Ухвала

від 05.02.2025 по справі 466/6143/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 466/6143/24

провадження № 61-1219 ск25

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 09 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Личаківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові про зобов`язання виконати обов`язок в натурі, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 28 серпня 2024 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 09 грудня 2024 року, позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу.

До Верховного Суду 27 січня 2025 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 09 грудня 2024 року, у якій просив її скасувати та направити справу на новий розгляд до Галицького районного суду м. Львова.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Щодо форми і змісту касаційної скарги

На виконання вимог пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

У порушення вимог пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_1 за його наявності або номер і серія його паспорта, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

На виконання вимог пунктів 4, 6 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі зазначається рішення (ухвала), що оскаржується; клопотання особи, яка подає скаргу.

Зі змісту касаційної скарги убачається, що заявник подає касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 09 грудня 2024 року, однак не оскаржуючи ухвалу суду першої інстанції, яка залишена без змін вказаною постановою, просить її скасувати та направити справу на новий розгляд до Галицького районного суду м. Львова, що не відповідає повноваженням Верховного Суду.

Ураховуючи викладене, заявнику необхідно виконати вимоги пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України та усунути вказані недоліки,уточнити які судові рішення оскаржуються та вірно викласти прохальну частину касаційної скарги.

Щодо підстав касаційного оскарження

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Вказане правило застосовується судом касаційної інстанції і при оскарженні постанови суду апеляційної інстанції, яка прийнята за результатами апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції.

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Подаючи касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 09 грудня 2024 року, всупереч положень пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України заявником не зазначено обгрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень про повернення позовної заяви.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК Українизаявнику необхідно уточнити підстави касаційного оскарження танадати суду уточнену редакцію касаційної скарги, її копії та додані до неї матеріали відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет.

Щодо сплати судового збору

В касаційній скарзі ОСОБА_1 просив звільнити його від сплати судового збору на підставі положень статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки він є особою з інвалідністю ІІ групи.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

З матеріалів касаційного провадження вбачається, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується пенсійним посвідченням від 02 листопада 2022 року серія НОМЕР_1 , та звільнений від сплати судового збору, на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України, в силу вимог закону, тому клопотання слід залишити без розгляду.

Оскільки подана касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, її слід залишити без руху та запропонувати заявнику усунути недоліки.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 09 грудня 2024 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Білоконь