Постанова

від 22.01.2025 по справі 914/2797/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2025 р. Справа №914/2797/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіО.С. Скрипчук

суддівН.М. КравчукО.І. Матущака,

секретар судового засідання В.Б. Лагутін,

розглянувши апеляційну скаргу Громадської організації «Спілка корупційних розслідувань» б/н від 01.10.2024 (вх. № 01-05/2778/24 від 03.10.2024)

на рішення Господарського суду Львівської області від 02.09.2024 (повний текст рішення складено 12.09.2024, м. Львів, суддя П.Т. Манюк)

та на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 23.09.2024 (повний текст рішення складено 27.09.2024, м. Львів, суддя П.Т. Манюк)

у справі № 914/2797/23

за позовом Корпорації «Енергоресурс-Інвест», м. Львів

до відповідача Громадської організації «Спілка корупційних розслідувань», м. Львів

про захист ділової репутації,

за участю представників:

від позивача: О.Р. Дуб;

від відповідача: Г.І. Алєксєєва.

ВСТАНОВИВ:

Корпорація «Енергоресурс-Інвест» звернулась до Господарського суд Львівської області з позовом до Громадської організації «Спілка корупційних розслідувань» про захист ділової репутації, де з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права корпорації «Енергоресурс-Інвест», інформацію, поширену листом від 08.05.2023 № 08/05 від Громадської організації Спілка корупційних розслідувань, що був адресований компанії Tеtra Тесh ES lnc та зобов`язати відповідача спростувати недостовірну інформацію, поширену листом від 08.05.2023 № 08/05, що був адресований компанії Tеtra Тесh ES lnc, шляхом надсилання Tеtra Тесh ES lnc листа від Громадської організації «Спілка корупційних розслідувань» із зазначенням змісту спростування.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідачем було завдано шкоди його діловій репутації, зруйновано імідж та сформовано негативну громадську думку, з огляду на те, що головою правління Громадської організації «Спілка корупційних розслідувань» було направлено лист від 08.05.2023 на адресу компанії, замовника тендерів, участь у яких неодноразово брав позивач.

Зокрема, у листі від 08.05.2023 № 08/05, скерованому на адресу компанії Tеtra Тесh ES lnc відповідачем зазначено, що корпорація «Енергоресурс-Інвест» є монополістом на ринку та має особливо тісні зв`язки з державними органами, а тому ці зв`язки можуть вплинути на результати торгів, за якими позивач перемагає у тендерах.

На думку позивача, вказана інформація викладена відповідачем у формі тверджень, на підтвердження цього позивачем долучено до матеріалів справи висновок експерта Державного підприємства Українського бюро лінгвістичних експертиз НАН України від 05.02.2024 № 056/17. Також у формі твердження викладено інформацію про те, що компанія позивача завдяки вказаним зв`язкам перемагає у тендерах.

Позивач звертає увагу на те, що відповідачем не надано доказів на підтвердження таких тверджень, а також те, що громадською організацією не було здійснено перевірку вищевказаних тверджень на достовірність.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.09.2024 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права корпорації «Енергоресурс-Інвест», інформацію, поширену листом від 08.05.2023 № 08/05 від Громадської організації Спілка корупційних розслідувань, що був адресований компанії Tеtra Тесh ES lnc про те що: Корпорація «Енергоресурс-Інвест» є монополістом на ринку, а також про те, що Корпорація «Енергоресурс-Інвест» має ОСОБЛИВО ТІСНІ зв`язки з державними органами, які можуть вплинути на результати торгів, за якими Корпорація «Енергоресурс-Інвест» перемагає в тендерах. - завдяки ОСОБЛИВО ТІСНИМ зв`язкам з державними органами корпорація «Енергоресурс-Інвест» в обхід тендерних процедур уклала прямі договори з КП «Харківські теплові мережі» на постачання товарів на суму 170 729 010, 12 грн. Зобов`язано Громадську організацію «Спілка корупційних розслідувань» спростувати недостовірну інформацію, поширену листом від 08.05.2023 № 08/05, що був адресований компанії Tеtra Тесh ES lnc, шляхом надсилання Tеtra Тесh ES lnc листа від Громадської організації «Спілка корупційних розслідувань» наступного змісту: Повідомляємо, що НЕ ВІДПОВІДАЄ ДІЙСНОСТІ інформація, яка була поширена Громадською організацією «Спілка корупційних розслідувань» в листі № 08/05 від 08.05.2023 адресованому компанії Tеtra Тесh ES lnc про те, що корпорація «Енергоресурс-Інвест» є монополістом на ринку, а також про те, що корпорація «Енергоресурс-Інвест» має ОСОБЛИВО ТІСНІ зв`язки з державними органами, які можуть вплинути на результати торгів, за якими Корпорація «Енергоресурс-Інвест» перемагає в тендерах. Також НЕ ВІДПОВІДАЄ ДІЙСНОСТІ інформація про те, що завдяки ОСОБЛИВО ТІСНИМ зв`язкам з державними органами Корпорація «Енергоресурс-Інвест» в обхід тендерних процедур уклала прямі договори з КП Харківські теплові мережі на постачання товарів на суму 170 729 010, 12 грн.

