Постанова

від 28.01.2025 по справі 916/5400/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 рокум. ОдесаСправа № 916/5400/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання: Кияшко Р.О.

за участю представників учасників справи:

від Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області: Дзюбенко С.М.,

від Приватного підприємства "Залізобетонник": Казнєвський В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Одесі

апеляційну скаргу Приватного підприємства "Залізобетонник"

на рішення Господарського суду Одеської області від 08.05.2024 року, суддя в І інстанції Сулімовська М.Б., повний текст якого складено 14.06.2024, в м. Одесі

у справі: №916/5400/23

за позовом: Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області

до відповідача: Приватного підприємства "Залізобетонник"

про розірвання договору оренди, зобов`язання повернути земельну ділянку та стягнення

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2023 року Кароліно-Бугазька сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області звернулася до Господарського суду Одеської області із позовом до Приватного підприємства "Залізобетонник", в якій просила:

-стягнути з Приватного підприємства "Залізобетонник" на користь Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області 123 428,52 грн заборгованості з орендної плати, 3 122,89 грн 3% річних, 8 188,47 грн інфляційних витрат, 8052 грн судового збору;

-розірвати договір оренди землі, укладений 30.06.2009 між Затоківською селищною радою Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, правонаступником якої є Кароліно-Бугазька сільська рада Білгород Дністровського району Одеської області та Приватним підприємством "Залізобетонник", зареєстрований в реєстрі за №1291;

-зобов`язати Приватне підприємство "Залізобетонник" повернути Кароліно-Бугазькій сільській раді Білгород-Дністровського району Одеської області земельну ділянку площею 0,388 га, кадастровий номер 5110300000:02:023:0012, розташовану за адресою: Одеська область, м.Білгород-Дністровський, смт.Затока, Сонячний район, вул. Сонячна, 1, в належному стані, не гіршому порівняно з тим, у якому вона була отримана в оренду.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем свого обов`язку щодо сплати орендної плати та боргу за договором оренди від 30.06.2009 №1291 у період з лютого 2022 року по листопад 2023 року.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.05.2024 у справі №916/5400/23 позовні вимоги задоволено; стягнуто з Приватного підприємства "Залізобетонник" на користь Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області 123428,52 грн заборгованості з орендної плати, 3122,89 грн 3% річних, 8188,47 грн інфляційних витрат, 8052 грн судового збору; розірвано Договір оренди землі, укладений 30.06.2009 між Затоківською селищною радою Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, правонаступником якої є Кароліно-Бугазька сільська рада Білгород Дністровського району Одеської області та Приватним підприємством "Залізобетонник", зареєстрований в реєстрі за №1291; зобов`язано Приватне підприємство "Залізобетонник" повернути Кароліно-Бугазькій сільській раді Білгород-Дністровського району Одеської області земельну ділянку площею 0,388 га, кадастровий номер 5110300000:02:023:0012, розташовану за адресою: Одеська область, м.Білгород-Дністровський, смт.Затока, Сонячний район, вул.Сонячна, 1, в належному стані, не гіршому порівняно з тим, у якому вона була отримана в оренду.

Суд дійшов висновку, що позивач довів факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди щодо внесення орендної плати, а наявність заборгованості в сумі 123428,52 грн підтверджується наявними у справі доказами. Істотне порушення такої умови договору оренди землі від 30.06.2009 як своєчасна та у повному обсязі сплата орендної плати за землю (у період з лютого 2022 по листопад 2023), є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору в судовому порядку, а вимога про повернення земельної ділянки є похідною від вимоги про розірвання договору оренди землі. Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню у повному обсязі.

11.09.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Приватного підприємства "Залізобетонник", в якій останнє просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 08.05.2024 у справі №916/5400/23 в частині розірвання договору оренди землі та зобов`язання повернути Кароліно-Бугазькій сільській раді Білгород-Дністровського району Одеської області спірну земельну ділянку та ухвалити нове, яким у вказаних частинах відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що відповідач в силу розташування орендованої земельної ділянки та те, що з моменту оголошення воєнного стану загальновідомою обставиною є неможливість громадян вільно перебувати на цій території, в тому числі з підстав того, що перебування на відповідній території несе загрозу життю та здоров`ю відповідних громадян, те, що із представлених до матеріалів справи доказів вбачається, що у спірний період на території орендної земельної ділянки розміщуються військові формування, що повністю виключає можливість права доступу орендаря та його працівників на територію орендованої земельної ділянки, правомірним буде дійти висновку про наявність правових підстав для звільнення ПП «Залізобетонник» взагалі від внесення орендної плати за Договором за оскаржуваний період, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Скаржник зазначає, що останній повідомляв компетентні органи про неможливість здійснювати підприємницьку діяльність та просило розглянути можливість не нараховувати орендну плату. Разом з цим, дізнавшись про продовження нарахування орендної плати, відповідач звернувся до органів виконавчої служби для добровільної оплати боргу та здійснив оплату за період з жовтня по серпень 2024 року з метою уникнення заборгованості.

