Постанова

від 06.02.2025 по справі 300/1738/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 300/1738/20

адміністративне провадження № К/990/44961/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №300/1738/20

за позовом Приватного підприємства «Заготпродукт» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024 (головуючий суддя Курилець А.Р., судді: Мікула О.І., Пліш М.А.),

У С Т А Н О В И В :

У липні 2020 року Приватне підприємство «Заготпродукт» (далі також - позивач, Підприємство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі також - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002670505 від 13.04.2020.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Підприємство зазначає, що результати перевірки оформлено з порушенням Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727 (далі також - Порядок №727). Так, в акті перевірки факти викладено не об`єктивно, обставини дублюються, що в свою чергу спотворює вартісні показники та є порушенням пункту 5 розділу ІІ порядку №727. Зокрема, при описі фінансово-господарської діяльності позивача з ПАП «Агропродсервіс» двічі вказано постачання свиней, яке відбулося 09.08.2017, 18.07.2017, 04.09.2017 та 28.09.2017, безпідставно відображено податкову накладну №98 від 06.06.2017, оскільки в ЄРПН така накладна відсутня, що призвело до спотворення цифрових показників та необ`єктивного і помилкового визначення контролюючим органом податкового зобов`язання з податку на додану вартість; відсутній систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів, зокрема при описі товарно-транспортних накладних, видаткових та податкових накладних, оформлених при придбанні позивачем свиней від контрагентів, первинні документи відображено не у хронологічній послідовності, вибірково тільки за 2017 рік, хоча період перевірки охоплює також 2018 та 9 місяців 2019 року. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2017 по 30.09.2019 не встановлено його заниження та (або) завищення. Числові показники в текстовій частині акту перевірки та додатку 8 до акту перевірки суттєво відрізняються. Зі змісту акту неможливо встановити дійсний обсяг придбання свиней та їх залишок на кінець перевіреного періоду, що на переконання позивача ставить під сумнів правомірність розрахунків контролюючого органу.

Також позивач зазначив, що на запит податкового органу Підприємством надано пояснення щодо залишків нереалізованої свинини, згідно яких станом на 30.09.2019 дана продукція частково перебуває на зберіганні у ПП «Глиняни Агро», ТОВ «Агроінвест» та частково зберігається у морозильних камерах позивача і відповідно надано копії підтверджуючих документів. Однак, незважаючи на наявність первинних документів, посадовими особами контролюючого органу зроблено висновок про необґрунтованість наданих пояснень. Проте, позивач переконаний, що нездійснення перевіряючими особами детального аналізу первинних та інших документів, наданих Підприємством до перевірки, вибірковий аналіз даних ЄРПН, не проведення інвентаризації та спотворення числових показників, наведених у акті перевірки, свідчить про протиправність прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 в задоволені позову відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою позов Приватного підприємства «Заготпродукт» задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0002670505 від 13.04.2020.

В ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що ПП «Заготпродукт» (код ЄДРПОУ 36909109) зареєстроване як юридична особа 09.06.2010, взяте на податковий облік, та у періоді, що перевірявся, було платником податків, зокрема: податку на прибуток, податку на додану вартість. Види економічної діяльності Підприємства: код КВЕД 47.22 Роздрібна торгівля м`ясом і м`ясними продуктами в спеціалізованих магазинах; код КВЕД 47.11 Роздрібна торгівля в нецпеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; код КВЕД 46.32 оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами; код КВЕД 46.24 оптова торгівля шкірсировиною, шкурами та шкірою; код КВЕД 10.13 Виробництво м`ясних продуктів; код КВЕД 10.11 виробництво м`яса; код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт. Керівник підприємства - ОСОБА_1.

На підставі наказу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 13.01.2020 №56 та направлень на перевірку від 31.01.2020 №№174, 175, 1291 та від 07.02.2020 №216 уповноваженими особами ГУ ДПС в Івано-Франківській області в період з 03.02.2020 по 21.02.2020 проведено документальну планову виїзну перевірку Приватного підприємства «Заготпродукт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 30.09.2019.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт від 28.02.2020 за №224/09-19-05-05/36909109 (надалі - акт перевірки), згідно висновків якого встановлено порушення позивачем:

1) п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 (із змінами та доповненнями, далі також - ПК України), в результаті чого занижено податок на додану вартість в загальній сумі 43760997 грн, в тому числі по періодах: за вересень 2019 на 43760997 грн;

2) п.176.2 «б» ст. 176 ПК України - подання з помилками звітності про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ) за 1 квартал 2017, 2 квартал 2017, 3 квартал 2017, 4 квартал 2017, 1 квартал 2018, 2 квартал 2018, 3 квартал 2018, 1 квартал 2019, 2 квартал 2019, не відображення у поданих розрахунках форми 1-ДФ за період з 01.01.2018 по 30.09.2019 нарахованих та виплачених доходів фізичним особам (ознака доходу - 179) та виплачених доходів фізичним особам-підприємцям (ознака доходу 157).

