Постанова

від 28.01.2025 по справі 346/5381/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 346/5381/21

Провадження № 22-ц/4808/44/25

Головуючий у 1 інстанції Яремин М. П.

Суддя-доповідач Василишин Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючої (суддя-доповідач) Василишин Л. В.,

суддів: Максюти І. О., Бойчука І.В.

секретаря Кузнєцова В.В.

за участю представника апелянта адвоката Штендера М.В.

представника відповідача Коломийської МР Максим`юк В.Я.

представника відповідача адвоката Дикуна І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скарг у ОСОБА_1 таїї представника адвокатаШтендера МиколиВасильовича нарішення Коломийськогоміськрайонного судуІвано-Франківськоїобласті від27серпня 2024року,ухвалене вскладі суддіЯремин М.П.в містіКоломиї,повний текстякого складено03вересня 2024року,у справіза позовом ОСОБА_1 до Коломийської міської ради Івано-Франківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , про визнання незаконними та скасування рішень міської ради, державних реєстрацій земельних ділянок, рішень про державну реєстрацію прав, визнання недійсними договорів дарування земельних ділянок,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Коломийської міської ради Івано-Франківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , про визнання незаконними та скасування рішень міської ради, державних реєстрацій земельних ділянок, рішень про державну реєстрацію прав.

Позов мотивований тим, що вона та треті особи є співвласниками чотирьохквартирного будинку АДРЕСА_1 . В 2019 році їй стало відомо, що Коломийська міська рада передала у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 земельні ділянки, які попередньо входили до загальної площі земельної ділянки, зареєстрованої за вищевказаним будинком, були та є в користуванні співвласників цього будинку. Вказувала, що згідно із пунктом 1 нотаріально посвідченого договору від 15 червня 1992 року ОСОБА_6 купила квартиру АДРЕСА_2 у вказаному будинку, який розташований на земельній ділянці площею 1174 кв.м. для спільного користування мешканцями будинку.

Пунктом 1 рішення виконавчого комітету Коломийської міської ради № 334 від 10 грудня 1986 року «Про результати обміру земель забудованого кварталу АДРЕСА_3 » затверджено подані Коломийським МБТІ обміри земель збудованого кварталу №180, загальною площею 15253 кв.м. Пунктом 3 даного рішення міськвиконком вирішив зареєструвати за землекористувачами збудованого кварталу № 180 присадибні ділянки, загальною площею 14989 кв.м. Додатком до вказаного рішення є матеріали обміру земель забудованого кварталу № 180, у відповідній графі якого вказано «загальна площа земельного участку по фактичному обміру 1174 кв.м.» та «необхідно зареєструвати за землекористувачами по нормі 1174 кв.м.». Отже, зазначеними рішенням та додатком підтверджується, що вказана земельна ділянка зареєстрована за будинком АДРЕСА_1 . Коломийським МБТІ виготовлений генеральний план (схема) земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , в якому вказана загальна площа земельної ділянки 1174 кв.м. станом на 05 березня 1987 року, її конфігурація, а також проставлена відмітка (штамп) про реєстрацію даної земельної ділянки в Коломийському МБТІ згідно з рішенням № 334 від 10 грудня 1986 року. Пізніше пунктом 34 рішення виконавчого комітету Коломийського міської ради № 186 від 27 травня 1992 року закріплено за вказаним будинком земельну ділянку площею 1174 кв.м. для спільного користування мешканцями будинку.

Рішеннями Коломийської міської ради № 3123-38/2018 від 18 жовтня 2018 року та № 3476/41/2019 року від 21 лютого 2019 року (пункт 11) надано ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано у власність земельну ділянку, загальною площею 0,0100 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , для будівництва індивідуальних гаражів за рахунок земель міської ради. 11 січня 2019 року здійснена державна реєстрація вказаної земельної ділянки з присвоєнням їй кадастрового номеру (2610600000:15:005:0079). 05 березня 2019 року державним реєстратором ЦНАП Коломийської міської ради прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_2 .

Рішеннями Коломийської міської ради № 3674-44/2019-44 від 25 квітня 2019 року (пункт 3) надано ОСОБА_3 дозвіл на розроблення проекту землеустрою, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано у власність земельну ділянку, загальною площею 0,0100 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , для будівництва індивідуальних гаражів за рахунок земель міської ради, на підставі яких 20 березня 2019 року здійснена державна реєстрація цієї ділянки з присвоєнням їй кадастрового номеру (2610600000:15:005:0082), а 27 травня 2019 року державним реєстратором ЦНАП Коломийської міської ради прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_3 .

На земельній ділянці, яка передана у власність ОСОБА_3 розташована господарська споруда (гараж), яка входить до складу будинковолодіння АДРЕСА_1 , позначена літерою «Б» у виготовленому 22 квітня 1992 року Коломийським МБТІ технічному паспорті на житловий будинок АДРЕСА_1 , а також позначена літерою «Б» у виготовленому станом на 1987 рік Коломийським МБТІ генеральному плані (схемі) земельної ділянки та позначена літерою «Н» на виготовленому ТОВ «Геоземкадсервіс» кадастровому плані земельної ділянки. При приватизації квартир у вищевказаному будинку зазначена господарська споруда перейшла у спільну сумісну власність співвласників будинку. Частина нерухомого майна співвласників цього будинку (позивача та третіх осіб) знаходиться на чужій земельній ділянці, чим порушено їхнє право власності на це майно. Згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком та спорудою після їх набуття. Перехід до позивача та третіх осіб права власності на будинок з господарською спорудою є підставою виникнення права на земельну ділянку під будинком та спорудою і права на отримання документа, яке посвідчує це право.

Вказувала, що в порушення ст. 55 Закону України «Про землеустрій» та ст. 198 Земельного кодексу України при передачі ОСОБА_3 у власність земельної ділянки її межі в натурі на місцевість у відповідності до виготовленої технічної документації не виносились і межовими знаками земельна ділянка не закріплювалася, межі не погоджувалися із суміжними землекористувачами, зокрема, з нею. Крім того, затверджені міською радою проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок відповідачам не відповідають вимогам ст. 116, 118 ЗК України, оскільки у власність громадян можуть бути передані земельні ділянки, які є в їх користуванні або ж земельні ділянки з земель запасу, які є вільними. Водночас спірні земельні ділянки не були в користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також не відносилися до земель запасу та не були вільними.

Зазначала, що рішення виконавчого комітету міської ради від 10 грудня 1986 року, в якому зазначено про реєстрацію спірної земельної ділянки за землекористувачами, прийнято в межах його компетенції відповідно до чинного на той час Земельного кодексу від 08 липня 1970 року. Земельний облік в м. Коломия на той час здійснювало Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації, а тому вказане рішення з додатком до нього, генеральний план (схема) земельної ділянки, записи Коломийського МБТІ щодо обліку (реєстрації) земельної ділянки є належними документами, якими посвідчується, що за вказаним будинком зареєстрована (обліковується) земельна ділянка площею 1174 га, була та є в користуванні співвласників вказаного будинку.

Враховуючи викладене, просила: визнати незаконними та скасувати пункт 11 рішення Коломийської міської ради «Про надання земельних ділянок для будівництва індивідуальних гаражів» за № 3476-41/2019 від 21 лютого 2019 року та пункт 3 рішення Коломийської міської ради «Про надання земельних ділянок для будівництва індивідуальних гаражів» за № 3474-44/2019-44 від 25 квітня 2019 року; скасувати рішення державного реєстратора ЦНАП Коломийської міської ради від 05 березня 2019 року про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0100 га з кадастровим номером 2610600000:15:005:0079, що за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення якої: для будівництва індивідуальних гаражів та рішення державного реєстратора ЦНАП Коломийської міської ради від 27 травня 2019 року про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0100 га з кадастровим номером 2610600000:15:005:0082, що за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення якої: для будівництва індивідуальних гаражів; скасувати здійснені державним реєстратором Міжрайонного управління у Коломийському районі та м. Коломиї Головного територіального управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області державні реєстрації вказаних земельних ділянок.

У березні 2022 року представник ОСОБА_1 адвокат Штендер М.В. подав заяву про зміну предмету позову, яку мотивував тим, що 23 листопада 2021року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено договірдарування земельноїділянки зкадастровим номером2610600000:15:005:0079,а 24 листопада 2021рокуміж ОСОБА_3 та ОСОБА_5 щодо земельноїділянки з кадастровимномером 2610600000:15:005:0082. Зазначав, що зазначені договори укладені відповідачами після відкриття провадження у справі, сторонами договорів є близькі родичі, що в своїй сукупності свідчить про те, що вони укладені з метою приховування нерухомого майна від виконання в майбутньому рішення суду. Про недобросовісні наміри відповідачів свідчить також те, що вони одночасно вирішили подарувати оспорювані земельні ділянки своїм близьким родичам. Такі дії хоч і не порушують конкретних імперативних норм права, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Враховуючи викладене, окрім заявлених позовних вимог представник позивачки просив також визнати недійсними договори дарування земельних ділянок, укладені 23 листопада 2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 та 24 листопада 2021 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (зареєстровані в реєстрі відповідно за № 2764 та № 1534) та припинити їхнє право власності на вказані земельні ділянки; стягнути з відповідачів на користь позивачки всі судові витрати.

