Ухвала

від 12.07.2024 по справі 359/3506/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Київський апеляційний суд

У Х В А Л А

12 липня 2024 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши апеляційні скарги прокурора, захисників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 4 червня 2024 року щодо ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у кримінальному провадженні № 12017110140000687,

у с т а н о в и в :

Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 04.06.2024 ОСОБА_9 визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.257, ч.4 ст.187, ч.1 ст.263, ч.3 ст.262, ч.3 ст.28 ч.2 ст.121, ч.1 ст.209 КК України, і йому призначено покарання:

- за ст.257 КК України - 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- за ч.4 ст.187 КК України - 12 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- за ч.1 ст.263 КК України - 4 роки позбавлення волі;

- за ч.3 ст.262 КК України - 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- за ч.3 ст.28 ч.2 ст.121 КК України - 10 років позбавлення волі;

- за ч.1 ст.209 КК України - 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських повноважень, на строк 1 рік з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_9 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років 6 місяців з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських повноважень, на строк 1 рік, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

ОСОБА_10 визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.257, ч.4 ст.187, ч.1 ст.263, ч.3 ст.262, ч.3 ст.28 ч.2 ст.121 КК України, і йому призначено покарання:

- за ст.257 КК України - 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- за ч.4 ст.187 КК України - 12 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- за ч.1 ст.263 КК України - 4 роки позбавлення волі;

- за ч.3 ст.262 КК України - 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- за ч.3 ст.28 ч.2 ст.121 КК України - 10 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_10 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років 6 місяців з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

ОСОБА_11 визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.257, ч.4 ст.187, ч.1 ст.263, ч.3 ст.262, ч.2 ст.289, ч.3 ст.28 ч.2 ст.121, ст.290 КК України, і йому призначено покарання:

- за ст.257 КК України - 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- за ч.4 ст.187 КК України - 12 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- за ч.1 ст.263 КК України - 4 роки позбавлення волі;

- за ч.3 ст.262 КК України - 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- за ч.2 ст.289 КК України - 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- за ч.3 ст.28 ч.2 ст.121 КК України - 10 років позбавлення волі;

- за ст.290 КК України - 3 роки обмеження волі.

На підставі ч.5 ст.74, ст.49 КК України ОСОБА_11 звільнений від покарання, призначеного за вчинення кримінального проступку, передбаченого ст.290 КК України.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_11 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років 6 місяців з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Цим же вироком ОСОБА_9 виправданий за епізодами, передбаченими ст.209 КК України (придбання ОСОБА_12 двох об`єктів нерухомості).

Позов представника потерпілого ОСОБА_13 в інтересах потерпілого ОСОБА_6 задоволено частково. Суд ухвалив стягнути з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 солідарно на користь ОСОБА_6 11 250 280 грн майнової шкоди і 800 000 грн моральної шкоди.

Позов представника потерпілої ОСОБА_14 в інтересах потерпілої ОСОБА_15 задоволено частково. Суд ухвалив стягнути з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 солідарно на користь ОСОБА_15 770 174 грн майнової шкоди і 300 000 грн моральної шкоди.

Позов представника потерпілого ОСОБА_14 в інтересах потерпілого ОСОБА_16 задоволено частково. Суд ухвалив стягнути з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 солідарно на користь ОСОБА_16 30 000 грн моральної шкоди.

Позов представника потерпілої ОСОБА_17 в інтересах потерпілої ОСОБА_18 задоволено. Суд ухвалив стягнути з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 солідарно на користь ОСОБА_18 2 728 000 грн майнової шкоди і 150 000 грн моральної шкоди.

03.07.2024 прокурор у кримінальному провадженні - прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Київської обласної прокуратури ОСОБА_19 подала апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду першої інстанції скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_9 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.257, ч.4 ст.187, ч.1 ст.263, ч.3 ст.262, ч.3 ст.28 п.6 ч.2 ст.115, ч.2 ст.209 КК України, і призначити йому покарання:

- за ст.257 КК України - 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за ч.4 ст.187 КК України - 14 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за ч.1 ст.263 КК України - 7 років позбавлення волі;

- за ч.3 ст.262 КК України - 10 років позбавлення волі;

- за ч.3 ст.28 п.6 ч.2 ст.115 КК України - довічне позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за ч.2 ст.209 КК України - 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_9 остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.

Також просить визнати ОСОБА_10 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.257, ч.4 ст.187, ч.1 ст.263, ч.3 ст.262, ч.3 ст.28 п.6 ч.2 ст.115 КК України, і призначити йому покарання:

- за ст.257 КК України - 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за ч.4 ст.187 КК України - 14 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за ч.1 ст.263 КК України - 7 років позбавлення волі;

- за ч.3 ст.262 КК України - 10 років позбавлення волі;

- за ч.3 ст.28 п.6 ч.2 ст.115 КК України - довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_10 остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.

Також просить визнати ОСОБА_11 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.257, ч.4 ст.187, ч.2 ст.289, ч.1 ст.263, ст.290, ч.3 ст.262, ч.3 ст.28 п.6 ч.2 ст.115 КК України, і призначити йому покарання:

- за ст.257 КК України - 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за ч.4 ст.187 КК України - 14 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за ч.2 ст.289 КК України - 7 років позбавлення волі;

- за ч.1 ст.263 КК України - 7 років позбавлення волі;

- за ст.290 КК України - 3 роки обмеження волі;

- за ч.3 ст.262 КК України - 10 років позбавлення волі;

- за ч.3 ст.28 п.6 ч.2 ст.115 КК України - довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_11 остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.

03.07.2024 захисник ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати і закрити кримінальне провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_11 складу кримінальних правопорушень, передбачених ст.257, ч.4 ст.187, ч.1 ст.263, ч.3 ст.262, ч.2 ст.289, ч.3 ст.28 ч.2 ст.121, ст.290 КК України.

04.07.2024 захисник ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду в частині визнання його підзахисного винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.257, ч.4 ст.187, ч.1 ст.263, ч.3 ст.262, ч.3 ст.28 ч.2 ст.121, ч.1 ст.209 КК України, скасувати і закрити кримінальне провадження, стверджуючи, що не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати. Також просить у задоволенні позовів представника потерпілого ОСОБА_13 в інтересах потерпілого ОСОБА_6 , представника потерпілих ОСОБА_14 в інтересах потерпілих ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , представника потерпілої ОСОБА_17 в інтересах потерпілої ОСОБА_18 до ОСОБА_9 відмовити.

04.07.2024 потерпілий ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, яка містить аналогічні вимоги тим, що викладені в апеляційній скарзі прокурора.

04.07.2024 захисник ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 подала апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду в частині визнання її підзахисного винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.257, ч.4 ст.187, ч.1 ст.263, ч.3 ст.262, ч.3 ст.28 п.6 ч.2 ст.115 КК України, скасувати і закрити кримінальне провадження на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України, оскільки не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.

04.07.2024 захисник ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу, зі змісту якої вбачається, що він просить вирок суду в частині визнання його підзахисного винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.257, ч.4 ст.187, ч.1 ст.263, ч.3 ст.262, ч.3 ст.28 ч.2 ст.121 КК України, скасувати і закрити кримінальне провадження.

08.07.2024 представник ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 - третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду в частині вирішення питання щодо майна, на яке в даному кримінальному провадженні накладено арешт, змінити і скасувати арешт, накладений на автомобіль «ToyotaCamry», номер кузова НОМЕР_1 , 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 .

Крім того, вказана апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження вироку суду, поважність причин пропуску якого представник обґрунтовує тим, що про судові засідання та ухвалення вироку його ніхто не повідомляв, і про наявність вироку та його зміст ОСОБА_7 дізнався від захисника ОСОБА_10 05.07.2024.

Вивчивши апеляційні скарги та матеріали кримінального провадження, вважаю, що вони підлягають прийняттю до розгляду апеляційним судом.

Відповідно до вимог п.1 ч.2, ч.3 ст.395 КПК України апеляційна скарга на вирок суду першої інстанції може бути подана протягом тридцяти днів з дня його оголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Згідно з ч.6 ст.9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 цього Кодексу.

Хоча вирок було ухвалено не в порядку, передбаченому статтею 382 КПК України, проте без виклику особи, яка його оскаржує, вважаю за можливе застосувати загальні засади кримінального провадження, зокрема, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, у відповідності з якою гарантується право на перегляд вироку суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснювався без виклику ОСОБА_7 і дані про отримання ним копії вироку у справі відсутні. Враховуючи викладене, вважаю, що строк апеляційного оскарження він не пропустив і підстав поновлювати його немає.

Апеляційні скарги відповідають вимогам ст.396 КПК України, подані у встановлений законом строк особами, які мають на це право. Підстави для повернення апеляційних скарг або відмови у відкритті апеляційного провадження відсутні.

А тому апеляційне провадження належить відкрити.

На підставі викладеного, керуючись ст.398 КПК України,

у х в а л и в :

Відкрити апеляційне провадження за апеляційними скаргами прокурора, захисників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , представника третьої особи, щодо майна якого вирішується питання про арешт, ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 4 червня 2024 року щодо ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

Надіслати учасникам судового провадження копії ухвали з копіями апеляційних скарг та інформацією про їхні права та обов`язки.

Встановити строк, протягом якого учасники судового провадження можуть подати заперечення на апеляційні скарги, по 30 березня 2025 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Київського

апеляційного суду ОСОБА_1