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0002670505 від 13.04.2020, яким за порушення, визначені пунктом 1 висновку акта перевірки, згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, пп. 20.1.18, пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 54701246,00 грн, у тому числі 43760997, 00 грн за податковими зобов`язаннями та 10940249,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями штрафами.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження вищевказаного рішення, проте, рішенням Державної податкової служби України від 26.06.2020 №20298/6/99-00-06-02-01-06 скаргу Підприємства залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, в рішенні Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 р. зазначено, що з огляду на встановлені факти відсутності залишків та руху товарно-матеріальних цінностей, доказів їх реалізації/відвантаження (використання у господарській діяльності), обґрунтованими є висновки контролюючого органу про допущення Підприємством порушень п.198.5 ст.198 ПК України (ненарахування податкових зобов`язань на вартість товарів (свині, курятина, морепродукти), які не будуть використані в оподаткованих операціях/господарській діяльності, суми ПДВ за якими під час їх придбання були віднесені до складу податкового кредиту).

20.08.2024 р. представником ОСОБА_1 адвокатом Стець Р.Я. подано апеляційну скаргу на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 р.

На обґрунтування права на подання апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначено те, що судове рішення стосується безпосередньо його прав та обов`язків, оскільки він до 29.03.2021 р. був одноосібним власником та директором ПП «Заготпродукт».

Судом апеляційної інстанції відкрито апеляційне провадження (ухвала від 01.10.2024),

14.10.2024 р. представником ПП «Заготпродукт» адвокатом Мельником Р.Я. подано заяву про приєднання до апеляційної скарги. На підтвердження повноважень адвокатом надано ордер на надання правничої допомоги, який видано на підставі договору про надання правничої допомоги б/н від 20.05.2020 р.

Судом прийнято заяву ПП «Заготпродукт» про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_1. (ухвала від 22.10.2024)

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про задоволення позовних вимог, прийшов до висновку, що відповідач, не провівши інвентаризацію та не скерувавши запиту про проведення інвентаризації залишків товарно-матеріальних цінностей позивачу, не надав єдиний установлений законом засіб доказування їх нестачі чи наявності в платника і, відповідно, використання чи невикористання ним таких товарів в операціях, що не є його господарською діяльністю, а тому винесене ним податкове повідомлення-рішення є незаконним і підлягає скасуванню.

У мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції вказано, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, не вирішував питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 , який подав апеляційну скаргу у цій справі, позаяк предметом позову є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого щодо ПП «Заготпродукт» (позивач по справі), а не фізичної особи ОСОБА_1 . Більше того, акціонер (учасник) господарського товариства, який не був учасником справи, предметом спору в якій є правомірність податкового повідомлення-рішення про визначення суми грошових (податкових) зобов`язань господарському товариству, не має права на апеляційне оскарження судового рішення, ухваленого у цій справі, якщо тільки в рішенні суд не зробив прямого висновку про його права, інтереси та обов`язки.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що у вимогах, що ставить у своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 , слід відмовити, задовольнивши, при цьому, лише вимоги ПП «Заготпродукт», яке приєдналося до апеляційної скарги ОСОБА_1 і набуло статусу апелянта.

Натомість в резолютивній частині, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 частково.

З таким рішенням суду апеляційної інстанції не погодився контролюючий орган та подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач посилається на грубе порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, відкриття апеляційного провадження через три роки після ухвалення рішення судом першої інстанції у цій справі за апеляційною скаргою фізичної особи ОСОБА_1 , питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки якого судом не вирішувалися. Вказує контролюючий орган і на необґрунтоване відхилення його клопотання щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи - вступ у справу адвоката Мельника Р.Я. як представника ПП «Заготпродукт» за відсутності повноважень (ордер на надання правничої допомоги виданий на підставі договору від 20.05.2020, підписаного колишнім власником (директором) ПП «Заготпродукт» ОСОБА_1., який починаючи з квітня 2021 року жодного відношення до юридичної особи ПП «Заготпродукт» не має). Натомість, Глінський Ростислав Володимирович, який з 05.04.2021 є одноосібним власником ПП «Заготпродукт», адвоката Мельника Р.Я. на вчинення дій щодо представлення інтересів Підприємства не уповноважував. Крім того, відповідач зауважує, що Мельник Р.Я., будучи присутнім в судовому засіданні в суді першої інстанції 28.09.2021 (оголошено вступну та резолютивну частини рішення), рішення суду в апеляційному порядку у встановлені законодавством строки як представник Підприємства не оскаржував.

Наголошує контролюючий орган на необґрунтованості висновку суду апеляційної інстанції про наявність підстав для поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду, оскільки представник ПП «Заготпродукт» був присутній під час оголошення вступної та резолютивної частини такого рішення.

Вказує відповідач і на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме п.п «г» п.198.5 ст.198 ПК України, яке полягає у безпідставності висновку цього суду, що єдиним засобом доказування нестачі чи наявності у суб`єкта господарювання товарно-матеріальних цінностей (товарів) і, як наслідок, використання/невикористання ним таких товарів в операціях, що не є його господарською діяльністю, є проведення контролюючим органом інвентаризації.

Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункти 3 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Верховний Суд ухвалою від 10.12.2024 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024 у цій справі для перевірки наведених у ній доводів.

Від представника ОСОБА_1 адвоката Стеця Р.Я. надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити останню без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Скористався правом подання відзиву на касаційну скаргу й Мельник Р.Я. як представник ПП «Заготпродукт», в якому проти доводів та вимог скарги заперечив, вважаючи їх безпідставними, та просив залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін як законну та обґрунтовану.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Першочергово перевірці підлягають доводи контролюючого органу щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що у відповідності до частини 3 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд, зокрема, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Так, контролюючий орган наголошує на безпідставності відхилення судом апеляційної інстанції його клопотання щодо закриття апеляційного провадження у справі на підставі п.3 ч.1 ст.305 КАС, а саме, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Суд апеляційної інстанції у своєму рішенні зазначає, що ОСОБА_1 , подаючи апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у цій справі, посилається на те, що оскаржуване судове рішення безпосередньо стосується його прав та обов`язків, оскільки до 29.03.2021 він був одноосібним власником та директором ПП «Заготпродукт» й внаслідок узгодження податкового повідомлення- рішення від 13.04.2020 після судового розгляду справи № 300/1738/20, 21.06.2024 ТУ БЕБ у Закарпатській області йому було повідомлено про підозру в ухиленні від сплати податків в діяльності ПП »Заготпродукт» в період 2017-2019 роки.

До вказаної апеляційної скарги в порядку ст.302 КАС України приєдналося ПП «Заготпродукт».

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У Кодексі адміністративного судочинства України конституційне право на звернення до суду конкретизоване в частині першій статті 5, згідно з якою кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

Обов`язковою умовою надання правового захисту є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Право на захист має особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність.

Особа, на захист прав , свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, набуває процесуального статусу позивача у справі (пункт 8 частини першої статті 4 КАС).

Одним із процесуальних засобів, встановлених нормами КАС, які забезпечують право на звернення до адміністративного суду (право на судовий захист у сфері публічно-правових відносин), є право на апеляційне оскарження судових рішень суду першої інстанції. Право на апеляційне оскарження, на відміну від права на звернення до суду (права на судовий захист), - процесуальне право, характерними ознаками якого є те, що його елементи (суб`єкт, зміст) визначаються процесуально-правовою нормою.

Відповідно до частини першої статті 293 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Щодо учасників справи, то їх коло визначено частинами першою та другою статті 42 КАС, якими передбачено, що учасниками справи є сторони, треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

На відміну від інших учасників адміністративного процесу, учасники справи здійснюють свої процесуальні права та виконують обов`язки в адміністративному процесі для того, щоб досягнути певного правового результату, в якому вони зацікавлені. Така зацікавленість обумовлена їх поведінкою як суб`єкта в матеріально-правових відносинах, щодо прав і обов`язків в яких виник спір, вирішення якого з ініціативи одного з цих суб`єктів перенесено в площину процесуального регулювання.

Права учасників справи визначені частиною третьою статті 44 КАС, в тому числі, право оскаржувати судове рішення у визначених законом випадках.

Норма частини першої статті 293 КАС розширює коло осіб, які мають право оскаржити судове рішення в апеляційному порядку, порівняно з учасниками справи, лише на перший погляд, оскільки особи, про які йдеться в цій нормі, є суб`єктами матеріально-правових відносин, яких стосується спір, що отримав вирішення в судовому рішенні. Та обставина, що вони не приймали участь у справі, була обумовлена застосуванням щодо них незаконних процесуальних обмежень.

На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести свій правовий зв`язок зі сторонами спору або безпосередньо із судовим рішенням через обґрунтування такого критерію, як вирішення судом питання про її право, інтерес та/або обов`язок, як елементів змісту матеріально-правових відносин, в площині яких виник спір. Такий зв`язок повинен бути безпосереднім, а не ймовірним та опосередкований іншими правовідносинами.

Судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та/або обов`язків цієї особи (тобто, судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник) або міститься судження про права та/чи обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення є висновки суду про права та/чи обов`язки цієї особи або якщо у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про її права та/чи обов`язки. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Предметом позову у цій справі є податкове повідомлення-рішення №0002670505 від 13.04.2020, яким ПП «Заготпродукт» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 54701246,00 грн

Податкове повідомлення - рішення є актом індивідуальної дії. За визначенням в пункті 19 частини першої статті 4 КАС індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відповідно до висновку Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, наведеному у постанові від 23.11.2020 (справа 826/3508/17), рішення суду, яким вирішено спір щодо податкового обов`язку платника податків - господарського товариства, не є рішенням про права, законний інтерес чи обов`язок засновника (засновників) товариства, з огляду на визначений Конституцією України (стаття 67) та Податковим кодексом України (статті 36,38, пункт 87.7 статті 87) персоніфікованих характер податкового обов`язку, якщо тільки в самому рішенні прямо не зроблено такий висновок. Акціонер (учасник) господарського товариства, який не був учасником справи, предметом спору в якій є правомірність податкового повідомлення-рішення про визначення суми грошових (податкових) зобов`язань господарському товариству, не має права на апеляційне оскарження судового рішення, ухваленого у цій справі, якщо тільки в рішенні суд не зробив прямого висновку про його права, інтереси та обов`язки.

Враховуючи наведене, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для перегляду рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою ОСОБА_1 відповідає правильному застосуванню норми частини першої статті 293 КАС України з огляду на відсутність вирішення судом першої інстанції питання про його права, інтереси та (або) обов`язки, оскільки він не є суб`єктом оскарження і суб`єктом правовідносин в розумінні цієї норми.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.305 КАС України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Натомість, суд апеляційної прийшов до висновку про необхідність відмовити в вимогах, що ставить у своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 , задовольнивши при цьому лише вимоги ПП «Заготпродукт», яке приєдналося до поданої апеляційної скарги і набуло статусу апелянта.

Проте, колегія суддів такий висновок суду апеляційної інстанції вважає помилковим з огляду на наступне.

Як зауважено Верховним Судом у постанові від 30.06.2021 у справі №465/79/18 перевірка права особи на звернення до суду з апеляційною скаргою передує розгляду питання щодо правомірності рішення, котре оскаржується (розгляду по суті). Встановлення обставин, що свідчать про відсутність підстав для апеляційного оскарження, а отже і права на звернення до суду з апеляційною скаргою, є перешкодою для розгляду скарги по суті. Законність судового рішення може бути перевірено за скаргою належної особи.

Такий підхід повністю узгоджується з принципом верховенства права і такою його складовою як правова визначеність. Безпідставний перегляд призводить до порушення принципу правової визначеності.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що особа, яка приєдналася до апеляційної скарги, поданої особою, яка не є суб`єктом оскарження у розумінні норм частини першої статті 293 КАС України, не набуває статусу апелянта у справі.

Вказане залишилося поза увагою суду апеляційної інстанції, хоча контролюючий орган наголошував на необхідності закриття апеляційного провадження у цій справі.

Окрім того, жодної оцінки не надано судом апеляційної інстанції й доводам контролюючого органу про відсутність у адвоката Мельника Р.Я. повноважень на представлення інтересів ПП «Заготпродукт» з посиланням на те, що відповідно до поданого адвокатом ордеру, його уповноважено представляти інтереси Підприємства на підставі договору про надання правничої допомоги від 20.05.2020 (єдиним власником ПП «Заготпродукт» був ОСОБА_1 ). Натомість, кінцевим бенефіціаром ПП «Заготпродукт» з 05.04.2021 є ОСОБА_2., проте, жодних доказів, що останній уповноважував Мельника Р.Я. представляти інтереси Підприємства до матеріалів справи не подано.

Колегія суддів зауважує, що договору про надання безоплатної правничої допомоги б/н від 20.05.2020 матеріали справи не містять, проте до них було додано довіреність від 30.07.2020, якою ПП «Заготпродукт» у особі директора ОСОБА_1. уповноважено адвоката Мельника Р.Я. представляти інтереси Підприємства. Довіреність видана строком до 31.12.2021.

Ці обставини також не перевірено судом.

Згідно з частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або 2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 3) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Частиною четвертою зазначеної статті встановлено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Ураховуючи те, що порушення норм процесуального права допустив суд апеляційної інстанції, та суд касаційної інстанції не має повноважень вирішувати питання закриття апеляційного провадження, постанова апеляційного суду у цій справі підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області задовольнити частково.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024 скасувати, а справу № 300/1738/20 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк