Ухвала

від 29.01.2025 по справі 947/39724/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

"29" січня 2025 р.

Окрема думка

Одеським апеляційним судом розглянута апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 на ухвалуслідчого суддіКиївського райсудум.Одеси від08.01.2025 прозастосування запобіжногозаходу увиді триманняпід вартоюіз визначеннямзастави ук/п№ 42024164690000068від 27.06.2024 відносно ОСОБА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень,передбачених ч.2ст.27ч.5ст.191,ч.1ст.366КК України (справа № 947/39724/24).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 29.01.2025 апеляційна скарга захисника була залишена без задоволення, а оскаржувана ухвала слідчого судді Київського райсуду м. Одеси від 08.01.2025 залишена без змін.

Погоджуючись із висновком колегії суддів стосовно наявності підстав для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з огляду на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, їх характер, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України вважаю за необхідне, на підставі вимог ст. 375 КПК України, висловити окрему думку стосовно визначеного розміру альтернативного запобіжного заходу.

Так, п. 2) ч. 5 ст. 182 КПК України встановлює, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину встановлюється у розмірі від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

На підставіаналізу матеріалівпровадження вбачається,що ОСОБА_2 підозрюється увчиненні злочину,передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

На підставі системного аналізу вищевикладених положень кримінального процесуального закону можна дійти висновку про те, що саме слідчий суддя вправі визначити, чи здатна застава у розмірі від 80 до 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину) забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної особи, а також зауважити на виключності такого випадку.

Приписи КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують суд на такі критерії, які слід врахувати при визначенні розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; дані про особу підозрюваного; встановлені ризики, відповідно до ст. 177 КПК України; «професійне середовище» підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання,а такожза певнихобставин шкода,завдана кримінальнимправопорушенням.

Окрім того, позиція ЄСПЛ стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру цілковито прослідковується в рішенні у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010, в якому Суд зазначає, що розмір застави має оцінюватись в першу чергу «з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі».

Водночас, жоден із визначених КПК України запобіжних заходів не покаранням, такі заходи є попереджувальними, і їх метою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

З матеріалів, які надані апеляційному суду вбачається, що ОСОБА_2 ймовірно вчинив особливо тяжкий злочин шляхом зловживання своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, що завдало державі значних збитків на суму 2569076 грн., який єзначно меншимза розмірвизначеної застави.

Беручи до уваги вищевказану сталу практику ЄСПЛ, а також приписи ст. 183 КПК України, яка наділяючи слідчого суддю, суд дискреційними повноваженнями щодо питання стосовно визначення застави, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, який є учасником АТО, стан його здоров`я та майновий стан вважаю, що у даному випадку визначений підозрюваному ОСОБА_2 розмір застави є завищеним і непомірним для нього та його родини.

Суддя Одеського апеляційного суду ОСОБА_3