Постанова
від 28.01.2025 по справі 756/7503/22
НЕ ВКАЗАНО

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/1250/2025

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2025 року місто Київ

справа № 756/7503/22

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Левенця Б.Б., Ратнікової В.М.

за участю секретаря судового засідання - Балкової А.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 та за апеляційною скаргою відповідача Департаменту патрульної поліції на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 16 квітня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Тихої О.О., повний текст рішення складено 22 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, стягнення пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2022 року позивач звернувся до Оболонського районного суду міста Києва з позовом до відповідачів, в якому просив стягнути на його користь:

з ПрАТ «АСК «ОМЕГА» моральну шкоду у розмірі 50000 грн., матеріальну шкоду у розмірі 99703,64 грн., яка включає страхове відшкодування - 45400 грн.; інфляційні втрати - 27271,83 грн.; 3% річних - 2175,44 грн., пеню - 19855,64 грн., витрати на залучення експерта - 5000 грн.;

з Департаменту патрульної поліції моральну шкоду у розмірі 50000 грн.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 26 травня 2021року о 14 год. 30 хв. в місті Києві по вул. Коноплянській, 22 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю службового транспортного засобу Департаменту патрульної поліції «Toyota Prius», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 , під керуванням ОСОБА_1 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 07 липня 2021 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Вказував, що на час ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Toyota Prius», д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована в ПрАТ «АСК «ОМЕГА».

Зазначав, що ним 27 травня 2021 року на електронну адресу ПрАТ «АСК «ОМЕГА» було направлено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду з усіма необхідними документами.

Вказував, що 02 червня 2021 року невідомою йому особою на ім`я ОСОБА_4 був проведений огляд автомобіля «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_2 .

Зазначав, що 25 червня 2021 року він звернувся до ПрАТ «АСК «ОМЕГА» з вимогою надати для ознайомлення розрахунок матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, яка мала місце 26 травня 2021 року, проте працівники страхової компанії не надали йому відповідні документи для ознайомлення, порушивши тим самим вимоги п.35.3 ст.35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з чим ним була подана претензія щодо незаконних дій працівників вказаної страхової компанії.

30 липня 2021 року він звернувся до страховика ПрАТ «АСК «ОМЕГА» з заявою про виплату страхового відшкодування і лише після цього, а також написання скарги, позивачу надали для ознайомлення звіт про оцінку КТЗ.

Згідно зі Звітом №18347 від 25 червня 2021 року, складеного оцінювачем ОСОБА_5 на замовлення страховика ПрАТ «АСК «ОМЕГА», вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок ДТП становить 9561,90 грн.

Не погоджуючись з вказаним звітом, позивач звернувся до судового експерта Новоселецького В.А. для проведення експертного дослідження пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_2 .

Відповідно до висновку експерта ОСОБА_6 №03/08 від 03 грудня 2021 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_2 , становить 81347,35 грн., вартість матеріального збитку, завданого його власнику, становить 45400,73 грн.

Посилався на те, що станом на час звернення до суду з позовом страхове відшкодування йому не виплачене та, відповідно, порушено строки його виплати, визначені ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Вказував, що ПрАТ «АСК «ОМЕГА» порушило свої зобов`язання щодо виплати страхового відшкодування у визначені строки, а тому внаслідок протиправних дій та бездіяльності працівників страхової компанії, позивачу була завдана моральна шкода.

Зазначав, що внаслідок винних дій водія ОСОБА_2 був пошкоджений транспортний засіб, яким він користувався, внаслідок чого він тривалий час був позбавлений можливості користуватися автомобілем, був порушений його звичайний спосіб життя, що негативно вплинуло на його емоційний стан, а тому вважає, що наявні підстави для стягнення з Департаменту патрульної поліції на його користь моральної шкоди у розмірі 50000 грн.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 16 квітня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 36320,58 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 363,19 грн., витрати по проведенню автотоварознавчої експертизи у розмірі 1917,59 грн.