У зв`язку із зміною предмета позову представник позивачки цього ж дня подав клопотання про залучення співвідповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 02 червня 2022 року залучено до участі у справі в якості співвідповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27 серпня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачка не надала належних та допустимих доказів в обґрунтування позовних вимог, зокрема, не надала документів, які би засвідчували право користування спірною земельною ділянкою нею або попередніми власниками будинку (державний акт на право користування землею). Посилання позивачки в обґрунтування своїх вимог на рішення виконавчого комітету Коломийської міської ради народних депутатів № 334 від 10 грудня 1986 року, на думку суду, саме по собі не породжує право постійного користування земельною ділянкою та прийняте виконкомом міської ради відповідно до діючої на той час Інструкції про порядок обміру та обліку земель міст і селищ міського типу УРСР, затвердженої наказом Міністерства комунального господарства УРСР від 07 січня 1970 року № 8. Крім того суд зазначив, що технічний паспорт на житловий будинок не є правовстановлюючим документом, який підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою, а тому запис у ньому щодо розташування житлового будинку на певній земельній ділянці не може підтверджувати таке право. Також суд виходив із того, що в матеріалах справи відсутні докази, які би підтверджували право власності позивачки чи третіх осіб на господарську споруду (гараж), яка за твердженням позивачки розташована на земельній ділянці, переданій у власність ОСОБА_3 . Актуальної інформації щодо її наявності та належності на час розгляду справи матеріали справи не містять, водночас у пояснювальній записці до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вказано, що на земельній ділянці відсутня забудова.

Враховуючи викладене суд виснував, що позивачка не довела порушення її прав щодо володіння, користування чи розпорядження спірною земельною ділянкою, внаслідок прийняття міською радою оспорюваних рішень, а тому відмовив у задоволенні вимог про визнання окремих пунктів рішень незаконними та скасування їх. Крім того, суд вказав, що інші вимоги також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від згадуваних.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги

ОСОБА_1 та її представник адвокат Штендер М.В. на рішення суду подали апеляційні скарги, в яких посилаються на незаконність та необґрунтованість судового рішення, неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, яке полягає в неповному дослідженні доказів.

В обґрунтування апеляційних скарг зазначають, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивачка не надала документів на підтвердження права користування спірною земельною ділянкою, оскільки таке право підтверджується рішенням виконавчого комітету Коломийської міської ради народних депутатів «Про результати обміру земель забудованого кварталу АДРЕСА_3 » № 334 від 10 грудня 1986 року та додатком до нього, а також рішенням виконавчого комітету Коломийського міської ради № 186 від 27 травня 1992 року. Зазначені документи фактично посвідчують право користування співвласників будинку АДРЕСА_1 спірною земельною ділянкою. Надання земельної ділянки в користування відбулося відповідно до чинного на той час законодавства, при цьому подальша зміна законодавства жодним чином не впливає на існування такого права. Вказують також на те, що усі квартири у будинку АДРЕСА_1 приватизовані, а тому відповідно до частини другої статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» разом із квартирами у власність громадян передані й допоміжні приміщення (гараж та сараї, зображені на генеральному плані), розташовані на наданій у користування земельній ділянці. Звертають увагу на принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку і споруд, з якого випливає, що ОСОБА_1 , набувши право власності на частину домоволодіння квартиру АДРЕСА_5 , набула також право користування земельною ділянкою, закріпленою за цим домоволодінням. Отже, оскаржувані рішення Коломийської міської ради щодо передачі спірних земельних ділянок відповідачам, без попереднього припинення речового права ОСОБА_1 та третіх осіб на частину земельної ділянки, переданої для спільного користування мешканцям житлового будинку АДРЕСА_1 , у порядку, визначеному законом, порушують права останніх як землекористувачів, є незаконними та підлягають скасуванню.

Крім того суд першої інстанції не надав належної оцінки висновку експерта, який наявний в матеріалах справи та підтверджує факт того, що земельна ділянка з кадастровим номером 2610600000:15:005:0079 та земельна ділянка з кадастровим номером 2610600000:15:005:0082 накладаються на земельну ділянку площею 1174 кв.м., яка була надана у користування мешканцям житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 для спільного користування. Зазначений висновок експерта також підтверджує факт розташування гаража, який є спільною сумісною власністю мешканців згадуваного житлового будинку на спірній земельній ділянці. Ненадання судом належної оцінки висновку експерта призвело до грубого порушення норм процесуального права та, як наслідок, ухвалення неправильного рішення суду.

Просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Позиція інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу начальник Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Капусняк М.М. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Зазначає, що позовні вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі є передчасними та таким повинні передувати вимоги про припинення речових прав на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Інші учасники справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, що відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Заяви (клопотання) учасників справи

У листопаді 2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Штендер М.М. подав клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року клопотання задоволено.

У судовому засіданні в режимі відеоконференції представник ОСОБА_1 адвокат Штендер М.М. вимоги апеляційної скарги підтримав, просив такі задоволити.

Представник Коломийської міської ради Івано-Франківської області Максим`юк В.Я. та представник ОСОБА_3 адвокат Дикун І.В. у судовому засіданні заперечили щодо задоволення апеляційної скарги, просили рішення суду залишити без змін.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, повідомлялися судом про дату, час та місце розгляду справи.

Представник ОСОБА_2 адвокат Ломничук Ю.Ю. подав клопотання про розгляд справи за його відсутності та за відсутності ОСОБА_2 .

Позиція Івано-Франківського апеляційного суду

Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.

Фактичні обставини справи

Згідно із рішенням виконавчого комітету Коломийської міської ради народних депутатів № 334 від 10 грудня 1986 року «Про результати обміру земель забудованого кварталу №180 в м. Коломия», розглянувши матеріали обміру земель забудованого кварталу № 180 в місті Коломиї, виконком вирішив затвердити матеріали обміру земель забудованого кварталу № 180 подані Коломийським міжміським бюро технічної інвентаризації загальною площею 15253 кв.м. Затвердити встановлені при обмірі конфігурації земельних ділянок в яких відсутні лишки земельної площі. Конфігурації земельних ділянок в яких є лишки земельної площі, встановлюють органи по справах будівництва та архітектури при вилученні лишків. Зареєструвати за землекористувачами забудованого кварталу присадибні ділянки площею по кв. АДРЕСА_3 14989 кв.м. (а.с. 24, том 1).

Додатком до вказаного рішення виконавчого комітету є матеріали обміру земель забудованого кварталу № 180 в м. Коломия, в якому в графі «назва вулиці» вказано - Танкістів, в графі «номер будинку» - 5; в графі «загальна площа земельної ділянки по фактичному обміру в кв.м.» - 1174; в графі «необхідно зареєструвати за землекористувачами по нормі» - 1174 (а.с. 25, том 1).

На генеральному плані (схемі) схематично зображено земельну ділянку в АДРЕСА_4 , площею 1 174 кв. м.; копія земельної ділянки проведена станом на 1987 рік; в графі «користувач» відсутні будь-які відомості, а також міститься відмітка (штамп) від 19 березня 2019 року «земельна ділянка АДРЕСА_1 загальною площею 1174,0 кв.м. на підставі рішення МВК № 334 від 10 грудня 1986 року зареєстровано; реєстровий № 181кн23 від 05 березня 1987 року» (а.с. 26, том 1).

Відповідно до виписки з рішення виконавчого комітету Коломийської міської ради народних депутатів Івано-Франківської області № 186 від 27 травня 1992 року «Про зміну цільового призначення житлового будинку, затвердження актів про технічний стан будинків, взяття на облік для купівлі квартир громадян та продаж квартир з фонду міської ради» вирішено продати ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_6 . Квартира складається з двох житлових кімнат, що становить 24/100 частин будинку. Будинок двохповерховий, цегляний, чотирьохквартирний. Закріпити за будинком земельну ділянку площею 1174 м2 для спільного користування мешканцями будинку (а.с. 27, том 1).

Відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого 15 червня 1992 року державним нотаріусом Коломийської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за № Д-927, ОСОБА_6 купила у ОСОБА_9 квартиру АДРЕСА_6 . Квартира складається з двох житлових кімнат, що становить 24/100 частин будинку. Будинок двохповерховий, цегляний, розташований на земельній ділянці, площею 1174 кв.м. для спільного користування мешканцями будинку (а.с. 15, том 1).

Згідно з договором дарування квартири, посвідченим 14 лютого 2004 року приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Маркеловою І. М. та зареєстрованим в реєстрі за № Д-179, ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_10 квартиру АДРЕСА_7 . Право власності на квартиру АДРЕСА_5 зареєстровано за ОСОБА_1 25 лютого 2004 року у Коломийському міжрайонному бюро технічної інвентаризації за номером запису: 4018 в книзі: 29 (а.с. 16-17, том 1).

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого 21 вересня 2004 року Бюро по приватизації державного житлового фонду, квартира АДРЕСА_8 належить на праві власності ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_8 в рівних частках. Свідоцтво видано зігдно з розпорядженням № 12604 від 05 серпня 2004 року (а.с. 22, том 1). Право власності вказаних осіб на частку у квартирі зареєстровано 05 листопада 2004 року у Коломийському міжрайонному бюро технічної інвентаризації за номером запису: 4018 в книзі: 29 (а.с. 22, зворот, том 1).

Відповідно до договору дарування 1/2 частини квартири, посвідченого 24 травня 2005 року приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Галян Г.М. та зареєстрованого в реєстрі за № Д-375, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 подарували ОСОБА_8 1/2 частку квартири АДРЕСА_8 . На підставі вказаного договору 21 червня 2005 року Коломийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації зареєстровано право власності на 1/2 частку на зазначену квартиру за ОСОБА_8 , номер запису: 4018 в книзі: 29 (а.с. 23, том 1).

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 01 квітня 2019 року приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Обідняк І.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 384, ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 продали ОСОБА_7 належну їм на праві власності квартиру АДРЕСА_9 . Право власності ОСОБА_7 на вказану квартиру зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 18-20, том 1).

Відповідно до технічного паспорта на жилий будинок індивідуального житлового фонду, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , виготовленого 22 квітня 1992 року, будинок складається в цілому з житлового будинку - літера «А» загальною площею 303,5 кв.м., житловою площею 136,8 кв.м.; господарських будівель та споруд: гаражу - літера «Б»; сараїв літери «В», «Г» та «Д»; вбиральні літера «У». У графі «експлікація земельної ділянки» вказано, що «по докум. відповідно норми» - 1174 кв.м.; по фактичному користуванню відсутні будь-які дані (а.с. 33-37, том 1).

