Ухвала

від 27.01.2025 по справі 357/1033/25

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/1033/25

1-кс/357/166/25

У Х В А Л А

27 січня 2025 року Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42024112030000432 від 25.10.2024,

У С Т А Н О В И Л А:

1. До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про арешт майна.

1.1. Клопотання мотивоване тим, що відділенням розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024112030000432 від 25.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

1.1.1. За твердженням прокурора, в ході досудового розслідування встановлені такі обставини.

1.1.2. В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що розпорядженням Білоцерківської міської ради Київської області від 02.02.2023 розглянуто подання управління охорони здоров`я Білоцерківської міської ради від 05.01.2023 року № 01-23-04, відповідно до пункту 20 частини 4 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пункту 2 статті 43 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2021 року № 100 та на виконання рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 29.11.2022 року № 778 «Про проведення на території Білоцерківської міської територіальної громади приписки громадян України 2006 року народження до призовної дільниці», з метою забезпечення своєчасного і якісного призову громадян на строкову військову службу, затверджено персональний склад лікарів позаштатної постійно-діючої військоволікарської комісії для проведення медичного огляду, до якої в подальшому включено лікаря-хірурга Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 1», - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та заступника головного лікаря з поліклінічного розділу роботи Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 1» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

1.1.3. Перебуваючи на посаді члена позаштатної постійно-діючої військоволікарської комісії для проведення медичного огляду, створеної при Комунальному некомерційного підприємстві Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 1», лікар-хірург ОСОБА_4 на момент вчинення кримінального правопорушення мав відповідні службові повноваження та був особою, яка за спеціальним повноваженням здійснював функції представника влади, тобто є службовою особою.

1.1.4. Встановлено, що ОСОБА_4 має у приватній власності приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке останній використовує для надання приватних медичних послуг. 22.10.2024 до ОСОБА_4 , що знаходився у приватному кабінеті за адресою: АДРЕСА_1 , з метою індивідуальної оплатної консультації звернувся ОСОБА_6 , із скаргами на біль у колінному суглобі.

1.1.5. В ході прийому ОСОБА_4 здійснив медичний огляд ОСОБА_6 та в ході розмови з`ясував, що останній є військовозобов`язаним в період мобілізації, що не пройшов військово-лікарської комісії для визначення ступеню його придатності до військової служби.

1.1.6. Того ж дня ОСОБА_4 , будучи лікарем-хірургом, членом позаштатної постійно-діючої військоволікарської комісії для проведення медичного огляду, створеної при Комунальному некомерційного підприємстві Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 1», запропонував за винагороду здійснити вплив на лікарів- членів ВЛК, з метою виготовлення висновку, що завідомо не буде відповідати стану здоров`я ОСОБА_6 , та надасть можливість отримати категорію придатності до військової служби, що дозволяє її проходити у військових частинах забезпечення, ТЦК, навчальних центрах, кінологічних підрозділах, тощо. За свої послуги ОСОБА_4 висловив вимогу в отриманні неправомірної вигоду від ОСОБА_6 в сумі 1000 доларів США.

1.1.7. Після ряду консультації та зустрічей, що мали місце з 20.10.2024 по 06.01.2025 року включно, лікар ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на отримання неправомірної вигоди, надав допомогу ОСОБА_6 в оформленні необхідних медичних та інших супутніх документів для проходження останнім медичного огляду лікарями-членами ВЛК та у вказаний період часу, у невстановленому місці та обставинах, вчинив вплив на відповідних уповноважених на виконання функцій держави осіб, а саме голову позаштатної постійно-діючої військоволікарської комісії для проведення медичного огляду, створеної при Комунальному некомерційного підприємстві Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 1» - ОСОБА_5 , з метою безперешкодного підписання та скріплення ним печаткою висновку ВЛК придатності до військової служби на особу ОСОБА_6 , що дозволить останньому її проходити у військових частинах забезпечення, ТЦК, навчальних центрах, кінологічних підрозділах, тощо.

1.1.8. В подальшому, 06.01.2025 та 20.01.2025 ОСОБА_4 , знаходячись у м. Біла Церква Київської області, відповідно до досягнутих домовленостей, отримав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду для себе та третіх осіб у загальній сумі 1000 доларів США, купюрами KB15144696K, KB89867838H, FB14138313B, KB67092944D, KK11406837A, KB34279231I, HB98603619B, HF37473693A, HC06320055A, HD05394015B, номіналом 100 доларів США кожна, за здійснення ним впливу на голову позаштатної постійно-діючої військоволікарської комісії для проведення медичного огляду, створеної при Комунальному некомерційного підприємстві Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 1» - ОСОБА_5 , у безперешкодному підписанні, скріпленні печаткою та видачі висновку ВЛК придатності до військової служби категорії, що не відповідає стану здоров`я ОСОБА_6 та дозволяє її проходити у військових частинах забезпечення, ТЦК, навчальних центрах, кінологічних підрозділах, тощо.1.2. Санкцією ч.3 ст.369-2 КК України передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.

1.1.9. Слідчий 20 січня 2025 року, в порядку ст. 93 КПК України, за вихідним № СЕД-12313-2025 від 20.01.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 направлено запит про надання інформації щодо надходження висновку ВЛК на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та вразі надходження надання оригіналу висновку.

1.1.10. Так, 20 січня 2025 року за вихідним № ВОБР/387 від 20.01.2025 отримано відповідь з ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо надання оригіналу картки обстеження та медичного огляду № 757-8/28242 на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на 1 аркуші з копіями додатків на 10 аркушах. Постановою від 20.01.2025 вищевказані документи відповідно до ст. 98 КПК України визнано речовими доказами.

1.2. Прокурор зазначає, що з метою збереження речових доказів виникла необхідність накладання арешту на оригінал картки обстеження та медичного огляду № 757-8/28242 на особу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на 1 аркуші з копіями додатків на 10 аркушах (консультативне заключення, ультразвукове дослідження колінного суглоба, 2 довідки з медичного центру «BELADENT» від 28.11.2024, 3 протоколи МРТ обстеження від 27.11.2024, довідку про огляд сімейного лікаря від 23.12.2024, рукописну довідку щодо обстеження ОСОБА_6 , яку отримано в порядку ст. 93 КПК України.

2. В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав своє клопотання та просив його задовольнити за викладених у ньому обставин.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_5 подав клопотання про розгляд клопотання про накладення арешту на майно за його відсутності.

3.1. У відповідності до підпункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

3.2. Як слідує зі змісту клопотання та підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20.01.2025, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024112030000432 здійснюється за фактом одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаним із вимаганням такої вигоди. Правова кваліфікація кримінального правопорушення ч. 3 ст. 369-2 КК України.

3.2.1. Згідно із ч. 3 ст. 369-2 КК України передбачена кримінальна відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди.

3.2.2. Описана у клопотанні фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими слідчим матеріалами кримінального провадження (заява про вчинення кримінального правопорушення, рапорти оперуповноважених ГУ СБУ, протоколи допиту свідків, протоколи проведення НСРД, протоколи огляду документів, протоколу затримання особи, повідомлення про підозру), формує у слідчого судді внутрішнє переконання про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

3.2.3. Так, відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_6 від 25.10.2024, останній повідомив, що звернувся за консультацією до лікаря-хірурга. В ході розмови лікар повідомив, що має можливість допомогти в проходження ВЛК, а саме поставити певний діагноз, який надасть можливість перевести з категорії придатності «Б» на категорію «В», тобто для проходження служби у тилових силах, зазначивши, що така послуга буде коштувати 1500 у.о.

В подальшому, під час проходження медичного огляду лікар-хірург зазначив діагноз «Остеохондроз хребта ДОЦ 8», в графі «Діагноз та постанова ВЛК» зазначено: Остеохондроз хребта, обтяжені протрузії, посттравматичний М17 М42 правого колінного суг. ДО А ІІ (два)» (протокол огляду від 13.01.2025).

При цьому, вручені під час негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 500 доларів США (протоколи огляду від 20.01.2025), були вилучені на робочому місці лікаря ОСОБА_4 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 (протокол обшуку від 20.01.2025).

3.2.4. Відтак описані події містять в собі ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

3.2.5. За таких умов на цьому етапі досудового розслідування наявна обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна. При цьому необхідно зауважити, що на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом обґрунтованої підозри) для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.