Судом першої інстанції з матеріалів справи встановлено, що Громадська організація «Спілка корупційних розслідувань» у листі від 08.05.2023 № 08/05 зазначає, що провела розслідування на підставі тендеру RFQ-EnCS-2023-019 (м. Харків) для комунального підприємства Харківські теплові мережі, у якому переможцем визнано Корпорацію «Енергоресурс-Інвест». У листі від 08.05.2023 № 08/05 відповідач, серед іншого, стверджує, що корпорація «Енергоресурс-Інвест» є монополістом на ринку та має ОСОБЛИВО ТІСНІ зв`язки з державними органами, а тому ці зв`язки можуть вплинути на результати торгів, за якими корпорація «Енергоресурс-Інвест» перемагає в тендерах.

Місцевий господарський суд вказав, що тягар доказування достовірності негативної інформації про позивачів покладається на відповідачів, а на позивачів покладено лише обов`язок доказування факту поширення такої інформації відповідачами.

Суд звернув увагу, що відповідачем не спростовано факту написання та надсилання листа від 08.05.2023 № 08/05, який було адресовано компанії Tetra Tech ES, Inc. Відповідно до матеріалів справи, відповідачем не надано доказів на підтвердження зазначених у листі від 08.05.2023 № 08/05 тверджень, також не надано доказів, які б могли підтвердити факт здійснення перевірки зазначеної інформації, а саме те, що компанія позивача є монополістом на ринку та наявність у компанії ОСОБЛИВО ТІСНИХ зв`язків. Також матеріали справи не містять доказів того, що компанія позивача вигравала тендери у місті Харкові в обхід тендерних процедур та уклала прямі договори з КП Харківські теплові мережі на постачання товарів на суму 170 729 010, 12 грн.

Відтак, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що твердження відповідача щодо корпорації формують негативну громадську думку, руйнують імідж та репутацію позивача, а відтак є такими, що порушують право позивача на повагу до його ділової репутації.

Разом з тим, місцевий суд, щодо висновків експертиз наданих позивачем та відповідачем, зазначив наступне.

Висновок експерта від 15.11.2023 № 15183 лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи, проведеної Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський експертно-дослідний центр», що наданий представником відповідача, не відповідає вимогам, які передбачені ст. 7 Закону України Про судову експертизу, де встановлено що криміналістична експертиза, підвидом якої є лінгвістична (семантико-текстуальна) експертиза, здійснюється виключно державними спеціалізованими установами.

Суд також вказав про суперечливість тверджень експерта у висновку експерта від 15.11.2023 № 15183 лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи щодо тверджень, які є предметом дослідження у даній справі, зокрема на стор. 8 висновку експертом вказано: У фрагменті тексту Корпорація «Енергоресурс-Інвест» є монополістом на ринку та має ОСОБЛИВО ТІСНІ зв`язки з державними органами, а тому ці зв`язки можуть вплинути на результати торгів, за якими Корпорація «Енергоресурс-Інвест» перемагає в тендерах викладена інформація має стверджувальний характер, а ужиті слова узагальнюючого змісту монополіст, лексичні конструкції у переносному значенні особливо тісні зв`язки (у значенні мати близьке знайомство з ким-небудь, яке забезпечує підтримку, вигоду, заcтупництво) та у формі припущення можуть вплинути вказують на те, що думки є суб`єктивною оцінкою діяльності Корпорації «Енергоресурс-Інвест» викладеними у формі оціночних суджень. Відтак, за висновком експерта, цілий фрагмент тексту містить інформацію стверджувального характеру, а окремі слова з цього ж тексту, вказують на те, що думки є суб`єктивною оцінкою у формі оціночних суджень.

Судом першої інстанції взято до уваги висновок експерта Державного підприємства Українського бюро лінгвістичних експертиз НАН України від 05.02.2024 № 056/17 наданого позивачем, у заключній частині якого зазначено, що є лінгвістичні підстави констатувати, що в текстовому матеріалі, наданому для експертизи, а саме в листі англійською мовою Громадської організації Спілка корупційних розслідувань (Public Organization Union of Corruption Investigations) від 08.05.2023 № 08/05, адресованому Компанії Tetra Tech (Tetra Tech Company), а також у перекладі зазначеного листа українською мовою, інформацію про те, що корпорація Енергоресурс-Інвест (англ. Energoresurs-Invest Corporation) є монополістом і що вона має особливо тісні зв`язки з державними органами виражено у формі, тверджень.

Виходячи із викладених вище обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

В подальшому представник позивача через систему «Електронний суд» подав до Господарського суду Львівської області заяву про прийняття додаткового рішення у даній справі, у якій просив суд стягнути із відповідача на свою користь 40 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 30 000, 00 грн витрат за проведення у справі експертизи Українським бюро лінгвістичних експертиз.

Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 23.09.2024 заяву Корпорації «Енергоресурс-інвест» про стягнення судових витрат задоволено частково. Стягнуто з Громадської організації Спілка корупційних розслідувань на користь корпорації «Енергоресурс-Інвест» 30 000, 00 грн витрат пов`язаних із проведенням експертизи. У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Місцевий суд, враховуючи ненадання позивачем належних доказів на підтвердження понесення ним витрат на правову допомогу в розмірі 40 000, 00 грн, відсутність опису обсягу наданих послуг і обґрунтувань необхідності відшкодування саме таких витрат відповідачем та за наявності пункту 2.1.1 у договорі про надання правничої допомоги від 05.09.2023, вказав, що не має підстав визнавати заявлену суму обґрунтованою, розумною, реальною, фактичною та необхідною в межах розгляду справи № 914/2797/23. Через відсутність детального опису наданих послуг інша сторона справи також позбавлена можливості заперечувати співмірність заявленої до стягнення суми, що не забезпечує дотримання принципу змагальності сторін.

Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що на підтвердження понесення Корпорацією «Енергоресурс-інвест» витрат на семантико-текстуальну експертизу до заяви додано договір на виконання робіт від 28.12.2023 укладений між позивачем та Українським бюро лінгвістичних експертиз НАН України, рахунок на оплату від 29.12.2023 № 291223 на суму 30 000, 00 грн та платіжна інструкція про здійснену оплату вказаної експертизи від 03.01.2024 № 25.

Враховуючи вищевказане, місцевий суд дійшов висновку, що вбачає наявність підстав для задоволення заяви позивача про стягнення на його користь з відповідача витрат на проведення лінгвістичної експертизи у розмірі 30 000, 00 грн. В задоволенні решти вимог заяви, зокрема про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000, 00 грн, слід відмовити.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Львівської області від 02.09.2024 та додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 23.09.2024 в частині задоволення позовних вимог на проведення лінгвістичної експертизи у розмірі 30 000, 00 грн Громадська організація «Спілка корупційних розслідувань» звернулась до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 01.10.2024 (вх. № 01-05/2778/24 від 03.10.2024).

Апелянт вказує, що суд першої інстанції при винесенні ним оскаржуваного рішення зробив не вірний висновок про те, що лист від 08.05.2023 № 08/05 містить недостовірну інформацію викладену у формі тверджень, яка завдала шкоду діловій репутації корпорації «Енергоресурс- Інвест", а тому є незаконним та необгрунтованим, враховуючи наступне:

- навіть якщо припустити, що інформація викладена у листі від 08.05.2023 № 08/05 є недостовірною, тоді така інформація підлягатиме спростуванню, якщо вона є негативною. Як вбачається з листа від 08.05.2023 № 08/05, то інформація викладена у ньому аж ніяк не може вважатись негативною, оскільки не принизила честь, гідність, ділову репутацію позивача, не виражена у не пристойній чи брутальній формах, тому суд дійшов помилкового висновку, що така порушує права позивача;

- суд при винесенні оскаржуваного рішення нe надав обгрунтування в чому полягає негативність фраз «ОСОБЛИВО ТІСНІ» зв?язки та «МОНОПОЛІСТ». Так, зокрема, монополіст - це юридичний термін закріплений в законодавстві. З логіки суду вбачається, що такий колегіальний орган як Антимонопольний комітет України та низка законодавчих актів підлягають скасуванню, оскільки у них є пряме посилання на вищезазначене слово. Яке судом було сприйняте як негативне;

- суд зазначає, що у листі від 08.05.2023 № 08/05 відповідач, серед іншого, стверджує, що корпорація «Енергоресурс-Інвест» є монополістом на ринку та має ОСОБЛИВО ТІСНІ зв?язки з державними органами, а тому ці зв?язки можуть вплинути на результати торгів, за якими корпорація «Енергоресурс-Інвест» перемагає в тендерах. Такі висновки суду суперечать матеріалам справи, зокрема висновку експерта складеного на замовлення відповідача та доводам сторони відповідача, зокрема при наданні пояснень у судових засіданнях та не відповідає дійсності, оскільки інформація зазначена у листі викладена у формі думок і суджень відповідача, а не тверджень, що повністю спростовує висновки суду з цього приводу;

- судом при вирішенні спору про визнання недостовірною та спростування інформації має бути встановлено не лише наявність підстав визнання недостовірною та спростування інформації, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 07.04.2021 у справі № 910/1255/20). Проте, суд при винесенні ним спірного рішення не бере до уваги те, що позивач не довів та в матеріалах справи відсутні докази того, що права позивача були порушені відповідачем. А тому у суду відсутня підстава для задоволення ним даного позову.

- у діях відповідача відсутній юридичний склад правопорушення, оскільки позивач не довів факту поширення листа відповідачем, що підтверджується відсутністю в матеріалах справи доказів його розповсюдження відповідачем, і є безумовною підставою для відмови у задоволенні позову на що суд першої інстанції уваги не звернув, а тому спірне рішення не відповідає вимогам закону. Відтак, судом при винесенні спірного рішення не було враховано, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: 2) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь - який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право (пункт 6.33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №904/4494/18). Зазначив, що такий лист відповідачем не надсилався, тобто ним не поширювався, що підтверджується матеріалами справи, де відсутні докази надсилання даного листа відповідачем. Тому, суд прийшов до помилковго висновку, що відповідачем не спростовано факту написання та надсилання листа від 08.05.2023 № 08/05, який було адресовано компанії Tetra Tech ES, Inc., власне як і не звернув увагу на те, що обов?язок на підтвердження даного факту покладається на позивача, а не відповідача згідно вимог процесуального законодавства.

- суд вказує, що тягар доказування достовірності негативної інформації про позивачів покладається на відповідачів, а на позивачів покладено лише обов?язок доказування факту поширення такої інформації відповідачами. У даній справі знаходиться висновок експерта складений на замовлення відповідача, який підтверджує факт, що інформація викладена у листі, який став предметом спору викладена у формі оціночних суджень. В свою чергу позивач не довів факту поширення такої інформації відповідачами.

- судом зроблено помилковий висновок, що висновок експерта від 15.11.2023 № 15183 лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи, що наданий представником відповідача, не відповідає вимогам закону. Оскільки висновок експерта від 15.11.2023 № 15183 лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи був складений відповідно до вимог закону.

Апелянт також частково не погоджується з додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 23.09.2024, а саме в частині стягнення витрат з відповідача на користь позивача 30 000, 00 грн витрат за проведення у справі експертизи Українським Бюро лінгвістичних експертиз.

Скаржник зазначає, що у ч. 1 долученого стороною позивача договору про виконання робіт від 28.12.2023 року не зазначено, які саме і в якому обсязі були надані позивачем текстові матеріали для дослідження і підготовки висновку, на підставі проведення якого позивач намагається стягнути витрати з відповідача.

Крім того, позивачем не надано суду акту про прийняття виконаних робіт Українським Бюро лінгвістичних експертиз НАН України згідно п. 1 ч. 2 договору про виконання робіт від 28.12.2023 року, де зазначено що за виконану роботу замовник виплачує виконавцеві винагороду, відповідно до наданого виконавцем рахунку та акту про прийняття виконаних робіт. А відтак, стягнення такої винагороди зі сторони відповідача є безпідставним.

Згідно п. 2 ч. 2 договору про виконання робіт від 28.12.2023 року термін виконання робіт - 25 календарних днів з дати оплати їх вартості, а згідно платіжної інструкції № 25 від 03.01.2024 року така оплата була здійснена 03.01.2024 року, тобто висновок експерта мав бути складеним до 28.01.2024 року, натомість у матеріалах справи знаходиться висновок експерта № 056/17 від 05.02.2024 року, поданим стороною позивача, що суперечить умовам договору про виконання робіт від 28.12.2023 року. А тому, невідомо за проведення якої саме експертизи позивач просить стягнути винагороду з відповідача.

Крім того, у висновку експерта № 056/17 від 05.02.2024 року відсутнє будь-яке посилання на розгляд справи № 914/2797/23 за позовом Корпорації «Енергоресурс-Інвест» до Громадської організації «Спілка корупційних розслідувань» про захист ділової репутації, яка перебуває у провадженні господарського суду Львівської області, а зазначено лише для подання до суду.

Корпорація «Енергоресурс-Інвест» подала до суду відзив на апеляційну скаргу (вих. №01-04/7682/24 від 11.11.2024), в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 02.09.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 23.09.2024 у справі № 914/2797/23 без змін.

Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та висновків місцевого господарського суду не спростовує.

У судове засідання 22.01.2025 з`явився представник позивача, надав пояснення, проти доводів апеляційної скарги заперечив.

У судове засідання 22.01.2025 з`явився представник відповідача, надав пояснення, доводи апеляційної скарги підтримав.

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає за доцільне зазначити наступне.

Як роз`яснено в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи (надалі - Постанова Пленуму № 1) праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Відповідно до абз. 5 п. 15 Постанови Пленуму № 1, недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 ЦК України, а захист особистих немайнових прав юридичної особи у зв`язку із завідомо неправдивим повідомленням або неумисним повідомленням недостовірної інформації щодо її уповноваженої (посадової чи службової) особи про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України Про запобігання корупції у порядку, передбаченому цим Законом, здійснюється у такому самому обсязі, що і особистих немайнових прав фізичних осіб.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму № 1, позови про захист ділової репутації вправі пред`явити юридична особа у разі поширення недостовірної інформації, що порушує особисті немайнові права юридичної особи або її структурного підрозділу, позов вправі пред`явити орган цієї юридичної особи.

Як встановлено колегією суддів, проектом енергетичної безпеки (ПЕБ), який фінансувався Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та імплементувався Tetra Tech ES Inc., яка діяла як агент із закупівель для Міністерства енергетики України та Секретаріату Енергетичного Співтовариства (СЕС) в рамках Фонду підтримки енергетики України, було оголошено тендер на закупівлю труб та елементів трубопроводів шляхом запиту цінових пропозицій.

Позивачем було подано цінову пропозицію для участі в тендері, виходячи з тендерних умов, які були їм надіслані, та відповідно до своїх можливостей з поставки передбачених в тендері товарів.

Переможцем даного тендеру було обрано позивача - корпорацію «Енергоресурс- Інвес».

Разом з тим, Громадська організація «Спілка корупційних розслідувань» у листі від 08.05.2023 № 08/05 зазначає, що провела розслідування на підставі тендеру RFQ-EnCS-2023-019 (м. Харків) для комунального підприємства «Харківські теплові мережі», у якому переможцем визнано Корпорацію «Енергоресурс-Інвест».

Як наслідок, керівником відповідача особисто було підписано лист від 08.05.2023 № 08/05 та скріплено печаткою організації, адресований компанії Tetra Tech ES, Inc., яка була замовником вищевказаного тендеру.

У листі від 08.05.2023 № 08/05 відповідач, серед іншого, стверджує, що Корпорація «Енергоресурс-Інвест» є монополістом на ринку та має «ОСОБЛИВО ТІСНІ» зв`язки з державними органами, а тому ці зв`язки можуть вплинути на результати торгів, за якими корпорація «Енергоресурс-Інвест» перемагає в тендерах.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму № 1, чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально- етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об` єктів судового захисту. В той же час, під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

При вирішенні спору про визнання недостовірною та спростування інформації підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору має бути встановлено не лише наявність підстав визнання недостовірною та спростування інформації, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 07.04.2021 у справі № 910/1255/20).

Розглядаючи справи, предметом позову в яких є спростування недостовірної інформації, суди повинні враховувати, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право (пункт 6.33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18).

За загальним правилом, відповідно до частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Верховний Суд зазначив, що для позивача діє загальний тягар доведення позову, зокрема факту поширення недостовірної інформації та недостовірність цієї інформації (постанова від 11.10.2023 у справі № 758/13555/21).

Суд вказує, що поширена інформація не вважається автоматично недостовірною, і позивач несе тягар доведення обґрунтованості свого позову за загальним правилом, включаючи підтвердження недостовірності поширеної інформації. Натомість відповідач в обґрунтування своїх заперечень, щоб спростувати аргументи позивача про недостовірність, має обов`язок довести, які заходи вчинялися, щоб переконатися в достовірності, та надати відповідні докази, які на його переконання свідчать про достовірність поширеної інформації.

Водночас, оскільки відповідно частини другої статті 302 ЦК України особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності, на відповідачеві, який поширює інформацію або відповідальний за її поширення (твердження про факти), лежить обов`язок довести, які вчинялися заходи, щоб переконатися в достовірності.

Оскільки, відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму № 1, обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації.

З цього випливає, що тягар доказування достовірності негативної інформації про позивачів покладається на відповідачів, а на позивачів покладено лише обов`язок доказування факту поширення такої інформації відповідачами. Цей висновок узгоджується з приписом абзацу першого частини другої статті 302 ЦК України.

Апелянт вказує, що лист від 08.05.2023 № 08/05, який було адресовано компанії Tetra Tech ES, Inc виготовлено відповідачем, однак позивач не довів факту поширення листа.

Як зазначено вище, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18 розглядаючи справи, предметом позову в яких є спростування недостовірної інформації, суди повинні враховувати, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин, зокрема, поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб.

Відповідачем у апеляційній скарзі не спростовано факту надсилання листа від 08.05.2023 № 08/05, який було адресовано компанії Tetra Tech ES, Inc.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що копія листа від 08.05.2023 № 08/05, який було адресовано компанії Tetra Tech ES, Inc з печаткою Громадської організації «Спілка корупційних розслідувань» та підписом Голови правління М. Саламаги, наявний у позивача, відтак, з огляду на такі обставини справи, доводи відповідача про те, що такий лист не було поширено оцінюються судом критично.

Відповідно до матеріалів справи, відповідачем не надано доказів на підтвердження зазначених у листі від 08.05.2023 № 08/05 тверджень, також не надано доказів, які б могли підтвердити факт здійснення перевірки зазначеної інформації, а саме те, що компанія позивача є монополістом на ринку та наявність у компанії ОСОБЛИВО ТІСНИХ зв`язків.

Разом з тим, щодо юридичного складу правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, колегія суддів вказує наступне.

Матеріали справи не містять доказів того, що компанія позивача вигравала тендери у місті Харкові в обхід тендерних процедур та уклала прямі договори з КП Харківські теплові мережі на постачання товарів на суму 170 729 010, 12 грн.

Відповідач у своєму листі від 08.05.2023 № 08/05 стверджує, що корпорація Енергоресурс-Інвест є монополістом на ринку та має ОСОБЛИВО ТІСНІ зв`язки з державними органами, а тому ці зв`язки можуть вплинути па результати торгів, за якими Корпорація Енергоресурс-Інвест перемагає в тендерах.

Відповідачем це твердження не підтверджено доказами, оскільки, щодо позивача не приймалися рішення компетентними органами про визнання його монополістом, окрім цього відповідач сам у цьому ж листі вказує, що в тендері брали участь інші учасники, таким чином спростовуючи дане твердження.

Твердження відповідача щодо корпорації формують негативну громадську думку, руйнують імідж та репутацію позивача, а відтак є такими, що порушують право позивача на повагу до його ділової репутації.

Щодо наданих відповідачем та позивачем висновків експертиз.

При наявності альтернативних інтерпретацій фрагмента тексту, який належить до інституціолізованого дискурсу (наприклад, щодо визначення модального статусу тих чи інших висловлень), завданням лінгвістичної експертизи є виявити таку його інтерпретацію, при якій забезпечується однозначне й несуперечливе прочитання цього фрагмента у відповідному контексті з урахуванням існуючих дискурсивних практик і комунікативних очікувань потенційного адресата повідомлення.

Методика лінгвістичної експертизи з питань, пов`язаних із захистом честі, гідності та ділової репутації, передбачає: 1) діагностування дискурсивних ознак текстового матеріалу, наданого для дослідження і характеристика відповідних дискурсивних практик, 2) виявлення в тексті висловлень, що містять негативну інформацію про особу (осіб), якої (яких) стосуються питання, винесені на розгляд експерта, та змістова й аксіологічна характеристика цих висловлень; 3) характеристика способу представлення негативної інформації (експліцитна чи імпліцитна інформація), а також стилістичних прийомів експресивних засобів, якщо вони використовуються при вираженні негативної інформації про особу (осіб), якої (яких) стосуються питання, винесені на розгляд експерта; 4) встановлення модального статусу негативно забарвлених елементів висловлення (твердження чи оцінні судження); 5) діагностування форми представлення негативної інформації як брутальної, непристойної, принизливої. При вирішенні цих завдань у експертизі використовуються прийоми дискурсивного аналізу, прагмалінгвістичного аналізу, контент-аналізу та лексико-семантичного й функціонально-стилістичного аналізу.

Відповідно до приписів статті 30 Закону України "Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Інформація, яка являє собою суб`єктивну оцінку, не підлягає верифікації і тому не може бути об`єктом правового регулювання. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Твердження зазвичай передбачає можливість верифікації, тобто оцінку істинності наведених відомостей, а відтак передбачає відповідальність мовця за зміст твердження.

Лінгвістична експертиза відповідно до п. 1.2.1 Розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, є підвидом криміналістичної експертизи, яка, відповідно до ст. 7 Закону України Про судову експертизу, здійснюється виключно державними спеціалізованими установами.

Підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи у випадках, передбачених законом, в якому обов`язково зазначаються її реквізити, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об`єкти, що підлягають дослідженню (п.1.8 Інструкції).

Висновок експерта (експертів) оформлюється на бланку експертної установи і підписується експертом (експертами), який (які) проводив(ли) дослідження. Підписи у заключній частині засвідчуються відбитком печатки експертної установи на кожній сторінці тексту заключних висновків, (п. 4.15 Інструкції).

В той же час, відповідно до Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998, семантико-текстуальною експертизою вирішуються завдання із встановлення змісту понять, лексичного значення слів або словосполучень, використаних в тих або інших текстах, їх стилістичної забарвленості, смислового навантаження, характеру інформації, що міститься в текстах (чи може така інформація розглядатися як образлива, чи містить вона загрозу конкретній особі (особам) тощо), тобто вирішення питань мовленнєвого характеру, не пов`язаних із встановленням фактичних даних про автора.

Судом першої інстанції правомірно встановлено що висновок експерта від 15.11.2023 № 15183 лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи, проведеної Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський експертно-дослідний центр», що наданий представником відповідача, не відповідає вимогам, які передбачені ст. 7 Закону України Про судову експертизу, де встановлено що криміналістична експертиза, підвидом якої є лінгвістична (семантико-текстуальна) експертиза, здійснюється виключно державними спеціалізованими установами.

Варто зауважити також про суперечливість тверджень експерта у висновку експерта від 15.11.2023 № 15183 лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи щодо тверджень, які є предметом дослідження у даній справі, зокрема на стор. 8 висновку експертом вказано: У фрагменті тексту Корпорація Енергоресурс-Інвест є монополістом на ринку та має ОСОБЛИВО ТІСНІ зв`язки з державними органами, а тому ці зв`язки можуть вплинути на результати торгів, за якими Корпорація Енергоресурс-Інвест перемагає в тендерах викладена інформація має стверджувальний характер, а ужиті слова узагальнюючого змісту монополіст, лексичні конструкції у переносному значенні особливо тісні зв`язки (у значенні мати близьке знайомство з ким-небудь, яке забезпечує підтримку, вигоду, заcтупництво) та у формі припущення можуть вплинути вказують на те, що думки є суб`єктивною оцінкою діяльності Корпорації Енергоресурс-Інвест викладеними у формі оціночних суджень. Відтак, за висновком експерта, цілий фрагмент тексту містить інформацію стверджувального характеру, а окремі слова з цього ж тексту, вказують на те, що думки є суб`єктивною оцінкою у формі оціночних суджень.

У справах, пов`язаних із захистом честі, гідності й ділової репутації, розмежування фактів і оцінок, які в мовленні перебувають у близькому сусідстві і можуть по-різному поєднуватися в змісті окремих слів і висловів, є одним із ключових завдань експертного дослідження конфліктного тексту.

У висновку експерта Державного підприємства Українського бюро лінгвістичних експертиз НАН України від 05.02.2024 № 056/17 наданому позивачем зазначено, що для проведення експертизи було надано копії листа англійською мовою Громадської організації Спілка корупційних розслідувань (Public Organization Union of Corruption Investigations) від 08.05.2023 р. № 0805, адресований Компанії Tetra Tech (Tetra Tech Company) та переклад зазначеного вище листа українською мовою.

Інформацію про те, що корпорація Енергоресурс-Інвест (англ. Energoresurs-Invest Corporation) є монополістом і що вона має особливо тісні зв`язки з державним органами, в текстовому матеріалі, наданому для експертизи, виявлено в такому висловленні: TheInvestis a monopolist in the market and hasCLOSE connections with the government authorities, and therefore these connections can influence the bidding results, according to which theInvestwins the tenders (стор. 2).

(український переклад) Корпорація Енергоресурс-Інвест є монополістом на ринку та має ОСОБЛИВО ТІСНІ зв`язки з державними органами, а тому ці зв`язки можуть вплинути на результати торгів, за якими корпорація Енергоресурс-Інвест перемагає в тендерах.

Згідно з висновком від 05.02.2024 № 056/17, зіставний аналіз зазначеного сегмента англійського тексту, з одного боку, і його українського перекладу, з другого боку, дає підстави констатувати, що між ними немає суттєвих змістових відмінностей і український переклад з достатньою точністю й повнотою передає зміст англійського оригіналу.

Інформацію про те, що корпорація Енергоресурс-Інвест (англ. Energoresurs-Invest Corporation) є монополістом і що вона має особливо тісні зв`язки з державними органами, в текстовому матеріалі, наданому для експертизи, виражено лексичними й дискурсивними засобами на поверхневому рівні семантичної структури. Лексичними носіями інформацій, актуальної в розрізі зазначеного питання, є іменники monopolist монополіст, connections зв`язки і вислів government authorities державні органи. Ознак використання цих слів, а також дискурсивних засобів вираження інформації, актуальної в розрізі досліджуваного питання, у переносних або контекстуально трансформованих значеннях аналізований текстовий сегмент і його прагмасемантичний контекст не містять.

Інформацію про те, що корпорація Енергоресурс Інвест (англ. Energoresurs-Invest Corporation) є монополістом і що вона має особливо тісні зв`язки з державними органами, в текстовому матеріалі, наданому для експертизи, представлено як таку, що має реальний, а не уявний або прогнозований характер.

За всіма лінгвістичними параметрами інформація, наведена в аналізованому висловленні, відповідає критеріям фактичного твердження.

Підсумовуючи, експерт у заключній частині висновку від 05.02.2024 № 056/17 зазначив, що є лінгвістичні підстави констатувати, що в текстовому матеріалі, наданому для експертизи, а саме в листі англійською мовою Громадської організації Спілка корупційних розслідувань (Public Organizationof Corruption Investigations) від 08.05.2023 № 08/05, адресованому Компанії Tetra Tech (Tetra Tech Company), а також у перекладі зазначеного листа українською мовою, інформацію про те, що корпорація Енергоресурс-Інвест (англ. Energoresurs-Invest Corporation) є монополістом і що вона має особливо тісні зв`язки з державними органами виражено у формі, тверджень.

Разом з тим, викладення фрази ОСОБЛИВО ТІСНІ в лапках та великими буквами свідчить про бажання автора посилити стверджувальний характер свої думки.

За таких обставин справи, місцевий суд правомірно встановив, що лист від 08.05.2023 № 08/05 містить недостовірну інформацію викладену у формі тверджень, яка завдала шкоду діловій репутації корпорації Енергоресурс-Інвест, а отже вказана інформація, що зазначена в заяві позивача про уточнення позовних вимог, визнається недостовірною.

Відповідно до п.15 Постанови Пленуму № 1, спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватися незалежно від вини особи, яка її поширила.

Відповідно до статей 94, 277 ЦК фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до пункту 25 Постанови Пленуму № 1, спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

Виходячи із викладених вище обставин, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Щодо додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 23.09.2024 у справі№914/2797/23.

Апелянт також частково не погоджується з додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 23.09.2024, а саме в частині стягнення витрат з відповідача на користь позивача 30 000, 00 грн витрат за проведення у справі експертизи Українським Бюро лінгвістичних експертиз.

Велика Палата Верховного Суду 22.11.2023 у справі № 712/4126/22 вказала, що системний аналіз положень процесуального законодавства дозволяє констатувати таке: витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи, належать до судових витрат; висновок експерта може бути підготовлений як на підставі ухвали суду про призначення експертизи, так і на замовлення учасника справи; у разі подання учасником справи до суду висновку експерта, складеного на його замовлення, у такому висновку має бути зазначено, що його підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ. Відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (особливо, якщо суд врахував відповідний висновок експерта як доказ), не відповідає вимогам розумності та правової визначеності, «підриває» конструкцію забезпечення передбачуваності застосування процесуальних норм, а тому не є такою, що відповідає верховенству права.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (ч. 4 ст. 127 ГПК України.

Одним із доказів у справі є долучений позивачем висновок лінгвістичної експертизи документів від 05.02.2024, складений за результатами проведення семантико-текстуальної експертизи документів у справі № 914/2797/23.

На підтвердження понесення Корпорацією «Енергоресурс-інвест» витрат на семантико-текстуальну експертизу до заяви додано договір на виконання робіт від 28.12.2023 укладений між позивачем та Українським бюро лінгвістичних експертиз НАН України, рахунок на оплату від 29.12.2023 № 291223 на суму 30 000, 00 грн та платіжна інструкція про здійснену оплату вказаної експертизи від 03.01.2024 № 25.

Колегія суддів вказує, що надані докази належним чином підтверджують, понесені позивачем витрати на семантико-текстуальну експертизу, разом з тим, доводи апелянта про те, що експертиза не проведена у строк визначений сторонами у договорі та те, що у висновку експерта відсутнє будь-яке посилання на розгляд справи № 914/2797/23, не можуть бути підставою для відмови в стягненні витрат за проведення у справі експертизи Українським Бюро лінгвістичних експертиз.

Розподіл вказаних судових витрат регламентований ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, де зазначено що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Так, відповідно до результатів розгляду справи, позов задоволено повністю, тобто рішення по суті прийнято на користь позивача - на сторону, яка понесла витрати на проведення експертизи.

Враховуючи вищевказане, місцевий суд дійшов вірного висновку, про наявність підстав для задоволення заяви позивача про стягнення на його користь з відповідача витрат на проведення лінгвістичної експертизи у розмірі 30 000, 00 грн.

Підсумовуючи все вищевказане, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду Львівської області від 02.09.2024 та додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 23.09.2024 у справі № 914/2797/23.

За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

З огляду на вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1.Апеляційну скаргу Громадської організації «Спілка корупційних розслідувань» б/н від 01.10.2024 (вх. № 01-05/2778/24 від 03.10.2024) залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Львівської області від 02.09.2024 у справі № 914/2797/23 залишити без змін.

3. Додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 23.09.2024 у справі № 914/2797/23 залишити без змін.

4.Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на апелянта.

5.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено 03.02.2025

Головуючий суддя О.С. Скрипчук

СуддяН.М. Кравчук

Суддя О.І. Матущак