Постанова

від 28.01.2025 по справі 367/748/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 367/748/17

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/3635/2025

Головуючий у суді першої інстанції: Карабаза Н.Ф.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Крижанівської Г.В.,

суддів Оніщука М.І., Шебуєвої В.А.,

при секретарі Шпирук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної іпотечної установи на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 червня 2024 року, ухвалене у складі судді Карабази Н.Ф., у справі № 367/748/17 за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Тренд Компані», Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Промекономбанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року Державна іпотечна установа звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: ТОВ «Тренд Компані», ПАТ «Комерційний Банк «Промекономбанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки. Зазначила, що 22 серпня 2013 року між ПАТ «Комерційний Банк «Промекономбанк» (банк, позичальник, боржник) та Державною іпотечною установою (кредитор, іпотекодержатель) було укладено кредитний договір № 29/2, за умовами якого кредитор надав позичальнику на умовах цього договору, а позичальник зобов`язався прийняти, використати за цільовим призначенням та повернути кредитору грошові кошти в сумі 8 100 000,00 грн. та сплатити відсотки за користування фінансовим кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Надання Державною іпотечною установою кредиту підтверджується платіжним дорученням № 2499 від 23.08.2013 року на суму 8 100 000,00 грн. У зв`язку з порушенням позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором, Державна іпотечна установа була змушена звернутись за захистом своїх порушених прав до суду. Згідно рішення Господарського суду Донецької області від 06.05.2014 року в справі №905/2275/14 стягнуто з ПАТ «Комерційний банк «Промекономбанк» на підставі кредитного договору № 29/2 від 22.08.2013 року заборгованість в сумі 8 550 732,87 грн. Станом на 01.01.2017 року судове рішення по вказаній справі не виконане, заборгованість в сумі 8 550 732,87 грн. не погашена. З метою забезпечення виконання зобов`язань ПАТ «Комерційний банк «Промекономбанк» за кредитним договором 22.08.2013 року, між ТОВ «Тренд Компані» (іпотекодавець) та Державною іпотечною установою (іпотекодержатель) було укладено договір іпотеки майнових прав на нерухоме майно №29/2.1-3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. та зареєстрований в реєстрі за № 2291, предметом якого є земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер 3210900000:01:097:0038, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30 липня 2013 року реєстровий № 2207, укладеного між ТОВ «Тренд компані» та ТОВ «Давір-Фінанс». Звітом оцінювача ТОВ «Канзас» від 31.07.2013р. про експертну грошову оцінку земельної ділянки загальною площею 0,1000га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , визначено вартість земельної ділянки, яка становить 380 000,00 грн. Згідно Витягу іпотека зареєстрована в державному реєстрі іпотек, запис № 2222077 від 22.08.2013 року. У зв`язку із порушенням боржником обов`язків щодо виконання зобов`язань за кредитним договором Державна іпотечна установа звернулася до господарського суду з позовом до іпотекодавця про звернення стягнення на предмет іпотеки. Проте, рішенням Господарського суду м. Києва від 10.02.2015 р. у справі № 911/2970/14 за позовом Державної іпотечної установи до ТОВ «Тренд компані» за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ «Комерційний банк «Промекономбанк» та ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки провадження у справі № 911/2979/14 в частині позовних вимог про звернення стягнення на земельну ділянку, площею 0,1 га. кадастровий номер 3210900000:01:097:0038, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , було припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України через те, що позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку площею 0,1га, кадастровий номер 3210900000:01:097:0038, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 мають розглядатись в суді загальної юрисдикції, оскільки, під час дії договору іпотеки - власник земельної ділянки змінився на фізичну особу. Відповідно до інформаційної довідки №73218642 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 17.11.2016р. власником земельної ділянки є ОСОБА_1 . Підставою виникнення у нього права власності на земельну ділянку стало рішення Апеляційного суду Київської області № 367/5957 від 24 липня 2013 року, яким розірвано договір купівлі-продажу земельної ділянки розміром 0.1000га. кадастровий номер 3210900000:01:097:0038, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , 105-К від 30 грудня 2011 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Давір-Фінанс» та зобов`язано ТОВ «Давір-фінанс» повернути ОСОБА_1 у власність зазначену земельну ділянку. На момент виникнення у ОСОБА_1 права власності ТОВ «Тренд Компані» було добросовісним набувачем, що встановлено наступним судовим рішенням. Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 13.10.2014 у цивільній справі № 367/2405/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Давір-Фінанс», ТОВ «Тренд Компані» про визнання недійсними договорів, укладених між ТОВ «Давір-Фінанс» та ТОВ «Тренд Компані» в задоволенні позову відмовлено. В цьому судовому рішенні встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрував своє право власності на спірну земельну ділянку в державній реєстраційній службі України 13 лютого 2014 року. У разі розірвання договору в судовому порядку зобов`язання сторін припиняються з моменту набрання рішенням суду законної сили, і на відміну від визнання договору недійсним, при розірванні договору наслідки, передбачені ст. 216 ЦК України щодо обов`язку сторін повернути одна одній все отримане за договором, не застосовуються. ОСОБА_1 набув право власності на спірну земельну ділянку після розірвання договору купівлі-продажу лише 13.02.2014 p., доказів належності йому незакінченого будівництва нерухомого майна, що розташоване на цій земельній ділянці, взагалі не надав. Оскільки на момент укладання 30.07.2013 р. оспорюваних договорів власником земельної ділянки та розташованого на ній незавершеного будівництва було ТОВ «Давір-Фінанс», то воно на законних підставах передало своє право власності ТОВ «Тренд Компані», яке в даному випадку є добросовісним набувачем. Після оформлення права власності на земельну ділянку до ОСОБА_1 перейшли права і обов`язки іпотекодавця за договором іпотеки майнових прав на нерухоме майно № 29/2.1-3 від 22 серпня 2013 р.

З урахуванням викладеного, Державна іпотечна установа просила в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 29/2 від 22.08.2013 року, що становить 10 003 373,05 грн., яка складається з 8 100 000,00 грн. заборгованості по кредиту, 648 510,41 грн. заборгованості по відсоткам, 254 095,00 грн. пені за несплату кредиту, 13 475,85 грн. пені за несплату відсотків, 80 555,75 грн. 3% річних за несплату кредиту, 4 846,90 грн. 3% річних за несплату відсотків, 865 080,00грн. інфляційних витрат на суму кредиту, 36 808,24 грн. інфляційних втрат на суму відсотків, звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки майнових прав на нерухоме майно № 29-2.1-3 від 22.08.2014 р., а саме, земельну ділянку площею 0,1га, кадастровий номер 3210900000:01:097:0038, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 , та належить на праві власності ОСОБА_1 , шляхом визнання права власності Державної іпотечної установи на вказану земельну ділянку.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 21 червня 2024 року у задоволені позовної заяви Державної іпотечної установи відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Державна іпотечна установа подала апеляційну скаргу. Просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Посилається на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним встановленням обставин, що мають значення для справи. Зазначає, що ОСОБА_1 набув право власності на спірну земельну ділянку площею 0,1га, кадастровий номер 3210900000:01:097:0038, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 , після розірвання договору купівлі-продажу лише 13.02.2014 р. Оскільки станом на 30.07.2013 р. власником земельної ділянки та розташованого на ній незавершеного будівництва було ТОВ «Давір-Фінанс», то воно на законних підставах передало своє право власності ТОВ «Тренд Компані», яке в подальшому правомірно передало її в іпотеку. Тобто, ТОВ «Тренд Компані» в даному випадку було добросовісним набувачем. Відмовляючи в задоволенні позову Державної іпотечної установи, суд першої інстанції фактично ухилився від функцій, покладених на нього процесуальним законом, і всупереч вимогам статті 263 ЦПК України, ухвалив рішення без з`ясування обставин, на які Державна іпотечна установа посилалася як на підставу своїх вимог і заперечень, не дослідивши наявні в матеріалах справи докази, не надавши їм відповідної правової оцінки.

В судове засідання сторони не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, адвокат Подольна О.М., яка діє в інтересах Державної іпотечної установи, подала клопотання про розгляд справи за відсутності представника Державної іпотечної установи, а тому колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 22 серпня 2013 року між ПАТ «Комерційний Банк «Промекономбанк» (банк, позичальник, боржник) та Державною іпотечною установою (кредитор, іпотекодержатель) було укладено кредитний договір №29/2, за умовами якого кредитор надав позичальнику на умовах цього договору, а позичальник зобов`язався прийняти, використати за цільовим призначенням та повернути кредитору грошові кошти в сумі 8100000,00 грн. та сплатити відсотки за користування фінансовим кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

У зв`язку з порушенням ПАТ «Комерційний Банк «Промекономбанк» своїх зобов`язань за кредитним договором, Державна іпотечна установа звернулась за захистом своїх порушених прав до суду.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 06.05.2014 року в справі №905/2275/14 стягнуто з ПАТ «Комерційний банк «Промекономбанк» на підставі кредитного договору № 29/2 від 22.08.2013р. заборгованість в сумі 8 550 732,87 грн.

Станом на 01.01.2017 року судове рішення по вказаній справі не виконане, заборгованість в сумі 8 550 732,87 грн. не погашена.

Звертаючись до суду з даним позовом, Державна іпотечна установа зазначала, що з метою забезпечення виконання зобов`язань ПАТ «Комерційний банк «Промекономбанк» за кредитним договором, 22.08.2013 р. між ТОВ «Тренд Компані» (іпотекодавець) та Державною іпотечною установою (іпотекодержатель) було укладено договір іпотеки майнових прав на нерухоме майно № 29/2.1-3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. та зареєстрований в реєстрі за №2291, предметом якого була визначена земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер 3210900000:01:097:0038, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30 липня 2013 року реєстровий № 2207, укладеного між ТОВ «Тренд компані» та ТОВ «Давір-Фінанс».

У зв`язку із порушенням ПАТ «Комерційний банк «Промекономбанк» обов`язків щодо виконання зобов`язань за кредитним договором Державна іпотечна установа звернулася до господарського суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.02.2015 р. у справі № 911/2970/14 за позовом Державної іпотечної установи до ТОВ «Тренд компані» за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ «Комерційний банк «Промекономбанк» та ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки провадження у справі № 911/2979/14 в частині позовних вимог про звернення стягнення на земельну ділянку, площею 0,1 га. кадастровий номер 3210900000:01:097:0038, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , було припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, зазначивши, що позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку площею 0,1га, кадастровий номер 3210900000:01:097:0038, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 мають розглядатись в суді загальної юрисдикції, оскільки, під час дії договору іпотеки - власник земельної ділянки змінився на фізичну особу.

Відповідно до інформаційної довідки № 73218642 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 17.11.2016р. власником земельної ділянки є ОСОБА_1 . Підставою виникнення у нього права власності на земельну ділянку стало рішення Апеляційного суду Київської області № 367/5957 від 24 липня 2013 року, яким розірвано договір купівлі-продажу земельної ділянки розміром 0.1000га. кадастровий номер 3210900000:01:097:0038, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , 105-К від 30 грудня 2011 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Давір-Фінанс» та зобов`язано ТОВ «Давір-фінанс» повернути ОСОБА_1 у власність зазначену земельну ділянку.

Державна іпотечна установа порушила перед судом питання про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки майнових прав на нерухоме майно №29-2.1-3 від 22.08.2014 р., а саме, земельну ділянку площею 0,1га, кадастровий номер 3210900000:01:097:0038, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 , та належить на праві власності ОСОБА_1 , шляхом визнання права власності Державної іпотечної установи на вказану земельну ділянку.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Державної іпотечної установи.

Колегія суддів не вбачає підстав для скасування такого рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статті 610, 611 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» (далі - Закон) іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 7 Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у редакції, чинній на дату договору іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до позовної заяви свої вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки майнових прав на нерухоме майно № 29-2.1-3 від 22.08.2014 р., а саме, земельну ділянку площею 0,1га, кадастровий номер 3210900000:01:097:0038, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 ,Державна іпотечна установа ґрунтувала на договорі іпотеки майнових прав на нерухоме майно № 29/2.1-3 від 22.08.2013 р., укладеному між ТОВ «Тренд Компані» та Державною іпотечною установою.

Разом з тим, як було встановлено, у вересні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Тренд Компані», ТОВ «Грифон Капітал», Державної іпотечної установи, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Вдовиченко Н.О., ТОВ «Давір-Фінанс», ПАТ «КБ «Промекономбанк», про визнання договорів іпотеки майнових прав на нерухоме майно недійсними, в якому він просив суд: визнати недійсним договір іпотеки майнових прав на нерухоме майно, укладений 22 серпня 2013 року між ТОВ «Тренд Компані» та Державною іпотечною установою; визнати недійсним договір іпотеки майнових прав на нерухоме майно, укладений 03 вересня 2013 року між ТОВ «Тренд Компані» та ПАТ «КБ «Промекономбанк».

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 26 січня 2017 року по справі № 367/6836/13-ц позов ОСОБА_1 до ТОВ «Тренд Компані», ТОВ «Грифон Капітал», Державної Іпотечної установи, треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Вдовиченко Н.О., ТОВ «Давір-Фінанс», ПАТ «КБ «Промекономбанк» про визнання договорів іпотеки майнових прав на нерухоме майно недійсними залишено без задоволення.

Проте, рішенням Апеляційного суду Київської області від 23 травня 2017 року та ухвалою Апеляційного суду Київської області від 25 липня 2017 року рішення Ірпінського міського суду Київської області від 26 січня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення. Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Тренд Компані», ТОВ «Грифон Капітал», Державної Іпотечної установи, треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Вдовиченко Н.О., ТОВ «Давір-Фінанс», ПАТ «КБ «Промекономбанк» про визнання договорів іпотеки майнових прав на нерухоме майно недійсними задоволено. Визнано недійсним договір іпотеки майнових прав на нерухоме майно від 22 серпня 2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М., реєстровий номер - 2291, укладений між ТОВ «Тренд Компані» та Державною Іпотечною установою. Визнано недійсним договір іпотеки майнових прав на нерухоме майно від 03 вересня 2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вдовиченко Н.О., реєстровий номер - 387, укладений між ТОВ «Тренд Компані» та ПАТ «Комерційний банк «Промекономбанк», правонаступником якого за договором переуступки являється ТОВ «Грифон Капітал».

Постановою Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року касаційні скарги Державної іпотечної установи залишено без задоволення. Рішення Апеляційного суду Київської області від 23 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 25 липня 2017 року залишено без змін.

При цьому, Верховний Суд зазначив, що відповідно до договору купівлі-продажу від 30 грудня 2011 року ОСОБА_1 відчужив зазначену земельну ділянку на користь ТОВ «Давір-Фінанс», яке побудувало на земельній ділянці об`єкт незавершеного будівництва. Рішенням Апеляційного суду Київської області від 24 липня 2013 року рішення Ірпінського міського суду Київської області від 23 травня 2013 року скасовано. Вказаний договір було розірвано та зобов`язано ТОВ «Давір-Фінас» земельну ділянку повернути ОСОБА_1 ТОВ «Давір-Фінас» 30 липня 2013 року, знаючи про вказане судове рішення, за яким право власності було повернуто ОСОБА_1 , продало земельну ділянку та об`єкт незавершеного будівництва ТОВ «Тренд Компані» на підставі договору купівлі-продажу. У подальшому, 22 серпня 2013 року, між Державної іпотечною установою (іпотекодержатель) та ТОВ «Тренд Компані» (іпотекодавець), яке виступає майновим поручителем за зобов`язаннями ПАТ «КБ «Промекономбанк», укладено договір іпотеки майнових прав на нерухоме майно, предметом якого є незавершене будівництво, об`єкт житлової нерухомості та земельна ділянка, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 374,7 кв. м, що належать ТОВ «Тренд Компані» на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу незавершеного будівництва від 30 липня 2013 року. ТОВ «Тренд Компані» отримало кредитні кошти у ПАТ «КБ «Промекономбанк» та передало земельну ділянку, що належала ОСОБА_1 та об`єкт незавершеного будівництва в іпотеку на підставі договору іпотеки майнових прав на нерухоме майно та земельної ділянки від 03 вересня 2013 року. Відповідно до частини третьої статті 653 ЦК України якщо договір розривається в судовому порядку, зобов`язання припиняється з моменту набрання рішенням суду законної сили. Отже, з 24 липня 2013 року договір купівлі-продажу, який був підставою для державної реєстрації права власності на земельну ділянку за ТОВ «Давір-Фінас» втратив свою силу, тому останнє, відчужуючи 30 липня 2013 року нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «Тренд Компані», не було його власником, оскільки не мало необхідного обсягу цивільної дієздатності. Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави. Застава права на чужу річ здійснюється за згодою власника цієї речі, якщо для відчуження цього права відповідно до договору або закону потрібна згода власника (стаття 583 ЦК України). Установивши, що договір іпотеки, укладений 22 серпня 2013 року між ТОВ «Тренд Компані» та Державною іпотечною установою, та договір іпотеки, укладений 03 вересня 2013 року між ТОВ «Тренд Компані» та ПАТ «КБ «Промекономбанк», за своїм змістом суперечать вимогам статті 583 ЦК України, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про визнання вказаних договорів іпотеки недійсними з підстав, передбачених статтями 203, 215 ЦК України, оскільки ТОВ «Тренд Компані» неправомірно передало в іпотеку нерухоме майно, зокрема, належну на праві власності ОСОБА_1 земельну ділянку, без згоди останнього.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 82 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відтак, враховуючи, що договір іпотеки майнових прав на нерухоме майно від 22 серпня 2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М., реєстровий номер - 2291, укладений між ТОВ «Тренд Компані» та Державною Іпотечною установою, був визнаний недійсним, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Державної іпотечної установи про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки майнових прав на нерухоме майно № 29-2.1-3 від 22.08.2014 р., а саме, на земельну ділянку площею 0,1га, кадастровий номер 3210900000:01:097:0038, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 , та належить на праві власності ОСОБА_1 .

Оскаржуючи рішення, формально посилаючись на неповне встановлення обставин, що мають значення для справи та ненадання оцінки наявним у матеріалах справи доказам, Державною іпотечною установою не було наведено доводів на спростування вказаних висновків суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Судом першої інстанції надано належну оцінку наданим йому доказам та наведеним сторонами доводам.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної іпотечної установи залишити без задоволення.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повне судове рішення складено 31 січня 2025 року.

Суддя-доповідач

Судді