Ухвала

від 07.02.2025 по справі 643/2251/22

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 07.02.2025Справа № 643/2251/22 Провадження № 1-кп/554/146/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2025 року місто Полтава

Октябрський районний суд міста Полтави в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_2 ;

захисника ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ),

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

перекладача ОСОБА_5 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження № 12021221170003494 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляді в суді перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, раніше обраного обвинуваченому, на 60 днів, без визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу.

В обґрунтування поданого клопотання прокурор покликається на обставини, зазначені в обвинувальному акті, згідно з якими сторона обвинувачення інкримінує ОСОБА_4 закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі з правовою кваліфікацією діяння за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України. Зокрема, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який, у разі доведеності вини, законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років. Серед іншого, прокурор зазначає, що 21 грудня 2021 року, приблизно о 06:47 год, ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України і того ж дня йому повідомлено про підозру в інкримінованому злочині. Надалі 23 грудня 2021 року слідчим суддею застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вказаний запобіжний захід продовжувався Московським районним судом міста Харкова, в тому числі в порядку ст. 615 КПК України, а після зміни територіальної підсудності - Октябрським районним судом міста Полтави.

Також прокурор зазначає про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання у разі доведення вини у вчиненні інкримінованого правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень, оскільки ОСОБА_4 є особою без громадянства, офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, тобто міцних соціальних зв`язків не має, що, на думку прокурора, свідчить про можливість останнього залишити місце проживання та межі території України з метою ухилення від кримінальної відповідальності; незаконно впливати на свідків, потерпілого, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні насильницького кримінального правопорушення, в тому числі, із застосуванням предмета, призначеного для нанесення тілесних ушкоджень - ножа, та обвинувачений, перебуваючи на волі, може шляхом погроз, вмовлянь незаконно виплинути на свідків з метою зміни їхніх показань, крім того ОСОБА_4 ознайомлений із матеріалами кримінального провадження в повному обсязі, йому відомі анкетні дані всіх свідків, а потерпілий є його знайомим. На переконання прокурора, фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_4 замаху на умисне вбивство, вчиненого із застосуванням насильства та предмета, зовні схожого на ніж, свідчать про підвищену суспільну небезпеку обвинуваченого, що у сукупності з тяжкістю можливого покарання, а також даними про особу обвинуваченого, свідчить про наявність вищевказаних ризиків, які протягом судового розгляду не зменшились та продовжуються існувати, та спростовує можливість застосування до обвинуваченого менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

У судовому засіданні обвинувачений та його захисник із клопотанням прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою не погодилися, оскільки вважають що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурором не доведені. Сторона захисту зазначає, що обвинувачений має постійне місце проживання у м. Харкові, яке він не змінював із 1990 року, лише згодом переїхав до села Старовірівка Нововодолазького району Харківської області. Обвинувачений до інкримінованих подій неофіційно працював у Харкові на ринку "Барабашово", одружений, має на утриманні неповнолітню дитину 2010 року народження, тобто в нього є міцні соціальні зв`язки за місцем проживання. Крім того, вважають, що скасування попереднього вироку апеляційним судом само по собі свідчить про відсутність в обвинуваченого наміру на вчинення умисного вбивства.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, вивчивши суть клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, дослідивши необхідні матеріали кримінального провадження, суд дійшов до таких висновків.

Це судове провадження направлено на новий розгляд до Октябрського районного суду міста Полтави ухвалою Полтавського апеляційного суду від 07 листопада 2024 року.

29 листопада 2024 року ухвалою судді Октябрського районного суду міста Полтави кримінальне провадження прийнято до свого провадження та призначено підготовче судове засідання; етаповано обвинуваченого ОСОБА_4 з Державної установи "Харківський слідчий ізолятор" до Державної установи "Полтавська установа виконання покарань (№ 23)".

16 грудня 2024 року ухвалою суду залучено до участі в судовому провадженні обвинуваченому перекладача з української мови на російську за рахунок держави.

23 грудня 2024 року ухвалою суду кримінальне провадження № 12021221170003494 призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним стороною обвинувачення.

Окрім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 КПК України.

За змістом ст. 199 КПК України суд, розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе й виправдане.