Додатково апелянт зазначив, що позивачем не представлено доказів надсилання на адресу Відповідача повідомлень про відмови від договору, те, що матеріали справи не містять доказів отримання/вручення відповідачем надісланих повідомлень, тому правомірним є дійти до висновку, що в контексті розгляду даної справи відсутні підстави вважати, що Позивачем дотримано встановлені ЦК України вимоги відмови від договору (розірвання), відтак відсутні підстави вважати, що наявні підстави для задоволення позову у частині розірвання договору та повернення орендованої земельної ділянки, відповідно правовідносини між учасниками справи мають продовжуватися на підставі укладеного Договору.

До апеляційної скарги скаржником додано нові докази, а саме: копія листа від 03.09.2024 №40924; копія скріншоту відповіді Білгород-Дністровського ВДВС ПМУМО (м. Одеса) від 04.09.2024; копія постанови про відкриття ВП№75877643 від 02.09.2024 копія платіжної інструкції №34 від 04.09.2024; копія постанови про відкриття ВП.№75936444 від 02.09.2024 р.; копія платіжної інструкції №35 від 04.09.2024; копія схеми проїзду; копія Розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 28.05.2012 №515/4-2012: копія листа 10.08.2023 №є01-13/5768; копії Договорів на відшкодування військовою частиною № НОМЕР_1 Національної гвардії України ПП «Залізобетонник» витрат на оплату комунальних послуг, енергоносіїв від 14.12.2022 №93КЕС та від 03.03.2023 №14 КЕС; копія розрахунку до вказаних договорів; копія акту відшкодування до вказаних договорів; копія листа від 16.08.2023 №1608-23; копія листа від 18.08.2023 №3322/01-40/23/5960.

22.10.2024 до суду апеляційної інстанції від скаржника надійшли додаткові письмові пояснення, в яких відповідач зазначає, що заявляючи позовну вимогу про повернення Приватним підприємством «Залізобетонник» Кароліно-Бугазькій сільській раді Білгород-Дністровського району Одеської області земельної ділянки площею 0,388 га, кадастровий номер 5110300000:02:023:0012, розташовану за адресою: Одеська область, м. БілгородДністровський, смт. Затока, Сонячний район, вул. Сонячна, 1, в належному стані, не гіршому порівняно з тим, у якому вона була отримана в оренду, Позивач не зазначив, а суд першої інстанції, задовольняючи таку позовну вимогу, не з`ясував, що з 08.10.2013 за ПП "Залізобетонник" зареєстроване право власності на нерухоме майно, а саме: будівлі та споруди бази відпочинку "Холодок", які складаються з Загальна площа (кв.м): 2212, Опис: будівлі та споруди бази відпочинку "Холодок" у складі з: будинок відпочинку літ. "А1" , загальною площею 68,3 кв.м., будинок відпочинку літ. "Б1", загальною площею 47,8 кв.м. , будинок відпочинку літ. "В1", загальною площею 47,8 кв.м., будинок відпочинку літ. "Л", загальною площею 36, 1кв.м., будинок відпочинку літ. "Т", загальною площею 47,1 кв.м., будинок відпочинку літ. "Ф", загальною площею 53, 8 кв.м., будинок відпочинку літ. "Ю", загальною площею 32,3 кв.м., будинок відпочинку літ. "Я", загальною площею 32,3 кв.м., будинок відпочинку літ. "М", загальною площею 653, 9 кв.м., будинок відпочинку літ. "Щ", загальною площею 1189,0 кв.м., електрощітова літ. "Р", загальною площею 3,6 кв.м. ; загальною площею 2212 кв.м., І - огорожа, ІІ - ворота, ІІІ - басейн, IV - вигрібна яма, яке підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 09.10.2013 року видане реєстраційною службою Білгород-дністровського управління юстиції Одеської області.

Звертає увагу, що окрім перелічених будівель та споруд бази відпочинку "Холодок", до єдиного майнового бази відпочинку належить в тому числі, але не виключно: проходи, проїзди, мощіння тротуарною та бетонною плиткою, багаторічні зелені насадження, комунікації різного типу, а саме електричні мережі, системи водовідвення та водопосточання, які займають 100% спірної земельної ділянки та разом складають її благоустрій.

Враховуючи перелічене, ПП "Залізобетонник" вважає, що розірвання спірного договору оренди з Кароліно-Бугазькою сільською радою не надасть можливість відповідній громаді ефективно використовувати спірну земельну ділянку, оскільки все, що розташовано на цій ділянці належить ПП "Залізобетонник" на праві власності, Таким чином, у разі розірвання спірного договору ПП "Залізобетонник" припинить здійснювати орендні платежі, разом з цим, спірну земельну ділянку неможливо буде повернути Позивачу в силу наведених нижче положень законодавства.

Скаржник зазначає, що докази, що підтверджують право власності ПП «Залізобетонник» на майно, яке розташоване на спірній земельній ділянці, не було подано відповідачем під час розгляду справи судом першої інстанції через те, що Підприємство не було проінформовано та останньому не було відомо про розгляд справи №916/5400/23, у якій підприємство є Відповідачем, з причин, викладених в апеляційній скарзі, якими апелянт обґрунтовує поважність пропуску строку на апеляційне оскарження. З урахуванням викладеного, просить поновити ПП «Залізобетонник» строк на подання доказів, а саме: Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.11.2013 № 12456680; Свідоцтво про право власності від 09.10.2013 №10524771;Технічний паспорт від 06.06.2013, та долучити такі докази до матеріалів справи, що розглядається, а також врахувати їх та ці письмові пояснення під апеляційного розгляду.

02.12.2024 до суду апеляційної інстанції від представника позивача надійшли письмові пояснення, в яких останній зазначає, що твердження Відповідача про належність території смт.Затока до територій, де велись бойові дії, не відповідає дійсності; спеціальні норми, які регулюють питання звільнення від орендної плати за земельні ділянки комунальної власності в період дії воєнного стану, не передбачають пільг для орендарів земельних ділянок, розміщених на території можливих бойових дій, до яких в період з 03.03.2022 по 17.08.2022 відносилась територія смт. Затока, підстав для звільнення Відповідача від орендної плати не існує, оскільки: Земельна ділянка увесь час, в тому числі у період дії воєнного стану, використовується Відповідачем для розміщення власного нерухомого майна бази відпочинку «Холодок»; інформація, надана Відповідачем, навпаки свідчить, що нерухоме майно, розміщене на Земельній ділянці, у 2022-2023 роках використовувалось згідно з волевиявленням Відповідача для розміщення особового складу військової частини. Відповідачем не доведено, що Земельна ділянка знаходиться в межах прибережної захисної смуги Чорного моря на території Одеської області, на яких встановлено особливий режим в`їзду, перебування та пересування.

07.10.2024 ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Залізобетонник" на рішення Господарського Одеської області від 08.05.2024 у справі №916/5400/23 призначено справу №916/5400/23 до розгляду на 03.12.2024 об 11:30 та в подальшому оголошено перерву в розгляді даної справи до 28.01.2025 о 12:30.

В судовому засіданні 28.01.2025 брали участь представники учасників справи.

Щодо клопотання відповідача про визнання поважними причини пропуску строку на подання нових доказів в суді апеляційної інстанції та їх доручення до матеріалів справи, судова колегія вказує таке.

Згідно із ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Так, в обгрунтування неможливості подання нових доказів до суду першої інстанції відповідач зазначив, що Підприємство не було проінформовано та останньому не було відомо про розгляд справи №916/5400/23 в суді першої інстанції, оскільки процесуальні документи, докази по справі, а також повістки (виклики) у судове засідання, зокрема, і оскаржуване Рішення, надсилались за адресою, яка територіально знаходиться за мостом через Дністровський лиман в сторону Білгород-Дністровського, рух через по теперішній час перекрито, що підтверджується дописом Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області тa є загальновідомим фактом, що не потребує доказування. Єдиний існуючий альтернативний маршрут яким можливо дістатись відповідного поштового відділення та запропонований Службою відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області, пролягає автошляхом м-15 «Одеса-Рені» через прикордонну смугу №4797, рух через яку обмежено, зокрема, для військовозобов`язаних, за винятком наявності відповідних дозвільних документів для перетину державного кордону. Так, директор підприємства, в тому числі, уповноважена особа на листування, отримання надсилання кореспонденції, є військовозобов`язаним та у якого відсутній дозвіл на перетин державного кордову.

Вказані тимчасові обмеження введено наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.04.2022 року №447-АГ, з наступними змінами та доповненнями.

Таким чином, підприємство було позбавлено можливості та не могло знати, через незалежні від нього обставини, про розгляд справи №916/5400/23, в тому числі, про наявність оскаржуваного судового Рішення. Відповідачу стало відомо про наявність судової справи та оскаржуване Рішення лише 04.09.2024, коли відбулося списання з рахунків підприємства у примусовому порядку органами виконавчої служби, що підтверджується листом від 03.09.2024 №40924, яким апелянт звернувся до виконавчої служби щодо надання виконавчих документів та відповіддю Білгород-Дністровського ВДВС ПМУМІЮ (м. Одеса) від 04.09.2024.

З матеріалів справи вбачається, що вся поштова кореспонденція суду, зокрема, ухвали Господарського суду Одеської області від 01.01.2024 про відкриття провадження у даній справі, відкладення розгляду даної справи від 24.01.2024 та від 13.03.2024 направлялись відповідачу за адресою місця його реєстрації та фактичної діяльності - Одеська область, м. БілгородДністровський, смт. Затока, Сонячний район, вул. Сонячна, 1 та повертались до суду з відмітками про не вручення відповідачем.

Зважаючи на вищевикладені обставини, користуючись правами суду першої інстанції в межах повноважень, наданих процесуальним законом апеляційному господарському суду, а також з дотриманням принципів справедливості та балансу інтересів, з метою повного, всебічного і об`єктивного розгляду справи, встановила наявність виняткового випадку для прийняття на стадії апеляційного перегляду справи нових доказів, що не були предметом дослідження під час вирішення спору судом, визнає поважними причини пропуску строку та долучає їх до матеріалів справи.