Рішення Коломийської міської ради тридцять восьмої сесії сьомого демократичного скликання № 3123-38/2018 від 18 жовтня 2018 року, вирішено надати ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,0100 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва індивідуальних гаражів за рахунок земель міської ради (а.с. 28, том 1).

Висновком відділу архітектури та містобудування Коломийської міської ради Івано-Франківської області № 316/16-22 від 06 листопада 2018 року погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 для будівництва індивідуальних гаражів, розроблений ТзОВ «Західзем» (а.с. 157, том 1).

В проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 наявні акти встановлення і узгодження зовнішніх меж землекористування в натурі, прийомки-передачі межових знаків на зберігання, відповідно до яких претензій при встановленні меж землекористування власниками/користувачами суміжних земельних ділянок не заявлено. Акти погодив представник суміжних землекористувачів ОСББ «Топаз-3» в особі Бортейчука В.В. Відповідно до пояснювальної записки проекту землеустрою, земельна ділянка, яка відводиться у власність для будівництва індивідуальних гаражів розташована на території Коломийської міської ради, площа ділянки згідно рішення становить 0,0100 га, а відповідно зйомці 0,0100 га та відповідно до статті 83 ЗК України є комунальною власністю. Земельна ділянка має багатокутну форму, на якій відсутня забудова (а.с. 144-175, том 1).

15 січня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до міського голови п. І. Слюзара із заявою про передачу йому відповідно до статті 81 ЗК України безоплатно у власність земельної ділянки площею 100 кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва індивідуальних гаражів (а.с. 141, том 1).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2604290822019 від 11 січня 2019 року, земельна ділянка площею 0,0100 га, призначена для будівництва індивідуальних гаражів, категорія земель: землі житлової та громадської забудови, вид використання: для будівництва індивідуальних гаражів, розташована: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2610600000:15:005:0079; форма власності: інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня; відомості про державну реєстрацію земельної ділянки: інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 26 жовтня 2018 року ТОВ «Західзем»; орган, який зареєстрував земельну ділянку Міськрайонне управління у Коломийському районі та м. Коломиї Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області; дата державної реєстрації земельної ділянки 11 січня 2019 року. Опис меж: від А до Б територія ОСББ «Топаз-3», від Б до А землі міської ради (а.с. 142-143, том 1).

11 січня 2019 року Міськрайонним управлінням у Коломийському районі та м. Коломиї Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області відкрито Поземельну книгу щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2610600000150050079 (а.с. 85-100, том 3).

Рішенням сорок першої сесії сьомого демократичного скликання Коломийської міської ради № 3476-41/2019 від 21 лютого 2019 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та вирішено надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 2610600000:15:005:0079, загальною площею 0,0100 га на АДРЕСА_1 для будівництва індивідуальних гаражів за рахунок земель міської ради (а.с. 139, том 1). На підставі вказаного рішення 27 лютого 2019 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 30, том 1).

Рішенням сорокової сесії сьомого демократичного скликання Коломийської міської ради № 3419-40/2019 від 10 січня 2019 року, ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,0100 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва індивідуальних гаражів за рахунок земель міської ради (а.с. 115, том 1).

Висновком відділу архітектури та містобудування Коломийської міської ради Івано-Франківської області № 33/02.4-27 від 04 лютого 2019 року погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 для будівництва індивідуальних гаражів, площею 0,0100 га в АДРЕСА_1 (а.с. 119, том 1).

В проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 наявні акти встановлення і узгодження зовнішніх меж землекористування в натурі, прийомки-передачі межових знаків на зберігання, відповідно до яких претензій при встановленні меж землекористування власниками/користувачами суміжних земельних ділянок не заявлено. Акти погодив представник суміжних землекористувачів ОСББ «Топаз-3» в особі Бортейчука В.В. Відповідно до пояснювальної записки проекту землеустрою, земельна ділянка, яка відводиться у власність для будівництва індивідуальних гаражів розташована на території Коломийської міської ради, площа ділянки згідно рішення становить 0,0100 га, а відповідно зйомці 0,0100 га та відповідно до статті 83 ЗК України є комунальною власністю. Земельна ділянка має багатокутну форму, на якій відсутня забудова (а.с. 101-138, том 1).

22 березня 2019 року ОСОБА_3 звернулася до міського голови п. І. Слюзара із заявою щодо передачі їй безоплатно у власність земельної ділянки площею 100 кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва індивідуальних гаражів (а.с. 100, том 1).

Рішенням сорок четвертої сесії сьомого демократичного скликання № 3674-44/2019 від 25 квітня 2019 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та вирішено надати у власність ОСОБА_3 земельну ділянку (кадастровий номер 2610600000:15:005:0082) загальною площею 0,0100 га по АДРЕСА_1 для будівництва індивідуальних гаражів за рахунок земель міської ради(а.с. 98а, том 1).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2604575242019 від 20 березня 2019 року, земельна ділянка площею 0,0100 га, цільове призначення: землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), категорія земель: землі житлової та громадської забудови, вид використання: землі запасу, розташована: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2610600000:15:005:0082; форма власності: інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня; відомості про державну реєстрацію земельної ділянки: інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 23 січня 2019 року ТОВ «Західзем»; орган, який зареєстрував земельну ділянку Міськрайонне управління у Коломийському районі та м. Коломиї Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області; дата державної реєстрації земельної ділянки 20 березня 2019 року. Опис меж: від А до Б територія ОСББ «Топаз-3», від Б до В землі міської ради, від В до А вул. С.Палія (а.с. 104-108, том 1).

20 березня 2019 року Міськрайонним управлінням у Коломийському районі та м. Коломиї Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області відкрито Поземельну книгу щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2610600000150050082 (а.с. 60-84, том 3).

Рішенням № РВ-2600723132019 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 05 червня 2019 року, державним кадастровим реєстратором Міськрайонного управління у Коломийському районі та в м. Коломиї Головного управління Держгеокадастру у Івано-Франківській області відмовлено ОСОБА_6 у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, в зв`язку з: невідповідністю поданих документів вимогам, установленимЗаконом України «Про Державний земельний кадастр»і Порядком ведення Державного земельного кадастру, а саме: в розробленій технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) відсутні документи, які передбачені ст. 55 Закону України «Про землеустрій»; відсутні довідки про наявність у ДЗК відомостей про одержання у власність земельної ділянки у межах норми безоплатної приватизації; копії документів не завірені належним чином; невідповідністю електронного документа установленим вимогам, а саме XSD Схема наявні зауваження щодо валідності електронного документа; перетин ділянок з ділянкою 2610600000:15:005:0079, площа співпадає на 9,3503% (виконавець ТОВ «Західзем»); перетин ділянок з ділянкою 2610600000:15:005:0082, площа співпадає на 8,0334% (виконавець ТОВ «Західзем»); подання заявником документів не в повному обсязі (а.с. 39, том 1).

Відповідно до договору дарування земельної ділянки, посвідченого 23 листопада 2021 року приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Базюк Т.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2764, ОСОБА_2 подарував рідному брату ОСОБА_4 земельну ділянку загальною площею (розміром) 0,01 га, кадастровий номер 2610600000:15:005:0079, призначену для будівництва індивідуальних гаражів, що розташована в АДРЕСА_1 . Право власності на вказану земельну ділянку на підставі цього договору зареєстровано за ОСОБА_4 на праві приватної власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 60-61, том 2).

Відповідно до договору дарування, посвідченого 24 листопада 2021 року приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Обідняк І.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1534, ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_5 земельну ділянку загальною площею 0,01 га, кадастровий номер 2610600000:15:005:0082, призначену для будівництва індивідуальних гаражів, яка розташована в АДРЕСА_1 . Право власності на вказану земельну ділянку на підставі цього договору зареєстровано за ОСОБА_5 на праві приватної власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 62-64, том 2).

Згідно з висновком експерта № СЕ-19/109-22/8252-ЗТ від 10 квітня 2023 року за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи земельна ділянка з кадастровим номером 2610600000:15:005:0079 накладається на межі фактичного користування земельної ділянки домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , площа накладення 0,01 га; земельна ділянка з кадастровим номером 2610600000:15:005:0082 накладається на межі фактичного користування земельної ділянки вказаного домоволодіння, площа накладення 0,01 га (а.с. 112-121, том 3).

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/109-23/7989-ЗТ від 09 травня 2024 року за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи гараж, що є об`єктом дослідження, розташований в межах земельної ділянки з кадастровим номером 2610600000:15:005:0082 (а.с. 22-25, том 4).

Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно зі статтею 20 Земельного кодексу Української РСР (в редакції, чинній на час прийняття зазначеного рішення) відповідно до основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею. Форми актів встановлюються Радою Міністрів СРСР. Право короткострокового тимчасового користування землею засвідчується рішенням органу, який надав земельну ділянку в користування. Право довгострокового тимчасового користування землею засвідчується актами, форма яких встановлюється Радою Міністрів Української РСР. Зазначені документи видаються після відводу земельних ділянок в натурі. Право землекористування громадян, які проживають в сільській місцевості, засвідчується записами в земельно-шнурових книгах сільськогосподарських підприємств і організацій та погосподарських книгах сільських Рад, а в містах і селищах міського типу - в реєстрових книгах виконавчих комітетів міських, селищних Рад народних депутатів.

Відповідно до статті 21 Земельного кодексу Української РСР видача державних актів на право користування землею, а також актів на право довгострокового тимчасового користування землею провадиться виконавчими комітетами районних (міських) Рад народних депутатів.

Згідно зі статтею 22 Земельного кодексу Української РСР приступати до користування наданою земельною ділянкою до встановлення відповідними землевпорядними органами меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і видачі документа, який засвідчує право користування землею, забороняється.

Аналіз вказаного свідчить про те, що станом на 10 грудня 1986 року на право користування землею виконавчими комітетами районних (міських) Рад народних депутатів видавалися державні акти та таке право у містах засвідчувалося записами в реєстрових книгах виконавчих комітетів міських Рад народних депутатів.

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 посилалася на те, що рішенням виконавчого комітету Коломийської міської ради народних депутатів № 334 від 10 грудня 1986 року зареєстровано за землекористувачами житлового будинку АДРЕСА_1 присадибні ділянки площею 14989 кв.м., а отже така земельна ділянка належить всім співвласникам квартир цього будинку на праві користування.

Однак, належних доказів на підтвердження вказаних обставин позивачка не надала, а саме не надала доказів про наявність відповідних записів в реєстрових книгахвиконавчого комітетуКоломийської міськоїРади народнихдепутатів. Державний акт на право користування землею у матеріалах справи також відсутній. Водночас саме по собі рішення виконавчого комітету Коломийської міської ради народних депутатів № 334 від 10 грудня 1986 року беззаперечно не підтверджує права користування власників квартир, які розташовані у будинку АДРЕСА_1 , земельними ділянками щодо яких виник спір. Крім того, таке право не може підтверджуватися й відомостями, зазначеними у технічному паспорті на житловий будинок, що розташований за вказаною адресою, оскільки такі відомості містять інформацію лише щодо площі земельної ділянки, а не щодо її належності на праві користування власникам будинку. Ба більше, повноваженнями щодо передачі земельних ділянок у користування були наділені виключно виконавчі комітети Рад народних депутатів, а не бюро технічної інвентаризації. До повноважень бюро належала лише реєстрація будинків з обслуговуючими їх будівлями та спорудами.

ОСОБА_1 в обґрунтування позовних вимог покликалася також на рішення виконавчого комітету Коломийського міської ради № 186 від 27 травня 1992 року, яким вирішено закріпити за будинком АДРЕСА_1 земельну ділянку площею 1174 кв.м. для спільного користування мешканцями будинку.

Статтею 19 Земельного кодексу України в редакції від 13 березня 1992 року (на час прийняття вказаного рішення) передбачалося, що міська Рада народних депутатів надає земельні ділянки (крім ріллі і земельних ділянок, зайнятих багаторічними насадженнями) для будь-яких потреб у межах міста.

Надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок. Розробку проектів відведення земельних ділянок, перенесення їх меж у натуру (на місцевість) і виготовлення документів, що посвідчують право користування землею, здійснюють державні та інші землевпорядні організації.

Замовниками виконання вказаних робіт є відповідні місцеві Ради народних депутатів, підприємства, установи і організації.

Відведення земельних ділянок для потреб громадян провадиться за кошти державного, республіканського (Республіки Крим) та місцевих бюджетів на замовлення сільських, селищних, міських, районних Рад народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки.

Умови і строки розробки проектів відведення земельних ділянок і перенесення їх меж у натуру (на місцевість) визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт.

Підприємство, установа, організація та громадяни, заінтересовані в одержанні земельних ділянок, звертаються з відповідним клопотанням (громадянин з заявою) до місцевої Ради народних депутатів, яка має право надавати земельні ділянки. Клопотання про відведення ділянок, що надаються Верховною Радою України, подаються до обласної, Київської, Севастопольської міської Ради народних депутатів.

До клопотання додаються: копія генерального плану будівництва або інші графічні матеріали, що обгрунтовують розмір намічуваної для відведення площі, титульний список або довідка про фінансування будівництва, проект рекультивації земель, інші матеріали.

У заяві громадянина про надання земельної ділянки вказуються бажані її розмір і місце розташування, мета використання. Відповідна місцева Рада народних депутатів розглядає клопотання (заяву) у строк не більше місяця, дає дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки і одночасно повідомляє про це Раду народних депутатів, на території якої розташована намічувана для відведення земельна ділянка.

Проект відведення земельної ділянки погоджується з власником землі або землекористувачем та подається до сільської, селищної, міської Ради народних депутатів, яка розглядає його у місячний строк і в межах своєї компетенції приймає рішення про надання земель.

Відповідно до статті 22 Земельного кодексу України в редакції від 13 березня 1992 року, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів (стаття 23 Земельного кодексу України в редакції від 13 березня 1992 року).

Отже, вказані норми регламентували, що надання земельних ділянок у користування передбачало процедуру відведення земельної ділянки, прийняття відповідним органом місцевого самоврядування в межах своєї компетенції рішення про надання цієї земельної ділянки в постійне користування, посвідчення державним актом набутого права користування та реєстрацію державного акта тією ж Радою народних депутатів, яка прийняла рішення про надання земельної ділянки у постійне користування.

При цьому відповідно до встановлених обставин справи Коломийською міською радою народних депутатів не приймались якісь ще небудь рішення щодо прав постійного користування спірною земельною співвласниками будинку АДРЕСА_1 , а також позивачкою не надано доказів чи зверталися взагалі мешканці зазначеного будинку із відповідним клопотанням до міської ради для виділення їм земельної ділянки з визначеною конфігурацією.

Водночас, виникнення права користування за наведеними вище нормами Земельного кодексу України від 1990 року відбувалося після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та одержання державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, що посвідчує це право.

У матеріалах справи, що переглядається, відсутні проект відведення земельної ділянки та державний акт на право постійного користування, які би посвідчували право мешканців будинку АДРЕСА_1 на земельну ділянку, яку вирішено закріпити за таким.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що надані позивачкою рішення виконавчого комітету Коломийської міської Ради народних депутатів самі по собі не підтверджують виникнення у співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 права користування земельною ділянкою, яка такими рішеннями лише була закріплена за вказаним будинком.

Посилання в апеляційній скарзі на пункт 5 постанови Верховної Ради УРСР «Про порядок ведення в дію Земельного кодексу УРСР» від 18 грудня 1990 року, який передбачав, що громадяни, які мають мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до ведення в дію цього Кодексу, зберігають свої права на користування до оформлення ними у встановленому порядку прав власності на землю або землекористування, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки співвласники будинку АДРЕСА_1 у встановленому законом порядку права користування земельною ділянкою не набули, а тому таке право не перейшло й до наступних власників квартир цього будинку.

При цьому ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_10 з належними господарськими будівлями та спорудами: 1/3 частина сараю, 1/4 частина вбиральні, що за адресою: АДРЕСА_1 набула на підставі договору дарування 14 лютого 2004 року.

Квартира розміщена у будинку, який є багатоквартним.

Відповідно до статті 42 ЗК України (в редакції, чинній на час отримання в дар ОСОБА_1 квартири в багатоквартирному бідинку з належними будівлями та спорудами) земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об`єднанню власників.

Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.

Прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку (стаття 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» в редакції, чинній на момент набуття ОСОБА_1 права власності на квартиру в багатоквартирному будинку).

Відповідно до частини першої статті 155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування та розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно з частиною другою статті 158 Земельного кодексу України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з пунктом «г» частини третьої статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, застосування інших, передбачених законом, способів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, повинна навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони.Тобто доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Звертаючись досуду ізпозовом, ОСОБА_1 вказувала,що набувшиправо власностіна квартиру,до неїперейшло такожправо користуванняна земельнуділянку,яка єприбудинковою територією,однак доказівна підтвердженнятого,що спірніземельні ділянкипередані відповідачаму власність,є частиноюприбудинкової територіїабо,що такапередача призвеладо неможливостіобслуговувати багатоквартнийбудинок вцілому чибудівлі (споруди),які належатьна правівласності співласникамбагатоквартирного будинку,матеріали справине містять.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що на земельній ділянці, переданій ОСОБА_3 розташований гараж, власниками якого є власники квартир житлового будинку АДРЕСА_1 не заслуговують на увагу, оскільки суду не надано доказів на підтвердження останніми права власності чи користування цим гаражем. При цьому, згідно із договором дарування квартири, ОСОБА_1 право власності на цей гараж (чи частку на нього) не набула. У правовстановлюючих документах третіх осіб також відсутні відомості щодо набуття ними права власності на гараж. З огляду на викладене, суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги висновок експерта, яким підтверджено факт накладення земельної ділянки, яка передана міською радою у власність ОСОБА_3 , на гараж. Також відсутні належні та допустимі докази, які би вказували на створення об`єднання співвласників вказаного багатоквартирного будинку та ініційованого питання про право на земельну ділянку, на якій розташований будинок і прибудинкова територія.

При цьому, на сьогодні остання не позбавлена права в порядку визначеному законодавством, ставити питання про оформлення земельної ділянки необхідної для обслуговування житлового будинку (господарських будівель, споруд) або здійснювати таке оформлення спільно з іншими власниками в порядку статті 42 ЗК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що без попередньогоприпинення речовогоправа ОСОБА_1 та третіхосіб начастину земельноїділянки,Коломийська міськарада немала правапередавати спірніземельні ділянкиу власністьвідповідачам,колегія суддіввідхиляє,оскільки узв`язку зненалежним оформленнямправа користуванняземельною ділянкою,спірні земельніділянки євласністю територіальноїгромади.Зазначене узгоджується із наявними матеріалами справи, зокрема витягами з Державного земельного кадастру про спірні земельні ділянки, відповідно до яких земельні ділянки, які передано у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносяться до земель запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), категорія земель: землі житлової та громадської забудови.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на відсутність належного відведення в натурі земельної ділянки власникам квартир багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 . Відсутність у позивачки та третіх осіб прав на земельну ділянку виключає порушення їх прав з боку відповідачів оскаржуваними рішеннями Коломийської міської ради про передачу у власність відповідачам спірних земельних ділянок.

Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів вважає, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні. А отже, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та її представника адвоката Штендера Миколи Васильовича залишити без задоволення.

Рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27 серпня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 07 лютого 2025 року.

Суддя-доповідач Л. В. Василишин

Судді: І. О. Максюта

І.В.Бойчук