Ризиком же в контексті кримінального провадження є певна обґрунтована ступінь ймовірності того, що обвинувачений вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Так, 07 листопада 2024 року ухвалою Полтавського апеляційного суду скасовано вирок Октябрського районного суду міста Полтави від 17 листопада 2023 року щодо ОСОБА_4 і призначено новий розгляд кримінального провадження № 12021221170003494 в суді першої інстанції; запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 продовжено до вирішення судом першої інстанції питання щодо запобіжного заходу, але не більше, ніж на 60 днів.

23 грудня 2024 року суд своєю ухвалою задовольнив клопотання прокурора та обрав (продовжив) обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 19 лютого 2025 року включно, без визначення розміру застави; у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу відмовлено.

Зокрема, під час обрання судом запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 було враховано тяжкість кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, а також наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні. Відповідні ризики доведені прокурором під час розгляду відповідного клопотання.

Заявляючи клопотання про продовження раніше обраного запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , прокурор покликається на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися та продовжують існувати, а саме: обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.

Суд вважає, що вказані прокурором ризики є доведеними, на теперішній час не змінилися, продовжують існувати та їх вагомість не зменшилася, і такі ризики виправдовують тримання особи під вартою з огляду на таке.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, за який законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років.

Тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. При цьому ризик втечі оцінюється у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками.

Оскільки справа перебуває на стадії судового розгляду по суті (новий розгляд в суді першої інстанції), суд не дає оцінки обґрунтованості підозри.

Вирішуючи питання про доцільність продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного обвинуваченому, суд враховує дані про його особу, вік, стан здоров`я, репутацію та майновий стан, наявність фактичного місця проживання, відсутність офіційного місця роботи та сталих джерел доходу, оцінку яким суд надавав під час обрання запобіжного заходу обвинуваченому.

Зокрема, у минулому судовому засіданні обвинувачений визнав факт відсутності в нього офіційного місця роботи та сталих джерел доходів. Також встановлено, що обвинувачений має загальну середню освіту, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрований у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживав за адресою: АДРЕСА_2 , фізично розвинений, не хворіє, раніше не судимий. Обвинувачений є особою без громадянства.

При цьому Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, який затверджено Законом України № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан, який продовжено до теперішнього часу.

На думку суду, враховуючи характер та обставини злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , ця обставина сама по собі свідчить про наявність ризиків, які зазначені прокурором, серед яких, ризик переховування від суду.

Та обставина, що ОСОБА_4 має постійне (зареєстроване) місце проживання не є безперечним фактором, що здатний запобігти ризику переховування обвинуваченого від суду.

Отже, прокурор довів ризик ухилення обвинуваченого від суду, що залишається реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_4 , а також у зв`язку із суворістю можливого покарання, яке загрожує за такий злочин, у разі визнання особи винуватою у їх вчиненні. Все це може спонукати обвинуваченого залишити місце проживання, у тому числі, залишити межі України, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та перешкодить здійсненню правосуддя.

Більше того, суд враховує, що кримінальне провадження направлено апеляційним судом на новий розгляд до суду першої інстанції, тобто відповідно до ч. 10 ст. 35 КПК України після зміни складу суду розгляд кримінального провадження відбувається спочатку.

На теперішній час судовий розгляд кримінального провадження по суті не розпочато, прокурор не оголошував короткого викладу обвинувального акта на виконання приписів ч. 2 ст. 347 КПК України.

Потерпілий та свідки у кримінальному провадженні не допитувалися в судовому засіданні, письмові, речові та інші докази також не досліджувалися.

Таким чином, є вагомі та достатні підстави вважати, що обвинувачений, якому стороною обвинувачення інкриміновано, зокрема, вчинення особливо тяжкого злочину, дійсно може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні. Ці ризики продовжують існувати на теперішній час, вони суттєво не зменшилися, мають реальний характер та виправдовують тримання особи під вартою.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

За вищевказаних обставин, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, а саме у закінченому замаху на умисне вбивство, що є особливо тяжким злочином, що має насильницький характер, враховуючи суспільну небезпечність такого злочину та серйозність висунутого обвинувачення, а також встановлені ризики, а тому суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому альтернативного запобіжного заходу і не визначає розмір застави.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 331, 370, 372, 376 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити до 06 квітня 2025 року включно строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, обраного обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12021221170003494.

В задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на більш м`який відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі Державної установи "Полтавська установа виконання покарань (№ 23)".

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1