Стягнуто з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 5000 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 49,99 грн.

В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали відмовлено.

Частково не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просив рішення в частині стягнення на користь ОСОБА_1 з Департаменту патрульної поліції 5000 грн. моральної шкоди скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що позовна заява не містила документів, які підтверджують заподіяння позивачу сильних душевних страждань, шкоди здоров`ю, інших втрат немайнового характеру завданих протиправними діями посадових осіб Департаменту патрульної поліції.

Вважає, що були відсутні підстави для стягнення на користь позивача моральної шкоди, оскільки відсутність вищевказаних доказів унеможливлює об`єктивне встановлення наявності моральної шкоди та її обсяг.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просив рішення суду першої інстанції скасувати і направити справу для подальшого повного та всебічного розгляду до Оболонського районного суду міста Києва.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що суд першої інстанції не встановив обставин сплати ПрАТ «АСК «ОМЕГА» на користь позивача страхової виплати, її розмір та підстави.

Вказував, що в матеріалах справи відсутні розрахунки страхового відшкодування, Звіт №18347 не містить фото пошкодженого автомобіля, тобто наданий не в повному обсязі.

Зазначав, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що ПрАТ «АСК «ОМЕГА» після отримання від нього повідомлення про настання події, порушило свої обов`язки, які передбачені п.п.34.1, 34.2 ст.34 Закону України «Про обов`язкове

страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Посилався на те, що ПрАТ «АСК «Омега» не здійснило жодних дій для встановлення обставин та розміру збитку по ДТП від 26 травня 2021 року, отримавши 28 травня 2021 року від нього письмове повідомлення.

Вказував, що пошкоджений автомобіль не був оглянутий уповноваженим представником ПрАТ «АСК «Омега» і страховиком не проведено оцінку шкоди, як того вимагають ст.ст.22, 29, 36.2 Закону, а тому вважає, що є очевидні факти про порушення ПрАТ «АСК «Омега» вимог законодавства, що змусило його заявити суду першої інстанції вимогу про винесення окремої ухвали щодо ПрАТ «АСК «Омега» і оцінювача ОСОБА_7 .

Відзиву на апеляційні скарги не надійшло.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційного суду доводи апеляційної скарги позивача підтримав, просив її задовольнити, проти апеляційної скарги відповідача Департаменту патрульної поліції заперечував.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції в судовому засіданні апеляційного суду доводи своєї апеляційної скарги підтримав, у задоволенні апеляційної скарги позивача просив відмовити.

Відповідач ПрАТ «АСК «ОМЕГА» у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у його відсутність на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача Департаменту патрульної поліції не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 травня 2021року о 14 год. 30 хв. в місті Києві по вул. Коноплянській, 22 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю службового транспортного засобу Департаменту патрульної поліції «Toyota Prius», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 , під керуванням ОСОБА_1 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 07 липня 2021 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Toyota Prius», д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована в ПрАТ «АСК «ОМЕГА» згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №203282263 від 06 травня 2021 року; страхувальник - Департамент патрульної поліції.

28 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «АСК «ОМЕГА» з повідомленням про настання страхового випадку, яке прийнято та зареєстровано ПрАТ «АСК «ОМЕГА» 28 травня 2021 року за вх. №1430.

З матеріалів справи вбачається, що з метою визначення розміру збитку, завданого власнику автомобіля «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_2 , страховик звернувся до суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_7 .

02 червня 2021 року ОСОБА_1 надав страховій компанії для огляду свій автомобіль «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_2 , за наслідками якого був складений акт огляду транспортного засобу №17397, який підписаний ОСОБА_1 та особою, посада та прізвище якої не зазначено.

На підставі вказаного акту огляду пошкодженого КТЗ суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_7 складено Звіт про визначення вартості матеріального збитку №18347 від 25 червня 2021 року, згідно з яким вартість відновлювального ремонту автомобіля «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_2 становить 17005,70 грн., розмір матеріального збитку, завданого власнику вказаного КТЗ без врахування ВТВ становить 9561,90 грн.

30 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «АСК «ОМЕГА» з заявою про виплату страхового відшкодування, в якому просив перерахувати суму страхового відшкодування поштовим переказом через АТ «Укрпошта».

30 липня 2021 року ОСОБА_1 подано до ПрАТ «АСК «ОМЕГА» претензію, заяву-вимогу та скаргу (вх. №№ 2005, 2006, 2007), з яких вбачається, що позивач не погодився з розміром страхового відшкодування, розрахованим страховиком ПрАТ «АСК «ОМЕГА», та повідомив останнього про намір самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди.

ПрАТ «АСК «ОМЕГА» на адресу позивача за вих. №1136 від 01 грудня 2021 року надіслало лист, у якому зазначило про те, що страховиком прийнято рішення про виплату страхового відшкодування за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №203282263 за ДТП, що сталася 26 травня 2021 року у розмірі 9561,90 грн. Страхове відшкодування у вказаному розмірі 30 листопада 2021 року перераховане до ПуАТ «КБ «Акордбанк», яке можна отримати у будь-якому відділенні банку.

Вказаний лист позивачем не отримано, поштове відправлення повернулося відправнику ПрАТ «АСК «ОМЕГА» за закінченням терміну зберігання (трекінг 0100100506763).

Як вбачається з платіжного дорученням №2939 ПрАТ «АСК «ОМЕГА» 30 листопада 2021 року страхове відшкодування у розмірі 9561,90 грн. було перераховано на рахунок № НОМЕР_3 , відкритий в ПуАТ «КБ «Акордбанк».

Не погодившись з розрахованим страховиком розміром матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, позивач звернувся до експерта Новоселецького В.А. з метою проведення автотоварознавчого експертного дослідження.

20 серпня 2021 року експертом Новоселецьким В.А. у присутності ОСОБА_1 оглянуто автомобіль «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_2 , за результатами огляду складено відповідний протокол (акт) огляду транспортного засобу.

Відповідно до висновку експерта ОСОБА_6 №03/08 від 03 грудня 2021 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_2 становить 81347,35 грн.; вартість матеріального збитку, завданого його власнику, становить 45400,73 грн.

Позивач у позовній заяві вказував на те, що він не погоджується зі Звітом про визначення вартості матеріального збитку №18347 від 25 червня 2021 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_7 , оскільки він складений з порушенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів. Відповідно, позивач надав до суду висновок експерта Новоселецького В.А. №03/08 від 03 грудня 2021 року, який проведений на його замовлення.

Заперечуючи проти позову, відповідач ПрАТ «АСК «ОМЕГА» подав до суду першої інстанції відзив, в якому посилався на те, що 28 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «АСК «ОМЕГА» з повідомленням про настання страхового випадку. З метою визначення розміру збитку, завданого власнику автомобіля «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_2 , страховик звернувся до суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_7 та 02 червня 2021 року представником ПрАТ «АСК «ОМЕГА» за участю позивача було здійснено огляд автомобіля «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_2 , за результатами якого складено акт огляду транспортного засобу. Зазначав, що вказаний акт підписано позивачем без жодних зауважень. За результатами проведеної оцінки було складено Звіт №18347 від 25 червня 2021 року, згідно якого вартість відновлювального ремонту автомобіля «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_2 становить 17005,70 грн., розмір матеріальної шкоди - 9561,90 грн. Посилався на те, що розмір страхового відшкодування був визначений страховою компанією на підставі Звіту №18347 від 25 червня 2021 року. Вказував, що 30 липня 2021 року на адресу ПрАТ «АСК «ОМЕГА» надійшла заява про виплату страхового відшкодування, яка всупереч вимог п.35.2 ст.35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», не містила відомостей про банківські реквізити заявника, у зв`язку з чим виплата страхового відшкодування була здійснена 30 листопада 2021 року на транзитний рахунок у ПуАТ «КБ «Акордбанк», про що було повідомлено позивача. Зазначав, що безпідставною є вимога позивача щодо стягнення з ПрАТ «АСК «ОМЕГА» витрат на оплату автотоварознавчої експертизи, оскільки страховою компанією у строк, передбачений ст.34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», було направлено свого представника для визначення розміру збитків.

В силу ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.2 ст.89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Згідно з ч.ч.1, 5 ст.106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Частиною 1 статті 110 ЦПК України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.

Системний аналіз змісту вказаних норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 ЦПК України.

Враховуючи вказані положення діючого законодавства, при оцінці наявних у матеріалах справи: Звіту про оцінку суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_7 №18347 від 25 червня 2021 року та висновку судового експерта Новоселецького В.А. №03/08 від 03 грудня 2021 року, судом першої інстанції було вірно взято до уваги висновок експерта Новоселецького В.А. №03/08 від 03 грудня 2021 року з огляду на те, що вказаний висновок виконаний відповідно до вимог ст.106 ЦПК України компетентним експертом, який попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, є повним і обґрунтованим. З висновку вбачається узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковими висновками експертизи і на його спростування стороною відповідачів не надано документальних доказів.

Також судом першої інстанції вірно враховано, що Звіт про оцінку суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_7 №18347 від 25 червня 2021 року виконаний на підставі даних акту огляду КТЗ №17397 від 02 червня 2021 року, який не містить ідентифікації особи, яка проводила такий огляд.

Позивачем заперечується факт огляду автомобіля «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_2 безпосередньо самим оцінювачем ОСОБА_7 і такі твердження відповідачем ПрАТ «АСК «ОМЕГА» не спростовані належними та допустимими доказами у справі.

При цьому, відповідачі на спростування розміру заподіяної шкоди автомобілю позивача визначеного експертом ОСОБА_6 , не надали належних доказів.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновок експерта ОСОБА_6 №03/08 від 03 грудня 2021 року є належним та допустимим доказом у розумінні ст.ст.77, 78 ЦПК України та Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, збереження або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин, (далі - Закон №1961-IV), який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин, відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Згідно зі статтею 6 вказаного Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до п.п.22.1, 22.2 ст.22 Закону №1961-IV, в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

З огляду на викладене, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у ст.38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Положеннями ст.29 та п.32.7 ст.32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин, визначено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У Законі №1961-IV детально регламентовано дії водія, транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, тобто потерпілого, так і страховика.

Згідно з п.34.1 ст.34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

Пунктами 35.1, 35.2 ст.35 Закону визначено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

До заяви додаються:

а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;

б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником;

в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа;

г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну;

ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого;

д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого;

е) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв`язку із смертю годувальника;

є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).

Відповідно до п.36.1 ст.36 вказаного Закону страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Абзацом 2 п.36.2 ст.36 Закону визначено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:

у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Відповідно до вимог абзацу 1 п.36.4. ст.36 зазначеного вище Закону, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.

Згідно зі статтею 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що у разі здійснення відновлювального ремонту пошкодженої речі розмір збитків визначається як реальна вартість матеріалів і робіт, затрачених на її відновлення, а у разі непроведення ремонту - як вартість матеріалів і робіт, необхідних для її відновлення у майбутньому.

Отже, страхова виплата (регламентна виплата) потерпілій особі (страховиком чи МТСБУ) в умовах відсутності документального підтвердження факту оплати проведеного відновлювального ремонту, не включає суму податку на додану вартість. Доплата цього податку здійснюється відповідно до наведених в пункті 36.2 статті 36 Закону умов, а суб`єкт, на якого покладається обов`язок доплатити суму податку, визначається в залежності від того, чи перевищують сумарно: здійснена страхова виплата (регламентна виплата) разом з проведеним відновлювальним ремонтом пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу та нарахованої суми ПДВ; ліміт відповідальності страховика/МТСБУ (пункт 9.4 статті 9 та пункт 36.1 статті 36 Закону).

Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 21 грудня 2020 року у справі №911/286/20, від 06 липня 2018 року у справі №924/675/17 та від 06 лютого 2018 року у справі №910/3867/16.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у встановлені Законом №1961-IV строки звернувся до страховика з заявою про настання страхової події.

Страховиком за результатами розслідування страхового випадку прийнято рішення про виплату страхового відшкодування, з розміром якого позивач, як потерпілий у ДТП, не погодився та самостійно обрав експерта для визначення розміру шкоди, завданої внаслідок ДТП, яка мала місце 26 травня 2021 року.

В матеріалах справи відсутні докази проведення позивачем відновлювального ремонту автомобіля «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_2 .

Таким чином, стягненню з ПрАТ «АСК «ОМЕГА» на користь позивача підлягало страхове відшкодування у розмірі 26758,68 грн., яке розраховане виходячи з розміру матеріального збитку, завданого позивачу, зменшеного на суму ПДВ (20%) та суму коштів перерахованих страховою компанією для виплати потерпілому 30 листопада 2021 року у розмірі 9561,90 грн. (45400,73 грн.-9080,15 грн.-9561,90 грн.).

Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №201/2288/20 (провадження №61-7154св22) зазначено, що рішення суду здатне бути джерелом для набуття цивільних прав і обов`язків тільки у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Рішення суду, як правомірна приватноправова конструкція, не повинно використовуватися учасниками цивільного обороту всупереч його призначенню для набуття цивільних прав і обов`язків, за відсутності вказівки про це в актах цивільного законодавства. Касаційний суд зауважував, що принцип заборони повороту до гіршого відомий ще з часів римського права та існував у зв`язку із іншим правилом - tantum devolutum quantum appellatum (скільки скарги, стільки і рішення).

Правило заборони повороту означає недопустимість погіршення становища сторони, яка оскаржує судове рішення. Тобто, особа, яка оскаржує судове рішення, не може потрапити в гірше становище, порівняно із тим, що така особа досягнула в попередній інстанції.

Таким чином, оскільки колегія суддів дійшла висновку, що наявні підстави для стягнення з ПрАТ «АСК «ОМЕГА» на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 26758,68 грн., однак вказане погіршує становище сторони, яка оскаржує судове рішення, оскільки судом першої інстанції було стягнуто з ПрАТ «АСК «ОМЕГА» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 36320,58 грн., а відтак, колегія суддів враховуючи принцип заборони повороту до гіршого, вважає за можливе залишити суму страхового відшкодування, яка підлягає стягненню з відповідача ПрАТ «АСК «ОМЕГА» на користь позивача у розмірі 36320,58 грн., яка визначена судом першої інстанції.

Колегія суддів також враховує, що відповідач ПрАТ «АСК «ОМЕГА» рішення суду першої інстанції не оскаржує.

Посилання позивача на те, що він у заяві просив виплатити йому страхове відшкодування поштовим переказом через «Укрпошту» колегія суддів відхиляє, оскільки страхова виплата згідно з вимогами Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілого. Однак всупереч вимог п.35.2 ст.35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», заява позивача не містила відомостей про банківські реквізити, у зв`язку з чим страховою компанією сума страхового відшкодування була перерахована 30 листопада 2021 року на транзитний рахунок у ПуАТ «КБ «Акордбанк», про що було повідомлено позивача.

З позовної заяви вбачається, що позивач просив стягнути з відповідача ПрАТ «АСК «ОМЕГА» інфляційні втрати, 3% річних та пеню за період з 15 серпня 2021 року по 31 грудня 2022 року.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення з ПрАТ «АСК «ОМЕГА» інфляційних втрат, 3% річних та пені, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для їх задоволення, оскільки ПрАТ «АСК «ОМЕГА» у визначені законом строки прийняло рішення про виплату страхового відшкодування та таке відшкодування перераховано страховиком 30 листопада 2021 року на рахунок у банку в розмірі, визначеному страховиком.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

За положеннями ст.992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Згідно з п.36.2 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його, або прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

За приписами п.36.5 ст.36 вказаного Закону за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Відповідно до норми п.36.2 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» відлік строку, протягом якого страховик повинен прийняти рішення про виплату страхового відшкодування, починається з дня отримання від потерпілої особи заяви про страхове відшкодування. Отже, нарахування пені за прострочення строку виплати страхового відшкодування можливе після спливу 90 днів з моменту отримання страховиком заяви про виплату страхового відшкодування.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

За змістом ст.ст.524, 533-535, 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки суду узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №758/1303/15-ц.

У постанові від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що приписи ст.625 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання, так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання.

Таким чином, у ст.625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Разом з тим, окрім вказаних положень закон передбачає, що потерпілий, який володіє правом на майнове відшкодування заподіяної йому шкоди, повинен вчинити ряд активних дій, які б свідчили про його волевиявлення щодо здійснення цього права. Вказані активні дії потерпілого закон пов`язує, зокрема, із поданням заяви про страхове відшкодування впродовж визначеного законом строку, зі сприянням у визначенні характеру та розміру збитків.

Так, за положеннями п.35.1 ст.35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування та документи, перелік яких визначений п. 35.2. ст. 35 цього Закону.

Абзацом 5 п.36.2 ст.36 зазначеного Закону передбачено, що у разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що повідомлення про ДТП було отримано ПрАТ «АСК «ОМЕГА» 28 травня 2021 року, відповідно до п.35.1 ст.35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» заява про страхове відшкодування повинна була бути подана позивачем у тридцятиденний строк, тобто до 27 червня 2021 року. Проте, з заявою про виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 звернувся до відповідача ПрАТ «АСК «ОМЕГА» 30 липня 2021 року. Матеріали справи не містять доказів звернення позивача до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування раніше вказаної дати.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 було подано заяву про страхове відшкодування 30 липня 2021 року, тобто зі спливом строку, передбаченого п.35.1 ст.35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», строк для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування та його виплату був збільшений ПрАТ «АСК «ОМЕГА» до 30 листопада 2021 року, відповідно до абз.5 п.36.2 ст.36 Закону (90 днів + 33 дні прострочення).

Як вбачається з платіжного доручення №2939 від 30 листопада 2021 року, страхове відшкодування у розмірі 9561,90 грн. було перераховано страховиком 30 листопада 2021 року на транзитний рахунок, відкритий в ПуАТ «КБ «Акордбанк». Вказана сума страхового відшкодування позивачем не отримана.

Разом тим, суд першої інстанції встановивши, що наявні підстави для стягнення з ПрАТ «АСК «ОМЕГА» суми страхового відшкодування та відповідно невиконання у повному обсязі зобов`язання щодо виплати страхового відшкодування потерпілій особі, дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення з ПрАТ «АСК «ОМЕГА» інфляційних втрат, 3% річних та пені.

Таким чином, рішення Оболонського районного суду міста Києва від 16 квітня 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПрАТ «АСК «ОМЕГА» про стягнення пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про часткове задоволення вказаних вимог, з огляду на наступне.

З вищевикладеного вбачається, що обов`язок страховика виплатити страхове відшкодування настав 30 листопада 2021 року, а так як воно не було виплачено у повному обсязі, як на час розгляду справи в суді першої, так і на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що за період з 01 грудня 2021 року по 31 грудня 2022 року наявні підстави для стягнення з ПрАТ «АСК «ОМЕГА» пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних нарахованих на невиплачену суму страхового відшкодування у розмірі 26758,68 грн.

Так, розрахунок 3% річних проводиться за формулою: RPS=S*Q*V/D/100, де S - сума заборгованості, Q - кількість днів прострочки, V -3%, D - кількість днів у році, 100 - 100%.

Розрахунок інфляційних втрат обчислюється за такою формулою: IV=(S*I / 100 - S) *Q/DM, де S - сума заборгованості, I - індекс інфляції, Q- кількість днів прострочки, DM - кількість днів у місяці, 100 - 100%.

Пеня вираховується як: відсоток подвійної облікової ставки НБУ ділиться на кількість днів у році, множиться на суму заборгованості і множиться на кількість днів прострочення.

Отже, з ПрАТ «АСК «ОМЕГА» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню за період з 01 грудня 2021 року по 31 грудня 2022 року:пеня у розмірі 10387,50 грн., інфляційні втрати у розмірі 7321,94 грн. та 3% річних у розмірі 870,94 грн.

Щодо доводів позивача про те, що наявні підстави для стягнення з страхової компанії витрат на проведення автотоварознавчої експертизи у розмірі 5000 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.34.1-34.3 ст.34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин, страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

З матеріалів справи вбачається, що 02 червня 2021 року ОСОБА_1 надав страховій компанії для огляду автомобіль «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_2 , за наслідками якого був складений акт огляду транспортного засобу №17397. Вказаний акт в подальшому було передано ПрАТ «АСК «ОМЕГА» суб`єкту оціночної діяльності ОСОБА_7 з метою визначення розміру збитків, а відтак, страховою компанією були виконані вимоги п.34.1-34.2 ст.34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Таким чином, відсутні підстави для стягнення з ПрАТ «АСК «ОМЕГА» на підставі п.34.3 ст.34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» витрати на проведення автотоварознавчої експертизи у розмірі 5000 грн.

Колегія суддів погоджується з висновкомсуду про часткове задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди з наступних підстав.

Частиною 1 ст.1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю. Відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до вимоги чинного законодавства України особа, якій завдано збитків, має також право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є поставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 3 ст.23 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Згідно з п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Позивач у позовній заяві вказував на те, що йому завдана моральна шкода протиправними діями ПрАТ «АСК «ОМЕГА», які полягали у тому, що під час заповнення заяви на виплату страхового відшкодування працівниками страхової компанії не було надано йому консультаційної допомоги та в подальшому страхова не надала йому для ознайомлення документів по розрахунку матеріального збитку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з відповідача ПрАТ «АСК «ОМЕГА» 50000 грн. на відшкодування моральної шкоди, оскільки позивачем не доведено наявності вини ПрАТ «АСК «ОМЕГА» у заподіянні йому моральної шкоди.

Колегія суддів враховує, що позивач, не погодившись із сумою перерахованого ПрАТ «АСК «ОМЕГА» страхового відшкодування, скористався у подальшому своїм правом на звернення до суду з даним позовом та на доведення перед судом обгрунтованості своїх позовних вимог, а отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що з боку відповідача ПрАТ «АСК «ОМЕГА» не було протиправної поведінки, якою була завдана моральна шкода позивачу.

Доводи апеляційної скарги позивача вказаних висновків суду першої інстанції не спростовують.

У позовній заяві позивач зазначав, що внаслідок винних дій інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Швеця О.Д., які призвели до дорожньо-транспорної пригоди, він зазнав моральних переживань, пов'язаних з пошкодженням транспортного засобу, яким він користувався, через що він тривалий час був позбавлений можливості користуватися автомобілем, був порушений його звичайний спосіб життя, що негативно вплинуло на його емоційний стан.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 22 квітня 2019 року у справі №761/14285/16-ц, участь у ДТП, пошкодження власного майна безумовно негативно вплинуло на моральний стан позивача та призвело до моральних страждань.

Згідно з практикою ЄСПЛ, порушення прав людини вже саме по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам факт порушення права (справа «Науменко проти України»).

Колегія суддів вважає, що розмір коштів на відшкодування моральної шкоди, яку слід стягнути з відповідача Департаменту патрульної поліції на користь позивача у розмірі 5000 грн, суд першої інстанції визначив правильно, виходячи з обставин її заподіяння, того, що позивач у зв'язку з пошкодженням його майна, певний час був позбавлений можливості користуватися автомобілем, був порушений його звичайний спосіб життя, що, безумовно, не могло негативно не вплинути на його емоційний стан.

Доводи апеляційної скарги відповідача Департаменту патрульної поліції про те, що позовна заява не містила документів, які підтверджують заподіяння позивачу сильних душевних страждань, шкоди здоров`ю, інших втрат немайнового характеру завданих протиправними діями посадових осіб Департаменту патрульної поліції,колегія суддів відхиляє, оскільки саме з вини працівника відповідача було пошкоджено автомобіль за кермом якого перебував позивач.

Пунктом 4 частиною 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, у тому числі, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Таким чином, оскільки висновок експерта Новоселецького В.А. №03/08 від 03 грудня 2021 року є доказом у справі та позивач поніс витрати за проведення вказаної експертизи, отже вказані витрати підлягають відшкодуванню в порядку п.4 ч.3 ст.133 та п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України.

Враховуючи зазначене, рішення Оболонського районного суду міста Києва від 16 квітня 2024 року в частині стягнення з ПрАТ «АСК «ОМЕГА» на користь ОСОБА_1 витрат по сплаті судового збору у розмірі 363,19 грн. та витрат по проведенню автотоварознавчої експертизи у розмірі 1917,59 грн. підлягає зміні, оскільки вказані витрати підлягають стягненню пропорційно до задоволеної частини позовних вимог. Отже, стягненню з ПрАТ «АСК «ОМЕГА» на користь ОСОБА_1 підлягають витрати по сплаті судового збору у розмірі 867,83 грн. та витрати по проведенню автотоварознавчої експертизи у розмірі 2898,50 грн.

Згідно з ч.ч.1, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Виходячи з положень ст.141 ЦПК України колегія суддів вважає необхідним стягнути з ПрАТ «АСК «ОМЕГА» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 1301,75 грн. пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 16 квітня 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» про стягнення пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про часткове задоволення вказаних вимог.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА», місцезнаходження: місто Київ, вул. Дмитрівська, 48-Г, літера А, код ЄДРПОУ 21626809 на користь ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_4 пеню у розмірі 10387 грн. 50 коп., інфляційні втрати у розмірі 7321 грн. 94 коп., 3% річних у розмірі 870 грн. 94 коп.

Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 16 квітня 2024 року в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» на користь ОСОБА_1 витрат по сплаті судового збору у розмірі 363 грн. 19 коп. та витрат по проведенню автотоварознавчої експертизи у розмірі 1917 грн. 59 коп. змінити, стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 867 грн. 83 коп. та витрати по проведенню автотоварознавчої експертизи у розмірі 2898 грн. 50 коп.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА», місцезнаходження: місто Київ, вул. Дмитрівська, 48-Г, літера А, код ЄДРПОУ 21626809 на користь ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_4 витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 1301 грн. 75 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 05 лютого 2025 року.

Головуючий:

Судді:

СудНе вказано
Дата ухвалення рішення28.01.2025
Оприлюднено07.02.2025
Номер документу124946618
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них завданої внаслідок ДТП

Судовий реєстр по справі —756/7503/22

Ухвала від 16.05.2025

Цивільне

Оболонський районний суд міста Києва

Тиха О. О.

Ухвала від 13.05.2025

Цивільне

Оболонський районний суд міста Києва

Тиха О. О.

Ухвала від 05.05.2025

Цивільне

Оболонський районний суд міста Києва

Тиха О. О.

Ухвала від 14.04.2025

Цивільне

Оболонський районний суд міста Києва

Тиха О. О.

Ухвала від 09.04.2025

Цивільне

Оболонський районний суд міста Києва

Тиха О. О.

Ухвала від 03.04.2025

Цивільне

Оболонський районний суд міста Києва

Жук М. В.

Ухвала від 18.03.2025

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Пророк Віктор Васильович

Постанова від 28.01.2025

Цивільне

Київський апеляційний суд

Борисова Олена Василівна

Ухвала від 17.12.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Борисова Олена Василівна

Ухвала від 05.11.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Борисова Олена Василівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні