувачка отримувала від ВДВС постанову про повернення виконавчих листів та самих листів, а також підтвердження щодо повернення виконавчих листів на ім?я ВДВС.

Посилаючись на викладене скаржниця просила суд:

- визнати неправомірною діяльність державного виконавця Подільського ВДВС у місті Києві ЦМУМЮ (м. Київ) Харитоненко К.В. в частині прийняття 06.12.2021 постанов про повернення виконавчих документів стягувачу у виконавчих провадженнях НОМЕР_5 та НОМЕР_6;

- зобов`язати державного виконавця Подільського ВДВС у місті Києві ЦМУМЮ (м. Київ) Харитоненко К.В. або будь-яку уповноважену особу Подільського РВДВС у місті Києві ЦМЮМЮ (м. Київ) поновити, шляхом відкриття, виконавчі провадження, відкриті на підставі вказаних вище виконавчих листів №2607/11512/12, виданих Подільським районним судом міста Києва про стягнення з боржника ОСОБА_2 грошових коштів на користь ОСОБА_1 .

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 26 червня 2024 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що, приймаючи постанови про повернення виконавчих документів стягувачу у виконавчих провадженнях НОМЕР_5 та НОМЕР_6, державний виконавець діяв на підставі закону у межах встановлених повноважень.

Не погоджуючись з ухвалою суду, скаржниця ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 26 червня 2024 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі зазначає, що суд тому дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.

Стверджує, що висновки суду щодо відсутності майна у боржника суперечать матеріалам виконавчого провадження, з яких вбачається, що приватній власності ОСОБА_2 є нерухоме майно та земельні ділянки. За таких обставин, на думку скаржниці, у виконавця були відсутні підстави повертати виконавчі документи стягувачу.

Відзиви на апеляційну скаргу від інших учасників справи до апеляційного суду не надходили.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст.ст. 128-131 ЦПК України сторони були своєчасно повідомлені про день та час розгляду справи за адресами, які були зазначені в матеріалах справи. Заяв щодо зміни місця проживання або місцезнаходження від сторін не надходило.

Представник скаржниці - адвокат Тимцясь Р.А. взяв участь у судовому засіданні в апеляційному суді. Державний виконавець у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений.

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Одним з основних засад виконавчого провадження є обов`язковість виконання рішень (пункт 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження»).

Із наданих державним виконавцем до суду копій матеріалів виконавчих проваджень НОМЕР_6 та НОМЕР_5 судом першої інстанції встановлено, що 20.11.2014 постановою старшого державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ у місті Києві Святецького Д.В. було відкрито виконавче провадження НОМЕР_6 щодо примусового виконання виконавчого листа №2607/11512/12, виданого Подільським районним судом міста Києва 12.11.2014, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 55 500,00 грн. заборгованості.

20.11.2014 старшим державним виконавцем Святецьким Д.В. направлено боржнику ОСОБА_2 вимогу, якою зобов`язано боржника з`явитися до державного виконавця за адресою АДРЕСА_3 , для сплати боргу за виконавчим документом або надання підтверджуючих документів про сплату, у якій боржника також повідомлено про наслідки його неявки до державного виконавця, встановлені законом.

21.11.2014 державним виконавцем було зроблено запити до Пенсійного фонду України з метою перевірки факту працевлаштування боржника ОСОБА_2 та отримання ним пенсії, на які отримано відповіді №1007341113 від 21.11.2024 та №1007334200 від 21.11.2014, згідно з якими інформацію відносно боржника у реєстрі осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, та реєстрі осіб-боржників, які отримують пенсії, не знайдено.

Крім того, 21.11.2014 державним виконавцем було зроблено відповідні запити до Державної податкової служби України, на які отримано відповідь №1007358570 від 24.11.2014 про те, що платник з податковим номером ОСОБА_2 на обліку в органах ДПС не перебуває, та відповідь №1007348649 від 24.11.2014 про те, що інформація стосовно боржника щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку в ДРФО відсутня.

16.01.2015 старшим державним виконавцем Святецьким Д.В. направлено запит до УДАІ ГУ МВС України в м. Києві щодо належності боржнику ОСОБА_2 на праві власності наявності транспортних засобів.

20.03.2015 державним виконавцем Макодзебою О.С. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

20.03.2015 державним виконавцем Макодзебою О.С. сформовано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №90516835, згідно з якою ОСОБА_2 на праві приватної власності належить декілька об`єктів нерухомого майна.

20.03.2015 державним виконавцем Макодзебою О.С. направлено запит до УДАІ м. Києва щодо реєстрації за боржником ОСОБА_2 транспортних засобів.

25.02.2016 державним виконавцем Полінським В.А. складено подання про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

Актом державного виконавця підтверджується, що у лютому 2016 року державним виконавцем Полінським В.А. було здійснено виїзд за місцем проживання боржника ОСОБА_2 , за адресою АДРЕСА_4 , проте оскільки боржник двері не відчинив, встановити його майновий стан не вдалося.

22.02.2016 державним виконавцем повторно зроблено запити до Державної податкової служби України та Пенсійного фонду України, на що отримано відповіді про відсутність відомостей щодо боржника у відповідних реєстрах.

Постановою державного виконавця Полінського В.А. від 22.02.2016 виконавче провадження НОМЕР_6 приєднано до зведеного виконавчого провадження НОМЕР_7, яке перебувало на виконанні у ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві.

25.02.2016 державним виконавцем Полінським В.А. винесено постанову про примусовий привід боржника ОСОБА_2 через органи внутрішніх справ.

У березні та квітні 2016 року боржнику направлено виклики про явку до державного виконавця.

04.10.2016 державним виконавцем Полінським В.А. зроблено запит до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України щодо перетину боржником ОСОБА_2 державного кордону України.

04.10.2016 державним виконавцем Полінським В.А. винесено постанову про примусовий привід боржника ОСОБА_2 через органи внутрішніх справ.

09.02.2017 державним виконавцем Полінським В.А. зроблено запит до Державної прикордонної служби України щодо перетину боржником ОСОБА_2 державного кордону України.

19.01.2018 державним виконавцем Полінським В.А. зроблено запит до Подільського районного у місті Києві відділу ДРАЦС ГТУЮ у м. Києві та Відділу ДРАЦС ГТУЮ у м. Києві з метою отримання інформації про шлюбні відносини боржника, а також запит до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання.

02.02.2018 та 15.02.2018 боржнику направлено виклики про явку до державного виконавця.

У лютому 2018 державним виконавцем Полянським В.А. було здійснено виїзд за місцем проживання боржника ОСОБА_2 , за адресою АДРЕСА_4 , проте боржника за вказаною адресою виявлено не було, а також було встановлено, що боржника знято з реєстрації за вказаною адресою, що підтверджується відповідним актом державного виконавця та додатками до нього.

16.02.2018 державним виконавцем Полінським В.А. зроблено запит до Подільської районної в місті Києві державної адміністрації з метою отримання інформації про осіб, зареєстрованих у квартирі за адресою АДРЕСА_4 .

Згідно з відповіддю Подільського районного у місті Києві відділу ДРАЦС ГТУЮ у м. Києві №834/16.9-09 від 08.02.2018 проведеною перевіркою було встановлено відсутність актових записів про шлюб та розірвання шлюбу відносно ОСОБА_2 .

Листом від 20.07.2016 ОСОБА_3 повідомила державного виконавця про те, що вона є власником квартири АДРЕСА_5 , а також те, що ОСОБА_2 знятий з реєстрації за вказаною адресою.

21.09.2020 державним виконавцем Харитоненко К.В. винесено постанову про арешт коштів боржника.

06.08.2021 державним виконавцем було зроблено запити до Пенсійного фонду України з метою перевірки факту працевлаштування боржника ОСОБА_2 та отримання ним пенсії, на які отримано відповіді №1074205123 від 06.08.2021 та №1074196762 від 06.08.2021, згідно з якими інформацію відносно боржника у реєстрі осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, та реєстрі осіб-боржників, які отримують пенсії, не знайдено.

04.12.2021 державним виконавцем було зроблено запити до Державної фіскальної служби України, на які отримано відповіді про відсутність відносно ОСОБА_2 інформації щодо джерел отримання доходів в ДРФОЛ та щодо наявності у нього відкритих рахунків.

06.12.2021 державним виконавцем Харитоненко К.В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, 20.11.2014 постановою старшого державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ у місті Києві Святецького Д.В. було відкрито виконавче провадження НОМЕР_5 щодо примусового виконання виконавчого листа №2607/11512/12, виданого Подільським районним судом міста Києва 29.05.2014, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 555,00 грн. судових витрат.

20.03.2015 в рамках вказаного виконавчого провадження державним виконавцем Макодзебою О.С. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Постановою державного виконавця Полінського В.А. від 22.02.2016 виконавче провадження НОМЕР_5 також приєднано до зведеного виконавчого провадження НОМЕР_7, яке перебувало на виконанні у ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві.

06.12.2021 державним виконавцем Харитоненко К.В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Як вбачається зі змісту двох вказаних постанов державного виконавця від 06.12.2021, державним виконавцем було прийнято рішення про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки ним було встановлено відсутність інформації стосовно боржника - фізичної особи щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку в ДРФО, а також відомостей щодо наявності на рахунках боржника грошових коштів. Крім того, державним виконавцем було встановлено, що боржник працевлаштованим не значиться, на обліку у Пенсійному фонді України не перебуває, за ним не зареєстровані транспортні засоби та відсутнє майно та кошти, на які може бути звернено стягнення, а вжиті заходи щодо розшуку майна боржника виявилися безрезультатними.

Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до вимог ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини третьої статті 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Отже, з огляду на те, що встановлені судом обставини та наведені у скарзі доводи не надають підстав для визнання протиправними дій державного виконавця щодо повернення виконавчих документів стягувачу, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні скарги.

Посилання ОСОБА_1 на ту обставину, що у приватній власності ОСОБА_2 є нерухоме майно та земельні ділянки оцінюється колегією суддів критично.

Так, дійсно, 20.03.2015 державним виконавцем Макодзебою О.С. сформовано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №90516835, згідно з якою ОСОБА_2 на праві приватної власності належить декілька об`єктів нерухомого майна.

Разом з цим, як видно із вказано інформаційної довідки, вона стосується ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), в той час як виконавче провадження було відкрито на підставі виконавчого листа про стягнення грошових коштів з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ).

За таких обставин у суду відсутні підстав вважати, що перелічене у вказаній довідці майно належить ОСОБА_2 , який є боржником у межах даної справи.

Інші доводи апеляційної скарги скаржника не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки суду першої інстанції, обґрунтовано викладені у мотивувальній частині ухвали суду, та фактично зводяться до незгоди скаржника з висновками суду. При цьому, докази та обставини, на які посилається скаржник у апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції і при їх дослідженні та встановленні були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 26 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст складено 29 січня 2025 року.

Суддя-доповідач В.А. Нежура

Судді В.В. Соколова

Т.О. Невідома