Згідно із ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

30.06.2009 між Затоківською селищною радою Білгород-Дністровської міськради (орендодавець) та Приватним підприємством "Залізобетонник" (орендар) було укладено договір оренди, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування, на підставі рішення ХХІІІ сесії V скликання Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міськради від 29.08.2008 №918, у довгострокову оренду терміном на двадцять п`ять років земельну ділянку для експлуатації та обслуговування бази відпочинку "Холодок", за адресою: смт.Затока, м.Білгород-Дністровський, Одеської області, Сонячний район, вул.Сонячна, 1, кадастровий номер земельної ділянки 5110300000020230012.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,388 га, у тому числі під капітальною одноповерховою забудовою 0,0025 га, під тимчасовою забудовою 0,0871 га, під проїздами, проходами та площадками 0,2981 га (п.2).

На земельній ділянці, за вищевказаною адресою, площею 0,388 га, розташована база відпочинку "Холодок" (п.3).

Вищезазначена земельна ділянка передається в оренду для експлуатації та обслуговування бази відпочинку "Холодок" (п.4).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 98862,40 грн.(п.5).

За умовами п.8, договір укладено на двадцять п`ять років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за тридцять днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Орендна плата вноситься орендарем щомісяця у сумі 823,85 грн., без урахування ПДВ (п.9).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п.10).

Орендна плата вноситься щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця (п.11).

Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством України, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законодавством України (п.12).

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у встановленому законодавством України порядку (п.13).

Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (п.19).

За умовами п.36, дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законодавством України.

Згідно п.41, договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір підписано представниками сторін без жодних зауважень та зареєстровано в реєстрі за №1291.

За Актом від 30.10.2008 землекористувачу передано на зберігання межові знаки.

Згідно Акту прийому-передачі земельної ділянки від 06.07.2009, орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 №623-р "Про затвердження перспективного плану формування територій громад Одеської області" Затоківську селищну раду Білгород-Дністровської міської ради Одеської області було приєднано до Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області.

12.06.2020 Кабінетом Міністрів України було прийнято розпорядження "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області" №720-р, відповідно до додатку якого до складу Кароліно-Бугазької територіальної громади входять території Кароліно-Бугазької та Затоківської (Білгород-Дністровський район) територіальних громад.

Згідно п.2 рішення Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 27.11.2020 №11-VIII "Про початок реорганізації Затоківської селищної ради шляхом приєднання до Кароліно-Бугазької сільської ради", Кароліно-Бугазька сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області.

Як стверджує позивач, відповідач систематично допускав порушення умов договору, згідно з якими він зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату. У зв`язку з порушенням зобов`язань за договором станом на 01.11.2023 за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 123428,52 грн., що і зумовило звернення позивача до суду із відповідним позовом про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди та зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку.

Отже, предметом апеляційного перегляду даної справи є з`ясування наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 123 428,52 грн заборгованості з орендної плати, 3 122,89 грн 3% річних, 8 188,47 грн інфляційних витрат, розірвання договору оренди землі №1291 від 30.06.2009 та зобов`язання Приватне підприємство "Залізобетонник" повернути Кароліно-Бугазькій сільській раді Білгород-Дністровського району Одеської області земельну ділянку площею 0,388 га, кадастровий номер 5110300000:02:023:0012, розташовану за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, Сонячний район, вул. Сонячна, 1, в належному стані, не гіршому порівняно з тим, у якому вона була отримана в оренду.

Судова колегія не погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Згідно із частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Положеннями пункту «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України встановлено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Аналіз вище вказаних норм права дає можливість зробити висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).

При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто систематична (два і більше разів) несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, в тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), є підставою для розірвання такого договору.

Разом з тим згідно із частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Виходячи із системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення Цивільного кодексу України, слід зазначити, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Так, як вбачається з матеріалів справи та зазначалося вище, між учасниками справи виникли господарські зобов`язання, підставою яких є Договір оренди №1291 від 30.06.2009, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування у довгострокову оренду терміном на двадцять п`ять років земельну ділянку для експлуатації та обслуговування бази відпочинку "Холодок", за адресою: смт.Затока, м.Білгород-Дністровський, Одеської області, Сонячний район, вул.Сонячна, 1, кадастровий номер земельної ділянки 5110300000020230012.

Як стверджує позивач, відповідач у період з лютого 2022 року по листопад 2023 року систематично допускав порушення умов договору, згідно з якими він зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату. У зв`язку з порушенням зобов`язань за договором станом на 01.11.2023 за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 123 428,52 грн, що стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача 123 428,52 грн заборгованості з орендної плати, 3 122,89 грн 3% річних, 8 188,47 грн інфляційних витрат, розірвання договору оренди землі №1291 від 30.06.2009 та зобов`язання Приватне підприємство "Залізобетонник" повернути Кароліно-Бугазькій сільській раді Білгород-Дністровського району Одеської області земельну ділянку площею 0,388 га, кадастровий номер 5110300000:02:023:0012, розташовану за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, Сонячний район, вул. Сонячна, 1, в належному стані, не гіршому порівняно з тим, у якому вона була отримана в оренду.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, місцевий господарський суд виходив з доведеності факту порушення відповідачем умов договору, а саме систематичної несплати орендної плати, наслідком чого є задоволення позовних вимог про стягнення, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

Судова колегія зауважує, що відповідач не брав участь у даній справі під час її розгляду в суді першої інстанції, не отримував судові повістки в силу знаходження відповідача за адресою орендованої земельної ділянки (з моменту оголошення воєнного стану загальновідомою обставиною є неможливість вільно перебувати громадянам на цій території), а відповідачу стало відомо про наявність судової справи та оскаржуваного рішення лише 04.09.2024, на стадії виконавчого провадження після списання грошових коштів з рахунків відповідача у примусовому порядку органами виконавчої служби.

Відповідач не заперечує проти факту невчасної сплати орендних платежів у спірний період з лютого 2022 по листопад 2023, водночас зазначає, що з лютого 2022 року позбавлений можливості користуватися земельною ділянкою у зв`язку із забороною перебування та пересування громадян на орендований території, а також тим, що вона зайнята військовослужбовцями, що, відповідно, блокувало можливість використовувати об`єкт оренди згідно цільового призначення, про що свідчать докази, додані до апеляційної скарги.

Так, підставою для розірвання договору та, як наслідок, зобов`язання відповідача повернути орендовану земельну ділянку суд першої інстанції визначив саме факт систематичної несплати орендної плати протягом періоду лютий 2022 листопад 2023.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди у зв`язку з систематичною несплатою орендних платежів згідно приписів ст. 651 ЦК України.

Судова колегія не погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Так, згідно із частиною шостою статті 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16 (провадження № 12-37гс18) вказала, що наведена норма права визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

Крім того, обставини, зазначені у нормі частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно із частиною шостою статті 762 Цивільного кодексу України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім не обмежуються ними.

З урахуванням викладеного вище, суд зазначає, що відсутність у частині шостій статті 762 Цивільного кодексу України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

В силу частини 4 статті 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 12.01.2022 у справі № 905/1436/20, у разі використання орендованої земельної ділянки у військових цілях, які унеможливлюють її використання на даний час у господарських потребах, до таких правовідносин підлягають застосуванню положень ч.6 ст.762 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим відсутні підстави для висновку про порушення умов договору оренди в частині несвоєчасної сплати орендної плати за користування такою земельною ділянкою.

Положення частини 3 статті 75 ГПК України визначають, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Так, загальновідомими є обставини, які відомі широкому колу осіб, в тому числі і складу суду. Вони не потребують доказування тому, що об`єктивність їх існування очевидна.

Так, загальновідомою є обставина, що у зв`язку з військовою агресією рф проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Вказаний указ затверджено Верховною Радою України шляхом прийняття Закону України від 24.02.2022 №2102-IX. В подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, внаслідок чого останній триває до теперішнього часу.

До широкого кола осіб (у тому числі мешканців Одещини) через засоби масової інформації доводились обставини того, що з перших днів військової агресії рф проти України територія м. Одеси та прилеглий регіон неодноразово обстрілювалися російськими військами та існувала висока вірогідність вторгнення на узбережжя Одеси, у зв`язку з чим командуванням Збройних Сил України були вжиті відповідні заходи, які обмежували доступ громадян до пляжів Одещини.

Згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 р. за №1668/39004, «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», в тому чисті, але не виключно, на території смт. Затока Кароліно-Бугазької сільської територіальної громади Білгород-Дністровського району Одеської області з 03.03.2022 року по 17.08.2022 року велися бойові дії.

Також загальновідомими обставинами є те, що після введеного воєнного стану запроваджено певні види обмежень як прав і свобод людини і громадянина, так прав і законних інтересів юридичних осіб, з метою відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, які виразились, зокрема у таких обмеженнях як запровадження комендантської години, так і неможливість (пряма заборона) мешканцям певних регіонів відвідування окремих територій, що в контексті розгляду справи свідчить про те, що з моменту прийняття та оприлюднення спільних наказів Одеської обласної державної (військової) адміністрації разом із відповідними військовим командування (які є загальнодоступними та відкритими) мешканці Одеської області разом із юридичними особами зіштовхнулись із забороною як відвідування пляжних зон у межах прибережної захисної смуги та узбережжя Чорного моря на території Одеської області, так і використання відповідного нерухомого майна, розміщеного в межах відповідних територій.

Судова колегія зазначає, що згідно розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 28.05.2012 №515/А-2012, земельна ділянка, яка надана відповідачу за адресою: смт. Затока, м. Білгород-Дністровський, Одеської області, Сонячний район, вул. Сонячна, 1, кадастровий номер земельної ділянки 5110300000020230012 віднесена до місць облаштування пристаней, причалів, і пунктів базування маломірних суден та інших плавзасобів в Одеській області, тобто розташована в межах узбережжя Чорного моря в смт. Затока, що є також загальновідомим фактом, який не потребує окремого доказування.

У вільному доступі на сайтах Одеської обласної державної (військової) адміністрації, Одеської районної військової адміністрації та Одеської міської ради наявні накази Одеської обласної державної (військової) адміністрації №9 від 21.05.2022 (втратив чинність)://odrda.od.gov.ua/2022/06/20/do-uvagy-zhiteliv-odeskogo-rajonu-2/ , №16 від 16.07.2022 (втратив чинність)://oda.od.gov.ua/ogoloshennya-38/, №16 від 12.08.2023 (з додатком - перелік територій пляжних зон, на яких дозволено перебування громадян, іноземців та осіб без громадянства)://omr.gov.ua/Files/2023/Viyskovy_stan/nakaz_16.pdf, наказ №30 від 16.10.2023. Вказаними наказами із посиланням на дії воєнного стану було встановлено особливий режим в межах пляжних зон та на територіях пляжних зон, розташованих у межах прибережної захисної смуги Чорного моря на території Одеської області, а саме:

- заборонено перебування осіб на пляжних зонах у межах прибережної захисної смуги Чорного моря на час дії воєнного стану; власникам (користувачам) приміщень, земельних ділянок, прилеглих до пляжної зони, суб`єктам господарювання у сфері готельно-ресторанного бізнесу, туризму та інших видів діяльності, що мають вихід до пляжної зони у межах прибережної захисної смуги Чорного моря забезпечити дотримання заборон (наказ №9 від 21.05.2022);

- встановлено особливий режим в`їзду/виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів на узбережжі Чорного моря, затоках, у внутрішніх морських водах в межах пляжних зон та на територіях пляжних зон, розташованих у межах прибережної захисної смуги Чорного моря на території Одеської області; на територіях, визначених в пункті 1 цього наказу перебування, пересування, вхід/вихід громадян, іноземців та осіб без громадянства, в`їзд/виїзд транспортних засобів, за винятком, встановленим пунктом 3 цього наказу, забороняється (наказ №16 від 16.07.2022);

- заборонено на територіях перебування, пересування, вхід/вихід громадян, іноземців та осіб без громадянства, в`їзд/виїзд транспортних засобів, окрім територій, визначених у пункті 3 наказу; додаток до вказаного наказу є перелік територій пляжних зон, на яких дозволено перебування громадян, іноземців та осіб без громадянства (наказ №16 від 12.08.2023).

Відповідні обмеження в подальшому продовжувались та лише додатком до наказу військової адміністрації від 12.08.2023 № 16 було визначено перелік з 6 пляжів у м. Одесі, на яких дозволено перебування громадян, іноземців та осіб без громадянства, з метою оздоровлення.

Перелік територій пляжних зон, на яких дозволене перебування громадян, іноземців та осіб без громадянства: 1. Місто Одеса, територія пляжної зони пляжу «Курортний», між траверсами №11 та №12 другої черги П3С, 9000 м2. Утримувач: Комунальне підприємство Одеської міської ради «Узбережжя Одеси». 2. Місто Одеса, територія пляжної зони пляжу «Курортний», між траверсами №10 та №11 другої черги ПЗС, 4000 м2. Орендар: 11/1 «Ліра-77». 3. Місто Одеса, територія пляжної зони пляжу «Чайка», між траверсами №6 та №6-а другої черги ПІВС, 3000м2. Орендар: ТОВ «Чайка». 4. Місто Одеса, територія пляжної зони пляжу «Чайка», між траверсами №6 та №6-а другої черги П3С, 8200м2. Утримувач: Комунальне підприємство Одеської міської ради «Узбережжя Одеси». 5. Місто Одеса, територія пляжної зони пляжу «Дельфін», між траверсами №12-а та №13 першої черги ПЗС, 1200 м2. Орендар: ТОВ «Фокус Лоджистік». 6. Місто Одеса, територія пляжної зони пляжу «Дельфін», між траверсами №12 та №12-а першої черги ПЗС, 2800 м2 Орендар: ТОВ «Фокус Лоджистік».

Отже, відповідна територія, яка надавалась відповідачу в оренду за адресою: смт. Затока, м. Білгород-Дністровський, Одеської області, Сонячний район, вул. Сонячна, 1, не наведена у додатку № 3 до Наказу від 12.08.2023 р. № 16 (перелік територій пляжних зон, на яких дозволено перебування громадян, іноземців та осіб без громадянства).

Виходячи з вищенаведеного вбачається, що обов`язок з визначення та підготовки ділянок пляжних зон, які можуть бути доступні для відвідування громадян, розпорядженнями Одеської обласної військової адміністрації було покладено саме на відповідні районні адміністрації та органи місцевого самоврядування, які мали забезпечити обладнання пляжної зони відповідним чином, з метою недопущення потрапляння у прибережну частину акваторії вибухонебезпечних предметів, а також засоби цивільного захисту, у разі оголошення повітряної тривоги тощо.

В цей же час, розпорядження Одеського міського голови містили лише рекомендації для суб`єктів господарювання щодо забезпечення заходів, у разі наявності наміру надавати послуги громадянам під час воєнного стану, при цьому сторонами окремо будь-яких змін до договору, в частині покладення на відповідача додаткових обов`язків, не було внесено.

Позивачем не доведено, що відповідач, який є суб`єктом господарювання, має правомочності і можливості, зокрема: забезпечувати наявність поблизу пляжних зон обладнаних місць для укриття під час дії повітряної тривоги (бомбосховищ, бетонних укриттів, тощо); організувати обстеження водолазною службою періодичне та у разі виникнення необхідності (після штормів, за наявності відповідних повідомлень сил оборони, тощо) підводної та надводної акваторії пляжних зон на предмет наявності підозрілих предметів (мін, снарядів, інших вибухонебезпечних предметів); забезпечити унеможливлення виходу до акваторії Чорного моря будь-якого типу плавзасобів, за винятком плавзасобів рятувальних служб, з ділянок пляжних зон; встановити загородження, які унеможливлюють доступ громадян до берегозахисних споруд у вигляді бун, траверсів, пірсів, хвилеломів.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що користуватися об`єктом оренди відповідачу не уявлялось можливим у спірний період, оскільки зазначені вище накази містять пряму заборону перебування та пересування громадян на орендований території та блокувало можливість використовувати об`єкт оренди згідно цільового призначення.

Наданий до суду договір на відшкодування військовою частиною № НОМЕР_1 Національної гвардії України ПП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » витрат на оплату комунальних послуг, енергоносіїв від 14.12.2022 №93КЕС є належним доказом розташування особового складу військової частини на орендованій відповідачем земельній ділянці.

Як вбачається з наданого відповідачем додатку до договору на відшкодування військовою частиною № НОМЕР_1 Національної гвардії України ПП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » витрат на оплату комунальних послуг, енергоносіїв від 14.12.2022 №93КЕС - розрахунку витрат на водопостачання та водовідведення по місяцям у 2022 році, який підписаний та скріплений печаткою військовою частиною № НОМЕР_1 та ПП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » без зауважень, військовою частиною споживалась енергія починаючи ще з травня 2022 по грудень 2022 року включно у загальній вартості 44 769 грн.

Вказане підтверджується також підписаним та скріпленим печаткою ПП «Залізобетонник» та військовою частиною № НОМЕР_1 акту відшкодування б/н та б/д на суму 44 769,80 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.08.2023 листом №01-13/5768 Білгород-Дністровська районна військова адміністрація повторно звернулась до ПП «Залізобетонник» щодо можливості розміщення особового складу військової частини НОМЕР_1 у приміщеннях підприємства.

В наслідок чого в подальшому було укладено новий договір на відшкодування військовою частиною № НОМЕР_1 Національної гвардії України ПП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » витрат на оплату комунальних послуг, енергоносіїв від 03.03.2023 №14КЕС, пунктом 6.1. якого передбачено, що договір діє до 31.12.2023.

Отже, майже у весь спірний період, за який позивачем було нарахована заборгованість на території бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 », а саме спірній орендованій ділянці, орендарем якої є ПП «Залізобетонник», розташовувався особовий склад військової частини, що підтверджується належними, допустимими та достовірними у розумінні ст.ст.73-76 ГПК України доказами, а саме: Договорами на відшкодування військовою частиною Національної гвардії України ПП «Залізобетонник» витрат на оплату комунальних послуг, енергоносіїв від 14.12.2022 №93КЕС та від 03.03.2023 №14КЕС, а також розрахунком та актом відшкодування до вказаних договорів.

Матеріали справи також містять лист від 16.08.2023 №1608-23, в якому ПП «Залізобетонник» повідомив Білгород-Дністровську районну військову адміністрацію про те, що будівлі та споруди бази відпочинку «Холодок», були ушкодженні від ракетних обстрілів рф.

ПП «Залізобетонник» було повідомлено Білгород-Дністровську районну адміністрацію, що через безпосередню близькість до стратегічного об`єкту, розміщення на орендованій території військових формувань, є неможливим здійснювати підприємницьку діяльність, у зв`язку з чим просило розглянути можливість не нараховувати орендну плату та податок на нерухомість.

У відповідь на вказаний лист Білгород-Дністровська районна військова адміністрація листом від 18.08.2023 року №3322/01-40/23/5960, повідомила ПП «Залізобетонник» про скерування листа від 16.08.2023 №1608-23 до Кароліно-Бугазької сільської ради за компетенцією.

Водночас, жодної відповіді від Кароліно-Бугазької сільської ради на адресу ПП «Залізобетонник» щодо отриманої радою листа матеріали справи не містять, разом з цим позивачу по справі було достеменно відомо про неможливість Відповідача провадити господарську діяльність на орендованій земельній ділянці та про відсутність можливості доступу орендаря до орендної земельної ділянки.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.11.2013 № 12456680, свідоцтва про право власності від 09.10.2013 №10524771 та технічного паспорту від 06.06.2013 вбачається, що за ПП "Залізобетонник" зареєстроване право власності на нерухоме майно, а саме: будівлі та споруди бази відпочинку "Холодок", які складаються з Загальна площа (кв.м): 2212, Опис: будівлі та споруди бази відпочинку "Холодок" у складі з: будинок відпочинку літ. "А1" , загальною площею 68,3 кв.м., будинок відпочинку літ. "Б1", загальною площею 47,8 кв.м. , будинок відпочинку літ. "В1", загальною площею 47,8 кв.м., будинок відпочинку літ. "Л", загальною площею 36, 1 кв.м., будинок відпочинку літ. "Т", загальною площею 47,1 кв.м., будинок відпочинку літ. "Ф", загальною площею 53, 8 кв.м., будинок відпочинку літ. "Ю", загальною площею 32,3 кв.м., будинок відпочинку літ. "Я", загальною площею 32,3 кв.м., будинок відпочинку літ. "М", загальною площею 653, 9 кв.м., будинок відпочинку літ. "Щ", загальною площею 1189,0 кв.м., електрощітова літ. "Р", загальною площею 3,6 кв.м. ; загальною площею 2212 кв.м., І - огорожа, ІІ - ворота, ІІІ - басейн, IV - вигрібна яма, яке підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 09.10.2013 року видане реєстраційною службою Білгород-дністровського управління юстиції Одеської області, які, за твердженням відповідача, займають всю площу спірної земельної ділянки.

Відповідно до положень статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об`єкта до набувача такого об`єкта.

Згідно з положеннями статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на важливість принципу superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за нею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, хоча безпосередньо і не закріплений у такому вигляді в законі, знаходить вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства (див. постанови від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 (пункт 8.5), від 03.04.2019 у справі № 921/158/18 (пункт 51), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 37-38), від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (пункт 54), від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 (пункт 34)).

Згідно з вказаним принципом особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №263/6022/16-ц (пункт 42), від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (пункт 54), від 20.07.2022 у справі №923/196/20 (пункт 34)).

Відповідно до положень частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (стаття 74 зазначеного Кодексу).

Відповідно до статті 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене у сукупності, судова колегія дійшла висновку, що користування відповідачем об`єктом оренди було неможливим у спірний період, що свідчить про наявність підстав для звільнення відповідача від сплати орендних платежів на підставі ч.6 ст. 762 Цивільного кодексу України у спірний період (з лютого 2022 року по листопад 2023 року), адже в ході судового розгляду відповідач довів належним чином вищенаведені обставини, які вплинули на неможливість виконання ним договірних зобов`язань за договором оренди та надав суду належні та допустимі докази існування таких обставин.

Висновки суду першої інстанції про встановлений факт порушення умов договору в частині нездійснення відповідачем сплати орендної плати, наслідком чого є розірвання договору за ст. 651 ЦК України, відхиляються судом апеляційної інстанції, з огляду на застосування до спірних правовідносин положень частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт неможливості користування відповідачем спірною земельною ділянкою з об`єктивних причин, що не залежать від відповідача і відбулися не з його вини, судова колегія зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди №1291 від 30.06.2009 та похідної вимоги про зобов`язання Приватне підприємство "Залізобетонник" повернути Кароліно-Бугазькій сільській раді Білгород-Дністровського району Одеської області земельну ділянку площею 0,388 га, кадастровий номер 5110300000:02:023:0012, розташованої за адресою: Одеська область, м.Білгород-Дністровський, смт.Затока, Сонячний район, вул.Сонячна, 1, в належному стані, не гіршому порівняно з тим, у якому вона була отримана в оренду.

Разом з цим, до апеляційної скарги відповідачем долучено постанову про відкриття Виконавчого провадження №75877643 від 02.09.2024 про примусове виконання наказу №916/5400/23, виданого 12.07.2024 за оскаржуваним рішенням. Як вбачається з платіжної інструкції №34 від 04.09.2024 відповідачем здійснена оплата на суму 148 160,64 грн та повністю погашена заборгованість з орендної плати за спірний період.

Пунктом 2 частини першої статті 231 ГПК України унормовано, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

В силу положень статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" завданням суду є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, прав і свобод, тоді як особливо вузьке тлумачення процесуальних норм суперечить цим завданням.

Згідно ч. 1 ст. 278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

Оплата заборгованості з орендної плати відповідачем свідчить про добросовісний намір Відповідача виконувати належним чином зобов`язання по договору, а також його заінтересованість в існуванні правовідносин в рамках спірного Договору оренди

За таких обставин, заявлена до стягнення сума заборгованості з орендної плати у загальному розмірі 134 739,88 грн була сплачена відповідачем після звернення позивача до суду з даним позовом, тому, керуючись положеннями ст. 278 ГПК України судова колегія вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині вимог про стягнення 134 739,88 грн.

В силу статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, зокрема, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини справи в їх сукупності, судова колегія вважає, що аргументи, викладені в апеляційній скарзі, знайшли свої підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення, з огляду на що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 08.05.2024 у справі №916/5400/23 підлягає скасуванню з ухвалення нового рішення про закриття провадження в частині стягнення боргу у зв`язку зі сплатою та відмовою у задоволенні решти позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Залізобетонник" на рішення Господарського суду Одеської області від 08.05.2024 у справі №916/5400/23 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Одеської області від 08.05.2024 у справі №916/5400/23 скасувати.

Закрити провадження у справі в частині вимоги про стягнення з Приватного підприємства "Залізобетонник" на користь Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області 123 428,52 грн заборгованості з орендної плати, 3122,89 грн 3% річних, 8 188,47 грн інфляційних витрат.

В решті позовних вимог про розірвання Договору оренди землі та зобов`язання Приватне підприємство "Залізобетонник" повернути Кароліно-Бугазькій сільській раді Білгород-Дністровського району Одеської області земельну ділянку площею 0,388 га, кадастровий номер 5110300000:02:023:0012, розташовану за адресою: Одеська область, м.Білгород-Дністровський, смт.Затока, Сонячний район, вул.Сонячна, 1, в належному стані, не гіршому порівняно з тим, у якому вона була отримана в оренду - відмовити.

Постанова, відповідно до вимог ст. 284 ГПК України, набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 05.02.2025.

Головуючий суддя:А.І. Ярош

Судді:Г.І. Діброва

Н.М. Принцевська