Ухвала

від 03.02.2025 по справі 910/12345/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"03" лютого 2025 р. Справа№ 910/12345/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Сітайло Л.Г.

Гаврилюка О.М.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги ліквідатора Приватного акціонерного товариства «Українські хлібні традиції», арбітражного керуючого Геращенка Ігоря Володимировича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 у справі № 910/12345/23 (суддя Чеберяк П.П.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт Груп»

до Приватного акціонерного товариства «Українські хлібні традиції»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 у справі № 910/12345/23 (суддя Чеберяк П.П.), зокрема, заяву Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, відокремленого підрозділу Державної податкової служби з кредиторськими вимогами до боржника на суму 2 273 398,56 грн задоволено; визнано кредиторські вимоги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, відокремленого підрозділу Державної податкової служби до Приватного акціонерного товариства «Українські хлібні традиції» на суму 2 273 398,56 грн.

Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою, ліквідатор Приватного акціонерного товариства «Українські хлібні традиції», арбітражний керуючий Геращенко Ігор Володимирович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити ліквідатору Приватного акціонерного товариства «Українські хлібні традиції», арбітражному керуючому Геращенку Ігорю Володимировичу строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 у справі № 910/12345/23; скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 у справі № 910/12345/23 повністю та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити Головному управлінню Державної податкової служби у місті Києві, відокремленого підрозділу Державної податкової служби у задоволенні заяви з кредиторськими вимогами до боржника на суму 2 273 398,56 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2024 апеляційну скаргу у справі № 910/12345/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді: Тищенко О.В., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 у справі № 910/12345/23 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/12345/23 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт Груп» до Приватного акціонерного товариства «Українські Хлібні Традиції» про банкрутство; відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Українські Хлібні Традиції» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 у справі № 910/12345/23 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

19.12.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/12345/23.

27.01.2025 судді Північного апеляційного господарського суду Гончаров С.А., Тищенко О.В., Тарасенко К.В. з метою дотримання приписів ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України щодо визначення судді (судді-доповідача), заявили про самовідвід від розгляду справи № 910/12345/23, який мотивований наявністю обставин, які виключають можливість розгляду даної справи вказаною колегією та є підставою самовідводу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 у справі № 910/12345/23 заяву колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Гончарова С.А., суддів: Тарасенко К.В., Тищенко О.В., про самовідвід від розгляду справи № 910/12345/23 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Українські Хлібні Традиції» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 у справі № 910/12345/23 задоволено; матеріали справи № 910/12345/23 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для визначення складу суду в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/46/25 від 29.01.2025 у зв`язку із задоволення заяви колегії суддів Гончарова С.А., Тарасенко К.В., Тищенко О.В. про самовідвід, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/12345/23.

Згідно з витягом з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 29.01.2025 справу № 910/12345/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Гаврилюк О.М., Сітайло Л.Г.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), з огляду на наступне.

Так, статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, відповідно до частини третьої якої до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу», який набрав чинності 25.11.2022, ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» доповнено п. 27 такого змісту: «центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Отже, відповідно до внесених змін, податковий орган як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, звільняється від сплати судового збору за подання позову про стягнення сум податкового боргу.

Звертаючись до суду першої інстанції з відповідною заявою та посилаючись на п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ГУ ДПС у місті Києві виходило з того, що заходи стягнення сум податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не можуть обмежуватись лише позовним провадженням в межах адміністративного судочинства, а й поширює свою дію на процедуру банкрутства.

З такими доводами податкового органу погодився і Господарський суд міста Києва.

Разом з тим, Верховний суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду зазначив, що банкрутство є окремою судовою процедурою, яка здійснюється судами господарського судочинства з переважним застосуванням норм матеріального та процесуального права, визначених КУзПБ.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

За своєю процесуальною формою провадження у справі про банкрутство складається з двох частин.

Перша - включає в себе основне провадження, спрямоване на вирішення головного завдання - задоволення грошових вимог кредиторів шляхом застосування спеціальних судових процедур: для юридичних осіб - розпорядження майном, санації і ліквідації; для фізичних - реструктуризації боргів боржника та погашення боргів боржника.

Друга частина складається з додаткового або відокремленого від основного процесу провадження. У відокремленому провадженні вирішуються майнові спори, стороною яких є боржник. Завдання такого провадження полягає у збереженні й поповненні активів або конкурсної маси боржника.

Отже, судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на такі групи.

Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо.

Такі процедурні (процесуальні) питання вирішуються господарським судом шляхом постановлення ухвал.

Друга група стосується виключно вирішення спорів, які розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване КУзПБ, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими ГПК України.

Розгляд таких спорів по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду (абзац 3 ч. 2 ст. 7 КУзПБ).

Наведена позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 918/335/17.

До судових рішень у процедурі банкрутства належать, зокрема, ухвали за результатами розгляду вимог конкурсних кредиторів (ч. 6 ст. 45 КУзПБ), ухвали, прийняті за результатами попереднього засідання (ч. 2 ст. 46 КУзПБ), ухвали за результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або кредитора про визнання недійсним правочину боржника (ст. 42 КУзПБ), ухвали за результатами розгляду вимог поточних кредиторів, заявлених після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом (ч. 4 ст. 60 КУзПБ).

Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема, ст.ст. 45, 46, 47 КУзПБ.

Нормами ст. 45 КУзПБ встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч. 6 ст. 45 КУзПБ за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Отже, враховуючи викладене, подання позову про стягнення податкового боргу та подання кредитором заяви з кредиторськими вимогами це є різними способами захисту порушених прав.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду зазначив, що Законом України «Про судовий збір» окремо встановлено ставки судового збору за подання позовних вимог у позовному провадженні, а також при поданні заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у відсотковому співвідношенні до ціни позову.

В той час згідно з пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом ставка судового збору складає два розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у фіксованому розмірі.

Отже, ставки судового збору щодо сплати судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру та за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника в межах провадження у справі про банкрутство, є різними.

В силу абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України 2023 рік» з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2 684,00 грн.

За змістом п. 2. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги у справі про банкрутство справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

У апеляційному порядку оскаржується ухвала Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 у справі № 910/12345/23, якою визнано кредиторські вимоги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, відокремленого підрозділу Державної податкової служби, а відтак за подання даної апеляційної скарги скаржником мало бути сплачено судовий збір у розмірі 8 052,00 грн (2 684,00 х 2 х 150%).

Проте, з додатків до апеляційної скарги, а саме платіжної інструкції № 87 від 05.12.2024 вбачається, що ліквідатором Приватного акціонерного товариства «Українські хлібні традиції», арбітражним керуючим Геращенком Ігорем Володимировичем за подання даної апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, тобто у меншому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством України, у зв`язку з чим скаржнику необхідно доплатити 5 024,00 грн (8 052,00 - 3 028,00 = 5 024,00).

За змістом ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

За змістом ст. 259 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Положення статті 259 ГПК України по суті конкретизують та деталізують вимоги наведеного п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України в частині того, кому, які документи і яким саме чином має надіслати особа, яка подає апеляційну скаргу.

Разом з тим, наведена у п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України вимога щодо надання доказів надсилання копії скарги іншій стороні у справі в першу чергу покликана на необхідність забезпечення дотримання принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, а також надати рівну можливість з іншими особами представити свою позицію перед судом.

Судова колегія наголошує, що дотримання принципу процесуальної рівності сторін, закріпленого статтею 6 Конвенції полягає, серед іншого і в належному інформування сторін про провадження у їхніх справах.

Отже, надіслання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами іншим учасникам справи листом з описом вкладення є обов`язком заявника апеляційної скарги.

В силу ст.ст. 73, 76, 77 ГПК України, належним та допустимим доказом надсилання іншому учаснику справи копії апеляційної скарги з додатками може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку (опис вкладення поштового відправлення, касовий чек, розрахункова квитанція тощо) з надіслання адресату листа з описом вкладення, поданий в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, належним чином оформлена розписка іншої сторони про отримання копії касаційної скарги, інший документ тощо, що може бути прийнятий судом як доказ надіслання саме копії апеляційної скарги іншій стороні.

Згідно з ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

У справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (ч. 5 ст. 41 ГПК України).

За приписами ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства сторони у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут); учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.

Однак, всупереч вищенаведених положень ГПК України, скаржником до апеляційної скарги не було додано доказів її надіслання: 1) Товариству з обмеженою відповідальністю «Астеліт Груп», 2) Приватному акціонерному товариству «Акціонерна компанія «Київводоканал», 3) Товариству з обмеженою відповідальністю «Київська фінансово правова компанія».

Отже, наявні підстави для застосування судом апеляційної інстанції ч. 2 ст. 260 ГПК України та залишення без руху поданої апеляційної скарги.

Крім того, ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників процесу перед законом і судом.

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, слід запропонувати скаржнику надати: 1) докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 у справі № 910/12345/23 у розмірі 5 024,00 грн, 2) докази надіслання копії апеляційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю «Астеліт Груп», Приватному акціонерному товариству «Акціонерна компанія «Київводоканал», Товариству з обмеженою відповідальністю «Київська фінансово правова компанія».

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ліквідатора Приватного акціонерного товариства «Українські хлібні традиції», арбітражного керуючого Геращенка Ігоря Володимировича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 у справі № 910/12345/23 - залишити без руху.

2. Роз`яснити ліквідатору Приватного акціонерного товариства «Українські хлібні традиції», арбітражному керуючому Геращенку Ігорю Володимировичу, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки, шляхом подання відповідної заяви.

3. Попередити ліквідатора Приватного акціонерного товариства «Українські хлібні традиції», арбітражного керуючого Геращенка Ігоря Володимировича, що якщо не буде усунено недоліки в зазначений строк шляхом подання відповідної заяви, суд апеляційної інстанції не приймає таку апеляційну скаргу до розгляду та повертає скаржнику.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Л.Г. Сітайло

О.М. Гаврилюк