3.2.6. Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

На підставі ст. 168 КПК України тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208 цього Кодексу. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

В судовому засіданні встановлено, що 20.01.2025 року в порядку ст. 93 КПК України отримано відповідь з ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо надання оригіналу картки обстеження та медичного огляду № 757-8/28242 на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на 1 аркуші з копіями додатків на 10 аркушах. Постановою від 20.01.2025 вищевказані документи відповідно до ст. 98 КПК України визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42024112030000432.

3.3. Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

В цьому випадку прокурор заявляє метою арешту майна забезпечення:

- збереження речових доказів;

3.3.1. Обґрунтовуючи необхідність арешту вилучених речей, обвинувачення вказує на те, що вони є доказами у кримінальному провадженні. У випадку арешту майна з метою збереження речових доказів він накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

3.3.2. Постановою від 21.01.2025 вказане в клопотанні майно, отримане в порядку ст. 93 КПК визнане речовим доказом.

3.3.3. Враховуючи предмет доказування кримінального правопорушення, про яке йдеться у клопотанні, вказане в клопотання майно, має значення для досудового розслідування, зокрема виявлено та вилучено предмети, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій.

3.4. Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні. За допомогою арешту майна зможе бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням (п.3 ч. 3 ст. 132 КПК України), а потреби досудового розслідування у забезпеченні схоронності цього майна виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного (п.2 ч. 3 ст. 132 КПК України).

3.5. За таких обставин на зазначене в клопотанні майно може бути накладений арешт, адже потреби досудового розслідування, пов`язані з необхідністю збереження речових доказів, обумовлюють необхідність застосування цього заходу забезпечення.

3.6. В ч. 1 ст. 173 КПК України зазначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. Відповідно до зазначеної норми завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий суддя вважає, що в цьому кримінальному провадженні такі ризики наявні. Однак з накладенням арешту вбачається можливість запобігти зазначеним ризикам. Отже, може бути виконане завдання арешту майна, а саме запобігання можливості його приховування, знищення, перетворення.

3.6.1. . З огляду на зроблені висновки, положення ст. 170, 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, крім обставин, зазначених у ст. 131 КПК України, повинен врахувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;

3) мету арешту майна;

4) наслідки арешту майна для третіх осіб;

5) розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

3.6.1. Правовою підставою арешту майна є відповідні положення ст. 170 КПК України.

3.6.2. Вилучене під час огляду майно безпосередньо може бути використане у провадженні як доказ, оскільки містить відомості, за допомогою яких можливо підтвердити обставини, що мають значення, або спростувати наявні у сторони обвинувачення версії.

3.6.3. Досліджені під час судового засідання матеріали дають слідчому судді підстави вважати, що заявлена прокурором мета - забезпечення збереження речових доказів може бути досягнута через застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження.

3.6.4. З урахуванням досліджених обставин в цьому кримінальному провадженні слідчий суддя не вбачає втручання у права і свободи особи при одночасному встановленні необхідності такого заходу забезпечення кримінального провадження для досягнення потреб досудового розслідування.

3.6.5. Окремо слід зазначити, що жодних негативних наслідків арешту майна для третіх осіб не вбачається.

3.7. Викладене свідчить про необхідність накладення арешту на отриману в порядку ст. 93 КПК медичну документацію в цьому кримінальному провадженні з точки зору наявності передбачених законом підстав. А тому клопотання прокурора слід задовольнити.

3.7. Окремо слід зазначити, що на підставі ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

4. З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність необхідних і достатніх підстав для задоволення клопотання прокурора про арешт майна з метою збереження речового доказу.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 2, 132, 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Клопотання прокурора про арешт майна задовольнити.

2. Накласти арешт на майно, надане в порядку ст. 93 КПК України ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме оригінал картки обстеження та медичного огляду № 757-8/28242 на особу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на 1 аркуші з копіями додатків на 10 аркушах (консультативне заключення, ультразвукове дослідження колінного суглоба, 2 довідки з медичного центру «BELADENT» від 28.11.2024, 3 протоколи МРТ обстеження від 27.11.2024, довідку про огляд сімейного лікаря від 23.12.2024, рукописну довідку щодо обстеження ОСОБА_6 ), шляхом накладення заборони на користування та розпорядження таким майном.

4. На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.

5. Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

6. Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

7. Копію цієї ухвали вручити прокурору негайно та надіслати власнику майна.

8. Повний текст ухвали оголошений 04.02.2025.

Слідчий суддяОСОБА_1